15 травня 2023 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів заочної форми навчання (група ЗУФР-21), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, ст. викладач Г. Г. Демиденко (керівник практики).

Мета зустрічі полягала в тому, аби ознайомити студентів з особливостями цього виду навчальної практики. Було наголошено на тому, що ця самостійна робота дає майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Викладачі ознайомили студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіли на ті питання, які виникли під час презентації програми практики.

Зі словами-настановами звернулася до студентів Ж. В. Колоїз, яка висловила надію, що студенти поставляться до завдання серйозно, відповідально й без проблем складуть практику. «Плекати діалектне слово, відшукати в мовленні людей особливості нашого південно-східного наріччя, зрозуміти їх – ось основне завдання, яке ви маєте перед собою як майбутні вчителі-словесники», – підсумувала Жанна Василівна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 168

12 травня 2023 року викладачі кафедри української мови проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко долучилися до проведення міського педагогічного заходу «Наука об’єднує», який пройшов у КДПУ.

Учителі з різних закладів освіти нашого міста взяли участь у роботі філологічних локацій, де прослухали науково-пізнавальну інформацію про національно-культурні, аксеологічні параметри вивчення мови та особливості методичного, лінгводидактичного осмислення цих наукових категорій.

У межах локації «Етнофразеологізми з компонентом-глютонемою в українській лінгвокультурній традиції» (канд. філол. наук, ст. викладач Г. Г. Демиденко) педагоги мали змогу ознайомитися з фразеологічним багатством української мови крізь призму національної кухні, «смакувати» народну мудрість про традиційні українські страви борщ, хліб, сало.

Про національно-культурне тло соціальної взаємодії засобами кліше йшлося у роботі локації «Вербалізація національних кодів у кліше новітньої медіакомунікації» (доц. Н. М. Шарманова). У сучасних ЗМІ кліше створюють цікаві стилістичні ефекти, надають журналістським текстам виразності, інформаційної та емоційної глибини. Перебуваючи повсякчас в інформаційному просторі, споживачі медіапродукту втрачають пильність, тому окрему увагу звернено на те, якими мовними засобами відбувається поширення антиукраїнських наративів, як розібратися в потоці інформації, бути інформаційно грамотними.

На локації «Аксіологічний вимір художніх творів і медіатекстів» (проф. Т. М. Мішеніна) вчителі вивчали аксіологічні та естетичні координати текстів різних жанрів, визначилися з поняттями емоційний інтелект і соціальний інтелект. Зокрема звернули увагу на критерії духовно-морального розвитку особистості, здатність сприймати, аналізувати й інтерпретувати твір мистецтва. Запроновані для аналізу твори художньої літератури, освітні медіатексти викликали пожвавлений інтерес й обговорення в аудиторії.

На цьому масштабному зібранні, присвяченому Дню науки, були присутні вчителі-словесники з таких закладів освіти: КЛ № 4, 49, 59, 71, 95, 113, 119, 127, 129, Криворізький Покровський ліцей, Криворізький Центрально-Міський ліцей, КЗО «Інгулецький ліцей «ДОР», Криворізький Тернівський ліцей, КЗО «Інгулецький ліцей», КГ №14, 16, 26, 32, 36, 37, 44, 46, 55, 57, 66, 73, 82, 86, 119, 121, 126, 93, 94, 97, 99, КЗОШ І-ІІІ ступенів №7,  КЗОШ № 61, консультанти КЗ «ЦПРПП» КМР.

Щиро дякуємо педагогам за участь у науковому заході, за активну співпрацю, цікаве спілкування й плідний діалог, ґрунтований на любові й пошані до української мови. Згадаймо мудрі слова Григорія Косинки "Слово – це діамант: то сяє й сміється… то спалахне, мов зірка  провідна,  яка  народжує  надії, мрії,  сподівання,  або  веселкою заграє й так бадьоро запалає, неначе вабить, кличе, і навіть надихає".

