8 травня відбулося відкрите заняття кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови Н. М. Малюги на тему: «Займенник як частина мови» для студентів ІІ курсу (групи УАФ, УПФ, УФР-21).

Наталія Миколаївна має великий досвід роботи зі студентами, про що свідчить риторично грамотна подача матеріалу лекції, вміння активізувати увагу слухачів. Окрім того, педагог не просто володіє традиційними методами проведення занять такого типу, вона повсякчас підвищує свій професійний рівень, зокрема вдаючись до виваженої трансформації навчального матеріалу, орієнтації академічного тексту у шкільну практику. Це зі свого боку демонструє загальну освітню тенденцію до популяризації української мови, а тому прослуханий матеріал може бути використаний й в учнівській аудиторії. Лектор вміло змоделювала проблемні моменти теми, спонукала студентів до взаємодії, виважено робила акценти на необхідних тезах.

Дидактичний матеріал повністю відповідав теоретичним питанням, дібрані для розгляду мовні приклади відображали суть займенника як частини мови, мали виховний вплив, що, очевидно, формує мистецький і мовний смак, відчуття мови загалом.

На занятті були присутні викладачі кафедри української мови, які дали позитивні відгуки на відкриту лекцію, подякували Наталії Миколаївні за підготовлений цікавий матеріал.

Відкрита лекція відповідала всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, а педагогічна майстерність Н. М. Малюги заслуговує високої оцінки і надихає кожного викладача на пошук нових методів навчання, роботи зі студентами, спонукає до самовдосконалення, професійного саморозвитку.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 167

05 травня 2023 року Негуляєва Алла Олександрівна, вчитель англійської мови, аспірантка Криворізького державного педагогічного університету (спеціальність 014 Середня освіта (Іноземні мови), провела онлайн майстер-клас «Формування математичної компетентності в навчанні англійської мови: дистанційний формат».

На заході розглянуто засоби реалізації дистанційної освіти в процесі формування означеної компетентності як інтегрованої якості особистості, що охоплює уміння оперувати інформацією з використанням математичних форматів (формули, таблиці, алгоритми, схеми тощо), компетенцію з математичного комунікування, здатність застосовувати математичне моделювання, критичний аналіз власних і чужих умовиводів, тверджень, уміння розв’язувати логічні задачі під час навчання англійської мови. Продемонстровано організацію освітнього процесу за допомогою онлайн сервісу Google Classroom, платформи Liveworksheets, інтерактивної онлайн-дошки Google Jamboard, що уможливлюють формування означених компетенцій, умінь і навичок здобувачів і здобувачок освіти на уроках з англійської мови в  дистанційному форматі.

Студенти поставили низку запитань, пов'язаних із практичним застосуванням різноманітних освітніх платформ.

Щиро дякуємо Аллі Олександрівні Негуляєвій за цікаву й пізнавальну інформацію, яка збагатила скарбничку педагогічної майстерності як студентів, так і викладачів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 268

04 травня 2023 року відбулося відкрите засідання Вченої ради Інституту української мови НАН України, до якого долучилися викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету  та студенти магістерського і бакалаврського рівнів.

Перед широкою філологічною спільнотою з доповіддю «Українська діалектологія у слов'янському контексті: осягнення і проблеми» виступив доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАНУ Павло Юхимович Гриценко.

У центрі уваги доповідача постала проблематика української діалектології з її розвоєм у діахронії й синхронії у світлі реалізованих дослідницьких парадигм і міжгалузевих зв’язків з іншими суміжними науками, що репрезентує найважливіші вектори цієї філологічної царини на тлі глобалізаційних викликів і світових тенденцій у мовознавстві.

