15 травня 2025 року викладачі факультету української філології доц. В. А. Городецька, доц. І. М. Онікієнко, доц. Н. В. Яременко взяли участь у щорічних заходах університету, присвячених Дню науки.

Цей день – чудова нагода відзначити важливість досліджень та інновацій у нашому житті, оскільки розуміння важливості наукового розвитку країни відіграє вирішальну роль для розвитку самого суспільства.

На заході були присутні завідувач кафедри української мови, проф. Т. М. Мішеніна, д. філол. н., проф. Л. А. Білоконенко, к. філол. н., доц. Г. Г. Асмаковська.

У мовознавчій секції кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька презентувала тему «Інноваційні процеси в сучасній українській мові (лексичний і граматичний аспекти)». Доповідачка звернула увагу на тематичні групи новотворів, інновації суспільно-політичного характеру, акцентувала на особливостях нової економічної лексики, новітніх лексемах у науково-технічній сфері, словах, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, професійних неологізмах, нових словах з галузі мистецтва, культури і розваг, у сфері спорту та медицини, розглянула їх словотвірний потенціал.

Вероніка Городецька у своїх мовознавчих коментарях та узагальненнях повсякчас зверталася до процесу наукового осмислення різноманітних лінгвальних явищ, пропонуючи сформулювати мету наукового дослідження з тої чи тої теми. Не менш цікавим для наукової дискусії є розуміння й витлумачення поняття «мовна картина світу». Досить яскраво таку складну й багатоаспектну тему можна представити через аналіз топонімічних назв, зокрема звернувшись до мовних фактів у системі гідронімів тюркського походження на півдні України. Вероніка Анатоліївна доступно й компетентно висвітлила причини та наслідки панування слів-тюркізмів, вказала на вплив та поширення в топонімічній системі української мови. Так, на основі мовного фактичного матеріалу зроблено спробу «зламу» тюркського мовного коду та доведено, що наші культури такі далекі й такі близькі водночас.

На прикладах фразеологічного багатства мови, а також текстів сучасної української літератури Вероніка Городецька продемонструвала особливості мовної картини світу українців, акцентувавши на мовомисленні митців художнього слова, а саме: С. Жадана, Ю. Андруховича, С. Андрухович, М. Матіос, О. Забужко. Як професійний граматист, Вероніка Анатоліївна уміло зорієнтувала присутніх у тих аспектах синтаксичної організації текстів українських письменників, де відображено унікальність їх світогляду.

Учасники секційного зібрання висловили своє позитивні враження від прослуханої інформації, радо ставили питання, вели науково-методичний діалог.

Літературознавча секція була представлена двома цікавими темами: «Стилі, жанри та тематичний діапазон СУЛ: крок до науки» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Володимирівна Яременко, «Стилі, жанри та тематичний діапазон сучасної української літератури в контексті концепції Нової української школи» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Інна Миколаївна Онікієнко.

Інна Миколаївна Онікієнко окреслила загальні тенденції розвитку української літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема акцентувала на українській літературі 90-х років ХХ століття як репрезентанті ідентичности, на постмодернізмі як культурному явищі, притаманному насамперед мультикультурам та його особливостях. Неабияк зацікавив слухачів аналіз українського поетичного андеѓраунду, який виразився у творчості представників літературних угруповань, як-от: БУ–БА–БУ (Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), Нова деѓенерація (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), ЛуГоСад (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський).

Дослідження того, яким є вираження естетики постмодернізму у творчості Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксани Забужко не залишив байдужим вчителів-практиків, оскільки ці персоналії української літератури є легендами як в Україна, так і за кордоном. Окремим важливим аспектом дослідження сучасної української літератури є аналіз метамодернізму у творах, присвячених Українському Майдану, а також російському вторгненню 2014 і 2022 рр. Найбільшого обговорення отримали теми «Поезія і проза про боротьбу українського народу під час російсько–української війни» та «Кримські татари та українці в сучасній українській літературі».

На особливостях побудови наукової роботи зосередилася у своїй презентації Наталя Володимирівна Яременко. Наукове осмислення стилів, жанрів та тематичного діапазону сучасної української літератури є важливим напрямом літературознавчих досліджень, оскільки сучасна українська література є об’єктом пильного наукового інтересу. Як відомо, її стильове розмаїття, жанрова палітра та тематична багатогранність відображають складні соціокультурні трансформації в Україні кінця XX – початку XXI століть. Варто зауважити, що у вчителів-практиків неабиякий інтерес викликає потреба у правильному формулюванні теми наукового дослідження, мети, завдань (так званий науковий апарат) і загалом у визначенні чіткої структури плану. Важливо підкреслити, що було озвучено принципи академічної доброчесности, яких мають дотримуватися всі науковці та учасники освітнього процесу.

Викладачі факультету провели плідні дискусії, відповідали на питання присутніх, надихали сприймати українське слово серцем, читати тексти, аналізувати їх, залучати до цього процесу учнівську молодь. Учительська авдиторія відзначила високий рівень організації та проведення заходу, актуальність розглянутих тем, надихнулася особливою науковою атмосферою. Проведені зустрічі вкотре доводять важливу роль науки в суспільстві та необхідність залучення вчительської спільноти  до обговорення нових наукових проблем.

Нехай такі наукові заходи надихають нові покоління допитливих педагогів, учителів-словесників на захопливі наукові звершення!