Кафедра української мови бажає усім учасникам плідних наукових й професійних ужинків на педагогічній і філологічній ниві. Нехай рідне слово сповнює надіями на мир і перемогу, надихає й бадьорить!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 409

9 травня 2023 року на запрошення колег із Хмельницького національного університету викладачі кафедри української мови КДПУ разом зі студентами факультету української філології – здобувачами різних спеціальностей, і зокрема й редакторського фаху, – та студентами спеціальності «Соціологія масової комунікації, журналістики і реклами» (викладач доц. Н. М. Шарманова) відвідали гостьову лекцію «Інформаційна грамотність як складова інформаційної безпеки».

Спікер – Оксана Почапська, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.

Питання, озвучені на лекції, відзначаються посиленою актуальність на тлі тих подій, що відбуваються в нашій країні від початку широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ на українські території. Дійсно, інформаційний простір, який оточує кожного з нас, насичений різноманітними реаліями, дискусіями, у ньому повсякчас вирують нові теми для обговорення, або «виринають» уже призабуті, стерті часом чи обставинами. На авангардних позиціях за таких умов мали би бути українські медіа, які лекторка поділила на медіа традиційні і нетрадиційні. Оксана Іванівна проаналізувала поточну ситуацію на медійному ринку, описавши різні медіагрупи, звертаючи увагу на те, кому належать українські медіа, як вони функціонували до війни і яка з них користь нині. Досить розлогі коментарі пані лекторка надала тим змінам, які відбулися з національною журналістикою у воєнний час, наскільки втраченою є строкатість «медійного світу», яких інформаційних втрат зазнало суспільство у зв’язку із однобокою інформаційною політикою від єдиного джерела. Оксана Почапська з позиції професійних смаків, знань, умінь і навичок проаналізувала діяльність провідних українських медіа на прикладі «Марафону єдиних новин», указавши на позитивні й негативні сторони його діяльності.

Окрему увагу звернено на те, якими є новини, у якому світлі оприлюднюється та чи та інформація, як відбувається поширення антиукраїнських наративів у телеграм-каналах, і що за наслідки мають місце в нашому суспільстві. Пані Оксана на окремих прикладах продемонструвала, у яких публікаціях наявні приховані маніпуляції. Увагу майбутніх фахівців із медіасфери звернено на ті матеріали, що викликають бурхливу емоційну реакцію або мають певні теги на кшталт  #зрада і  #перемога, де подані цифри без офіційних джерел, а публікації з фото супроводжуються лише коротким підписом задля формування певного ставлення до події тощо.

Наприкінці лекції Оксана Іванівна відповіла на питання, які виникли після прослуханого матеріалу й викликали жваве обговорення.

Від зацікавленої аудиторії пролунали слова подяки Оксані Почапській за пізнавальний матеріал, який неодмінно посприяє підвищенню рівня нашої грамотності у вирі поточної інформації, змусить кожного обдумано сприймати «новинний потік», не забувати про власну безпеку та психологічний комфорт.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 249

Сьогодні, 8 травня 2023 року, на факультеті української філології відбувся захід до Дня пам’яті і примирення, приурочений річниці перемоги світу на нацизмом. Літературно-мистецьку композицію підготували студенти ІІІ курсу та викладачі кафедри української мови (відповідальні: д-р філол. н., професор Людмила Білоконенко і к. філол. н., доцент Наталя Шарманова).

«Пам’ятаємо – перемагаємо!» – гасло, що наскрізно проходить крізь роки, донині торкає струни серця кожного українця, бо сьогодні ми продовжуємо боротьбу проти зла. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни.

Одним із символів Дня пам’яті та примирення стала червона квітка маку. Історія цього символу сягає ще часів Першої світової війни. Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Маккрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл.

Перший під враженням боїв у Бельгії 1915 року написав твір «На полях Фландрії», що починався словами:

На полях Фландрії розквітли маки

Між хрестами, ряд за рядом…

Маки часто згадувані в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби, наприклад:

Ой, з могили видно всі долини, –

Сизокрилий орел пролітає:

Стоїть військо славне Запорізьке –

Як мак процвітає…

Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

Друга світова війна була переживанням фактично для кожної української родини, але буквально напередодні війни радянська влада знищила цілу когорту українських письменників.

Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського й радянського, які ставили геополітичні інтереси вище за права і свободи людини. Нині, другий рік поспіль, українці відзначають цю пам’ятну дату в умовах повномасштабної війни росії проти України. Увібравши в себе усі злочинні практики нацизму, рф зазіхає на нашу територіальну цілісність та зруйнувала мир у Європі. Наша боротьба триває, як і декілька десятків років тому.

Звучала поезія майстрів слова, лунали спогади очевидців. І не дивно, бо дітьми війни були всі поети-шістдесятники, адже «на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. І ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. Але хочеться звернути увагу й на інше в долі цього покоління. Великі історичні події, картини зрушення світу, запавши в дитячу свідомість, сприяли формуванню такого душевного ладу, в якому визрівали масштабність мислення, дух тривожної причетності до історії, почуття відповідальності за долю свого народу» (Іван Дзюба).

Від Сяну до Дону дорога лежить,

Розсідланий кінь по дорозі біжить.

Він зміряв півсвіта,

Скривавив копита, –

Одначе не треба, не треба тужить!

І звихрена грива в нічного коня,

Ніхто по дорозі його не спиня.

Лиш дівчина плаче:

– Козаче, козаче… –

Одначе не треба, не треба тужить!

О ночі суворі і дні бойові,

І чоло козацьке і груди в крові,

Горять на світанні

Заграви багряні, –

Одначе не треба, не треба тужить!

І чоло козацьке, і груди в крові,

Давно він лежить в прибережній траві,

Над ним тільки зорі

та місяць в дозорі, –

Одначе не треба, не треба тужить!

Не треба, не треба, не треба тужить!

У світі зостанеться дівчина жить,

Та дальня дорога,

Та в серці тривога,

Та тиха сльоза, що на віях бринить (Леонід Первомайський)

***

Лежить земля, тверда, розпечена,

дощу чека, щоб напоїв.

Мов перед бурею, Донеччина

мовчить в передчутті боїв.

Стоять під хатами і клунями

в соломі танки й тягачі,

і тільки дальніми відлуннями

гудуть машини уночі.

Лише на мить засяють фарами,

і знову темно, як було.

Та ще засвітяться пожарами

Од бомби ліс а чи село.

 А вдень в степу здається порожньо,

лиш тужно хилиться ковил.

І сипле вітер, наче борошно,

із гір крейдяних сивий пил.

 І у саду, де пахне сотами,

окопом зранена земля.

Розриті дотами і дзотами

Ліси, городи і поля.

 Знамена скучили за славою,

ждуть, щоб у бій взяли бійці…

І марить парубок Полтавою –

Під Лисичанськом, на Дінці… (Абрам Кацнельсон)

***

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,

стояли в сивих кратерах сади.

І захлиналась наша переправа

шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.

Вогненна ніч присвічувала дню.

І той окопчик –

як підводний човен

у морі диму, жаху і вогню.

 Це вже було ні зайчиком, ні вовком –

кривавий світ, обвуглена зоря!

А я писала мало не осколком

великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,

в казки літать на крилах палітур.

А я писала вірші про фугаси,

а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих недитячих вражень,

який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах – як море в перископі,

І спомин той – як відсвіт на чолі...

Мій перший вірш написаний в окопі.

Він друкувався просто на землі (Л. Костенко)

Студенти, завершуючи підготовлену презентацію та відеоряд,  висновкували: історія нас учить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці й стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. І не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю – завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що така трагедія не повториться в майбутньому.

З теплими словами підтримки виступила декан факультету української філології, к. філол. н., доцент Любов Семененко, яка наголосила на важливості пошанування всіх, хто загинув у вирі тої війни та наближав перемогу над нацизмом. Декан подякувала студентству за підготовлений захід і звернула увагу на паралель із сьогоднішнім днем.

З особливим ліризмом звернулася до присутніх завідувач кафедри української мови, д-р філол. н., професор Жанна Колоїз. Вона акцентувала, що «пам’ять» – це ключове поняття сьогоднішнього дійства, яке може бути застосоване і для пам’яті національної, і для пам’яті роду, і загалом стосуватися людської пам’яті. І дуже важливо, як сказала Жанна Василівна, що берегти цю пам’ять випало на долю молодого покоління, яке є свідком реальних страхів війни і якому варто й надалі нести вахту пам’яті, передаючи всю правду війни своїм дітям та онукам.

