20 червня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про дисципліни вільного вибору студента, які забезпечує кафедра української мови та особливості реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів відповідно до нормативно-правових документів Криворізького державного педагогічного університету.

У доповіді доцента кафедри української мови, к. філол. н. Світлани Андріївни Бузько йшлося про те, що задля реалізації права здобувачів вищої освіти на вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, здобувачам освіти рекомендується ознайомитись із переліком та порядком обрання вибіркових дисциплін на навчальний рік.

Здобувачі  освітнього ступеня «бакалавр» здійснюють вибір навчальних вибіркових дисциплін за допомогою особистих кабінетів на платформі MOODLE. Обрання дисциплін на наступний навчальний рік відбувається у другому семестрі навчального року із запропонованого загальноуніверситетського переліку дисциплін вільного вибору після ознайомлення із силабусами.

Здобувачі освітнього ступеня «магістр» реалізують своє право на формування індивідуальної освітньої траєкторії під час вступу до магістратури.

Кафедра української мови пропонує такий перелік вибіркових дисциплін освітнього ступеня «бакалавр» на 2025-2026 н. р.:

Цикл загальної підготовки: «Академічне красномовство», «Духовна синергетика рідної мови», «Культура в сучасному світі», «Мова і міжкультурна комунікація», «Орфоепічний тренінг», «Основи комунікативного успіху».

Професійний цикл: «Етимологія», «Етнолінгвістика», «Інформаційні технології в лінгвістиці», «Історія української літературної мови», «Культура медіакомунікацій», «Латинськомовна інскрипція в українській літературі», «Лінгводидактичне термінознавство», «Міжкультурна комунікація», «Нові стандарти українського письма», «Ономастика», «Основи психолінгвістики», «Офіційно-ділова комунікація», «Польська мова», «Сертифікатна програма з вивчення другої іноземної мови країни ЄС (польська)», «Типологія помилок», «Українська мова в менеджменті».

Перелік вибіркових дисциплін освітнього ступеня «магістр» на 2025-2026 н. р.:

«Цикл загальної підготовки: «Лінгвокультурологія», «Магістерський проєкт», «Сучасний український мовленнєвий етикет».

Професійний цикл: «Історія лінгвофілософських учень», «Комунікативна лінгвістика», «Основи зіставного мовознавства», «Практикум з мовної комунікації та перекладу (друга мова – польська)», «Текстознавство», «Топонімічний простір Дніпропетровщини в соціокультурному й мовному вимірі», «Українська лінгвоконцептологія».

На науково-методичному семінарі обговорили специфіку формування груп для вивчення вибіркових дисциплін, ішлося також про кількість здобувачів освіти, що  можуть бути зараховані на ту чи ту дисципліну, якою є процедура вибору в разі, якщо на дисципліну не набирається достатня кількість студентів для формування групи. Варто акцентувати, що обрані здобувачами дисципліни включаються до індивідуальних навчальних планів здобувачів і є обов’язковими для вивчення.

Науково-педагогічні працівники кафедри висловили свої думки щодо формування переліку вибіркових дисциплін, процесу обрання цих дисциплін студентами, наповнення силабусів відповідно до нормативних документів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 345

18 червня 2025 року викладачі кафедри української мови і здобувачі освіти першого (бакалаврського) рівня освіти відвідали відкриту онлайн-лекцію доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови НАН України Павла Юхимовича Гриценка.

Тема лекції «Сучасна парадигма дослідження українського діалектного простору» презентована для широкого кола поціновувачів українського слова, його народної основи і глибини. Корисною і пізнавальною вона стала для студентів 2 курсу, які зараз відповідно до своїх освітньо-професійних програм проходять навчальну діалектологічну практику.

Як знаний діалектолог Павло Гриценко провів слухачів  лекції стежками українських говірок, акцентував на Атласі української мови, регіональних атласах, задля аргументації власних досліджень повсякчас апелював до картографічного матеріалу.

Здобувачі освіти висловили свої міркування від почутого на академічному заході.

Маргарита Сирнікова (група УПФ-22): «Лекція професора Павла Юхимовича Гриценка була надзвичайно цікавою та змістовною. Було розкрито сучасні підходи для вивчення українського діалектного простору. Неодноразово було наголошено на значенні діалектологічних карт. Почута інформація є корисною для роботи під час діалектологічної практики».

Єлизавета Антоненко (група УАФ-22): «Лекція виявилася надзвичайно корисною та пізнавальною, оскільки вона допомогла глибше усвідомити і розширити погляд на сучасний стан досліджень діалектного простору в Україні.  Отримана інформація безперечно є важливою для успішного виконання завдань діалектологічної практики, адже дозволяє працювати з матеріалом більш усвідомлено та науково обґрунтовано. Також дозволяє глибше зрозуміти нюанси говіркового мовлення».

