11 грудня 2023 року відбулося відкрите заняття доктора педагогічних наук, професора кафедри української мови Тетяни Михайлівни Мішеніної для студентів ІІ курсу (група УМЛ-22) з дисципліни «Основи масової комунікації».

Тема лекції пізнавальна й актуальна в межах сучасних тенденцій міжособистісної та міжкультурної взаємодії, а саме: «Глобалізація – новий феномен розвитку засобів масової комунікації». У процесі жвавої роботи на занятті було розглянуто такі питання: Глобалізація: процес та його осмислення. Вплив науково-технологічних трансформацій на розвиток систем масової комунікації. Структурні трансформації медіа-індустрії. Pro i contra. Глобалізація та медії. Анти- та альтерглобалізм. Глобальне порозуміння. Масова комунікація глобального суспільства.

Викладачі кафедри української мови, які відвідали лекцію, висловили свої міркування про вправність проф. Тетяни Мішеніної в такій науково-навчальній діяльності складні академічні поняття подавати легко, виважено, ґрунтовно. Також відмічено, що лекція відповідає всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, адже проведена на високому науково-методичному рівні, а викладач вкотре продемонструвала глибоку обізнаність, ерудованість, фахову компетентність.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 206

8-9 грудня 2023 року студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти презентували результати власних наукових пошуків під час захисту кваліфікаційних робіт з актуальних проблем філологічного й методичного спрямування.

Варто відзначити, що це не перші захисти магістрів у воєнних реаліях, під час повітряних тривог. Однак, попри всі труднощі, студенти денної й заочної форми здобуття освіти підтвердили своє право отримати диплом магістра середньої освіти (українська мова і література).  

Голова комісії проф. Зінаїда Павлівна Бакум і члени екзаменаційної комісії відзначили високий рівень виконання та захисту магістерських наукових проєктів. Здобувачі освіти продемонстрували ґрунтовну  фахову підготовку, практичні навички, отримані протягом усього навчання, уміння вести наукову дискусію, дотримуватися культури академічного спілкування.

За підсумками роботи ДЕК студентам-випускникам магістратури 2023 року груп УАФ-м, УПФ-м, УФР-м, ЗУФР-м присвоєні кваліфікації вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, редакторів освітніх видань і психологів у закладах освіти.

Кафедра української мови щиро вітає молодих колег з такими вагомими здобутками. Згадуючи слова Ліни Костенко «І кожен фініш – це, по суті, старт», бажаємо не зупинятися на досягнутому, а повсякчас плекати свій професійний саморозвиток, збагачуватися й збагачувати своїх учнів рідним українським словом на благо української держави.

Мирного вам неба й усіляких гараздів!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 267

Я знаю вас, нащадки запорожців, я вірю вам і низько б’ю чолом

О. Олесь

6 грудня в нашій незламній країні відзначають ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ!

З нагоди цього свята й на знак вдячності нашим мужнім військовим, які захищають нашу землю від окупанта, студенти факультету української філології та студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв підготували вітальні листівки.

Шановні воїни, ми віримо, що наші щирі й палкі слова відгукнуться у ваших героїчних серцях.

Поліна Пересунько та Анна Калітюк (група УФР-20) звертаються до українських захисників такими словами: «Любі наші захисники! Те, що Ви робите, аби врятувати нашу країну від ворога, неоціниме. Ви бороните нас, наші кордони, нашу гідність як українців. Ви – герої, наш невидимий щит, що стоїть на варті свободи і незалежності нашої країни. Кожен день, проведений Вами на передовій, кожен акт сміливості та самопожертви має величезне значення.

Неможливо передати словами те, як ми Вам вдячні. Серцем і душею ми Вас підтримуємо! Ми віримо у Вас, у перемогу України. Низький Вам уклін за все! Бажаємо Вам міцного здоров’я, витримки та швидкого повернення додому!».

Поетичні рядки від Мачуліної Карини (група УМЛ-22):

Маленька дитина, років з дванадцять,

Сидить у підвалі, від страху тремтить.

Тривога так довго не замовкає,

Знову і знову ракета летить.

Стисло у грудях , від болю ламає,

Палає Херсон, Запоріжжя горить.

Герою на груди дружина лягає,

Від ненависті й злості так сильно кричить.

