01 квітня 2025 року відбулося відкрите заняття з дисципліни «Історична граматика української мови», яке провела доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз.

Тема лекції «Іменник староукраїнської мови» обрана не випадково, вона відображає поступальність у вивченні складної філологічної дисципліни і засвідчує формування та розвиток української мови, ті зміни, що відбувалися в її системі в напрямку до вдосконалення. Такі зміни не оминули іменник, яким ми його вивчаємо на сучасному етапі. Тому для студентів-словесників, які тільки почали професійно опановувати українську мову, варто висвітлити граматичні категорії давніх іменників (рід, число, відмінок, істота і неістота), показати різні типи відмінювання, прокоментувати історію формування сучасних відмін.

Жанна Василівна має великий досвід науково-педагогічної роботи, досконало володіє програмовим матеріалом, легко й невимушено розтлумачує першокурсникам історичні впливи, коментує сучасний правопис, який з 2019 року має нову редакцію – небезпідставні зміни, а вмотивовані історичним розвитком мови. Логічно вмотивованими є лінгвістичні коментарі викладача до граматичних явищ крізь призму діалектології, історії української літературної мови.

Високо відзначено й уміння професора Жанни Колоїз володіти автодиторією, повсякчас підтримувати її увагу, зокрема й завдяки цікавим приклад із сучасності у паралельних зіставленнях із тими формами, які властиві староукраїнській мові.

Лекторка вміло й органічно поєднала теоретичні положення з ілюстративним матеріалом, залучивши до роботу електронну дошку, доступно розтлумачила парадигми відмінювання іменників, методично грамотно подала складні наукові поняття, виважено розставляючи акценти на важливих питаннях.

Відкрита лекція відповідала усім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, має високий академічний рівень, що засвідчує професійну майстерність професора Жанни Василівни Колоїз, її фахову та загальнокультурну компетентність.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 231

24 березня 2025 року напередодні Міжнародного дня театру у групі УПФ-24 (куратор доц. Ганна Асмаковська) відбулася тематична кураторська година, присвячена цьому виду мистецтва, що являє собою самобутню ділянку культури кожного народу, а лейтмотивом стали слова легендарного Леся Курбаса про первинність театрального мистецтва.

У процесі спілкування в академічній групі торкнулося питань про походження театру, історії його становлення від давньогрецького зразка до національного. Цінним зразком вітчизняного театрального мистецтва є відомий «Театр корифеїв» – перша професійна трупа, яка боролася за українську ідею. Його засновником був письменник і драматург Марко Кропивницький. До складу цього театру входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Не оминули своєю увагою й театр «Березіль», який був визначним феноменом українського культурно-мистецького життя 1920-1930-х років. Як відомо, його засновника, українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста та перекладача Леся Курбаса, звинуватили в українському націоналізмі й розстріляли в урочищі Сандармох.

Здобувачі освіти поділилися своїми думками й спогадами про відвідування театру, про його значення в новітній історії України, зокрема йшлося про роль театрального мистецтва в період російсько-української війни. Свого часу відомий письменник, літературознавець, театрознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч Григір Лужницький (псевдонім – Леонід Нигрицький) справедливо зазначив: «Театр – це найсильніша підпора національного організму, це збірний вияв слова нації, яка живе й бореться».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 235

21 березня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про досвід аналогічних освітніх програм «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти».

Доповідач: гарант ОП, к. філол. н., доцент Наталія Миколаївна Малюга.

Гарант ОПП наголосила, що КДПУ має багатий досвід і сталі традиції в підготовці фахівців із предметної спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

У своїй доповіді Наталія Малюга зазначила, що під час розробки та оновлення ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти робоча група спирається на позитивний досвід упровадження в освітній процес аналогічних ОП, зокрема,  Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ужгородського національного університету.

До уваги було пропоновано ОП «Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (розроблено 2024 р.). Оскільки на сайті виставлено програми різних років, можна ознайомитися зі змінами, простежити етапи модернізації програми, приведення її у відповідність до оновлених вимог.

