Факультету української філології отримав лист-подяку від Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) як офіційний підсумок співпраці в межах Єнського проєкту, що засвідчує успішність зовнішньої академічної мобільності здобувачів освіти та викладачів факультету української філології.  

З 2022 року Єнський університет разом з українськими університетами-партнерами, а також ЗВО в інших країнах організував онлайн-програми навчання, призначені для студентів з України. Студентська програма надавала можливість отримати одну з 40 стипендій по 800 євро (40 місць на семестр).

Програма була розрахована на студентів українських університетів – бакалаврів і магістрів, які цікавляться прикладними аспектами лінгвістики та сучасними проблемами літературознавства, корпусною та комп’ютерною лінгвістикою. Здобувачі освіти мали змогу вибрати від 1 до 3 курсів. Кожний курс оцінювався в кредитах ECTS (залежно від курсу 3 або 4 кредити).

Під керівництвом лекторів Ольги Каніщевої, Марії Шведової, Василя Старка опановано курси «Методи та лінгвістичні ресурси для опрацювання природної мови, «Комп’ютерна лексикографія», «Морфологічний аналіз», «Вилучення іменованих сутностей з текстової інформації», «Вступ до комп’ютерної лінгвістики для філологів», «Корпусна лінгвістика». Здобувачі освіти Оксана Гребень, Юлія Родзінська, Катерина Риндич Ярослава Примаченко, Марина Усачова, Дмитро Решетніков отримали сертифікати та схвальні відгуки викладачів за результатами своєї роботи.

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/shist-kursiv-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2022

У 2023 році у межах участі в міжнародному освітньому проєкті «Ukraine digital – Україна цифрова: забезпечення академічної успішності під час кризи» онлайн-курси з цифрової української філології на базі Єнського університету прослухали Віталіна Задорожна, Анна Колеснік, Тетяна Куртекова, Яна Шаповал, Дар’я Борис, Оксана Гребень, Роман Кучма, Олександра Прокопенко, Марина Усачова, Дмитро Решетніков.

Досвідчені лектори Соломія Бук (Львівський національний університет імені Івана Франка), Людмила Дика (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Вікторія Жуковська (Житомирський державний університет імені Івана Франка), Сергій Фокін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Наталія Чейлитко (Єнський університет імені Фрідріха Шиллера) зреалізували вивчення таких курсів, як-от: «Вступ до прикладної лінгвістики», «Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження», «Корпусна лінгвістика». Партнер проєкту Український католицький університет забезпечив курс «Сучасна українська література»  (Уляна Ірха, Наталія Гришальова).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/studentski-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2023

У 2024 році успішно реалізовано курс «Корпусна лінгвістика» від партнера Єнського проєкту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Тетяна Чапленко, Катерина Тараненко, Катерина Федько, Мілана Адут, Валерія Хоретлєва Дмитро Решетніков), курс «Соціолінгвістика» від Єнського університету Фрідріха Шиллера і Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Дарія Горіна, Олександра Прокопенко). Партнер проєкту Львівський національний університет імені Івана Франка провів курс «Основи квантитативної лінгвістики для філологів» (Єлизавета Антоненко, Марина Усачова).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/vesnyaniy-semetr-2024-onlaynovi-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji

У 2025 році Міжнародний проєкт на базі Friedrich Schiller University Jena (Germany) «NETWORK FOR UKRAINIAN STUDIES JENA» забезпечив проведення онлайнових курсів з цифрової української філології (весняний семестр 2025), а саме: курс  «Історичний коментар до українського правопису» за участі Національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Катерина Тараненко), курс «Цифрові технології для української мови» від Львівського національного університет імені Івана Франка (Дарія Горіна), курс «Генеративний штучний інтелект: основи промпт-інжинірингу» зреалізовано Єнським університетом Фрідріха Шиллера (SET University) (Дарія Горіна, Олександра Прокопенко, Тетяна Чапленко), курс «Віртуальний книжковий клуб "Гаряча українська література"» здійснено за участі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Вікторія Ахмедова,  Олександра Прокопенко).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/550/onlaynovi-kursi-z-cifrovoji-filologiji-vesna-2025