Війна – це не гра, це біль і страждання,

Сліз океан і море крові.

Дякую, ВОЇНЕ, за сон і кохання,

За день новий і сонце у вікні.

Марина Усачова (група УФР-20) висловлює свою вдячність такими рядками: «6 грудня в Україні відзначають День Збройних сил України. Але станом на сьогодні кожен день – це День Збройних сил України. Ми маємо пам’ятати, що на захисті нашої Батьківщини стоять люди, які стали могутніми титанами, що тримають світ на своїх плечах; стали супергероями, які пильнують світ не лише вночі, але й вдень; добрими чарівниками, в яких навіть природа просить порятунку; світлом, що розчиняє, випалює темряву; промінням, що дарує надію! Ми всі шалено вдячні вам! Дякуємо, що ви є! Слава Україні!».

Ніжні поетичні рядки натхненно презентує Юлія Гаврилевич (група УПФ-21):

Я. Ти.

Я роблю тобі оберіг, поки ти шукаєш безпечних доріг.

Я молюсь за тебе щоднини, хоч ти і не знаєш мене, не знайдеш щирішої людини.

Я мрію про тишу та мир, поки ти закриваєш окопи від дир.

Я не знаю твого ім’я, але за спокій вдома, тобі вдячна вся моя сім’я.

Я здобуваю вищі науки, поки ти переносиш на собі всесвітні муки.

Я плету сітки з білої тканини, поки ти робиш все для наближення святої днини.

Я хочу, щоб ти повернувся живим додому, а ти стоїш, забуваючи про втому.

Я відправила чергову партію свічок, а ти вже не знаєш, що покращить стан твоїх думок.

Я кажу всім: «Час цінувати кожну хвилину!» А ти кажеш: «Я вже пів року не бачив свою кохану людину...».

Я зустрічаю кожен ранок своїми очима, а ти щойно дізнався, що вбили твого побратима.

Я щоночі бачу той день уві сні, а ти вже готуєш переможні пісні.

Листівки від студентів художньо-графічного відділення факультету мистецтв

Доцент кафедри української мови Ганна Асмаковська адресує воїнам поетичні рядки:

Комусь небеса прозорі,

На рубежах грізні,

На суходолі й морі

Загрози для всіх різні. 

Спочинку ніяк немає…

Щоденний кривавий попит

Синів України вбиває,

Провадить сумнівний допит. 

І ні душі, ні тіла ворогу не здолати,

Ворогу не до тями, ворогу не збагнути,

Що українських солдатів

В погибелі три не зігнути.

 Не підкорити, не знищити,

Чортом не налякати,

Бо українських воїнів

Нікому не владно зламати! 

З листом подяки звертається до воїнів-захисників студентка факультету географії, туризму та історії Анастасія Ярошевич (група СМК-23).

Шановні представники Збройних сил України!

Мене звати Анастасія Ярошевич. Дозвольте мені висловити свою глибоку повагу та подяку за вашу невтомну працю та захист інтересів нашої країни.

Мене завжди вражали ваша сила, відданість і мужність, яку ви виявляєте, захищаючи нашу незалежність і безпеку. Ви є справжніми героями, і я вірю, що ваш внесок у збереження миру та стабільності є невимірним.

Навчаючись на спеціальності соціології масової комунікації, журналістики та реклами, я добре розумію важливість ефективного інформаційного обміну для формування громадської думки та утвердження національної єдності. Ваша здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з громадськістю відіграє критичну роль у підтримці громадської довіри та підтримки.

Я хочу висловити свою готовність долучитися до зусиль, спрямованих на підтримку Збройних сил України в інформаційній сфері. На моєму курсі ми вивчаємо сучасні технології зв’язку та вплив засобів масової інформації на суспільство. Я вірю, що мої знання можуть бути використані для підтримки ефективної комунікації між Збройними силами та громадськістю.

Бажаю вам міцного здоров’я, сил та наснаги в усіх ваших починаннях. Із повагою та глибокою вдячністю за вашу службу.

Кафедра української мови долучається до всіх привітань і побажань! Разом до перемоги!