Трепетно прозвучали слова подяки й підтримки від к. філол. н., старшого викладача кафедри української мови Ганни Демиденко. Молода викладачка звернула увагу на те, що слова про війну не можуть залишити будь-кого байдужими, тривожать серце і душу болем, пережитим мільйонами українців, десятками мільйонів представників інших народів.

Підсумували проведення заходу організатори, щиро подякувавши всім, хто знайшов можливість і долучився, хто вшановує пам’ять тих далеких подій, усвідомлюючи паралель із сьогоденням. Особлива подяка студентству різних курсів та активістам волонтерського центру «Сильні разом».

Ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю!

Слава Героям різних часів, яким ми завдячуємо нашій свободі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 655

8 травня відбулося відкрите заняття кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови Н. М. Малюги на тему: «Займенник як частина мови» для студентів ІІ курсу (групи УАФ, УПФ, УФР-21).

Наталія Миколаївна має великий досвід роботи зі студентами, про що свідчить риторично грамотна подача матеріалу лекції, вміння активізувати увагу слухачів. Окрім того, педагог не просто володіє традиційними методами проведення занять такого типу, вона повсякчас підвищує свій професійний рівень, зокрема вдаючись до виваженої трансформації навчального матеріалу, орієнтації академічного тексту у шкільну практику. Це зі свого боку демонструє загальну освітню тенденцію до популяризації української мови, а тому прослуханий матеріал може бути використаний й в учнівській аудиторії. Лектор вміло змоделювала проблемні моменти теми, спонукала студентів до взаємодії, виважено робила акценти на необхідних тезах.

Дидактичний матеріал повністю відповідав теоретичним питанням, дібрані для розгляду мовні приклади відображали суть займенника як частини мови, мали виховний вплив, що, очевидно, формує мистецький і мовний смак, відчуття мови загалом.

На занятті були присутні викладачі кафедри української мови, які дали позитивні відгуки на відкриту лекцію, подякували Наталії Миколаївні за підготовлений цікавий матеріал.

Відкрита лекція відповідала всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, а педагогічна майстерність Н. М. Малюги заслуговує високої оцінки і надихає кожного викладача на пошук нових методів навчання, роботи зі студентами, спонукає до самовдосконалення, професійного саморозвитку.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 203

05 травня 2023 року Негуляєва Алла Олександрівна, вчитель англійської мови, аспірантка Криворізького державного педагогічного університету (спеціальність 014 Середня освіта (Іноземні мови), провела онлайн майстер-клас «Формування математичної компетентності в навчанні англійської мови: дистанційний формат».

На заході розглянуто засоби реалізації дистанційної освіти в процесі формування означеної компетентності як інтегрованої якості особистості, що охоплює уміння оперувати інформацією з використанням математичних форматів (формули, таблиці, алгоритми, схеми тощо), компетенцію з математичного комунікування, здатність застосовувати математичне моделювання, критичний аналіз власних і чужих умовиводів, тверджень, уміння розв’язувати логічні задачі під час навчання англійської мови. Продемонстровано організацію освітнього процесу за допомогою онлайн сервісу Google Classroom, платформи Liveworksheets, інтерактивної онлайн-дошки Google Jamboard, що уможливлюють формування означених компетенцій, умінь і навичок здобувачів і здобувачок освіти на уроках з англійської мови в  дистанційному форматі.

Студенти поставили низку запитань, пов'язаних із практичним застосуванням різноманітних освітніх платформ.

Щиро дякуємо Аллі Олександрівні Негуляєвій за цікаву й пізнавальну інформацію, яка збагатила скарбничку педагогічної майстерності як студентів, так і викладачів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 303

04 травня 2023 року відбулося відкрите засідання Вченої ради Інституту української мови НАН України, до якого долучилися викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету  та студенти магістерського і бакалаврського рівнів.

Перед широкою філологічною спільнотою з доповіддю «Українська діалектологія у слов'янському контексті: осягнення і проблеми» виступив доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАНУ Павло Юхимович Гриценко.

