8 червня 2023 року викладачі та аспіранти кафедри української мови взяли участь у відкритому засіданні вченої ради Інституту української мови НАН України.

Наукову доповідь на тему «Розвиток типології українських словників ХХІ ст. у слов’янських паралелях» виголосила доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Євгенія Анатоліївна Карпіловська.

Доповідачка звернула увагу на широку проблематику створення словників нового покоління,  зокрема на структуру словників у розрізі таких понять, як-от: реєстр словника, дефініція, ілюстрація, матеріал, структура статей, джерельна база, функції, призначення тощо. Лекторка зробила акцент на слов’янських паралелях у царині укладання подібних лексикографічних праць.

Учасники заходу мали змогу поставити питання і висловити своє ставлення, дати оцінку презентованому науковому матеріалу.

Щиро дякуємо вельмишановній Євгенії Анатоліївні за цікаву, інформативну, глибоку на змістом і довершену за формою лекцію! 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 139

7  червня 2023 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної форми навчання (групи УАФ-21, УФР-21, УПФ-21), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, ст. викладач Г. Г. Демиденко (керівник практики).

Мета зустрічі:  ознайомити студентів факультету української філології з особливостями діалектологічної практики, під час якої вони повинні дослідити  живе говіркове мовлення, навчитися збирати відповідні діалектні матеріали, систематизувати, класифікувати і лінгвістично інтерпретувати їх. У процесі проходження практики студенти мають змогу наочно пересвідчитися в діалектній різноманітності української мови, навчитися виявляти спільне й відмінне у фонетиці, лексиці й граматиці досліджуваної говірки та літературної мови. А це, зі свого боку, розширить і поглибить знання студентів з української діалектології.

Г. Г. Демиденко ознайомила здобувачів освіти з програмою практики, зразками оформлення звітної документації, питальником та правилами запису мовленнєвих зразків. Керівник практики наголосила, що сформовані під час практики вміння і навички слухати, цілеспрямовано відбирати й науково пояснювати ті чи ті явища діалектного мовлення стануть у пригоді майбутнім філологам та учителям української мови.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Ж. В. Колоїз дала студентам цінні настанови, практичні поради щодо успішного проходження діалектологічної практики. Як досвідчений діалектолог, Жанна Василівна вказала на проблемні моменти, з якими стикаються практиканти, визначила шляхи вирішення цих проблем, закликала поставитися до завдань практики серйозно, обдумано, відповідально.

У підсумку було визначено всі етапи проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE. Викладачі дали відповіді на всі питання, які виникли у студентів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 182

5 червня 2023 року на факультеті української філології розпочато державну атестацію здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Першими складали екзамен із сучасної української літературної мови та методики її навчання студенти-заочники групи ЗУМЛ-19.

Оскільки державна атестація є підсумковою формою контролю фахового становлення майбутніх словесників, то вона дає змогу презентувати рівень опанування спеціальної складової освітньо-професійної програми підготовки наших випускників і представити предметні результати навчання з нормативних освітніх компонентів.

Нині випускники бакалаврату заочної форми, серед яких більшість – це вчителі-практики, відповідально поставилися до цього іспитового академічного етапу й на належному рівні продемонструвати ґрунтовну мовознавчу й лінгводидактичну підготовку.

Ні звичайні студентські хвилювання, ні загрозливі повітряні тривоги не зашкодили студентам подолати перший фінішний рубіж, хоч і додали певних життєзбережувальних активностей.

Відтак комісія з державної атестації у складі голови – д-ра пед. н., проф. Зіни Бакум, декана факультету української філології – к. філол. н., доц. Любові Семененко, завідувача кафедри української мови – д-ра філол. н., проф. Жанни Колоїз, екзаменатора – к. філол. н., доц. Наталі Шарманової – констатувала: успішність студентів на державному екзамені вмотивована і вимогами щодо власного професійного зростання, і активною громадською позицією.

 Щиро вітаємо здобувачів освіти з успішним початком державної атестації!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 291

23 травня 2023 року в Криворізькому державному педагогічному університеті відбулася звітна наукова zoom- конференція студентів за 2022–2023 навчальний рік. З вітальним словом до молодих науковців звернувся ректор університету доктор філософських наук, професор Ярослав Владиславович Шрамко. Багатьох дослідників відзначила проректор з наукової роботи доктор педагогічних наук, професор Віта Анатоліївна Гаманюк.