Слава Україні! Слава ЗСУ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 15717

Для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти другого року навчання перші дні першого зимового місяця 2023 року є важливою віхою в їхньому поки що студентському житті: вони складають іспити з додаткових спеціальностей і спеціалізації, мають змогу продемонструвати набуті знання, уміння та навички з англійської мови, психології, редагування освітніх видань, засвідчити володіння загальними і спеціальними компетентностями. А найголовніше – підтвердити свій високий професійний рівень.

Екзамен з англійської мови та методики її навчання (01 грудня 2023 року)

Екзамен з редагування (02 грудня 2023 року)

Астестаційний іспит з психології (05 грудня 2023 року)

Отож-бо, зроблено ще один важливий крок, подолано ще один щабель – передвищий – на шляху до вершини магістерського поступу…

Піднятися на найвищий щабель – означатиме успішно захистити результати своїх науково-дослідницьких пошуків, долучитися до плідних наукових дискусій. І не тільки!

Бажаємо безперешкодного просування по драбині кар’єрного зростання, нових здобутків і нових освітніх проєктів, нових наукових чи то освітніх горизонтів під мирним небом української України!.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 239

Здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти факультету української філології впродовж двох днів (30.11.23 та 01.12.23) активно долучилися до міжнародної наукової конференції молодих україністів «Культура на полі бою. Українська мова, література, мистецтво, медіа в умовах війни». Нинішні реалії, відображені в різних дискурсивних практиках, інтерпретовані крізь призму і літературознавчого, і мовознавчого аспектів. Варто зауважити, що наші здобувачі не лише оприлюднили результати своїх наукових пошуків, а й долучилися до наукових дискусій, демонструючи своє бачення й свою оцінку сучасних реалій.

Ідеться насамперед про такі лінгвістичні наукові виступи, як-от: Когнітивні моделі простого речення на матеріалі новітньої воєнної прози (Дмитро Решетніков), Одиниці з числовими маркерами – хронометр воєнного часу: значення і вплив (Лілія Колесник), Інтеграційний спектр концепту ЄВРОПА: сучасне бачення українців в умовах війни (Марина Усачова), Прецедентні феномени у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Тетяна Куртекова), Функційно-прагматичний аспект використання стилістичних тропів і фігур у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Аліна Новохатько), Образ України і процес консолідації нації в романі С. Процюка «Під крилами великої Матері. Ментальний Майдан» (Аліна Чумаченко), Інтерпретація війни засобами чужого мовлення крізь призму гендерного аспекту в романі Тамара Горіха Зерня «Доця» (Анна Пугач).

Літературознавчу інтерпретацію оприявнено у таких виступах: Авторські голоси українських письменників у збірці «Воєнний стан» (Ярослава Примаченко), Концепт війни в романі Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка», як спроба осмислення трагічного досвіду України (Олена Рижанкова), Художня інтерпретація війни в повісті «Чорне сонце» Василя Шкляра (Вероніка Ільчук), Наративна стратегія воєнної прози Світлани Талан (Катерина Бондар), Сучасна поезія спротиву: художній простір (Уляна Ірха).

Пишаємося науковими здобутками наших студентів і бажаємо подальших цікавих і пізнавальних проєктів у межах європейського академічного простору.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 349

30 листопада 2023 року о 16.00 відбувся круглий стіл на тему: «Технологічний прогрес та етика» (вплив штучного інтелекту на суспільство)», у якому взяли участь магістри факультету української філології та запрошений гість Олег Гаранін, аспірант кафедри інформатики КДПУ, геймдизайнер студії Friendly Fox. Здобувачі долучилися до обговорення питань: Чи може віртуальне «я» замінити реальну особистість? Як штучний інтелект впливає на ринок праці, освіту, медицину та інші сфери нашого життя? Штучний інтелект та академічна доброчесність.

На початку круглого столу проф. Людмила Білоконенко сказала, що із ШІ пов’язані як можливості, так і ризики. Вплив штучного інтелекту на права людини – один із найважливіших чинників, які визначають наш час. Ці технології дедалі більше входять у життя кожної людини. Тому необхідно, щоб штучний інтелект сприяв дотриманню прав людини, а не обмежував їх. Етика ШІ – це сукупність принципів відповідального штучного інтелекту, ґрунтованих на справедливості, надійності, безпеці, конфіденційності, етичності, інклюзивності, прозорості, підзвітності. Системи ШІ має бути такою, щоб мінімізувати дискримінацію за ознакою раси, статі, релігії тощо. Зацікавлені сторони повинні нести відповідальність за розробку й використання ШІ, за їхній вплив на людей, суспільство й навколишнє середовище.