Щиро дякуємо шановному професорові Павлу Юхимовичу Гриценку за потужні наукові роздуми про діалектне різноманіття України, про минуле й майбутнє українського народного слова.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 471

30 травня 2025 року здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти взяли участь у ІХ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Мовний простір сучасного світу», яка традиційно відбулася на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія». Співорганізаторами конференції виступили також Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (кафедра іноземних мов та перекладознавства), Донецький національний університет імені Василя Стуса (кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології), Український мовно-інформаційний фонд НАН України (Центр теоретичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики).

https://www.instagram.com/linguistics_naukma/p/DKjNaDBNvJC/?img_index=1

До участі у конференції зголосилися велика кількість учасників із різних закладів вищої освіти України та зарубіжжя. Криворізькі дослідники мови також долучилися до наукового заходу в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи Zoom.

На пленарному засіданні виголошено доповіді з актуальною тематикою, а потім роботу продовжено в семи тематичних секціях: «Мова в часи війни», «Мова як дзеркало ідентичності та культури», «Актуальні питання перекладу», «Мова на історичному тлі», «Гендерний і дискурсивний виміри мови», «Семантико-стилістичний рівень тексту» та «Мова VS Сучасні технології».

І пленарне, і секційні засідання конференції репрезентували надзвичайно актуальні, насичено інформативні доповіді, які мали прикладний характер у царині лінгвістики, перекладознавства, літературознавства чи лінгводидактики, висвітлювали основні вектори сучасного мовознавства, розкривали практичну значущість отриманих результатів. Усі доповідачі мали змогу для встановлення міжкультурного діалогу з іншими молодими науковцями. Активна наукова дискусія на засіданнях засвідчила академічну зацікавленість учасників зібрання, а ґрунтовні відповіді на питання – самостійність наукових пошуків і новизну філологічних досліджень.

Наші учасники поділилися своїми враженнями про теплу атмосферу, яка панувала на конференції, занурення в науковий мовознавчий дискурс і конструктивні результати від зустрічей.

Рішко Софія (гр. УАФ-24, І курс):

Мала нагоду бути присутньою на конференції «Мовний простір сучасного світу»- і залишилася під приємним враженням. Атмосфера була надзвичайно теплою та натхненною: особливо приємно було перебувати серед однодумців, які так само щиро зацікавлені мовною тематикою. Подана інформація була справді цікавою, змістовною й актуальною. Такі заходи мотивують до подальшого розвитку, розширюють кругозір і дарують нові погляди на знайомі речі.

Антоненко Єлизавета (гр. УАФ-23, ІІ курс):

Тематика конференції вразила своєю різноплановістю. Атмосфера академічного спілкування з однодумцями була дуже позитивною. Відбувалися наукові дискусії на пленарному і секційному засіданнях. Відтак враження найкращі, дуже сподобалося: і приємні учасники, і організація чудова.

Слєсарєв Дмитро, аспірант кафедри української мови 1 року:

Конференція «Мовний простір сучасного світу» була інформативною і пізнавальною. Було цікаво послухати доповіді інших учасників, деякі з них вразили своєю актуальністю і глибиною. Навіть попри онлайн-формат відчувалася підтримка та зацікавленість. Було приємно стати частиною наукової спільноти й отримати нові ідеї для подальших досліджень.

Сподіваємося, що участь у студентських конференціях такого рівня з їх унікальними платформами для обміну досвідом та ідеями сприятимуть подальшим науковим пошукам і здобуткам молодих криворізьких дослідників.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 481

22 травня 2025 року відбулася гостьова лекція «Медіакомунікація в умовах цифрової та аналогової культур», яку для здобувачів освіти закладу вищої освіти Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» прочитала к. філол. наук, доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова.

Модератор заходу – к. філол. н., професор кафедри філології та мовної комунікації Світлана Євгенівна Ігнатьєва.

Ми живемо в епоху безпрецедентних трансформацій, де цифрові технології глибоко проникли в усі сфери життя. Це не просто нові інструменти, а нові способи взаємодії, мислення та сприйняття світу. Розуміння того, як медіа функціонують у цьому гібридному просторі, де співіснують традиційні (аналогові) та сучасні (цифрові) форми комунікації, є надзвичайно важливим. Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки, цінностей і світогляду. Цифрові медіа, з їхньою швидкістю поширення інформації та інтерактивністю, мають величезний потенціал впливу. Водночас, аналогові медіа, як-от: друковані видання, радіо, телебачення у традиційній формі – усе ще зберігають свою роль, особливо для певних аудиторій. Аналіз їхньої взаємодії допомагає зрозуміти, як різні джерела впливають на конкретного споживача медіапродукції та на соціум загалом.