Факультет української філології представляли студенти Оксана Гребінь (гр. УФРм-18), Анна Городецька (гр. УАФм-18), Дмитро Решетніков (гр. УІФ-20), Марина Усачова (гр. УПФ-20), їх наукові керівники: завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз, доктор педагогічних наук, професор Зінаїда Павлівна Бакум, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Миколаївна Шарманова, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Миколаївна Малюга (гарант освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»).

На пленарному засіданні студент III курсу Дмитро Решетніков виступив із доповіддю «Соціолінгвістичний аспект досліджень Олександра Потебні» (наук. керівник: к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова), у якій висвітлив ідеї Олександра Опанасовича Потебні у світлі національно мовної політики та його внесок у розбудову соціолінгвістичних студій. Доповідач наголосив, що основну причину денаціоналізації своїх земляків мовознавець убачав у чужомовній ідеології, орієнтованій на підготовку мовних маргіналів, а це, відповідно, дає вихід на більш глобальні питання світового мовознавства.

Студенти факультету української філології мали змогу ознайомитися з академічними здобутками інших учасників – Валерії Цилінської, студентки IV курсу факультету мистецтв, про програму міжнародного обміну «Erasmus+» як освітню можливість для майбутнього дизайнера та студента III курсу факультету факультету географії, туризму та історії Ростислава Горбунова, який у доповіді «Повернення. Актуальні питання сучасної України: переселенці та реінтеграція тимчасово окупованих територій» поділився досвідом участі в соціальному проєкті львівських культурологів.

За підсумками активної наукової роботи ректорат ухвалив рішення відзначити грамотами студентів факультету української філології.

Майбутні словесники діляться власними враженнями від прослуханого:

«Конференція, приурочена до Дня науки, стала корисною для багатьох із нас. Це дає можливість представити свої наукові розвідки зацікавленій аудиторії, а також розширити свої знання. Мені як студентці було дуже пізнавально відвідати такий захід та прослухати цікаві виступи інших учасників. Зацікавила презентація про програму Еразмус+. Завжди є корисним прослухати враження від практики міжнародних обмінів безпосередньо від учасника. Усе це певним чином розширює наш кругозір та дає додаткові знання, представлені з різних наукових позицій» (магістрантка І курсу Оксана Гребінь, гр. УФРм-18). 

«Наукову конференцію відвідали викладачі кафедри української мови – завідувач Жанна Василівна Колоїз, доценти Наталя Миколаївна Шарманова і Наталія Миколаївна Малюга, а також завідувач кафедри історії Наталія Анатоліївна Печеніна, зацікавлені студенти з різних факультетів. Сподобалися виступи учасників, і в кожному можна відмітити науковий потенціал» (студент ІІІ курсу Дмитро Решетніков, гр. УІФ-20). 

«Із цікавою науковою доповіддю, яка була присвячена науковій спадщині О. Потебні, виступив Дмитро Решетніков. Найкращі слова подяки висловлюємо нашим викладачам, які надихають студентську молодь на пошук істини!» (магістрантка І курсу Анна Городецька, гр. УАФм-18).

Бажаємо здобувачам освіти нових наукових відкриттів!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 258

19 травня 2023 року відбулося відкрите заняття ст. викладача кафедри української мови Г. Г. Демиденко на тему: «Діалектні особливості в лексиці та фразеології» зі студентами І курсу.

Лекція відповідала організаційним, дидактичним, психологічним вимогам, мала елементи виховного впливу, зокрема викладач повсякчас звертала увагу на національно-культурне тло лексичного багатства окремих регіонів України, фразеологічний матеріал. Ганна Глебівна, як було відмічено колегами, володіє традиційними методами проведення занять такого типу, зуміла пояснити складні теоретичні положення доступно для студентів, цікаво, пізнавально.

Фактичний матеріал повністю відповідав теоретичним питанням, дібрані для розгляду діалектизми відображали суть лінгвістичних понять і явищ, сприяли усвідомленню того, що мова говірок є унікальним явищем нашої етнічної приналежності.

На занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. В. А. Городецька, доц. К. А. Качайло, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова. Вони дали позитивні відгуки на відкриту лекцію, висловили свої зауваження й рекомендації. Викладачка показала себе як  вмілий педагог вищої школи, якому властиві виразність вимови, вміння утримувати увагу студентів протягом лекційного заняття, створювати атмосферу доброзичливості і взаємоповаги.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 182

Рідне слово, рідний розум, —

Рідна й правда буде

(П. Куліш)

 17 травня 2023 року на факультеті української філології відбулися Наукові читання молодих дослідників до Міжнародного дня слов’янської писемності (відповідальна – доцент Н. М. Шарманова). Свої доповіді до участі в Наукових читаннях заявили закордонні учасники – студенти з університетів SUM Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza та Uniwersytetu Opolskіego, а також вільні дослідники із дотичних до мовної суспільних царин. До обговорення актуальних проблем сучасної лінгвістики, лінгводидактики й літературознавства долучилися студенти різних курсів факультету української філології, майбутні соціологи та здобувачі вищої освіти з інших вітчизняних навчальних закладів, а саме:

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Полтава);

Львівського державного університету безпеки життєдіяльності;

Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Національного університету «Львівська політехніка»;

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини;

Хмельницького національного університету.

Крім того, представили результати своїх пошуків здобувачі освіти із ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр», учителі-практики з Дніпра, тимчасово окупованих Покровська й Волновахи Донецької області.

З вітальним словом до присутніх звернулася перший проректор КДПУ, к. філол. н., доцент Оксана Андріївна Остроушко, яка наголосила на важливості проведення таких заходів для наукового становлення студентів, їх професійного розвитку, умінню здійснювати академічну комунікацію. Проректор наголосила, що від студентів, які сьогодні приєдналися до наукової події, залежить освітній та науковий фронт, покликаний захищати духовні й культурні кордони нашого національного простору.

Слова подяки та напутні науково-дослідницькі орієнтири прозвучали від завідувача кафедри української мови професора Ж. В. Колоїз, яка щиро привітала студентів та їхніх наукових керівників з Міжнародним днем слов’янської писемності та з прийдешнім Днем науки. Побажала яскравого й пізнавального звучання українського слова в контексті слов’янських мов, а самими слов’янських мовам розвиватися під науковим прапором рівноправ’я.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді, пов’язані з розвитком корпусної лінгвістики, фразеологічної царини, фармацевтичної терміносистеми, польської філології, перекладознавства тощо. Студенти мали змогу презентувати результати власних наукових пошуків, дискутувати, ставити питання й захищати власні наукові позиції, орієнтуватися на перспективи подальших філологічних досліджень.

Особливо цінне таке наукове спілкування для студентів факультету української філології нашого вишу, які слухають онлайн-курси з цифрової української лінгвістики на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина). Адже на філологічне свято молодих дослідників завітала к. філол. н., доцент Марія Олексіївна Шведова, лекторка цього міжнародного освітнього проєкту з курсу «Комп’ютерна лексикографія», розробниця корпусу ГРАК (Генеральний регіонально анотований корпус української мови).

Пленарне засідання об’єднало і наукових керівників-однодумців, окреслило нові орієнтири науково-методичної міжуніверситетської співпраці. Тож глибоко вдячні нашим колегам за вагому наукову підтримку й активну участь як просвітницьку протидію воєнним викликам!

У другій частині конференції успішно відбулися секційні засідання, які згрупувати доповіді за сімома напрямами. Час, проведений у колі однодумців, допитливих і кмітливих молодих науковців, пролетів непомітно – у плідних наукових дискусіях, у представленні власних наукових наробків. Учасники ознайомилися з основними новітніми тенденціями філологічної науки, і зокрема прикладною лінгвістикою, перекладознавчими й літературознавчими студіями, мали змогу розглянути низку науково-методичних та освітніх проєктів, осмислити шляхи вдосконалення власних мовознавчих і лінгводидактичних розвідок у світлі новітніх методологічних засад і концепцій.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до наукових читань! Зичимо подальших успіхів у науковій роботі. Нехай наукові дороги заводять Вас, шановні молоді науковці, до вершин у професійному житті і плідних наукових ужинків на благо нашої української держави!

Із програмою Наукових читань можна ознайомитися за покликанням ПРОГРАМА

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 401

15 травня 2023 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів заочної форми навчання (група ЗУФР-21), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, ст. викладач Г. Г. Демиденко (керівник практики).