Олег Гаранін розповів про історію появи, розвиток, основні поняття та технології ШІ; приділив увагу викликам, ризикам та перспективам його застосування. Магістри мали змогу поставити гостю запитання та висловити власне бачення проблеми впливу ШІ на різні сфери нашого життя.

На завершення зустрічі учасники були суголосні в тому, що ШІ не повинен бути схожим на людей. Він повинен бути людиноцентричним. Етичний ШІ ставить на перше місце людину. Це означає, що ці технології є корисними, ШІ полегшує розв’язання багатьох питань у суспільстві, розширює людські можливості, але він не може заміняти людину.

P.S. Під час круглого столу Л. Білоконенко дала завдання ШІ показати, як він бачить взаємодію людини та штучних технологій. І ось його реакція.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 404

29 листопада в Україні відзначають 245 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778–1843), українського драматурга, прозаїка.

Олесь Гончар писав про нього таке: «Внесок Г. Ф. Квітки-Основʼяненка в літературний процес вагомий і різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним були закладені основи нової української прози, введені жанри повісті, оповідання, соціально-побутові комедії. Письменник розробив і утвердив в українській літературі принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні провідним творчим методом і літературним напрямом».

Сергій Єфремов назвав його «батьком української прози», Тарас Шевченко звертався до письменника «батьку ти мій, друже».

Студенти факультету української філології (групи УМЛ-22, УПФ-22) разом із доцентом Ганною Асмаковською підготували лінгвістичну мандрівку життєвим і творчим шляхом видатного письменника, адже його внесок у розвиток української мови (!) важко переоцінити.

Мова Г. Квітки-Основ’яненка – це помітне явище в історії української літературної мови. Він не ставив за мету підняти її до рівня всебічного знаряддя розвитку народу. У нього було скромніше завдання: через художнє слово будити в людині її душу. Григорій Федорович є автором перших серйозних художніх текстів, написаних літературною українською мовою. Своєю творчістю Григорій Квітка-Основʼяненко змусив замовкнути останніх скептиків у середовищі інтелігенції Російської імперії, які вважали українську «народну» мову непридатною для повномасштабної літературної творчості, за винятком хіба що жартівливих творів. Так, завдяки Григорію Квітці-Основʼяненку українська нація отримала повноцінну літературну прозу. Він же залишив у своїх текстах чіткі обриси слобожанського говору першої половини XIX ст., який мало змінився і в наші дні, а тому сучасний читач може прослідкувати у творах митця фонетику Слобожанщини.

За своє життя він не покидав Україну й рідний Харків. Говорив: «Московська мова є лише дикунською говіркою, порівнюючи її до української мови. Коли вони повитягають з московської мови все українське, то найзапекліший московський шовініст буде змушений визнати жалюгідне убозтво і нижчість московської говірки супроти української мови».

Своїми творами Григорій Федорович Квітка-Основʼяненко вчив українців почуття людської й національної гідності, любові до живого українського слова, замилування рідною мовою. За це йому вічна шана й подяка!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 399

Голодомор – це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу.

Таку офіційну інформацію можна дізнатися на сайті Музею Голодомору.

І кожен сучасний свідомий українець може підписатися під кожним словом. Однак всі ми розуміємо, що маємо значні прогалини у знанні власної історії, особливо це стосується таких трагічних сторінок минулого…

Напередодні національного дня вшанування жертв Голодоморів в Україні доцент кафедри української мови Наталя Березовська-Савчук провела години спілкування, присвячені цій важливій темі. До обговорення долучилися студенти факультету української філології (гр. УМЛ-23, УПФ-23), а також студенти факультету географії, туризму та історії (гр. ІС-22, СМК-22).

Презентацію «Голодомор – геноцид українського народу» для публічної презентації підготували Болмосова Вікторія (гр. ІС-22), Вереша Ярослава (гр. ІС-22).

І він пішов, нестриманий, полями

До міст, до сіл, до хуторів.