Крім того, опрацьовано ОП моноспеціальності Хмельницького національного університету та Львівського національного університету імені Івана Франка, що мають ідентичні назви «Середня освіта (Українська мова і література)». 

Наприкінці свого виступу Наталія Миколївна зважила на те, що згідно з нормативними документами, ОП переглядають та оновлюють не рідше одного разу на чотири роки. Готуватися до цього перегляду науково-педагогічні працівники мають заздалегідь, вивчаючи ринок праці, аналізуючи моніторинги роботодавців. Сказане стосується насамперед розробки нових курсів загальної і професійної підготовки, орієнтованих на актуальні потреби галузі.

За реалізацію освітньо-професійних програм відповідає випускова кафедра, профіль діяльності та кадровий склад якої найбільшою мірою відповідає профілю і фокусу ОП та яка забезпечує більшість ОК професійної підготовки. Усі викладачі, які беруть участь у викладанні навчальних дисциплін, керують кваліфікаційними роботами і практиками, несуть спільну відповідальність за результати своєї роботи й досягнення здобувачами вищої освіти результатів, передбачених ОП та відповідними робочими програмами навчальних дисциплін і практик.

До обговорення теми науково-методичного семінару долучилися викладачі кафедри, які підтримали думку про загальну відповідальність кожного НПП у підготовці висококваліфікованих фахівців за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 298

05 березня 2025 року проведено кураторську годину зі студентами-першокурсниками груп УМЛ-24 й УАФ-24 (наставник доц. Наталя Шарманова) з нагоди відзначення Всесвітнього дня письменника, що має на меті пошанування літераторів і заклик до чесності й відповідальності у друкованому слові.

Здобувачі освіти презентували інформацію про свято, яке ініціював ПЕН-клуб – міжнародна організація письменників, заснована Кетрін Емі Доусон-Скотт у 1921 році в Лондоні. Назву було утворено засобом абревіації від Poets (поети), Essayists (есеїсти), Novelists (романісти); відповідно таке найменування співзвучне зі словом pen («ручка»). Першим президентом творчої асоціації став Джон Голсуорсі.

Новим для майбутніх словесників стало і те, що у 1986 році ПЕН-клуб проголосив 3 березня Днем миру для письменника. В Україні свято з’явилося у 2012 році завдяки Ларисі Ніцой. Українських літераторів об’єднує Національна спілка письменників України, що має власне видавництво «Український письменник» й унікальну багатотисячну бібліотеку, організовує виставки, популяризує сучасну українську літературу та сприяє розвитку культури рідного слова.

Крім того, студенти дізналися цікаві факти із життєписів українських і зарубіжних митців, дивовижні і подекуди курйозні випадки з їх творчого й особистого життя. Так, Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній. Аналогічне відкриття відбулося і в родині Бориса Грінченка, яка розмовляла російською: після прочитання «Кобзаря» Тараса Шевченка письменник твердо вирішив спілкуватися виключно українською.

Цікавинками з фаху виявилася інформація про те, що Микола Гоголь мав неабияку пристрасть до рукоділля, Оноре де Бальзак завжди писав у темряві, а Джек Лондон став першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів. Марк Твен був справжнім винахідником, який дав світу низку розробок, серед яких блокнот із відривними сторінками для журналістів і шафа з розсувними поличками. А найгеніальнішим із його винаходів була машинка для зав’язування краваток. Ну, й інші подібні лайфаки, які засвідчують не пересічність і багатогранність письменницьких персоналій.

Здобувачі вже зрозуміли: їм ще попереду доведеться набагато більше студіювати ази філології з її здобутками й перспективами, аби свідомо оволодіти обраним фахом і зацікавлювати своїх майбутніх учнів, заглиблюючись в цю дивовижну царину. Бажаємо успіху й подальших пошуків на розмаїтому шляху словесності!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 374

21 лютого 2025 року викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового рівня) взяли дистанційну участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми філології: історія та сучасність», яка відбулася у Хмельницькому національному університеті.