Варто відзначити й участь викладачів факультету у програмі академічної мобільності у Friedrich Schiller University Jena, Funded program DAAD “Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis – 2023” (Germany). У межах проєкту доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова пройшла підвищення кваліфікації “Program of Advanced Training for Academic and Pedagogical Staff”(Сertificate of Attendance реєстраційний № 55-2023 від 18.11.2023) з теми:  “Language Corpora Use in the Teaching of Philological Disciplines and Language Research”.

Факультет української філології висловлює щиру подяку Єнському університету, а також менеджеру проєкту Оксані Таран за проведені курси, невтомний організаційно-методичний супровід та високу оцінку академічного потенціалу наших студентів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 310

09 червня 2025 року у форматі онлайн-зустрічі науково-педагогічні працівники факультету української філології, експерти мовно-літературної галузі Українського інституту розвитку освіти – доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Ковпік; доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Зінаїда Бакум; декан факультету української філології, доцент Наталія Коломієць – взяли участь у громадському обговоренні оновленої процедури експертизи та апробації навчальної літератури.

Громадське обговорення було організоване УІРО, за участю заступниці міністра освіти і науки Надії Юріївни Кузьмичової. Під час зустрічі увагу експертів було зосереджено на таких питаннях:

• основні положення проєктів оновлених наказів;
• порядок подання матеріалів на експертизу та апробацію;
• нововведення щодо участі експертних комісій;
• процедура отримання грифів та супровід апробації.

Учасники зустрічі мали змогу обговорити низку важливих питань, пов’язаних з експертизою навчальної літератури. Варто відзначити, що залучення професійних спільнот науково-педагогічних працівників свідчить про прозорість та об’єктивність надання грифів МОН навчальній літературі. НПП факультету української філології систематично співпрацюють з УІРО, виступаючи експертами навчальної літератури для НУШ.

Щиро дякуємо УІРО за можливість бути причетними до процесів оновлення навчальної літератури.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 365

9 червня 2025 року на факультеті української філології розпочалася атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня.

Першими пройшли випробування студенти групи УПФ-21, які складали комплексний екзамен із психології. Цей іспит став не лише формальним етапом освітнього шляху, а й важливим викликом, що дозволяє оцінити професійну зрілість майбутніх фахівців.

Атестація — це підсумкова форма контролю, яка демонструє рівень опанування студентами вагомих компонентів освітньо-професійної програми. Саме в цей момент випускники мають змогу презентувати предметні результати навчання з ключових нормативних дисциплін.

Студенти бакалаврату відповідально підійшли до цього академічного етапу й засвідчили високий рівень підготовки, фахову зрілість і мотивацію до подальшого професійного розвитку.

Щиро вітаємо здобувачів вищої освіти факультету української філології з успішним стартом атестації!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 307

06 червня 2025 року на факультеті української філології відбувся профорієнтаційних захід у межах програми «Літній науковий ліцей». Учасниками зібрання стали здобувачі освіти 10-х класів Криворізького Покровського ліцею КМР, їхні педагоги Кекало Юлія Валеріївна, заступник директора з НВР, учитель української мови й літератури, Краснощок Ірина Олексіївна, учитель української мови й літератури. До академічної взаємодії долучилися завідувач кафедри української мови, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна, доцент кафедри української мови Ганна Глебівна Асмаковська.

Лектор – к. філол. н., доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька.

Тема «Інноваційні процеси в сучасній українській мові» вибрана невипадково, оскільки вирізняється свою актуальністю й зацікавленням з позиції мовознавців, методистів та вчителів-практиків. Сучасний стан української літературною мови, а також ті зміни, які відбуваються в ній нині, не залишили байдужим і молоде покоління. Надзвичайно продуктивним виявилося обговорення неологізмів, виникнення яких пов’язане із російсько-українською війною, зокрема особливу увагу та пожвавлені коментарі отримали лексеми на позначення ворога, де відображено презирливе ставлення до окупанта.