Він нападав на все без тями —

І все без тями гриз і їв…

І враз самий лишився у пустелі.

Всміхнувсь, зітхнув, на гору зліз

І написав огнем на скелі:

«Хліб, мир і воля — наш девіз» (О. Олесь)

Знищені, але не упокорені українці, які віддали своє життя голодній стихії, – вічна пам’ять вам, спокій вашим душам! 

А Україні – перемоги над ворогом!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 380

Нині мене найбільше тішить те, що українці повертаються, хай і не так швидко, як би хотілося, до свого українства. І прийдуть до нього, якщо усвідомлять себе великим вільнолюбним народом, якщо українська мова стане для них такою самою природною потребою, як повітря і вода, буде мовою повсякденного спілкування на рідній українській землі. Саме через українську мову та культуру пролягає шлях до справжньої української України.

Катерина Городенська

23 – 24 листопада 2023 року на базі Інституту української мови НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі» на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської Катерини Григорівни. До наукового заходу долучилися і викладачі кафедри української мови та здобувачі вищої освіти факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету. Доповіді, виголошені на пленарних і секційних засіданнях, охоплюють широке коло лінгвістичних проблем, як-от: Дієслівні утворення в сучасному українському комунікативному просторі: нові явища і давні нерозв’язані проблеми (К. Городенська); Прийменник у граматичному портреті українських діалектів (П. Гриценко); Суб’єкт у семантико-синтаксичній структурі українського та польського речення (І. Кононенко); Типологія риторичних питань у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (С. Єрмоленко); Граматика взаємодії як метод дослідження сучасних тенденцій в українській мові (Л. Попович); Критерії визначення національної маркованості українського слова (Є. Карпіловська); Зміни в синтаксичній будові української літературної мови в період відновлення державности України (С. Харченко); Українська концепція багатовимірности складносурядного речення (М. Степаненко) та ін.

Свої міркування щодо лінгвістичного статусу зевгматичних конструкцій оприявнила у межах секційного засідання й професор Жанна Василівна Колоїз.

Жваві лінгвістичні дискусії, зацікавлене обговорення порушуваних питань, поради й рекомендації видатних мовознавців спонукали до наукових пошуків, допомогли зорієнтуватися в різноманітних підходах і впевнитися (чи то засумніватися!) у правильності вибору відповідного шляху розв’язання тієї чи тієї проблеми.

Робота секцій завершилася підбиттям підсумків, де кожен із учасників наголосив на необхідності й важливості подібних наукових заходів, відзначив актуальну проблематику сучасної граматики, окреслив перспективи власних наукових пошуків, можливість застосування результатів лінгвістичних досліджень у викладанні основних мовознавчих курсів і спецкурсів у вищій школі. Усі присутні наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її потужному духовному підґрунті, що об’єднує однодумців у науковій царині з усього слов’янського світу та підносить здобутки українських мовознавчих студій до світового рівня.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 530

15 листопада 2023 року на факультеті української філології відбувся методсемінар, який об’єднав професорсько-викладацький склад кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, кафедри англійської мови з методикою викладання. На дистанційну зустріч також завітали декан факультету української філології, стейкхолдери.

Корисною інформацією про результати акредитації ОПП 48590 «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», ОПП 48644 «Українська мова і література, зарубіжна література» поділилися з присутніми гаранти освітніх програм – доцент кафедри української мови Наталія Миколаївна Малюга й професор кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Іванівна Ковпік. Порядок денний передбачав обговорення експертних висновків ЕГ та ГЕР.

Гаранти структурували інформацію за критеріями, заявленими в підсумковій акредитаційній експертизі, а саме:

1) проєктування та цілі освітньої програми;

2) структура та зміст освітньої програми;

3) доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання;

4) навчання і викладання за освітньою програмою;

5) контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність;

6) людські ресурси;

7) освітнє середовище та матеріальні ресурси;

8) внутрішнє забезпечення якості освітньої програми;

9) прозорість та публічність.

За кожним з названих критеріїв було озвучено концептуально важливі положення, зокрема йшлося про загальні враження про ОП, а також визначено сильні та слабкі  сторони програм, окреслено  рекомендації з їх удосконалення.