У центрі уваги доповідача постала проблематика української діалектології з її розвоєм у діахронії й синхронії у світлі реалізованих дослідницьких парадигм і міжгалузевих зв’язків з іншими суміжними науками, що репрезентує найважливіші вектори цієї філологічної царини на тлі глобалізаційних викликів і світових тенденцій у мовознавстві.

Лектор зробив акцент на різних аспектах діалектології як живої народнорозмовної площини щоденної комунікації та науки про діалекти (наріччя), інтерпретував головні пріоритети у вивченні говірок, першочергових завдань і перспектив. Павло Юхимович не тільки вияскравив досягнення і проблеми української діалектології, але й спрямував усіх зацікавлених науковців – академічних і неакадемічних – на осягнення тих напрямів досліджень і лакун, які ще залишаються проблемними у вітчизняній науці про мову.

Учасники заходу після доповіді мали змогу осмислити не лише інтегральні засади діалектології, а й набагато глибші пласти, як-от: питання національної ідентичності, теми політичної, державотворчої сили говірки, крос-культурні вектори в національній інтерпретації. Тож не дивно, що оприлюднені узагальнення й результати діалектологічних досліджень багатьох десятиріч викликали жвавий інтерес аудиторії.

Слухачі високо оцінили прослухану доповідь і поставили низку питань, які доповнили й поглибили виголошений основний зміст.

Активне обговорення дало змогу заглибитися в лінгвістичний інструментарій, методологію й методику діалектологічних досліджень, основні засади дескрипції діалектних явищ, уточнити дослідницькі методи і прийоми пізнання діалектів, торкнутися питань діалектної лексикографії, лінгвогеографії та діалектної текстології у світлі оновлення традиційних й обґрунтування нових прийомів вивчення емпіричної бази діалектів і сфери їх використання.

Майбутні словесники, які опановують діалектологію на перших курсах навчання в Криворізькому державному педагогічному університеті, мають усвідомлювати, що досвід такої тісної академічної співпраці, обговорення з колегами-мовознавцями з вишів із різних куточків України та далекого зарубіжжя є досить цінним, дає змогу оцінити практичне упровадження здобутків у вузівську і шкільну мовну освіту. Проблематика, репрезентована на зустрічі, не просто підвищує фаховий рівень викладача та студента, а й активізує до використання напрацювань у лекційному курсі і практичних заняттях з діалектології. А студенти відповідно матимуть глибоке розуміння того, як працюють динамічні процеси в наріччях, і зможуть застосовувати ці знання в реальних ситуаціях їхнього побутування.

І найвагоміше для криворізького філологічно зорієнтованого студентства – зосередитися на описі говіркових явищ під час проходження діалектологічної практики, яка вже незабаром розпочнеться для здобувачів денної та заочної форм навчання, прослухані доповіді й дискусії можуть бути цінним матеріалом під час виконання магістерських та інших наукових робіт. Тож студенти зможуть інтерпретувати засвоєні відомості в межах українських і слов’янських наукових шкіл, різних напрямів функціювання явищ уже від самих носіїв праслов’янських культурних традицій.

Крім того, заслухані питання мотивують бакалаврів і магістрів факультету української філології до нових наукових пошуків, допомагають їм осягати етнокультурні вияви українських говірок, і зокрема надають упевненості й натхнення слухачам освітнього курсу «Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження» на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина). У рамках міжнародного освітнього проєкту двоє студентів 3 курсу Віталіна Задорожна (стипендіатка провідного європейського університету) і Дмитро Решетніков (без фінансування) обрали серед онлайн-курсів із цифрової української філології саме дисципліну з вивчення діалектів і протягом весняного семестру 2023 року удосконалюють свої знання у світлі нового прочитання діалектологічної інформації.

Щиро дякуємо вельмишановному Павлові Юхимовичу за цікаву, інформативну лекцію! 

Сподіваємося і на подальшу академічну кооперацію й таке цінне наукове співробітництво з Інститутом української мови Національної академії наук України.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 244

Здавалося б, лише нещодавно здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня успішно склали вступні іспити, зустрічалися з адміністрацією університету, приймали щирі привітання, обирали наукових керівників… І, безумовно, готувалися до наполегливої, завзятої, ретельної, скрупульозної навчальної і наукової праці. З одного боку, це важка праця, з іншого – вона окриляє, надихає на підкорення творчих вершин, активізує внутрішні ресурси і допомагає реалізуватися в житті.