Як досвідчений науковець, Вероніка Анатоліївна вправно оперувала мовознавчою термінологією, давала вказівки щодо тих чи тих тем, робота над якими може бути корисною для філологічного розвитку учнів, розширення знань про лінгвістичну царину, зважаючи на особливості певних груп лексики. Одним з напрямів вивчення мовного багатства є означення сутності топонімічних назв, що являють собою власні назви будь-яких географічних об'єктів на поверхні Землі, а також позаземних об'єктів. Топоніми є важливим джерелом для вивчення історії, культури, мови та географії певних територій, адже часто вони відображають особливості ландшафту, минулі події, етнічний склад населення, рід занять, або навіть імена людей, які були пов'язані з цією місцевістю. Цю тезу Вероніка Городецька довела беручи до уваги цікаві приклади, що ілюструють особливості запозичення з тюркських мов для найменування водних об’єктів південних регіонів України.

Наукові розвідки молодих дослідників варто орієнтувати на теми, які будуть пізнавальними й розширять світогляд здобувачів освіти, сприятимуть усвідомленню самобутності української мови, розумінню особливостей мовної картини світу українців, індивідуально-авторського світобачення, відображеного в текстах сучасних митців слова.

Лекція минула в атмосфері пильного споглядання за семантикою українських слів, у яких закарбувалася історія та культура народу, його прагнення дати назву всьому, що є важливим і потрібним, позитивним і негативним явищам, оскільки саме мова охоплює все життя людини.

Наприкінці заходу проф. Тетяна Мішеніна ознайомила учнів з можливостями здобуття вищої освіти за філологічними напрямами, презентувала спеціальності факультету української філології, важливість та багатовекторність як філологічної, так і педагогічної освіти загалом.

Дякуємо ліцеїстам за візит на факультет української філології Криворізького державного педагогічного університету й активну академічну взаємодію.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 329

29 травня 2025 року відбулося засідання вченої ради факультету української філології, на якому прозвучала актуальна інформація про постакредитаційний моніторинг освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Було заслухано звіти гарантів магістерських ОПП – проф. Світлани Іванівни Ковпік  та доц. Наталії Миколаївни Малюги.

Відповідно до нормативно-правового документа «Порядок проведення постакредитаційного моніторингу в Криворізькому державному педагогічному університеті» постакредитаційний моніторинг є важливою  системою роботи, яка покликана врахувати зауваження та виконання рекомендацій, отриманих під час акредитації освітніх програм від експертних груп, галузевих експертних рад, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Мета постакредитаційного моніторингу полягає в покращенні якості освітніх програм, удосконаленні практик.

Постакредитаційний моніторинг освітніх програм, які реалізуються на факультеті української філології, здійснюється згідно із планом. Моніторинг передбачає систематичний збір та аналіз інформації про функціонування ОПП другого (магістерського) рівня вищої освіти після отримання акредитації.

Гаранти структурували звітну інформацію за такими критеріями: 1) проєктування та цілі освітньої програми; 2) структура та зміст освітньої програми; 3) доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання; 4) навчання і викладання за освітньою програмою; 5) контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність; 6) людські ресурси; 7) освітнє середовище та матеріальні ресурси; 8) внутрішнє забезпечення якості освітньої програми; 9) прозорість та публічність.

У звіті гаранта ОПП «Українська мова та література, зарубіжна література» д. філол. н., проф., професора кафедри української та зарубіжної літератур Світлани Ковпік ідеться про усунення зауважень та реалізацію рекомендацій за підсумками акредитації, а саме: коригування мети ОПП, увиразнення її спрямування на предметну спеціальність, структурування вибіркових компонентів за циклами підготовки, зручне розташування інформації про дисципліни за вибором на сайті університету тощо. За кожним з названих критеріїв було репрезентовано концептуально важливі положення, окреслено шляхи їх удосконалення, вказано проведені заходи.