Лектор зробив акцент на різних аспектах діалектології як живої народнорозмовної площини щоденної комунікації та науки про діалекти (наріччя), інтерпретував головні пріоритети у вивченні говірок, першочергових завдань і перспектив. Павло Юхимович не тільки вияскравив досягнення і проблеми української діалектології, але й спрямував усіх зацікавлених науковців – академічних і неакадемічних – на осягнення тих напрямів досліджень і лакун, які ще залишаються проблемними у вітчизняній науці про мову.

Учасники заходу після доповіді мали змогу осмислити не лише інтегральні засади діалектології, а й набагато глибші пласти, як-от: питання національної ідентичності, теми політичної, державотворчої сили говірки, крос-культурні вектори в національній інтерпретації. Тож не дивно, що оприлюднені узагальнення й результати діалектологічних досліджень багатьох десятиріч викликали жвавий інтерес аудиторії.

Слухачі високо оцінили прослухану доповідь і поставили низку питань, які доповнили й поглибили виголошений основний зміст.

Активне обговорення дало змогу заглибитися в лінгвістичний інструментарій, методологію й методику діалектологічних досліджень, основні засади дескрипції діалектних явищ, уточнити дослідницькі методи і прийоми пізнання діалектів, торкнутися питань діалектної лексикографії, лінгвогеографії та діалектної текстології у світлі оновлення традиційних й обґрунтування нових прийомів вивчення емпіричної бази діалектів і сфери їх використання.

Майбутні словесники, які опановують діалектологію на перших курсах навчання в Криворізькому державному педагогічному університеті, мають усвідомлювати, що досвід такої тісної академічної співпраці, обговорення з колегами-мовознавцями з вишів із різних куточків України та далекого зарубіжжя є досить цінним, дає змогу оцінити практичне упровадження здобутків у вузівську і шкільну мовну освіту. Проблематика, репрезентована на зустрічі, не просто підвищує фаховий рівень викладача та студента, а й активізує до використання напрацювань у лекційному курсі і практичних заняттях з діалектології. А студенти відповідно матимуть глибоке розуміння того, як працюють динамічні процеси в наріччях, і зможуть застосовувати ці знання в реальних ситуаціях їхнього побутування.

І найвагоміше для криворізького філологічно зорієнтованого студентства – зосередитися на описі говіркових явищ під час проходження діалектологічної практики, яка вже незабаром розпочнеться для здобувачів денної та заочної форм навчання, прослухані доповіді й дискусії можуть бути цінним матеріалом під час виконання магістерських та інших наукових робіт. Тож студенти зможуть інтерпретувати засвоєні відомості в межах українських і слов’янських наукових шкіл, різних напрямів функціювання явищ уже від самих носіїв праслов’янських культурних традицій.

Крім того, заслухані питання мотивують бакалаврів і магістрів факультету української філології до нових наукових пошуків, допомагають їм осягати етнокультурні вияви українських говірок, і зокрема надають упевненості й натхнення слухачам освітнього курсу «Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження» на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина). У рамках міжнародного освітнього проєкту двоє студентів 3 курсу Віталіна Задорожна (стипендіатка провідного європейського університету) і Дмитро Решетніков (без фінансування) обрали серед онлайн-курсів із цифрової української філології саме дисципліну з вивчення діалектів і протягом весняного семестру 2023 року удосконалюють свої знання у світлі нового прочитання діалектологічної інформації.

Щиро дякуємо вельмишановному Павлові Юхимовичу за цікаву, інформативну лекцію! 

Сподіваємося і на подальшу академічну кооперацію й таке цінне наукове співробітництво з Інститутом української мови Національної академії наук України.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 205

Здавалося б, лише нещодавно здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня успішно склали вступні іспити, зустрічалися з адміністрацією університету, приймали щирі привітання, обирали наукових керівників… І, безумовно, готувалися до наполегливої, завзятої, ретельної, скрупульозної навчальної і наукової праці. З одного боку, це важка праця, з іншого – вона окриляє, надихає на підкорення творчих вершин, активізує внутрішні ресурси і допомагає реалізуватися в житті.