Гостьова лекція для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 035 Філологія, які вивчають медіакомунікацію в межах свого фахового становлення, зібрала науково-педагогічне представництво кафедри філології та мовної комунікації Дніпровської політехніки на чолі із завідувачем, к. філол. н. Ксенією Володимирівною Тараненко та професором кафедри, директором Центру культури української мови імені Олеся Гончара Іриною Костянтинівною Цюп’як, а також знаних вітчизняних науковців.

На академічний захід завітали провідні українські мовознавці з Інституту української мови НАН України: доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Світлана Павлівна Бибик, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Тетяна Анатоліївна Коць, доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Галина Мирославівна Сюта. Серед слухачів лекції був і доктор філологічних наук, відомий український дослідник у сфері комунікативістики, журналіст Юрій Едуардович Фінклер. 

Студенти і поважні гості дали схвальні відгуки про прослухану лекцію, акцентували на основних методологійних засадах і прикладних аспектах сучасної медіакомунікації, які були порушені під час викладу лекторкою і які потребують подальших наукових розвідок із медіалінгвістики, лінгвостилістики й комунікативістики.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 596

16 травня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому заслухали інформацію про міжнародну академічну мобільність викладачів кафедри.

Проф. Л. Білоконенко зазначила, що академічна мобільність – важливий фактор формування глобального освітнього та наукового простору, інструмент підвищення якості й ефективності освіти, розвитку міжкультурного обміну. Завдання програм академічної мобільності – інтернаціоналізація вищої освіти та культурна інтеграція науковців різних країн. В університеті діє Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, що регламентує діяльність КДПУ у сфері організації академічної мобільності здобувачів вищої освіти і працівників за кордоном та в Україні.

Доповідач повідомила, що у 2021-2025 роках викладачі кафедри успішно реалізовували своє право на міжнародну академічну мобільність. Зокрема, проф. Т. Мішеніна пройшла стажування «Нобелівський курс: Нові знання, Ідеї, Досвід, Цінності, Компетентності» у Міжнародному історико-біографічному інституті (Дубай – Нью-Йорк – Рим – Єрусалим – Пекін); проф. Л. Білоконенко, доц. Г. Асмаковська, доц. Н. Березовська-Савчук та доц. Н. Шарманова в Українсько-польській фундації «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (Польща) стажувалися за програмою «Академічна доброчесність»; проф. Л. Білоконенко та доц. С. Бузько отримали сертифікат про науково-педагогічне стажування «Smart-технології – невід’ємні помічники філологів у професійній діяльності» в Куявському університеті (Польща); доц. С. Бузько підвищила кваліфікацію за програмою «Професійна підготовка сучасного філолога: використання європейських практик в освітній системі України» в Полонійній академії (Польща); проф. Ж. Колоїз підвищувала кваліфікацію на кафедрі україністики Варшавського університету за програмою «Академічна комунікація: інтернаціоналізація сучасної освіти»; доц. Н. Малюга опанувала програму «Інноваційні методики та програми викладання у вищій школі. Можливості інтеграції до міжнародної академічної спільноти» в Університеті Томпсон Ріверс (Канада), доц. Н. Шарманова пройшла стажування в рамках програми NAWA (Варшавський університет, Польща) та опанувала курс «Використання мовних корпусів у викладанні філологічних дисциплін та мовних дослідженнях» в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера (Німеччина).

Проф. Л. Білоконенко наголосила, що академічна мобільність – один із пріоритетних напрямків у формуванні спільного європейського освітнього простору, соціальна відповідальність викладачів кафедри за впровадження європейських стандартів забезпечення якості вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 624

Нехай цей день нагадає нам про незламний дух нашого народу, його багатовікову історію та традиції, що передаються з покоління в покоління. Вишиванка – це символ нашої ідентичності, нашої сили та краси. Ми одягаємо її з гордістю та відчуваємо себе частиною великої родини, ім’я якій – Україна!

Золотими промінцями на світанку
Привітало сонце неба голубінь.
Вишиваємо сьогодні вишиванку
Для нащадків, для майбутніх поколінь.
 
На сучасній вишиванці візерунки
Будуть з подвигів, зі спогадів і справ,
Мужності людей, історій порятунку,
Віри у добро, що кожен в серці мав.
 
Прикрашаєм щедро квітами-сльозами,
Серцем обираєм барви-ниточки,
Щоб біди не знали більш наші мами,
Щоб зростали в мирі доні та сини.
                              Ганна Максимович

У цей святковий день викладачі та студенти факультету взяли участь у університетському флешмобі «КДПУ – 95».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 547

У культурній палітрі кожного народу є особливі символи, що відображають його унікальну національну ідентичність. Вишиванка є промовистим прикладом такої знакової речі для України. Усесвітній день вишиванки – це міжнародна ініціатива, спрямована на збереження споконвічних традицій створення та носіння цього етнічного українського вбрання. Щорічно це свято відзначають у третій четвер травня, і у 2025 році ця дата припала на 15 травня.