Мета зустрічі полягала в тому, аби ознайомити студентів з особливостями цього виду навчальної практики. Було наголошено на тому, що ця самостійна робота дає майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Викладачі ознайомили студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіли на ті питання, які виникли під час презентації програми практики.

Зі словами-настановами звернулася до студентів Ж. В. Колоїз, яка висловила надію, що студенти поставляться до завдання серйозно, відповідально й без проблем складуть практику. «Плекати діалектне слово, відшукати в мовленні людей особливості нашого південно-східного наріччя, зрозуміти їх – ось основне завдання, яке ви маєте перед собою як майбутні вчителі-словесники», – підсумувала Жанна Василівна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 139

12 травня 2023 року викладачі кафедри української мови проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко долучилися до проведення міського педагогічного заходу «Наука об’єднує», який пройшов у КДПУ.

Учителі з різних закладів освіти нашого міста взяли участь у роботі філологічних локацій, де прослухали науково-пізнавальну інформацію про національно-культурні, аксеологічні параметри вивчення мови та особливості методичного, лінгводидактичного осмислення цих наукових категорій.

У межах локації «Етнофразеологізми з компонентом-глютонемою в українській лінгвокультурній традиції» (канд. філол. наук, ст. викладач Г. Г. Демиденко) педагоги мали змогу ознайомитися з фразеологічним багатством української мови крізь призму національної кухні, «смакувати» народну мудрість про традиційні українські страви борщ, хліб, сало.

Про національно-культурне тло соціальної взаємодії засобами кліше йшлося у роботі локації «Вербалізація національних кодів у кліше новітньої медіакомунікації» (доц. Н. М. Шарманова). У сучасних ЗМІ кліше створюють цікаві стилістичні ефекти, надають журналістським текстам виразності, інформаційної та емоційної глибини. Перебуваючи повсякчас в інформаційному просторі, споживачі медіапродукту втрачають пильність, тому окрему увагу звернено на те, якими мовними засобами відбувається поширення антиукраїнських наративів, як розібратися в потоці інформації, бути інформаційно грамотними.

На локації «Аксіологічний вимір художніх творів і медіатекстів» (проф. Т. М. Мішеніна) вчителі вивчали аксіологічні та естетичні координати текстів різних жанрів, визначилися з поняттями емоційний інтелект і соціальний інтелект. Зокрема звернули увагу на критерії духовно-морального розвитку особистості, здатність сприймати, аналізувати й інтерпретувати твір мистецтва. Запроновані для аналізу твори художньої літератури, освітні медіатексти викликали пожвавлений інтерес й обговорення в аудиторії.

На цьому масштабному зібранні, присвяченому Дню науки, були присутні вчителі-словесники з таких закладів освіти: КЛ № 4, 49, 59, 71, 95, 113, 119, 127, 129, Криворізький Покровський ліцей, Криворізький Центрально-Міський ліцей, КЗО «Інгулецький ліцей «ДОР», Криворізький Тернівський ліцей, КЗО «Інгулецький ліцей», КГ №14, 16, 26, 32, 36, 37, 44, 46, 55, 57, 66, 73, 82, 86, 119, 121, 126, 93, 94, 97, 99, КЗОШ І-ІІІ ступенів №7,  КЗОШ № 61, консультанти КЗ «ЦПРПП» КМР.

Щиро дякуємо педагогам за участь у науковому заході, за активну співпрацю, цікаве спілкування й плідний діалог, ґрунтований на любові й пошані до української мови. Згадаймо мудрі слова Григорія Косинки "Слово – це діамант: то сяє й сміється… то спалахне, мов зірка  провідна,  яка  народжує  надії, мрії,  сподівання,  або  веселкою заграє й так бадьоро запалає, неначе вабить, кличе, і навіть надихає".

Кафедра української мови бажає усім учасникам плідних наукових й професійних ужинків на педагогічній і філологічній ниві. Нехай рідне слово сповнює надіями на мир і перемогу, надихає й бадьорить!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 379

9 травня 2023 року на запрошення колег із Хмельницького національного університету викладачі кафедри української мови КДПУ разом зі студентами факультету української філології – здобувачами різних спеціальностей, і зокрема й редакторського фаху, – та студентами спеціальності «Соціологія масової комунікації, журналістики і реклами» (викладач доц. Н. М. Шарманова) відвідали гостьову лекцію «Інформаційна грамотність як складова інформаційної безпеки».

Спікер – Оксана Почапська, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.