Академічне письмо і риторика – навчальна дисципліна, уналежнена до обов’язкових компонентів. Вона покликана сприяти розвиткові компетентностей, необхідних для продукування академічного тексту. Це, вочевидь, добре усвідомили аспіранти, які повсякчас демонстрували не тільки зацікавлення, але й щоразу засвідчували старанну підготовку, пам’ятаючи, що плідна праця обов’язково дасть позитивний результат.

Наразі перші здобутки оприлюднено у вигляді наукових виступів, супроводжуваних відповідними презентаціями результатів наукових пошуків у конкретній царині. Кожен здобувач презентував себе й свої наукові інтереси, своє бачення наукової проблеми й можливі шляхи її розв’язання, спонукав і спонукатиме до ефективних наукових дискусій. Своїми міркуваннями вже поділилися Павло Загородько, Алла Негуляєва, Юлія Кравченко, Сергій Корнієнко…

Найближчим часом отримані знання, уміння, набуті компетентності і т. ін. зможуть продемонструвати Богдан Андрейчик, Владислав Бондаренко, Олексій Бондар, Максим Леонов, Аксінія Леонова, Світлана Тронько, Ольга Чариєва, Дмитро Чижик, Дмитро Шепілєв та ін. Переконана, їхня наполеглива праця також увінчається поступом.

Наука є наука… Однак, окрім складних наукових теорій, академічна риторика передбачає й емоційний складник. Логічне завершення вивчення дисципліни «Академічне письмо і риторика» – це моє напутнє слово для Вас, вельмишановні здобувачі…

Кожен із Вас пройде свій шлях до творчих вершин, наполегливо шукаючи власне місце під рідним українським сонцем. Нелегкий цей шлях. Устелений зовсім не килимами, заставлений бар’єрами, порослий тернами, він під силу лише тим, хто свідомо обирає стежину, що веде до величного Храму Науки…

Тож хай у цьому Храмі Науки завжди панують справедливість, добропорядність, чесність (академічна доброчесність!) і буде натхнення на «творчі муки»! Хай нинішній, як і кожен прийдешній, день буде щедрим на оригінальність, успішність і освітньо-наукові здобутки.

Нехай Ваші наукові ідеї будуть угодними Богу і корисними добрим людям,  нехай Ваші досягнення стануть приємними для КДПУ загалом і Ваших наставників зокрема, величними для регіону й славетними для НЕЗАЛЕЖНОЇ, ВІЛЬНОЇ, НЕЗЛАМНОЇ УКРАЇНИ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 110

27 квітня викладачі кафедри української мови відвідали гостьову лекцію на тему «Реалії запровадження інклюзивної освіти в сучасному закладі освіти». Спікер – Тернавська Тетяна Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи, методист відділу ліцензування та акредитації Центру забезпечення якості вищої освіти Льотної академії Національного авіаційного університету, учитель хімії КЗ «Гімназія імені Олени Журливої Кропивницької міської ради».

На лекцію завітали викладачі факультету української філології (декан факультету, доц. Л. М. Семененко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. В.А. Городецька, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко й ін.) та психолого-педагогічного факультету (проф. З. М. Мірошник, І. М. Шимко), студенти різних курсів.

Очевидно, що актуальність інклюзивного навчання зростає повсякчас, особливо активно про це говорять у часи російського воєнного вторгнення на територію нашої держави. За таких умов забезпечення комфорту у процесі здобуття знань, умінь і навичок здобувачам освіти є основним завданням освітянам сьогодні. Тетяна Анатоліївна ознайомила присутніх із Загальними рекомендаціями щодо створення доступного освітнього простору, окреслила умови, за яких є можливим самостійне обрання особливим дітям вікових норм початку навчання у школі.