Наталія Миколаївна Малюга, презентуючи експертні висновки з ОПП 48590 «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», акцентувала та тому, що у відповідних документах відзначено досить суттєві моменти, наприклад, те, що ОП є важливою ланкою освітньої діяльності КДПУ, яка виконує особливу місію в регіоні – формує національно свідомих українських філологів, готових до виконання функцій ще й учителів англійської мови та зарубіжної літератури в закладах різних типів. Не викликала заперечень й думка, що до реалізації ОП на різних умовах, зокрема й на умовах погодинної оплати, широко залучаються роботодавці, адже в КДПУ реалізована політика різнобічного сприяння підвищенню фаховості викладачів.

Наталія Миколаївна логічно й послідовно висвітлила питання про роботу здобувачів з навчальними ресурсами через СУЕНК на основі Moodle, а також успішно реалізовані систематичні моніторинги як для студентів, так і науково-педагогічних працівників. Це вкотре свідчить про те, що в КДПУ цінують і свободу вибору студентів, і їхнє право на висвловлення власної думки, активно залучаючи органи студентського самоврядування до розробки анкетувань. Важливим елементом подальшої роботи з покращення ОПП є постакредитаційний моніторинг, на якому упродовж засідання методсемінару акцентувала гарант ОП.

Світлана Іванівна Ковпік ознайомила присутніх із експертними висновками з ОПП 48644 «Українська мова і література, зарубіжна література». Відзначено, що ОП ґрунтується на чіткій та однозначній системі інституційних положень, які регламентують усі види діяльності академічної спільноти. Програма є важливою структурною компонентою гуманітарної педагогічної освіти в російськомовному регіоні Дніпропетровщини. Формування ОП – це консолідована й усвідомлена діяльність різних груп стейкхолдерів, які активно, а не формально долучаються як до її створення, так і до забезпечення.

Світлана Іванівна звернула посилену увагу на  питання про неформальну освіту студентів, що навчаються за обговорюваною ОП. Процес зарахування результатів такого навчання є прозорим і зрозумілим всім учасниками освітнього процесу, активно застосовується в освітній діяльності, що демонструє векторність Криворізького державного педагогічного університету на європейську освіту.

Гарант ОПП зорієнтувала присутніх на потребі посилити зовнішню академічну мобільність, зокрема презентувала запрошення для криворізьких студентів від польських колег із Варшавського університету взяти участь у SZKOŁA ZIMOWA Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego pt.: «Kultura symboliczna a tożsamość»  (І сесія: 27 листопада – 10 грудня 2023 року, ІІ сесія: 28 лютого –12 березня 2024 року). Подібні заходи є корисниими для професійно-особистісного розвитку, як студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти, так і для здобувачів-бакалаврів.

Загалом експертна комісія відзначила, що зміст освітніх компонентів ОПП зазнає динамічних змін на основі наукових досліджень викладачів, представлених у розмаїтій публікаційній палітрі, міжнародних стажувань, інституційних безкоштовних програм підвищення кваліфікації. Однак у доповідях гарантів прозвучала думка про важливість скоригувати на інституційному рівні вимоги до апробації кваліфікаційних робіт, наприклад, у вигляді публікації (як для денної, так і для заочної форми здобуття освіти).

Важливо підсумувати виступи гарантів відповідними експертниими висновками, а саме: на основі проведеної експертизи ЕГ уважає, що ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» та ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в Криворізькому державному педагогічному університеті може бути акредитована. Оскільки зразкові практики за жодним із критеріїв не встановлено, рівень відповідності за всіма критеріями визначено як «В».

До обговорення висновків ЕГ і ГЕР активно долучилися проф. Ж. В. Колоїз, доц. І. А. Салата, доц. О. В. Гладка, доц. Л. М. Cемененко, доц. С. С. Журба, доц. М. В. Цегельська (директор приватного позашкільного закладу «Освітній центр «Інтерклас») та інші, які висловили свої думки, внесли певні пропозиції. За результатами міжкафедрального методичного семінару ухвалено певні рішення, які передбачають посилення роботи професорсько-викладацького складу з проблемних питань, зазначених у висновках ЕГ і ГЕР. Важливо активізувати свою подальшу роботу максимально продуктивно задля досягнення бажаних результатів у постакредитаційних контрольних заходах.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 175