Академічне письмо і риторика – навчальна дисципліна, уналежнена до обов’язкових компонентів. Вона покликана сприяти розвиткові компетентностей, необхідних для продукування академічного тексту. Це, вочевидь, добре усвідомили аспіранти, які повсякчас демонстрували не тільки зацікавлення, але й щоразу засвідчували старанну підготовку, пам’ятаючи, що плідна праця обов’язково дасть позитивний результат.

Наразі перші здобутки оприлюднено у вигляді наукових виступів, супроводжуваних відповідними презентаціями результатів наукових пошуків у конкретній царині. Кожен здобувач презентував себе й свої наукові інтереси, своє бачення наукової проблеми й можливі шляхи її розв’язання, спонукав і спонукатиме до ефективних наукових дискусій. Своїми міркуваннями вже поділилися Павло Загородько, Алла Негуляєва, Юлія Кравченко, Сергій Корнієнко…

Найближчим часом отримані знання, уміння, набуті компетентності і т. ін. зможуть продемонструвати Богдан Андрейчик, Владислав Бондаренко, Олексій Бондар, Максим Леонов, Аксінія Леонова, Світлана Тронько, Ольга Чариєва, Дмитро Чижик, Дмитро Шепілєв та ін. Переконана, їхня наполеглива праця також увінчається поступом.

Наука є наука… Однак, окрім складних наукових теорій, академічна риторика передбачає й емоційний складник. Логічне завершення вивчення дисципліни «Академічне письмо і риторика» – це моє напутнє слово для Вас, вельмишановні здобувачі…

Кожен із Вас пройде свій шлях до творчих вершин, наполегливо шукаючи власне місце під рідним українським сонцем. Нелегкий цей шлях. Устелений зовсім не килимами, заставлений бар’єрами, порослий тернами, він під силу лише тим, хто свідомо обирає стежину, що веде до величного Храму Науки…

Тож хай у цьому Храмі Науки завжди панують справедливість, добропорядність, чесність (академічна доброчесність!) і буде натхнення на «творчі муки»! Хай нинішній, як і кожен прийдешній, день буде щедрим на оригінальність, успішність і освітньо-наукові здобутки.

Нехай Ваші наукові ідеї будуть угодними Богу і корисними добрим людям,  нехай Ваші досягнення стануть приємними для КДПУ загалом і Ваших наставників зокрема, величними для регіону й славетними для НЕЗАЛЕЖНОЇ, ВІЛЬНОЇ, НЕЗЛАМНОЇ УКРАЇНИ!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 165

27 квітня викладачі кафедри української мови відвідали гостьову лекцію на тему «Реалії запровадження інклюзивної освіти в сучасному закладі освіти». Спікер – Тернавська Тетяна Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи, методист відділу ліцензування та акредитації Центру забезпечення якості вищої освіти Льотної академії Національного авіаційного університету, учитель хімії КЗ «Гімназія імені Олени Журливої Кропивницької міської ради».

На лекцію завітали викладачі факультету української філології (декан факультету, доц. Л. М. Семененко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. В.А. Городецька, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко й ін.) та психолого-педагогічного факультету (проф. З. М. Мірошник, І. М. Шимко), студенти різних курсів.

Очевидно, що актуальність інклюзивного навчання зростає повсякчас, особливо активно про це говорять у часи російського воєнного вторгнення на територію нашої держави. За таких умов забезпечення комфорту у процесі здобуття знань, умінь і навичок здобувачам освіти є основним завданням освітянам сьогодні. Тетяна Анатоліївна ознайомила присутніх із Загальними рекомендаціями щодо створення доступного освітнього простору, окреслила умови, за яких є можливим самостійне обрання особливим дітям вікових норм початку навчання у школі.