Особливу увагу приділено обговоренню тих пропозицій НУШ, які визначають шляхи  щодо покращення освітнього процесу для дітей з ООП. Окрім того лекторка покроково розтлумачила й головні напрями реалізації освітнього процесу в умовах інклюзії дитини з особливими потребами в середовищі сучасної якісної освіти. Детально й обґрунтовано пані Тетяна Тернавська презентувала компетенції, якими має оволодіти педагог, які свідчать про професійну його компетентність у галузі інклюзивного освітнього середовища.

Доволі емоційно насиченими були розповіді Тетяни Анатоліївни про роботу з дітьми, які мають особливі освітні потреби: особистий досвід створення навчального процесу для хворих на гемофілію чи тих школярів, які мають фізичні вади. До кожного такого «випадку» вона ставиться з особливим трепетом, особливо, коли є змога говорити про позитивні результати співпраці з такими особливими дітьми. «Я цим живу», – підсумовує пані лекторка.

Щиро вдячні Тетяні Анатоліївні Тернавській за пізнавальну інформацію, яка, очевидно, розширила наші знання про інклюзію в умовах сучасної школи, за цінні особисті переживання й цілу «народну філософію» взаємодії з дітьми, які вирізняються різними вадами психічного або фізичного розвитку, однак дуже потребують підтримки в суспільстві. Ця робота, однозначно, ґрунтована на любові, гуманістичних цінностях, відображає добропорядне ставлення до особливих дітей та їх батьків.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 148

25 квітня 2023 року в дистанційному форматі було проведено засідання кафедри української мови, на якому прозвучала публічна презентація наукових результатів дисертації Іщенко Ірини Володимирівни (спеціальність 035 Філологія, освітньо-наукова програма «Українська мова та література»).

Задля оцінки наукової роботи здобувачки зібралися науково-педагогічні працівники кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, а саме: проф. Білоконенко Л. А., проф. Бакум З. П., проф. Ковпік С. І., доц. Березовська-Савчук Н. А., доц. Бузько С. А., доц. Вавринюк Т. І., доц. Городецька В. А., доц. Качайло К. А., доц. Шарманова Н. М., ст. викл. Демиденко Г. Г. та ін., аспіранти.

Голова засідання –  Мішеніна Тетяна Михайлівна, кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови.

Тема дисертації: Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози.

Експерти:

Ковпік Світлана Іванівна – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української та зарубіжної літератур;

Демиденко Ганна Глебівна – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови.

Засідання відбувалося відповідно до вимог, зазначених у Положенні про присудження ступеня доктора філософії у Криворізькому державному педагогічному університеті. Присутні ознайомилися з відомостями про здобувачку, регламентом роботи, прослухали доповідь Ірини Іщенко, у якій було акцентовано на основних засадах проведеного дослідження.

Питання до Ірини Володимирівни, поставлені після її виступу, були різноманітні, слушні, орієнтовані на те, аби встановити рівень теоретичної підготовки здобувачки, її особистого внеску в розв’язання наукової проблеми, обізнаності  з результатами наукових пошуків інших дослідників із зазначених у дисертації наукових проблем та їх зіставлення з результатами дослідження. У підсумку можемо зауважити, що дискусія точилася доволі конструктивно.

Зі своїм відгуком про дисертаційну працю Ірини Іщенко виступила науковий керівник, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Колоїз Жанна Василівна, яка відзначила етапи проведеної роботи, підкреслила особисті наукові досягнення здобувачки, звернувши увагу на успішну реалізацію освітньо-наукової програми «Українська мова та література» (третій  рівень, доктор філософії).

Виступи експертів, які досить розлого презентували свої відгуки про дисертацію, засвідчили, що робота виконана на високому рівні, є завершеним дослідженням, вирізняється актуальністю і новизною, відповідає вимогам. Усі проблемні питання, порушені в дисертаційній праці, вирішено, а сама здобувачка проявила дослідницький хист, продемонструвала вміння й навички здійснювати наукову роботу, гідно презентувала себе під час обговорення. До цього висновку приєдналися всі присутні на засіданні члени кафедри і висловили впевненість у тому, що робота Ірини Володимирівни Іщенко «Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози» може бути рекомендована до захисту в разовій спеціалізованій вченій раді.