Напередодні календарного свята у групі УПФ-24 відбулася кураторська година «Вишиванка. Генетичний код нації» (куратор – доц. Ганна Асмаковська), присвячена святкуванню Дня вишиванки в Україні та художньому вишиванню, як улюбленому та здавна поширеному виду народної творчости. Метою інформаційно-виховної години є формування та розвиток у здобувачів освіти факультету української філології почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань свого народу.

Вишиванка – це не просто елемент гардеробу, а один із головних духовних символів України, що уособлює зв’язок між поколіннями. У цей день Україна та всі куточки світу, де живуть українці, розквітають барвами вишиванок. Для українця вишита сорочка – це оберіг, щось глибоко особисте, рідне та святе, її часто називають «молитвою без слів». Українську культуру та історію неможливо уявити без цього яскравого елемента, вплетеного кольоровими нитками в наші традиції.

Це щось надзвичайно особисте, рідне, святе. Уявити українську культуру, побут та історію без барвистої вишиванки просто неможливо – вона вплетена у саму тканину наших традицій. І найдивовижніше те, що, маючи за плечима довгу вікову історію, українська вишиванка й сьогодні залишається улюбленою та шанованою. Наші мудрі предки передали нам безцінний скарб, і наш святий обов'язок – не лише зберегти його, а й примножити цю красу та передати у спадок нашим дітям.

Вишивка – це класика українського народного мистецтва, що розкриває безмежну силу творчого духу нашого народу, вершину його майстерності. Це символ, що береже наше коріння, нашу ідентичність, наше розуміння себе. Це наша жива історія, наші давні міфи, наша віра, наше прадавнє мистецтво, сама душа нашого народу. І навіть більше – у кожному хрестику вишиванки зашифрований наш унікальний генетичний код.

Здобувачі освіти радо поділилися своїми родинними традиціями, пов’язаними із національним вбранням, розповіли про свої вишиванки, згадали урочисті події зі свого життя, під час яких були вдягнені саме в цей особливий одяг.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 625

Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства в європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів, полікультурних тенденцій і соціальних викликів.

Запрошуємо здобувачів освіти обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних філологійних студій у загальнославістичному і світовому аспекті.

Формат заходу – онлайн-конференція на платформі ZOOM

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 508

29 квітня 2025 року відбулося відкрите заняття із дисципліни «Сучасна українська літературна мова», яке провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Андріївна Бузько.

Тема заняття «Поняття про ускладнене речення» є частиною змістового блоку із синтаксичних тем, які зараз відповідно до навчального плану вивчають студенти 3 курсу (групи УМЛ-22, УАФ-22, УПФ-22).  Відкрита лекція мала класичну структуру, була представлена інформативно та динамічно. Студенти мали змогу «зануритися» в різні типи ускладнення: однорідні та відокремлені члени речення, вставні і вставлені синтаксичні конструкції, звертання. Кожен із цих видів ускладнення був розглянутий не лише теоретично, але й проілюстрований цікавими прикладами з художньої літератури.

Протягом заняття лектор повсякчас апелювала до попередньо вивченого матеріалу, пропонувала завдання для аналізу ускладнених конструкцій, демонструючи майстерне використання українськими письменниками ускладнених речень, які можуть надати мовленню більшої виразності та емоційності. Теоретичний матеріал подано на високому академічному рівні, водночас доступно й зрозуміло, що засвідчує фахову компетентність Світлани Бузько. Викладач постійно заохочувала здобувачів освіти до дискусії та створювала атмосферу активного навчання.

Відкрита лекція відповідала всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, а тому продемонструвала великий досвід роботи Бузько С. А. зі здобувачами освіти, вміння викладача володіти авдиторією, методично грамотно подавати складну мовознавчу теорію, збагачувати мовлення студентів, спонукати їх до прочитання сучасної української літератури.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 490

24–25 квітня 2025 року на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з української мови, літератури (з методиками їх викладання). Своє дослідження «Часова і способова транспозиція дієслівних форм» презентувала студентка факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету Наталія Гришальова (група УАФ‑21).

Якість підготовленої роботи, ґрунтовність дослідження (науковий аналіз мовного матеріалу, інтерпретація, структурування його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювання узагальнень тощо), уміння оприлюднювати результати діяльності з розроблення актуальної проблеми дозволили Наталії Гришальовій посісти призове 2 місце.

Конкурсну роботу молода науковиця виконала під керівництвом к. філол. н., доцента кафедри української мови Наталії Малюги. Розвитку компетентностей дослідника сприяла участь у роботі проблемної групи  «Актуальні проблеми художнього дискурсу».

Вітаємо здобувачку освіти та її наукову керівницю з успіхом! Наталія Гришальова заявила про свій дослідницький потенціал, тож щиро зичимо їй реалізації себе в нових проєктах.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 733