Узагальнену інформацію про усунення зауважень та врахування рекомендацій експертної групи та галузевої експертної ради презентувала гарант ОПП Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталія Малюга. Доповідачка звернула увагу присутніх на шляхи реалізації плану-графіку. Усі наявні у звіті положення мають відповідні покликання на документи, необхідні ресурси, вебсторінки з описом проведеного заходу тощо.

Обговорення постакредитаційних заходів щодо поліпшення ОПП відзначено як аргументоване, об’єктивне, чітко структуроване й продумане. Гаранти освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти, члени робочих груп приймають для обговорення пропозиції щодо подальшого розвитку, оптимізації та підвищення конкурентоспроможності освітньо-професійних програм.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 445

21 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся методичний семінар «Організація освітнього процесу в старшій профільній школі НУШ (мовно-літературна галузь, українська мова і література)», на який завітали викладачі кафедри української мови та кафедри української та зарубіжної літератур, декан факультету, доц. Наталія Коломієць, здобувачі освіти різних курсів. Модератор заходу – доц. кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Яременко (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти).

На методичному семінарі було заслухано доповідь консультанта Комунального закладу «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Криворізької міської ради Любові Микитишиної, яка відзначила, що ефективна організація освітнього процесу з української мови та літератури у старшій школі є ключовим завданнями для сучасних педагогів.

Любов Василівна акцентувала на тому, що нині на засадах НУШ у початковій, базовій і профільній її ланках намагаються знайти відповіді на питання «Де вчити?», «Хто навчатиме?», «Як учити?», «Чому саме вчити?». Ці питання пролунали і при відкритті Національного форуму «Старша профільна школа: від освітньої програми до практики», що відбувся у травні 2025 року. Учасниками форуму стали директори 30 ліцеїв з різних регіонів України, що беруть участь у пілотуванні старшої профільної школи НУШ, представники МОН, благодійних і громадських організацій (міжнародних, державних).

Задля пошуку оптимальних шляхів реалізації НУШ на профільному рівні доповідачка звернула увагу на нормативну базу, а саме: Концепцію «Нова українська школа», Наказ МОН від 10.10.2024 № 1451 «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)», Типову освітню програму для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти,  які забезпечують здобуття профільної середньої освіти  за академічним спрямуванням (проєкт) та ін.

Важливо, що загальне запровадження профільної середньої освіти заплановане з 1 вересня 2027 року, у Кривому Розі пілотні академічні ліцеї здійснюють освітню діяльність з 1 вересня 2025 року – Покровський ліцей, КЛ «Колія».

У своїй презентації Любов Микитишина також звернулася до питань про структуру освітніх програм, зокрема акцент зроблено на модельні навчальні програми та навчальні програми, які можуть бути використані в академічних ліцеях. Цікавим аспектом організації навчання НУШ є формування профілей навчання в межах трьох кластерів: мовно-літературний, соціально-гуманітарний, STEM кластер. Доповідачка детально окреслила специфіку мовно-літературного кластеру.

Дякуємо Любові Василівні Микитишиній за докладне потрактування важливих методичних засад, пов’язаних із профільною школою, за аналіз роботи в цьому напрямі криворізьких закладів освіти та окресленні перспектив та потреб подальшої взаємодії викладачів факультету української філології та педагогічної спільноти міста.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 287

19 травня 2025 року здобувачі освіти факультету української філології та факультету іноземних мов відвідали гостьову лекцію Наталії Петрівни Франчук «Автоматизовані технології опрацювання природної мови: від транскрипції до машинного перекладу». Спікерка – кандидат педагогічних наук, доцент, старший дослідник, завідувач кафедри інноваційних технологій викладання загальноосвітніх дисциплін Навчально-наукового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Лекцію проведено для філологів-здобувачів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету. До заходу також долучилися викладачі факультету української філології та факультету іноземних мов.