Бажаємо Ірині Володимирівні Іщенко успішного захисту й плідної подальшої наукової роботи, наснаги, оптимізму для реалізації всіх задумів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 429

21 квітня викладачі і студенти факультету української філології мали змогу прослухати гостьову лекцію «Особливості навчання української мови в НУШ» доктора педагогічних наук, професора, завідувачки відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України Олени Миколаївни Горошкіної.

На лекцію завітали викладачі: доц. Л. М. Семененко (декан факультету української філології), проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), проф. З. П. Бакум, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. К. А. Качайло, доц Н. М. Малюга, доц. С. С. Журба, ст. викл. Г. Г. Демиденко, керівник виробничої практики Л. С. Цоуфал та інші. Неабияке зацікавлення доповіддю продемонстрували студенти 3 і 4 курсу, як денної, так і заочної форм навчання.

У своїй лекції Олена Миколаївна торкнулася найактуальніших питань, пов’язаних із тими проблемами, які виникають у процесі навчання української мови в НУШ, а саме: Хто такий компетентний мовець? Як треба змінити зміст навчання для формування компетентного мовця? На які зміни спрямована модельна програма? Як формувати ключові компетентності учнів і учениць? Що таке компетентнісно орієнтовані завдання? Які можливості підручника у формуванні компетентного мовця?

Разом з учасниками зібрання лекторка з’ясовувала відповідь на доволі  поширене поміж здобувачів освіти питання: навіщо ми вивчаємо українську мову загалом? Чи лише для того, аби скласти ЗНО? Відповідь очевидна, і це зрозуміло всім філологам, адже мову потрібно вивчати саму по собі. «Як людина опановує мову, так вона опановує й інші дисципліни. І це не предметний шовінізм, це взаємопов’язані процеси, адже ми повинні прагнути до формування насамперед компетентного мовця», – слушно робить акцент Олена Горошкіна.

Опрацювання мовного матеріалу в 5 класі НУШ на початку передбачає повторення й узагальнення вивченого в початковій школі, що зумовлює сегментований розподіл розділів. Олена Миколаївна зауважує: «Можна у програму закласти все, але головне, що дитина запам’ятає, відповідно, на це варто зважати щонайперше». Тому розлогою була та частина лекції, яка презентувала онлайн-аудиторії Модельну програму «Українська мова» для закладів загальної середньої освіти, орієнтовану на 5-6 класи (розробники: Ніна Голуб, Олена Горошкіна). Завдяки скрупульозним поясненням лекторки присутні мали змогу визначити, чим відрізняються модельна та навчальна програми, у чому полягає їх значущість; особливу увагу звернули на те, яких саме змін зазнала нова програма. Окрім того, визначено наскрізні уміння, на які  мають орієнтуватися вчителі-словесники НУШ.

Цікавими прикладами проілюстровано такий розділ, як «Мовленнєві жанри», що, за словами Олени Миколаївни, викликав дискусії серед учителів-практиків, бо він має відповідати потребам людини, наприклад, створення таких текстів, як запрошення, згода, відмова, вибачення, подяка, привітання, смс-повідомлення тощо. Показовими можна назвати й вправи, продемонстровані під час лекції. Спеціальні акценти розставлено під час аналізу ключових компетентностей, а також у презентуванні підручників з української мови для 5 класу НУШ.  Емоційним був аналіз освітніх втрат, яких зазнала наша країна за час воєнної російської агресії.

Вдячна аудиторія висловила свої позитивні емоції від отриманої пізнавальної інформації, цікавими були й окремі питання, які виникли під впливом прослуханого. Щирі слова подяки на адресу авторського колективу нової програми й особисто Олени Миколаївни Горошкіної пролунали від З. П. Бакум, Ж. В. Колоїз, Л. М. Семененко та інших небайдужих слухачів.

