09 листопада 2023 року на засіданні Вченої ради університету було вручено атестат доцента кафедри української мови кандидатові філологічних наук Ганні Асмаковській.
Ректор КДПУ проф. Ярослав Владиславович Шрамко привітав колектив університету й кафедри зі здобутками викладачів, які підтверджують свій науковий потенціал й отримують вчені звання.
Кафедра української мови щиро вітає Ганну Глебівну з цим вагомим професійно-науковим досягненням і бажає творчих успіхів, натхнення, усіляких гараздів, мирного українського неба!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 235
07 листопада 2023 року на кафедрі української мови дистанційно з використанням платформи ZOOM розпочався захист курсових робіт із сучасної української літературної мови (методики навчання української мови), підготовлених студентами 4 курсу.
Здобувачі освіти, які отримали сертифікат у рамках співпраці з Єнським університетом імені Фридриха Шиллера, захищали результати наукових пошуків у вигляді курсових проєктів, а саме:
- РЕШЕТНІКОВ Д. (УІФ-20) (доц. Наталя Шарманова)
- УСАЧОВА М. (УФР-20) (доц. Наталя Шарманова)
- ЗАДОРОЖНА В. (УПФ-20) (доц. Вероніка Городецька)
- КУРТЕКОВА Т. (УПФ-20) ( проф. Жанна Колоїз)
- БОРИС Д. (УАФ-20) (проф. Жанна Колоїз)
- КОЛЕСНІК А. (УАФ-20) (доц. Вероніка Городецька).
Позитивні відгуки отримали й курсові роботи студентів під керівництвом доц. Світлани Бузько, доц. Ганни Асмаковської.
Доповіді, оформлені у вигляді презентацій, порушують актуальні проблеми україністики та лінгводидактики. Зокрема прозвучали виступи про сучасні терміносистеми української мови, у коло наукових інтересів потрапили фінансово-моніторингова, мінералогічна терміносистеми, а також терміносистема туризму та активної рекреації (Бондар К., Колеснік А., Добровольська В.).
Досить інформативно й змістовно виконані наукові роботи, що демонструють роль лексичних запозичень у формуванні закарпатського діалекту й особливості простих речень, вживаних у сучасній українській прозі (Задорожна В., Решетніков Д.).
Не втрачає значущості й наукове розв’язання проблем когнітивної лінгвістики, спрямовані на проведення концептуального аналізу української культури. До уваги присутніх були представлені доповіді про вербалізацію концепту Європа в українських медіа, а також про гендерний вимір мовної картини світу українців, репрезентованої в пареміологічному корпусі української мови (Усачова М., Борис Д.). Жваве обговорення викликали наукові роботи студентів, пов’язані з оформленням заголовків у текстах сучасних засобів масової інформації, особливостями мовного оформлення дописів українськомовних блогерів на youtube-каналах та в соціальних мережах (Тузик О., Тузик С.).
Методичну вправність продемонстрували здобувачі освіти, чиї наукові розвідки висвітлюють питання про формування пунктуаційної грамотності, орфографічних умінь і навичок, мовленнєвої культури учнів та учениць (Градовська А., Довга М., Маслова Ю.).
Привселюдний захист курсових робіт дає змогу удосконалити вміння й навички публічного виступу, академічної дискусії, допомагає структурувати особисту дослідницьку позицію, відстоювати результати власних наукових пошуків.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 226
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось – ні!
26 жовтня 2023 року на факультеті української філології відбувся захід, присвячений Дню української писемності та мови, який підготували студенти 2 курсу під духовним наставництвом і керівництвом завідувача кафедри української мови, професора Жанни Василівни Колоїз.
На святкове зібрання завітали студенти старших курсів, викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, декан факультету, доцент Любов Миколаївна Семененко, а також перший проректор університету, доцент Оксана Андріївна Остроушко.
Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця!
Як легко йти з тобою по землі
І підставлять вітрам лице відкрите!
Для мене ти – як і насущий хліб,
Без тебе я не зможу в світі жити.