Присутні на академічній зустрічі бакалаври й магістри мали змогу ознайомитися зі становленням, традиціями й сучасним станом розбудови машинного перекладу, застосуванням цифрових інструментів у цій царині, використанням автоматизованих технологій в опрацюванні природної мови з акцентом на спеціалізованих програмах, а також популярними комп’ютерними програмами для оброблення мовного матеріалу й машинного перекладу із вбудованим штучним інтелектом. Усі слухачі мали змогу пересвідчитися, що запропоновані для розгляду прикладні функціонали, дійсно, користуються активним попитом в сучасному освітньому середовищі й у професійній діяльності словесника, перекладача.

Студентка бакалаврату Аліна Золотарьова (група УМЛ-22) відгукнулася про відвідану подію  так: «Лекція про автоматизовані технології опрацювання природної мови виявилася не лише інформативною, а й надзвичайно актуальною в контексті цифрової трансформації суспільства. Вона дозволила по-новому подивитися на взаємодію людини й машини через мовні моделі, штучний інтелект і системи обробки тексту. Варто відзначити, що лекція не лише ознайомила з інноваційними технологіями, а й спонукала до осмислення лінгвістичних труднощів, зокрема пов’язаних із морфологічною складністю української мови, проблемами адаптації мовних норм. У результаті прослуханого матеріалу особисто я краще усвідомила, що автоматизоване опрацювання мови — це не «замінник» людини, а потужний інструмент для підсилення мовної діяльності, її ефективності та доступності. Є перспективи подальшого вивчення цієї галузі, наприклад, у напрямі розробки мовних додатків, глибшого вивчення штучного інтелекту або дослідження культурних аспектів машинного перекладу.
Отже, ця лекція є цінним кроком до формування цифрової мовної компетентності, що стає невід’ємною складовою сучасної філологічної освіти».

Щиро дякуємо пані Наталії Франчук за актуальну змістовну лекцію! Сподіваємося, що результати плідної академічної співпраці допоможуть фаховому зростанню майбутніх філологів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 291

16 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся пам'ятний захід «ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ: ПИШАЄМОСЯ МИНУЛИМ, ТВОРИМО МАЙБУТНЄ (до 95-річчя КДПУ)».

Факультет української філології має давні традиції і вагомі досягнення. Факультет є структурним підрозділом університету, важливою складовою університетського організму, його душею і словом.

З вітальним словом виступила декан факультету, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Євгенівна Коломієць. Вона відзначила, що історія складається не лише з дат і подій, а перш за все з людей. Наш факультет – це простір, у якому формується українська думка. І це заслуга багатьох поколінь викладачів і студентів, які вкладали в цю справу час, натхнення і віру. Факультет завжди був і залишається стартовим майданчиком для багатьох історій успіху. Сьогодні серед наших випускників – викладачі вищих навчальних закладів, вчителі шкіл, методисти, менеджери, журналісти. Разом ми творимо важливу справу – підтримуємо й розвиваємо українське слово, зміцнюємо нашу культуру.

Модератор заходу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба.

Філологічний факультет мав від початку два відділення, одне з яких – «Українська мова й література», структурна одиниця Криворізького державного інституту профосвіти, розпочало свою діяльність із 1 жовтня 1930 року. Першим деканом філологічного факультету було призначено Марію Георгіївну Найдьонову.

У 30-40-ві роки постійно змінювалися не лише зміст, але й форми навчання, зміцнювалися зв’язки факультету зі школами й громадськими організаціями міста. На факультеті діяв літературний гурток, засвідчуючи рівнопотужний поступ літератури рідного краю.

Життя на факультеті було змістовним та насиченим, незважаючи на складні матеріальні умови.

З 1956 по 1982 рік факультет не функціонував.

У 1982 році було здійснено перший набір студентів на філологічне відділення факультету підготовки вчителів початкових класів. З 1984 року факультет  почав діяти як самостійна структурна одиниця.