Кафедра української мови і факультет української філології був радий приймати у своїх віртуальних стінах  Олену Горошкіну, якій ми зичимо подальших успіхів у нелегкій справі модернізації мовно-літературного напряму загальної середньої освіти, наснаги в роботі, сил і, головне, добра й мирного неба.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 225

20 квітня студенти факультету української філології взяли участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній студентсько-учнівській конференції «МОВНІ ВИМІРИ СВІТУ», яка відбулася в Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

Під керівництвом викладачів кафедри української мови студенти різних курсів долучилися до наукових дискусій, презентувавши теми, які викликають зацікавлення, вирізняються актуальністю в межах художнього дискурсу, розкривають проблеми пареміології, фразеології, діалектології, терміносистеми, граматики й методики навчання української мови у профільній школі та ін.

У тематиці пленарного й секційних засідань заявлено доповіді студентів факультету української філології:

1. Бондар Катерина «Структурне моделювання номенклатури сучасної фінансово-моніторингової терміносистеми» (наук. керів. – доц. Городецька В. А.).
2. Борис Дар’я «Гендерні концепти в мовній картині світу українців та англійців (на матеріалі фразеологічних одиниць)» (наук. керів. – проф. Колоїз Ж. В.).
3. Городецька Анна «Структурно-семантичні параметри фармацевтичної терміносистеми» (наук. керів. – проф. Колоїз Ж. В.).
4. Задорожна Віталіна «Роль лексичних запозичень у формуванні закарпатського діалекту (на матеріалі «Словника закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району» Івана Сабадоша)» (наук. керів. – доц. Городецька В. А.).
5. Золотарьова Аліна «Особливості степового говору в мовленні мешканців Криворіжжя» (наук. керів. – ст. викл. Демиденко Г. Г.).
6. Колеснік Анна «Словотвірні та структурно-семантичні характеристики мінералогічної термінології» (наук. керів. – доц. Городецька В. А.).
7. Колесник Лілія «Похідні кількісні найменування в українських пареміях» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
8. Косарес Анна «Лексичні особливості говірки села Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області» (наук. керів. – ст. викл. Демиденко Г. Г.).
9. Куртекова Тетяна «Прецедентні феномени в промовах В. Зеленського періоду російської окупації» (наук. керів. – проф. Колоїз Ж. В.).
10. Кучма Роман «Мовностилістичні виміри сучасної української афористики» (наук. керів. – проф. Колоїз Ж. В.).
11. Мірошниченко Анна «Жаргонізми в мовленні криворізьких гірників і металургів» (наук. керів. – ст. викл. Демиденко Г. Г.).
12. Останіна Валерія «Мікрорівень соціологічного аналізу: мовна репрезентація» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
13. Отрошко Ольга «Формування соціокультурної компетентності учнів старшої школи» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
14. Решетніков Дмитро «Сергій Смеречинський – видатний український граматист» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
15. Румма Катерина «Формування загальнокультурної компетентності здобувачів освіти в навчанні фразеології» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
16. Самойленко Валерія «Комунікативно-прагматичні особливості мовних кліше в сучасних регіональних медіа» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
17. Семенова Аліна «Репрезентація індивідуально-авторської мовної картини світу в структурі тематичного поля «Місто» (на матеріалі прозових творів Т. Прохаська)» (наук. керів. – доц. Городецька В. А.).
18. Усачова Марина «Укладання комп’ютерного словника інструментами автоматичного аналізу текстів (за корпусом ГРАК)» (наук. керів. – доц. Шарманова Н. М.).
19. Шаповал Яна «Структурно-семантичні параметри фразеологічних одиниць із національно маркованим компонентом» (наук. керів. – проф. Колоїз Ж. В.).