Цьогоріч, на відміну від попередніх років, усе світове українство буде відзначати День української писемності та мови за новим календарем, адже відповідно до Указу Президента України №455/2023від 28 липня 2023 року дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
У цей день відбувається вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря, з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всесвітній радіодиктант національної єдності (https://suspilne.media/598461-radiodiktant-2023-koli-i-de-sluhati/).
Нагадаємо, що Радіодиктант національної єдності розпочнеться 27 жовтня об 11:00. Суспільне Мовлення транслюватиме його:
на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
на YouTube-каналі Українського Радіо;
на Facebook-сторінках Суспільного.
Сподіваємося, що до його написання долучиться рекордна кількість українців, а також представників інших націй, які, проявляючи солідарність з Україною, почали вивчати мову Героїв.
«Усвідомлення того, що мова – це могутня зброя, відбулося. Віримо, що всі, чиє життя так несподівано обірвалося в розквіті сил, пішли у вічність легкою небесною дорогою. Дуже важливо, аби не стерлася пам’ять про наших мужніх захисників! Ми зобов’язані про них пам’ятати! Задля того, аби не втрачати людської подоби, мати неперебутні життєві орієнтири, черпаючи натхнення від рідної землі, рідного слова, рідної мови!
І завжди пам’ятати: мова не просто має значення! Вона має неоціненне, основоположне, фундаментальне, історичне значення. Вона – наша сила, наш захист, наша безпека, наша ідентичність, наша любов», – звернулася до студентів й усіх присутніх на заході Жанна Василівна Колоїз.
Не забуваймо, що за час свого функціонування українська мова пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецедентну підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає Перемогу!
Любов Миколаївна Семененко також приєдналася до слів-привітань з нагоди свята, наголосивши на тому, що мова – це ознака національної самобутності, адже «поки живе мова – житиме й народ як національність».
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Перший проректор Оксана Андріївна Остроушко подякувала викладачам і студентам за проведений захід і закликала всіх до рішучої українськомовної позиції: «Будьмо вільними! Говорімо українською! Зневажаймо й знищуймо російських ворогів! Фізично і духовно!».
Кафедра української мови щиро вітає всіх небайдужих до рідного слова зі святом!
Будьмо гідними нашої мови й гордими, що маємо такий дорогоцінний скарб!
Я знаю: мова мамина – свята,
В ній вічний, незнищений дух свободи,
Її плекали душі і вуста – мільярдів.
Це – жива вода народу!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 740
19 жовтня 2023 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому прозвучала доповідь на актуальну для вищої школи проблему, пов’язану із академічною доброчесністю та законом України 2022 року «Про авторське право і суміжні права».
Доповідь на заявлену тему виголосила професор кафедри української мови Людмила Білоконенко. До обговорення долучилися викладачі кафедри, озвучивши свої думки щодо нової редакції закону, зокрема пролунали розмірковування про ті захисні механізми, які мають регулювати роботу автора в українському освітньо-науковому просторі.
«Закон про авторське право (2022) є важливим кроком для вдосконалення законодавства України у сфері авторських та суміжних прав. Цей закон реалізує сучасні практики правозастосування, які є в Україні та за кордоном», – підсумувала Людмила Анатоліїна.
Пропонуємо ознайомитися з тезами доповіді.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 361
ДАТА: 26 ЖОВТНЯ 2023 РОКУ (zoom)
ЧАС: 12.50
іДЕНТИФІКАТОР КОНФЕРЕНЦІЇ: 838 0678 3302
КОД ДОСТУПУ: 6eHD9m
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 459
Поезія та Осінь … Що уявляєш перед очима, коли чуєш слово осінь? Дерева з пожовклим листям, шалений листопад від вже прохолодного вітру? А може віртуозне кружляння грайливого вітру, ледь чутний шурхіт на землі, ніби крадькома, тихо, потаємно? Це різна осінь, яка перетікає в поезію.