Конференція відбулася в особливий для кожного філолога день – Міжнародний день рідної мови, а відтак всі учасники мали змогу висловити своє ставлення до свята, до рідної мови, її національної потуги. Мова – це більше, ніж слова. Це пам’ять поколінь, код нації, основа ідентичності. Саме на таких важливих тезах акцентував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Дмитрович Кремінь.

Доповіді, представлені на пленарному засіданні, стосувалися різних аспектів філологічної царини, викликали зацікавлення й сприяли науковій дискусії.

Глибоку аналітичну розвідку «Ціннісний вимір концепту МИР у новітніх медіа» презентувала шановній науковій спільноті доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталя Миколаївна Шарманова.

Дякуємо колегам з Хмельницького національного університету за можливість долучитися до поважного академічного заходу. Сподіваємося на подальшу наукову співпрацю.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 273

Міжнародний день рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного у цьому світі розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Цьому святу передували трагічні події. Як свідчить історія, у 1952 році тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, хоч рідною вона була лише для 3 % населення. Це негативно сприйняли на сході, де переважала бенґальська мова. 21 лютого 1952 року в під час демонстрації протесту в Дацці поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів, які протестували проти заборони на використання у країні своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають у країні як день мучеників. У 1999 році ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим міжнародним днем рідної мови.

Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління як нематеріальний культурний спадок. Наш народ також пройшов свій шлях боротьби за збереження та утвердження української мови. Цим шляхом ми крокуємо й нині, у часи жорстокої російської навали.

Нині українська мова для кожної людини є не лише важливим елементом культурної свідомості, а й маркером розпізнання «свій – чужий». Вона ввібрала в себе весь досвід та традиції попередніх поколінь. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Українська мова – це фундамент, основа нашої державності, це наш кордон.

Українська мова – це мова Перемоги!

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 305

20 лютого 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про розробку і проведення уроку української мови для учнів 10–11 класів у межах реалізації проєкту «День педагогічного університету у школі».

Доповідач – к. філол. н., доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька.

Під час обговорення важливих питань профорієнтаційної роботи кафедри постає складне і водночас цікаве завдання, яке полягає у створенні актуального й пізнавального контенту філологічного спрямування для здобувачів освіти старшої ланки школи. Саме до таких продуманих і затребуваних тем звернулася Вероніка Анатоліївна, готуючись до зустрічей з учнями закладів загальної середньої освіти.

У підготовленому матеріалі йшлося про особливості підготовки наукових робіт у школі, представленні наукових проєктів для участі в конкурсі МАНі, до якого викладачі кафедри регулярно долучаються, зокрема в 2024 році доц. Городецька В. А. і Качайло К. А. були членами журі згадуваного конкурсу.

Окремий інтерес у школярів викликають інтерактивні ігри лінгвістичного характеру, здебільшого побудовані на завданнях лінгвокультурологічного змісту, лінгвістичні задачі тощо. Зустрічі з подібними ініціативами, зреалізовані у процесі взаємодії з учнівською молоддю, не залишають байдужими учасників лінгвістичних квестів, стають стимулом вивчати українську мову, дають поштовх до наукової діяльності здобувачів середньої освіти, удосконалення власних наукових вмінь і навичок.

«Це корисний досвід спілкування і для учнів, і для вчителів, і для викладачів кафедри української мови. На таких зустрічах учні розширюють свої лінгвістичні горизонти, краще розуміють мовні процеси, звертаючи увагу на мандрівку слів з однієї мови в іншу, на історичний та культурний контекст уживання цих слів», – підсумувала Вероніка Анатоліївна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 335

19 лютого 2025 року напередодні Дня рідної мови в приміщенні Центральної бібліотеки для дорослих (на запрошення розмовного клубу «Спілкуймося українською») кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Наталія Малюга прочитала публічну  лекцію «Мова має значення». Досвідчена лекторка вміло поєднала академізм манери спілкування, високий ступінь інформативності з доступністю інтерпретації лінгвістичного матеріалу. У викладі йшлося про мову як відображення культури, історії та душі народу, про мову як символ національної ідентичності, квінтесенцію нації.

