06 вересня 2023 року у віртуальних стінах бібліотеки № 14 міста Кривого Рогу відбувся захід, присвячений важливим питанням лінгвістичної науки, які безпосередньо пов’язані з щоденною мовною практикою, культурою мовлення українців.

Цікаву й пізнавальну лекцію для бібліотекарів та зацікавлених мешканців міста в межах функціонування розмовного клубу «Спілкуймося українською!» провела доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Наталія Миколаївна Малюга.

Тема просвітницько-навчального публічного заходу «Тенденції розвитку словникового складу української мови» для обговорення обрана не випадково. Кожен свідомий носій мови розуміє, що наша лексична система перебуває в постійному русі – поповнюється новими словами, пересуває на периферію вжитку певні застарілі слова, а інші ж, навпаки, набувають нових значень, запозичуються в українську мову з інших мов.

«Українська мова, як кожна жива мова, поступально рухається, набуває нових рис. Зміни словника української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст.  пов’язані передусім із бурхливими подіями та перетвореннями в Україні – здобуття незалежності, набуття українською мовою державного статусу, зміна суспільно-політичного та економічного ладу, революції (2004–2005 і 2013–2014 років), анексія Криму, російсько-українська війна, а також і в світовій спільноті – глобалізаційні процеси, перехід до інформаційної епохи, науково-технічний прогрес, боротьба за сфери впливу, воєнні та релігійні конфлікти, еміграційні рухи, тероризм, корупція тощо», – стверджує Наталія Миколаївна.

Звертаючи увагу присутніх на процеси глобалізації й  автохтонізації, які є головними тенденціями та важливими процесами в розвитку словникового складу української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст., лекторка доступно й виважено наводить приклади, актуальні для нашого сьогодення.

Як уживаються і засвоюються нашою мовою інтернаціоналізми на кшталт бот і дрон? Як у мові відбувається калькування слів? Як ми утворили слова працеголік / трудоголік, рукоборство, новомова? Що робити з іншомовними словами з частинами  мульти-, нано-, топ-, флеш-, зокрема мультимільйонер, наночастинки, топменеджер, флешінтерв’ю? Як ми вживаємо варваризми 5G, SMS, VIP, WEB, Wi-Fi, iPhone?

На ці та інші питання присутні на зустрічі мали змогу почути вичерпні й змістовні відповіді, поставити питання, які виникли у процесі обговорення тих чи тих слів. Наталя Миколаївна торкнулася й таких явищ у лексичній  системі, як окнижнення, чи «інтелектуалізація», та орозмовлення, чи «демократизація», субстандартизація та пуризація, мовна економія, мода і мовні смаки.

«Наша лексична система почала відриватися від радянського минулого, яке вичистило цілі пласти слів, викорінювало їх зі словників, стирало національну ідентичність», – підсумувала Наталія Малюга й закликала мовців до активного послуговування українською мовою в усіх сферах життя, порадила звертатися до словників, збагачувати словниковий запас.

Задля цього говорімо українською, читаймо українською, думаймо українською!

І мріймо теж українською, адже «мрії здійсняться, якщо мріяти українською», – впевнено завіряє Наталія Миколаївна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 276

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 315

25 серпня 2023 року у стінах Криворізького державного педагогічного університету із використанням засобів відеозв’язку відбувся захист дисертації Ірини Іщенко на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія.

Ірина Володимирівна презентувала результати своєї наукової роботи й оприлюднила основні положення дисертації «Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози».

В обговоренні взяли участь члени разової спеціалізованої вченої ради:

Голова ради – доктор педагогічних наук, професор Мішеніна Тетяна Михайлівна

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор Ковпік Світлана Іванівна;

кандидат філологічних наук  Демиденко Ганна Глебівна.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Гурко Олена Василівна, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

кандидат філологічних наук, доцент Пальчевська Олександра Святославівна, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

Дисертація виконана під керівництвом доктора філологічних наук, професора Колоїз Жанни Василівни.

Як відзначили присутні, дисертація Ірини Іщенко є вагомим внеском у вивчення глютонічних найменувань, адже суттєво поглиблює відомі знання про лексичну систему української мови й окреслює специфіку лексем, що демонструють частину життя кожного українця, пов’язану з їжею.

Робота виконана згідно з прийнятими стандартами до написання дисертацій, відповідає вимогам пп.6-11 «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктор філософії» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. №44). На підставі цього члени ради висловили позицію за присудження ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія, Галузь знань 03 Гуманітарні науки Іщенко Ірині Володимирівні.

Кафедра української мови вітає Ірину Іщенко та її керівника Жанну Василівну Колоїз з успішним захистом дисертації. У сучасних умовах це результат старанності й наполегливості, надзвичайної працьовитості та самовіддачі, сили волі і твердості духу українського науковця-філолога.

 Бажаємо мирного неба та подальших наукових успіхів на благо вітчизняного мовознавства!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 623

32 роки – дитячий вік за мірками держав. Але за ці роки Україна пережила стільки, що іншим країнам вистачило б на вікову історію.

Свято в розпал війни – це нагадування сутності боротьби: українці виборюють незалежність та право на існування.

Кращі доньки й сини України щодня віддають життя і здоровʼя за право вільно жити у своїй державі. Вічна слава та памʼять Героям!

Ми обов’язково переможемо ворога. Раз і назавжди. Військові та цивільні, чоловіки та жінки – ми пройдемо цей шлях пліч-о-пліч. Разом ми монолітна сила і жодному ворогу нас не здолати.

Країна підніметься з руїн, розквітне і відродиться 

Слава Україні!

З Днем Незалежності!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 310

8 червня 2023 року викладачі та аспіранти кафедри української мови взяли участь у відкритому засіданні вченої ради Інституту української мови НАН України.