Питання, озвучені на лекції, відзначаються посиленою актуальність на тлі тих подій, що відбуваються в нашій країні від початку широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ на українські території. Дійсно, інформаційний простір, який оточує кожного з нас, насичений різноманітними реаліями, дискусіями, у ньому повсякчас вирують нові теми для обговорення, або «виринають» уже призабуті, стерті часом чи обставинами. На авангардних позиціях за таких умов мали би бути українські медіа, які лекторка поділила на медіа традиційні і нетрадиційні. Оксана Іванівна проаналізувала поточну ситуацію на медійному ринку, описавши різні медіагрупи, звертаючи увагу на те, кому належать українські медіа, як вони функціонували до війни і яка з них користь нині. Досить розлогі коментарі пані лекторка надала тим змінам, які відбулися з національною журналістикою у воєнний час, наскільки втраченою є строкатість «медійного світу», яких інформаційних втрат зазнало суспільство у зв’язку із однобокою інформаційною політикою від єдиного джерела. Оксана Почапська з позиції професійних смаків, знань, умінь і навичок проаналізувала діяльність провідних українських медіа на прикладі «Марафону єдиних новин», указавши на позитивні й негативні сторони його діяльності.

Окрему увагу звернено на те, якими є новини, у якому світлі оприлюднюється та чи та інформація, як відбувається поширення антиукраїнських наративів у телеграм-каналах, і що за наслідки мають місце в нашому суспільстві. Пані Оксана на окремих прикладах продемонструвала, у яких публікаціях наявні приховані маніпуляції. Увагу майбутніх фахівців із медіасфери звернено на ті матеріали, що викликають бурхливу емоційну реакцію або мають певні теги на кшталт  #зрада і  #перемога, де подані цифри без офіційних джерел, а публікації з фото супроводжуються лише коротким підписом задля формування певного ставлення до події тощо.

Наприкінці лекції Оксана Іванівна відповіла на питання, які виникли після прослуханого матеріалу й викликали жваве обговорення.

Від зацікавленої аудиторії пролунали слова подяки Оксані Почапській за пізнавальний матеріал, який неодмінно посприяє підвищенню рівня нашої грамотності у вирі поточної інформації, змусить кожного обдумано сприймати «новинний потік», не забувати про власну безпеку та психологічний комфорт.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 211

Сьогодні, 8 травня 2023 року, на факультеті української філології відбувся захід до Дня пам’яті і примирення, приурочений річниці перемоги світу на нацизмом. Літературно-мистецьку композицію підготували студенти ІІІ курсу та викладачі кафедри української мови (відповідальні: д-р філол. н., професор Людмила Білоконенко і к. філол. н., доцент Наталя Шарманова).

«Пам’ятаємо – перемагаємо!» – гасло, що наскрізно проходить крізь роки, донині торкає струни серця кожного українця, бо сьогодні ми продовжуємо боротьбу проти зла. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни.

Одним із символів Дня пам’яті та примирення стала червона квітка маку. Історія цього символу сягає ще часів Першої світової війни. Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Маккрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл.

Перший під враженням боїв у Бельгії 1915 року написав твір «На полях Фландрії», що починався словами:

На полях Фландрії розквітли маки

Між хрестами, ряд за рядом…

Маки часто згадувані в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби, наприклад:

Ой, з могили видно всі долини, –

Сизокрилий орел пролітає:

Стоїть військо славне Запорізьке –

Як мак процвітає…

Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

Друга світова війна була переживанням фактично для кожної української родини, але буквально напередодні війни радянська влада знищила цілу когорту українських письменників.

Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського й радянського, які ставили геополітичні інтереси вище за права і свободи людини. Нині, другий рік поспіль, українці відзначають цю пам’ятну дату в умовах повномасштабної війни росії проти України. Увібравши в себе усі злочинні практики нацизму, рф зазіхає на нашу територіальну цілісність та зруйнувала мир у Європі. Наша боротьба триває, як і декілька десятків років тому.

Звучала поезія майстрів слова, лунали спогади очевидців. І не дивно, бо дітьми війни були всі поети-шістдесятники, адже «на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. І ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. Але хочеться звернути увагу й на інше в долі цього покоління. Великі історичні події, картини зрушення світу, запавши в дитячу свідомість, сприяли формуванню такого душевного ладу, в якому визрівали масштабність мислення, дух тривожної причетності до історії, почуття відповідальності за долю свого народу» (Іван Дзюба).