Упевнені, що наукові розвідки студентів сприятимуть їхньому професійному розвиткові, а участь у подібних конференціях забезпечить уміння представляти свої напрацювання широкому загалу філологічно обізнаних людей, удосконалить навички публічного обговорення дискусійних питань українського мовознавства.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 260

20 квітня викладач кафедри української мови, кандидат філологічних наук, доцент В. А. Городецька провела відкриту лекцію з дисципліни «Сучасна українська літературна мова». Студенти ІІІ курсу мали змогу  ознайомилися з темою «Синтаксис словосполучення та простого речення. Поняття про ускладнене речення. Однорідні члени речення».

На відкритому занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, Т. І. Вавринюк, доц. К. А. Качайло, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко.

Мета заняття: поглибити знання про ускладнене речення, з’ясувати питання про різновиди ускладнень; навчити визначати однорідні та неоднорічні члени речення, звертати увагу на розділові знаки в реченнях різного типу; розвивати мовне чуття студентів, їхнє уміння сприймати й засвоювати новий матеріал; виховувати інтерес до мовного матеріалу, до краси рідної мови, до її естетичної природи.

Основний зміст роботи на відкритому занятті – розкриття наукових думок про синтаксис ускладненого речення, зважаючи на традиційні й нетрадиційні підходи; витлумачення наукових позицій різних дослідників, апелювання до здобутків українських синтаксистів.

У підсумку обговорення відкритої лекції колектив кафедри  зазначив, що заняття відповідало організаційним, дидактичним, психологічним і методичним вимогам. Вероніка Анатоліївна вкотре продемонструвала свій професіоналізм, уміння взаємодіяти зі студентською авдиторією, уважно ставитися до наукової складової свого заняття, виважено, скрупульозно добирати фактичний мовний матеріал для аналізу.  

Не втомлюємося збагачувати свої знання із синтаксису української мови, вивчаємо всі тонкощі, аби створювати свої довершені, комунікативно вдалі тексти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 184

17 квітня студенти та викладачі факультету української філології в межах ІІ Всеукраїнської методичної майстерні сучасного вчителя-словесника мали змогу прослухати гостьову лекцію на тему «Проведення навчального тренінгу в системі підготовки фахівців із вищою освітою».

Доповідач – Яна Володимирівна Топольник, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри педагогіки вищої школи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Дніпро).

Викладачка і здобувачі вищої освіти на початку заняття аналізують тезаурус, який стосується поняття навчального тренінгу, видів тренінгів (корпоративний, відеотренінг, навчальний тренінг), етапів проведення тренінгу, видів тренінгових вправ, технік колективного навчання, змісту самостійної роботи.

Знайшла послідовне вивчення піраміда навчання (лекція, самостійне читання, відео-, аудіоматеріали, демонстрація, дискусійні групи, практика через дію, навчання інших). Складники схарактеризовано у відсотковому співвідношенні у змісті навчання.

Яна Володимирівна апелює до рефлексії фахової діяльності викладача (учителя, вихователя, тренера). Правомірно звертає увагу на значущість забезпечення умов ефективної організації самостійної роботи студентів у межах тренінгу.

Окремо висвітлено питання сучасної моделі оцінювання роботи тренера, яка описує 4 рівні оцінювання: реакція, засвоєння, поводження (тренерська майстерність), результат (досягнення результатів).

Подана інформація має теоретичне значення, оскільки розширює уявлення викладачів і здобувачів освіти про навчальний тренінг, техніки колективного навчання. Практична значущість полягає в можливості використання набутих знань у подальшій фаховій діяльності, моделювати академічний простір як співнавчання.

Кафедра української мови і факультет української філології висловлює подяку вельмишановній Яні Володимирівні Топольник за цікаву й пізнавальну інформацію, яка не тільки збагатила присутніх цінними знаннями про навчальний тренінг, але й розширила особисті філологічні обрії кожного з присутніх.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 303