Особливу увагу приділено обговоренню тих пропозицій НУШ, які визначають шляхи  щодо покращення освітнього процесу для дітей з ООП. Окрім того лекторка покроково розтлумачила й головні напрями реалізації освітнього процесу в умовах інклюзії дитини з особливими потребами в середовищі сучасної якісної освіти. Детально й обґрунтовано пані Тетяна Тернавська презентувала компетенції, якими має оволодіти педагог, які свідчать про професійну його компетентність у галузі інклюзивного освітнього середовища.

Доволі емоційно насиченими були розповіді Тетяни Анатоліївни про роботу з дітьми, які мають особливі освітні потреби: особистий досвід створення навчального процесу для хворих на гемофілію чи тих школярів, які мають фізичні вади. До кожного такого «випадку» вона ставиться з особливим трепетом, особливо, коли є змога говорити про позитивні результати співпраці з такими особливими дітьми. «Я цим живу», – підсумовує пані лекторка.

Щиро вдячні Тетяні Анатоліївні Тернавській за пізнавальну інформацію, яка, очевидно, розширила наші знання про інклюзію в умовах сучасної школи, за цінні особисті переживання й цілу «народну філософію» взаємодії з дітьми, які вирізняються різними вадами психічного або фізичного розвитку, однак дуже потребують підтримки в суспільстві. Ця робота, однозначно, ґрунтована на любові, гуманістичних цінностях, відображає добропорядне ставлення до особливих дітей та їх батьків.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 187

25 квітня 2023 року в дистанційному форматі було проведено засідання кафедри української мови, на якому прозвучала публічна презентація наукових результатів дисертації Іщенко Ірини Володимирівни (спеціальність 035 Філологія, освітньо-наукова програма «Українська мова та література»).

Задля оцінки наукової роботи здобувачки зібралися науково-педагогічні працівники кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, а саме: проф. Білоконенко Л. А., проф. Бакум З. П., проф. Ковпік С. І., доц. Березовська-Савчук Н. А., доц. Бузько С. А., доц. Вавринюк Т. І., доц. Городецька В. А., доц. Качайло К. А., доц. Шарманова Н. М., ст. викл. Демиденко Г. Г. та ін., аспіранти.

Голова засідання –  Мішеніна Тетяна Михайлівна, кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови.

Тема дисертації: Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози.

Експерти:

Ковпік Світлана Іванівна – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української та зарубіжної літератур;

Демиденко Ганна Глебівна – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови.

Засідання відбувалося відповідно до вимог, зазначених у Положенні про присудження ступеня доктора філософії у Криворізькому державному педагогічному університеті. Присутні ознайомилися з відомостями про здобувачку, регламентом роботи, прослухали доповідь Ірини Іщенко, у якій було акцентовано на основних засадах проведеного дослідження.

Питання до Ірини Володимирівни, поставлені після її виступу, були різноманітні, слушні, орієнтовані на те, аби встановити рівень теоретичної підготовки здобувачки, її особистого внеску в розв’язання наукової проблеми, обізнаності  з результатами наукових пошуків інших дослідників із зазначених у дисертації наукових проблем та їх зіставлення з результатами дослідження. У підсумку можемо зауважити, що дискусія точилася доволі конструктивно.

Зі своїм відгуком про дисертаційну працю Ірини Іщенко виступила науковий керівник, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Колоїз Жанна Василівна, яка відзначила етапи проведеної роботи, підкреслила особисті наукові досягнення здобувачки, звернувши увагу на успішну реалізацію освітньо-наукової програми «Українська мова та література» (третій  рівень, доктор філософії).

Виступи експертів, які досить розлого презентували свої відгуки про дисертацію, засвідчили, що робота виконана на високому рівні, є завершеним дослідженням, вирізняється актуальністю і новизною, відповідає вимогам. Усі проблемні питання, порушені в дисертаційній праці, вирішено, а сама здобувачка проявила дослідницький хист, продемонструвала вміння й навички здійснювати наукову роботу, гідно презентувала себе під час обговорення. До цього висновку приєдналися всі присутні на засіданні члени кафедри і висловили впевненість у тому, що робота Ірини Володимирівни Іщенко «Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози» може бути рекомендована до захисту в разовій спеціалізованій вченій раді.

Бажаємо Ірині Володимирівні Іщенко успішного захисту й плідної подальшої наукової роботи, наснаги, оптимізму для реалізації всіх задумів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 509