Від Сяну до Дону дорога лежить,

Розсідланий кінь по дорозі біжить.

Він зміряв півсвіта,

Скривавив копита, –

Одначе не треба, не треба тужить!

І звихрена грива в нічного коня,

Ніхто по дорозі його не спиня.

Лиш дівчина плаче:

– Козаче, козаче… –

Одначе не треба, не треба тужить!

О ночі суворі і дні бойові,

І чоло козацьке і груди в крові,

Горять на світанні

Заграви багряні, –

Одначе не треба, не треба тужить!

І чоло козацьке, і груди в крові,

Давно він лежить в прибережній траві,

Над ним тільки зорі

та місяць в дозорі, –

Одначе не треба, не треба тужить!

Не треба, не треба, не треба тужить!

У світі зостанеться дівчина жить,

Та дальня дорога,

Та в серці тривога,

Та тиха сльоза, що на віях бринить (Леонід Первомайський)

***

Лежить земля, тверда, розпечена,

дощу чека, щоб напоїв.

Мов перед бурею, Донеччина

мовчить в передчутті боїв.

Стоять під хатами і клунями

в соломі танки й тягачі,

і тільки дальніми відлуннями

гудуть машини уночі.

Лише на мить засяють фарами,

і знову темно, як було.

Та ще засвітяться пожарами

Од бомби ліс а чи село.

 А вдень в степу здається порожньо,

лиш тужно хилиться ковил.

І сипле вітер, наче борошно,

із гір крейдяних сивий пил.

 І у саду, де пахне сотами,

окопом зранена земля.

Розриті дотами і дзотами

Ліси, городи і поля.

 Знамена скучили за славою,

ждуть, щоб у бій взяли бійці…

І марить парубок Полтавою –

Під Лисичанськом, на Дінці… (Абрам Кацнельсон)

***

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,

стояли в сивих кратерах сади.

І захлиналась наша переправа

шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.

Вогненна ніч присвічувала дню.

І той окопчик –

як підводний човен

у морі диму, жаху і вогню.

 Це вже було ні зайчиком, ні вовком –

кривавий світ, обвуглена зоря!

А я писала мало не осколком

великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,

в казки літать на крилах палітур.

А я писала вірші про фугаси,

а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих недитячих вражень,

який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах – як море в перископі,

І спомин той – як відсвіт на чолі...

Мій перший вірш написаний в окопі.

Він друкувався просто на землі (Л. Костенко)

Студенти, завершуючи підготовлену презентацію та відеоряд,  висновкували: історія нас учить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці й стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. І не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю – завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що така трагедія не повториться в майбутньому.

З теплими словами підтримки виступила декан факультету української філології, к. філол. н., доцент Любов Семененко, яка наголосила на важливості пошанування всіх, хто загинув у вирі тої війни та наближав перемогу над нацизмом. Декан подякувала студентству за підготовлений захід і звернула увагу на паралель із сьогоднішнім днем.

З особливим ліризмом звернулася до присутніх завідувач кафедри української мови, д-р філол. н., професор Жанна Колоїз. Вона акцентувала, що «пам’ять» – це ключове поняття сьогоднішнього дійства, яке може бути застосоване і для пам’яті національної, і для пам’яті роду, і загалом стосуватися людської пам’яті. І дуже важливо, як сказала Жанна Василівна, що берегти цю пам’ять випало на долю молодого покоління, яке є свідком реальних страхів війни і якому варто й надалі нести вахту пам’яті, передаючи всю правду війни своїм дітям та онукам.

Трепетно прозвучали слова подяки й підтримки від к. філол. н., старшого викладача кафедри української мови Ганни Демиденко. Молода викладачка звернула увагу на те, що слова про війну не можуть залишити будь-кого байдужими, тривожать серце і душу болем, пережитим мільйонами українців, десятками мільйонів представників інших народів.

Підсумували проведення заходу організатори, щиро подякувавши всім, хто знайшов можливість і долучився, хто вшановує пам’ять тих далеких подій, усвідомлюючи паралель із сьогоденням. Особлива подяка студентству різних курсів та активістам волонтерського центру «Сильні разом».

Ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю!

Слава Героям різних часів, яким ми завдячуємо нашій свободі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 414