Для людей, які тонко відчувають слово, навіть осінь – це завжди дещо більше, ніж жовта пора року. Поетичні хвилювання й осінь – нероздільні, схожі за своєю суттю, подекуди трагічні й сумні, часом філософські й життєствердні. Саме таку різну за змістом і настроєм поезію представила у проєкті «Наше» на телеканалі Рудана доцент кафедри української мови Світлана Бузько. До уваги глядачів продекламовано вірші Сергія Жадана, Сергія Танчина, Віри Олеш, Ірини Жиленко, Олександра Ірванця, Ольги Хвостової, Надії Красоткіної, Наталі Данилюк, Тетяни Строкач…
До створення випусків про «Осінь на будь-який смак» долучилися й студенти факультету української філології, юні поетичні душі – Дарія Горіна й Данило Дятел.
Вітаємо з прекрасним виступом і презентацією своїх творів, розкриттям талантів наших студентів. Так тримати! Поезія теж на фронті нашої боротьби, адже кожне слово, вимовлене українською, яке лягло на душу, відгукнеться могутньою силою супротиву нашому нікчемному ворогу!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 283
12 жовтня 2023 року відбулося відкрите засідання Вченої ради Інституту української мови, до якого долучилися викладачі кафедри української мови КДПУ, а також студенти першого і другого рівнів вищої освіти, чия наукова робота пов’язана з проблематикою запропонованої широкому загалу публічної лекції.
Доповідь на тему «Граматичні дослідження української мови в контексті славістики» виголосила доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України Катерина Григорівна Городенська.
Катерина Григорівна ознайомила присутніх з тими працями, яким академічна вітчизняна граматика завдячує на довгому шляху свого становлення та розвитку, зокрема йшлося про монографійні описи окремих частиномовних класів слів (60–80 рр. ХХ ст.), граматики 90-х рр. ХХ ст., призначені для студентів філологічних факультетів (О. Безпояско, К. Городенська, В. Русанівський, І. Вихованець). Особливу увагу звернено на створений у 2017 році новітній найповніший опис морфологійної системи та структуру української мови – «Граматику сучасної української літературної мови. Морфологію» (авторський колектив: І. Вихованець, К. Городенська, С. Соколова, А. Загнітко). Не залишилися поза межами наукового огляду й праці граматистів у загальнослов’янському контексті.
До дискусії долучилися провідні українські вчені: П. Гриценко, М. Степаненко, С. Бибик, Л. Гнатюк, К. Глуховцева, Т. Коць, С. Єрмоленко, Є. Карпіловська, Р. Христіанінова, І. Завальнюк, С. Шабат-Савка та інші.
Щиро дякуємо Інституту української мови НАН України за таку плідну зустріч, обмін думками та враженнями, висвітлення проблем сучасної граматики, що неодмінно стане в пригоді у процесі виконання власних наукових пошуків.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 321
12 жовтня 2023 року на засіданні Вченої ради університету в урочистій атмосфері відбулося вручення диплома доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 035 Філологія викладачеві кафедри української мови Ірині Іщенко.
Ірина Володимирівна Іщенко закінчила аспірантуру при кафедрі української мови, успішно захистивши дисертацію в серпні цього року.
Професорсько-викладацький склад кафедри української мови щиро вітає свою колегу та бажає подальших наукових здобутків, плідних ідей і мирного українського неба!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 360
24 вересня 2023 року відомий український поет і громадський діяч Сергій Жадан презентував у Кривому Розі нову поетичну збірку «Скрипниківка». Студенти групи УАФ-22 разом із куратором, доцентом кафедри української мови Світланою Андріївною Бузько не залишилися осторонь і відвідали цей літературний вечір. Як зауважили студенти, для них було надзвичайно цікаво почути вірші у виконанні знаного не тільки в Україні, а й далеко за її межами автора. Однією з «родзинок» вечора, безперечно, стала майже півторагодинна автограф-сесія, проведена Сергієм Жаданом уже після повітряної тривоги, яка, на жаль, на деякий час перервала мистецьке дійство. За словами організаторів заходу, «Скрипниківка – це 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається».
 |
 |
 |
 |
Частина коштів від продажу цієї книги, як акцентувалося в ході презентації, буде надано на потреби ЗСУ; у зв’язку з цим студенти нашого факультету відзначили, що їм було надзвичайно приємно посередництвом купівлі книги долучитися до такої важливої в наш час справи.
