Нині мене найбільше тішить те, що українці повертаються, хай і не так швидко, як би хотілося, до свого українства. І прийдуть до нього, якщо усвідомлять себе великим вільнолюбним народом, якщо українська мова стане для них такою самою природною потребою, як повітря і вода, буде мовою повсякденного спілкування на рідній українській землі. Саме через українську мову та культуру пролягає шлях до справжньої української України.
Катерина Городенська
23 – 24 листопада 2023 року на базі Інституту української мови НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі» на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської Катерини Григорівни. До наукового заходу долучилися і викладачі кафедри української мови та здобувачі вищої освіти факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету. Доповіді, виголошені на пленарних і секційних засіданнях, охоплюють широке коло лінгвістичних проблем, як-от: Дієслівні утворення в сучасному українському комунікативному просторі: нові явища і давні нерозв’язані проблеми (К. Городенська); Прийменник у граматичному портреті українських діалектів (П. Гриценко); Суб’єкт у семантико-синтаксичній структурі українського та польського речення (І. Кононенко); Типологія риторичних питань у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (С. Єрмоленко); Граматика взаємодії як метод дослідження сучасних тенденцій в українській мові (Л. Попович); Критерії визначення національної маркованості українського слова (Є. Карпіловська); Зміни в синтаксичній будові української літературної мови в період відновлення державности України (С. Харченко); Українська концепція багатовимірности складносурядного речення (М. Степаненко) та ін.
Свої міркування щодо лінгвістичного статусу зевгматичних конструкцій оприявнила у межах секційного засідання й професор Жанна Василівна Колоїз.
Жваві лінгвістичні дискусії, зацікавлене обговорення порушуваних питань, поради й рекомендації видатних мовознавців спонукали до наукових пошуків, допомогли зорієнтуватися в різноманітних підходах і впевнитися (чи то засумніватися!) у правильності вибору відповідного шляху розв’язання тієї чи тієї проблеми.
Робота секцій завершилася підбиттям підсумків, де кожен із учасників наголосив на необхідності й важливості подібних наукових заходів, відзначив актуальну проблематику сучасної граматики, окреслив перспективи власних наукових пошуків, можливість застосування результатів лінгвістичних досліджень у викладанні основних мовознавчих курсів і спецкурсів у вищій школі. Усі присутні наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її потужному духовному підґрунті, що об’єднує однодумців у науковій царині з усього слов’янського світу та підносить здобутки українських мовознавчих студій до світового рівня.