Коло слухачів важко окреслити професійними рамками: це і філологи, і журналісти, і представники далеких від філології професій. Прикметно, що на заході були присутні колеги Наталії Миколаївни - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Андріївна Бузько та кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Любов Миколаївна Семененко. Прийшли послухати лекцію й наші студенти (груп УПФ-21 та УАФ-21) та колишні випускники факультету української філології. Усіх присутніх об’єднало бажання почути слово, дізнатися про оприявнення себе в мові, отримати відповіді на запитання, які ми часто ставимо собі, зокрема й про те, чому рідна мова має значення.

Наталія Миколаївна аргументовано доводить, що самостійність, життєздатність, перспективність мови визначають не філологи, а свідомість народів. Лекторка ознайомила зі ступенями загроженості мови (за шкалою розриву між поколіннями), пояснила сутність явища, яке отримало назву «мовний сором», окреслила перебіг процесу мовного посоромлення.

Спікерка цікаво розповідала про знак і значення, про зв’язки мови, історії, географії. Наприкінці всі присутні разом розкривали етимологічне значення відомих топонімічних назв.

Слухачі змогли поставити низку запитань. Присутніх цікавило, яку мову слід уважати рідною, чи можна змінити мову, якою здійснюємо операцію мислення. По завершенні учасники заходу охоче ділилися враженнями про почуте.

Владислав Ковтуненко, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Криворізької гімназії № 62: «Лекція «Мова має значення» змусила ще раз замислитися над тим, яка  роль  слова в нашому житті. Особливо відгукнувся вислів: «Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще з них навчитися узори викладати». Мова – це не просто засіб спілкування, а цілий світ, у якому кожне слово має свою вагу, відтінок і значення. Вона формує нас як особистостей, відображає нашу культуру та спадщину. Саме тому важливо не лише знати багато слів, а й уміти майстерно та вдумливо їх використовувати, створюючи гармонійний, змістовний візерунок у спілкуванні та житті. Ця лекція стала ще одним нагадуванням про силу рідної мови та відповідальність за її збереження».

Ільчук Вероніка, студентка групи УПФ-21: «Лекція висвітлювала етапи розвитку мови, її функції та значення у формуванні свідомості. Передусім сподобався інтерактивний формат, що сприяв активному залученню аудиторії: гості мали впізнати топонім за його визначенням.  Особливу увагу привернуло питання «А якою мовою ви мислите?». Це викликало дискусію щодо зв’язку мови та когнітивних процесів. Вразила теза про неможливість змінити базову мову мислення. Аргументи, наведені під час лекції, скеровують на глибше розуміння ролі рідної мови в пізнавальній діяльності людини. Дякуємо, було дуже приємно знаходитися в колі однодумців. Бережімо нашу рідну мову!».

Валерія Волкова, студентка групи УПФ-21: «Висловлюю велику подяку Наталії Миколаївні за змістовну лекцію до Дня рідної мови. Дискусії, мовні ігри та відкритий діалог зі слухачами зробили захід живим і захопливим. Приємно відчути, що ми всі об’єднані спільною метою – збереження і розвиток нашої рідної мови».

Насамкінець хочеться нагадати: від нашої обізнаності з історією мови, від вправності та стійкості її носіїв  залежатиме великою мірою загальне мовне обличчя народу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 395

16 січня 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанню про змістове наповнення освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з урахуванням досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних освітніх програм закладів вищої освіти.

Інформацію про різні актуальні ОПП (2021, 2022, 2023, 2024) підготувала доцент кафедри української мови Ганна Глебівна Асмаковська. Доповідачка зазначила, що з-поміж програм, які нині реалізуються в України, і дають змогу присвоїти здобувачам освіти кваліфікацію «вчитель української мови і літератури, англійської мови, зарубіжної літератури», було проаналізовано ОПП Тернопільського національного педагогічного університету, Ужгородського національного університету, Київського національного лінгвістичного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Бердянського державного педагогічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Під час презентації цих ОПП акцентовано на особливостях заявлених в них ОК у частині «Загальна та  професійна підготовка», «Практика»,  «Атестація». Особливу увагу приділено додатковій спеціальності та тим ОК, які її забезпечують.