Фундаторами відновленого факультету стали Юрій Олександрович Арешенков, Петро Іванович Білоусенко, Ганна Миколаївна Віняр, Микола Володимирович Вербовий, Лариса Олексіївна Донченко, Анатолій Васильович Козлов, Василь Микитович Скрипка, Микола Максимович Скиба, Лариса Борисівна Стрюк, Олександр Іванович Царук, Станіслав Миколайович Цетляк, Галина Федорівна Шаповалова, Валентина Василівна Явір. Усі вони зробили неоціненний внесок у розбудову факультету. Згадуємо їх як енергійних людей, висококомпетентних фахівців і викладачів, з яким цікаво було спілкуватися та отримувати корисну інформацію і знання. Наукові здобутки викладачів збагатили вітчизняну науку.

Однією із перших випускниць відновленого факультету була кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко, яка поділилася спогадами про студентські роки.

Період національного відродження України започаткував нову сторінку в історії нашого університету. Крім основної спеціальності «Українська мова і література», на факультеті було відкрито додаткові: психологія та мова і література (англійська). Пізніше запроваджено підготовку фахівців із додатковими спеціалізаціями «Редагування освітніх видань», «Шкільне бібліотекознавство, «Зарубіжна література» та спеціальністю «Історія». Випускники отримали відповідні додаткові кваліфікації.

Факультет української філології як структурний підрозділ університету, констатує нині потужний науково-педагогічний потенціал. Викладачі факультету мають наукові ступені доктора або кандидата наук, наукові здобутки, без яких українська наука була б збідненою; активність наукового пошуку свідчить про небайдужість до розвитку національної освіти й культури з опертям на традиції народної педагогіки й незгасний потяг до пізнання мікро- й макрокосмосу філологічної науки.

Кафедру української мови сформовано в 1986 році на основі кафедри методики викладання філологічних дисциплін. Кафедра української літератури була створена у 1982 році. 

Викладачі кафедр плідно працюють над створенням посібників для загальноосвітньої та вищої школи.

Колектив професіоналів-однодумців вкладає частку своєї праці й душі у розбудову і формування освіти в університеті й на факультеті.

Оксана Андріївна Остроушко, перший проректор університету, кандидат філологічних наук, доцент поділилася з нами своїм професійним досвідом та розповіла про те, з чого починався її викладацький шлях. 

Завідувачка кафедри української мови доктор педагогічних наук, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна розповіла про наукові досягнення викладачів кафедри, організацію та проведення конференцій, видання збірників наукових праць викладачів і студентів.

Спогадами про навчання, перші роки роботи на факультеті, цікавими історіями поділилася доктор філологічних наук, професор Світлана Іванівна Ковпік. Вона розповіла про організацію та проведення Всеукраїнських та Міжнародних конференцій, видання збірників, про наукову школу під керівництвом доктора філологічних наук, професора Анатолія Васильовича Козлова. Було цікаво і приємно слухати про професійні лайфхаки.    

Завідувачка кафедри української літератури, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Георгіївна Мельник окреслила основні досягнення кафедри, згадала незабутні роки студентства і викладачів. Закцентувала увагу на науковій діяльності одного з представників шістдесятництва, колишнього викладача кафедри, кандидата філологічних наук, доцента Василя Микитовича Скрипки.

Наші студенти завжди відрізнялися оригінальністю та різноманітністю ідей, сміливістю їх реалізації. Яскравою подією у житті студентів були творчі конкурси самодіяльності «Студентська Весна».

Частими на факультеті стали зустрічі з українськими письменниками: Григорієм Гусейновим, Любов'ю Барановою, Інною Доленник, Сергієм Чаніним, Максом Кідруком, Мар'яною Кіяновською, Дмитром Стусом, Юрієм Андруховичем, Сергієм Жаданом.

У 90-ті роки на факультеті виходила газета «ФілоФакс». Нині періодичним є збірник художніх творів викладачів і студентів «НавКоло» (вийшло 5 випусків).