Тож вірмо в ЗСУ та в нашу неодмінну перемогу, а також читаймо сучасного класика!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 423
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Ліна Костенко
Українські назви місяців мають досить прозоре значення і чітке мотивування: всі вони пов’язані з певними явищами природи або господарською діяльністю українців.
Про осінні й зимові місяці, а саме про походження їх назв, народні найменування, традиційні обрядові дійства йдеться у відео, яке підготували на ТРК «Рудачі» за участі доцента кафедри української мови, кандидата філологічних наук Світлани Андріївни Бузько.
Сучасне українське літературне найменування вересень, безперечно, утворене від назви вересу, цвітіння якого припадає саме на перший місяць осені. Вересень – сезон сівби озимих. На цьому ґрунті сформувалася в усній українській мові назва сівень (від сіяти). У вересні перелітні птахи відлітають у теплі краї, або, як здавна казали на Україні, у вирій. Через це вересень ще називали довирій, довирійник. Священники називали цей місяць богородинець, оскільки саме у вересні українці відзначали свято Різдва пресвятої Богородиці. Інші назви – хмурень (від хмуритися – небо хмуриться), ревун (саме в цей час починаються холодні осінні дощі й ревуть вітри).
Вересень має й двослівне найменування – «бабине літо», так прийнято називати погідні теплі дні на початку осені, коли в повітрі літає павутиння. Таку назву місяць дістав у зв’язку з домашньою роботою жінок, основною колись для цього періоду: обробка конопель, вибілювання полотна тощо. Павутиння, що літає в цей період, пов’язують із деякими видами жіночої роботи, яка припадала саме на цей час, – прядіння, вишивання тощо.
Сучасна назва місяця листопад походженням завдячує осінньому опаданню листу. У словниках української мови кінця XIX – початку XX ст. фіксуються такі форми місяця: листопад, падолист, листопадень. Українська усна і писемна мова знає й інші варіанти назви місяця листопад: листогуб, листогубець, листосій, листосівень, листотрус, листольот, листокидень.
Назва першого зимового місяця грудень, на думку багатьох дослідників, походить від іменника грудь, або грудка (це був час непроїзних доріг, коли земля після осінніх дощів перетворювалася на грудки́). Інша поширена раніше назва цього місяця – студень (пов’язана зі стужею, тобто настанням холодів). Говірки іменують грудень трусим. Породили таку назву асоціації з першим снігом, першою сніговою порошею. Грудневе задощів’я викликало іменування грудня мочарець. Коли ж грудневий густий дощосій довго-довго звисає з неба, то грудень іменують не інакше як мжичик, мрякач, мжичник. Проте ці назви не ввійшли в єдину систему назв української літературної мови
Назва місяця січень бере свій початок від традиції, пов’язаної з вирубуванням (просічуванням, висічуванням) лісів. Січення (просіка, вирубка) проводилися найбільше в ту пору, що припадала приблизно на місяць січень. Імовірно, що слово січень етимологічно пов’язане з поняттям сильний (сікучий) мороз. Січень мав ще й іншу назву – просинець (від просині – частини чистого неба в міжхмар’ї). У говірках південно-західного наріччя й досі назва просинець активно функціонує як назва другого зимового місяця.
Сучасна українська назва лютий відповідає своїм значенням давнім назвам морозів у цей місяць: сердитих і тріскучих, уїдливих і жорстоких, лютих. Протягом тривалого часу лютий мав форму лютень, яка навіть у словниках XIX – початку XX ст. фіксується першою паралельно з назвою лютий. Лютий – єдина назва прикметникової форми поміж усіх сучасних українських найменувань місяців.
Як бачимо, українська мова багата народні назви місяців, у яких наш народ зафіксував своє світосприйняття, спостереження за порами року й цінування світу природи. Нехай ці слова поселяться в мовленні українців, аби шанувати рідне слово й оберігати його.
Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!
Ліна Костенко
Кафедра української мови бажає всім теплої й благодатної осені, непохитної й витривалої зими.
Віримо в ЗСУ! Віримо в Перемогу!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 9687