Викладачі кафедри долучилися до обговорення представленої інформації, звернули увагу на питання, актуальні для ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, розробленої на факультеті української філології (гарант програми – доцент кафедри української мови Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 355

Незаперечним є твердження про те, що дотримання «мовного кодексу» уможливлює спілкування членів цивілізованого суспільства й водночас демонструє загальну культуру тієї чи тієї національної спільноти. Натомість розхитування будь-яких мовних норм рано чи пізно призводить до дестабілізації.

Про вироблення єдиних правописних правил для всіх українців, незалежно від території проживання, заговорили ще на початку 90-х. Уже тоді питання щодо реформування українського правопису, який мав би об’єднати українську націю, розподілило українське суспільство, і передовсім науковців-спеціалістів, на два непримиренні табори – прибічників і супротивників. Перші намагалися переконливо обґрунтувати необхідність повернути українській мові ті природні, притаманні їй питомі елементи, які відібрано від літературної норми в радянську добу. Інші – виступали проти кардинальних змін до правопису, критично оцінювали більшість із запропонованих нововведень, відштовхуючись від того, що правописні проблеми не такі вже й нагальні і що «наукова громадськість, насамперед філологічна, уже втомилася від упертого нав’язування їй таких орфографічних змін, які руйнують не тільки існуючий від часів Бориса Грінченка український правопис, але й замахуються на саму мову» (В. Русанівський). Баталії навколо запроєктованих змін в українському правописі велися на «усіх фронтах». Будь-які спроби «повернути нашій мові відібране від неї, витіснене на мовну периферію або в діаспору в радянські часи, викликало шалений супротив насамперед пропагандистів «радянської орфографії» (В. Німчук). Відповідно, ані «круглі столи», ані різного рівня наради, симпозіуми і конференції, ані всенародне обговорення в ЗМІ і т. ін. довгий час так і не сприяли успішному реформуванню правописних норм. І от нарешті…

22 жовтня 2018 року (протокол № 5) Українська національна комісія з питань правопису затвердила довгоочікуваний «правописний кодекс». 24 жовтня 2018 року Президія Національної академії наук України (протокол № 22/10) та Колегія Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13) схвалили його спільною постановою. 22 травня 2019 року (Постанова № 437) схвалив і Кабінет Міністрів України.

Нова редакція «Українського правопису» набула чинности 3 червня 2019 року. Відтоді було рекомендовано застосовувати її та запроваджено перехідний період – п’ять років, протягом якого діяли як старі, так і нові норми. 22 травня 2024 року перехідний період завершився. Відтепер керуємося новим «Українським правописом». Його норми та правила рекомендовані до застосування в усіх сферах суспільного життя.

Тема «Українського правопису» стосується кожного, але передовсім хвилює спеціалістів, зокрема й учителів, для кого міцні знання правописних норм є частиною їхньої професійної діяльности.

14 січня 2025 року (на прохання КУ «Сарненський центр професійного розвитку педагогічних працівників») відбувся науково-практичний вебінар для вчителів української мови і літератури, учителів англійської мови.

Доповідач: проф. Ж. В. Колоїз, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Учителі-практики мали змогу отримати відповіді на питання, які сколихнули українське суспільство і збудили до дискусії навіть тих, хто зазвичай не переймався відповідними проблемами.

Адже, цілком очевидно, що жоден правопис, яким би компромісним він не був, ніколи не зможе задовольнити всіх. Одним не вистачає переконливости, для інших – «якось дивно, незвично звучить», третім – бракує елементарних знань, аби зрозуміти, чому мало б бути так, а не інакше… 

Наукове спілкування мало на меті не тільки подати (відтворити) «реєстр правописних нововведень», але й допомогти розібратися в усіх тонкощах інноваційних змін, окреслити проблемні моменти, зорієнтувати, скерувати, показати шлях до самостійних пошуків і розв’язання чи то дискусійних, чи то залишених поза увагою моментів. 

Презентація: https://drive.google.com/file/d/1t9245kM69vfj42b31Mq34JkDTg7R61zx/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1ZVQNLK5b72swVmCYtvg1o6n2_5jh4XMG/view?usp=sharing

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1732