За час навчання студентська молодь має змогу розвивати науковий потенціал, брати участь у студентських конференціях, Всеукраїнських та міжнародних конкурсах, продемонструвавши свої напрацювання з різноманітних актуальних проблем сучасної лінгвоукраїністики та світової літератури.

Академічну мобільність здобувачі освіти реалізують у міжнародних проєктах – «Осіння та зимова школи» Варшавського університету (Польща), спільному проєкті Криворізького та Ніредьгазького університетів (Угорщина).

Здобувачі освіти є активними учасниками студентських онлайн-курсів з цифрової української філології, сучасної української літератури, організованих Єнським університетом ім. Ф. Шиллера, за підтримки DAAD.

За всю історію факультету підготовлено більше, ніж 4 000 вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, історії, психологів закладів освіти, бібліотекарів, редакторів різних видань, які працюють у сфері освіти, масмедіа, органах правопорядку, ведуть перекладацьку діяльність.

Факультет української філології пишається своїми освітніми традиціями і на їх основі творить нову історію, авторами якої є сьогоднішні здобувачі вищої освіти.

Ми щиро вітаємо нашу alma mater з ювілеєм. Бажаємо нових звершень і щасливого  майбутнього.

Покликання на презентацію https://www.canva.com/design/DAGnDl4_eCQ/yO56QCEDi98R6IgLrqQtaQ/edit

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 679

Щороку у третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки — свято єдності та патріотизму. У нашому університеті ця урочистість стала яскравим і натхненним проявом любові до національних цінностей.

Факультет традиційно підтримує українські звичаї, і День вишиванки — гарна нагода ще раз об'єднатися довкола спільних цінностей. Студенти, викладачі, випускники факультету прийшли до університету у вишиванках, перетворивши навчальний заклад на справжню галерею національного вбрання.

Цього року університет святкує 95-річний ювілей, тому в рамках святкування було проведено флешмоб «95 років КДПУ», у якому взяли участь близько 200 осіб.

Важливо, що у флешмобі взяли участь випускники та вчителі української мови та літератури освітніх закладів міста

 Святкування минуло без зайвого офіціозу, але з великою повагою до традицій. Саме в такій формі — щирій і природній — вишиванка і далі житиме в нашій культурі.

Цей день ще раз нагадав усім, що вишиванка — не просто елемент одягу, а справжній символ ідентичності, духовності й сили українського народу.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 438

15 травня 2025 року викладачі факультету української філології доц. В. А. Городецька, доц. І. М. Онікієнко, доц. Н. В. Яременко взяли участь у щорічних заходах університету, присвячених Дню науки.

Цей день – чудова нагода відзначити важливість досліджень та інновацій у нашому житті, оскільки розуміння важливості наукового розвитку країни відіграє вирішальну роль для розвитку самого суспільства.

На заході були присутні завідувач кафедри української мови, проф. Т. М. Мішеніна, д. філол. н., проф. Л. А. Білоконенко, к. філол. н., доц. Г. Г. Асмаковська.

У мовознавчій секції кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька презентувала тему «Інноваційні процеси в сучасній українській мові (лексичний і граматичний аспекти)». Доповідачка звернула увагу на тематичні групи новотворів, інновації суспільно-політичного характеру, акцентувала на особливостях нової економічної лексики, новітніх лексемах у науково-технічній сфері, словах, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, професійних неологізмах, нових словах з галузі мистецтва, культури і розваг, у сфері спорту та медицини, розглянула їх словотвірний потенціал.

Вероніка Городецька у своїх мовознавчих коментарях та узагальненнях повсякчас зверталася до процесу наукового осмислення різноманітних лінгвальних явищ, пропонуючи сформулювати мету наукового дослідження з тої чи тої теми. Не менш цікавим для наукової дискусії є розуміння й витлумачення поняття «мовна картина світу». Досить яскраво таку складну й багатоаспектну тему можна представити через аналіз топонімічних назв, зокрема звернувшись до мовних фактів у системі гідронімів тюркського походження на півдні України. Вероніка Анатоліївна доступно й компетентно висвітлила причини та наслідки панування слів-тюркізмів, вказала на вплив та поширення в топонімічній системі української мови. Так, на основі мовного фактичного матеріалу зроблено спробу «зламу» тюркського мовного коду та доведено, що наші культури такі далекі й такі близькі водночас.

На прикладах фразеологічного багатства мови, а також текстів сучасної української літератури Вероніка Городецька продемонструвала особливості мовної картини світу українців, акцентувавши на мовомисленні митців художнього слова, а саме: С. Жадана, Ю. Андруховича, С. Андрухович, М. Матіос, О. Забужко. Як професійний граматист, Вероніка Анатоліївна уміло зорієнтувала присутніх у тих аспектах синтаксичної організації текстів українських письменників, де відображено унікальність їх світогляду.

Учасники секційного зібрання висловили своє позитивні враження від прослуханої інформації, радо ставили питання, вели науково-методичний діалог.

Літературознавча секція була представлена двома цікавими темами: «Стилі, жанри та тематичний діапазон СУЛ: крок до науки» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Володимирівна Яременко, «Стилі, жанри та тематичний діапазон сучасної української літератури в контексті концепції Нової української школи» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Інна Миколаївна Онікієнко.

Інна Миколаївна Онікієнко окреслила загальні тенденції розвитку української літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема акцентувала на українській літературі 90-х років ХХ століття як репрезентанті ідентичности, на постмодернізмі як культурному явищі, притаманному насамперед мультикультурам та його особливостях. Неабияк зацікавив слухачів аналіз українського поетичного андеѓраунду, який виразився у творчості представників літературних угруповань, як-от: БУ–БА–БУ (Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), Нова деѓенерація (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), ЛуГоСад (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський).

Дослідження того, яким є вираження естетики постмодернізму у творчості Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксани Забужко не залишив байдужим вчителів-практиків, оскільки ці персоналії української літератури є легендами як в Україна, так і за кордоном. Окремим важливим аспектом дослідження сучасної української літератури є аналіз метамодернізму у творах, присвячених Українському Майдану, а також російському вторгненню 2014 і 2022 рр. Найбільшого обговорення отримали теми «Поезія і проза про боротьбу українського народу під час російсько–української війни» та «Кримські татари та українці в сучасній українській літературі».

На особливостях побудови наукової роботи зосередилася у своїй презентації Наталя Володимирівна Яременко. Наукове осмислення стилів, жанрів та тематичного діапазону сучасної української літератури є важливим напрямом літературознавчих досліджень, оскільки сучасна українська література є об’єктом пильного наукового інтересу. Як відомо, її стильове розмаїття, жанрова палітра та тематична багатогранність відображають складні соціокультурні трансформації в Україні кінця XX – початку XXI століть. Варто зауважити, що у вчителів-практиків неабиякий інтерес викликає потреба у правильному формулюванні теми наукового дослідження, мети, завдань (так званий науковий апарат) і загалом у визначенні чіткої структури плану. Важливо підкреслити, що було озвучено принципи академічної доброчесности, яких мають дотримуватися всі науковці та учасники освітнього процесу.

Викладачі факультету провели плідні дискусії, відповідали на питання присутніх, надихали сприймати українське слово серцем, читати тексти, аналізувати їх, залучати до цього процесу учнівську молодь. Учительська авдиторія відзначила високий рівень організації та проведення заходу, актуальність розглянутих тем, надихнулася особливою науковою атмосферою. Проведені зустрічі вкотре доводять важливу роль науки в суспільстві та необхідність залучення вчительської спільноти  до обговорення нових наукових проблем.

Нехай такі наукові заходи надихають нові покоління допитливих педагогів, учителів-словесників на захопливі наукові звершення!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 404