Наукову доповідь на тему «Розвиток типології українських словників ХХІ ст. у слов’янських паралелях» виголосила доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Євгенія Анатоліївна Карпіловська.

Доповідачка звернула увагу на широку проблематику створення словників нового покоління,  зокрема на структуру словників у розрізі таких понять, як-от: реєстр словника, дефініція, ілюстрація, матеріал, структура статей, джерельна база, функції, призначення тощо. Лекторка зробила акцент на слов’янських паралелях у царині укладання подібних лексикографічних праць.

Учасники заходу мали змогу поставити питання і висловити своє ставлення, дати оцінку презентованому науковому матеріалу.

Щиро дякуємо вельмишановній Євгенії Анатоліївні за цікаву, інформативну, глибоку на змістом і довершену за формою лекцію! 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 176

7  червня 2023 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної форми навчання (групи УАФ-21, УФР-21, УПФ-21), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, ст. викладач Г. Г. Демиденко (керівник практики).

Мета зустрічі:  ознайомити студентів факультету української філології з особливостями діалектологічної практики, під час якої вони повинні дослідити  живе говіркове мовлення, навчитися збирати відповідні діалектні матеріали, систематизувати, класифікувати і лінгвістично інтерпретувати їх. У процесі проходження практики студенти мають змогу наочно пересвідчитися в діалектній різноманітності української мови, навчитися виявляти спільне й відмінне у фонетиці, лексиці й граматиці досліджуваної говірки та літературної мови. А це, зі свого боку, розширить і поглибить знання студентів з української діалектології.

Г. Г. Демиденко ознайомила здобувачів освіти з програмою практики, зразками оформлення звітної документації, питальником та правилами запису мовленнєвих зразків. Керівник практики наголосила, що сформовані під час практики вміння і навички слухати, цілеспрямовано відбирати й науково пояснювати ті чи ті явища діалектного мовлення стануть у пригоді майбутнім філологам та учителям української мови.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Ж. В. Колоїз дала студентам цінні настанови, практичні поради щодо успішного проходження діалектологічної практики. Як досвідчений діалектолог, Жанна Василівна вказала на проблемні моменти, з якими стикаються практиканти, визначила шляхи вирішення цих проблем, закликала поставитися до завдань практики серйозно, обдумано, відповідально.

У підсумку було визначено всі етапи проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE. Викладачі дали відповіді на всі питання, які виникли у студентів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 216

5 червня 2023 року на факультеті української філології розпочато державну атестацію здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Першими складали екзамен із сучасної української літературної мови та методики її навчання студенти-заочники групи ЗУМЛ-19.

Оскільки державна атестація є підсумковою формою контролю фахового становлення майбутніх словесників, то вона дає змогу презентувати рівень опанування спеціальної складової освітньо-професійної програми підготовки наших випускників і представити предметні результати навчання з нормативних освітніх компонентів.

Нині випускники бакалаврату заочної форми, серед яких більшість – це вчителі-практики, відповідально поставилися до цього іспитового академічного етапу й на належному рівні продемонструвати ґрунтовну мовознавчу й лінгводидактичну підготовку.

Ні звичайні студентські хвилювання, ні загрозливі повітряні тривоги не зашкодили студентам подолати перший фінішний рубіж, хоч і додали певних життєзбережувальних активностей.

Відтак комісія з державної атестації у складі голови – д-ра пед. н., проф. Зіни Бакум, декана факультету української філології – к. філол. н., доц. Любові Семененко, завідувача кафедри української мови – д-ра філол. н., проф. Жанни Колоїз, екзаменатора – к. філол. н., доц. Наталі Шарманової – констатувала: успішність студентів на державному екзамені вмотивована і вимогами щодо власного професійного зростання, і активною громадською позицією.

 Щиро вітаємо здобувачів освіти з успішним початком державної атестації!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 329

23 травня 2023 року в Криворізькому державному педагогічному університеті відбулася звітна наукова zoom- конференція студентів за 2022–2023 навчальний рік. З вітальним словом до молодих науковців звернувся ректор університету доктор філософських наук, професор Ярослав Владиславович Шрамко. Багатьох дослідників відзначила проректор з наукової роботи доктор педагогічних наук, професор Віта Анатоліївна Гаманюк.

Факультет української філології представляли студенти Оксана Гребінь (гр. УФРм-18), Анна Городецька (гр. УАФм-18), Дмитро Решетніков (гр. УІФ-20), Марина Усачова (гр. УПФ-20), їх наукові керівники: завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз, доктор педагогічних наук, професор Зінаїда Павлівна Бакум, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Миколаївна Шарманова, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Миколаївна Малюга (гарант освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»).

На пленарному засіданні студент III курсу Дмитро Решетніков виступив із доповіддю «Соціолінгвістичний аспект досліджень Олександра Потебні» (наук. керівник: к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова), у якій висвітлив ідеї Олександра Опанасовича Потебні у світлі національно мовної політики та його внесок у розбудову соціолінгвістичних студій. Доповідач наголосив, що основну причину денаціоналізації своїх земляків мовознавець убачав у чужомовній ідеології, орієнтованій на підготовку мовних маргіналів, а це, відповідно, дає вихід на більш глобальні питання світового мовознавства.

Студенти факультету української філології мали змогу ознайомитися з академічними здобутками інших учасників – Валерії Цилінської, студентки IV курсу факультету мистецтв, про програму міжнародного обміну «Erasmus+» як освітню можливість для майбутнього дизайнера та студента III курсу факультету факультету географії, туризму та історії Ростислава Горбунова, який у доповіді «Повернення. Актуальні питання сучасної України: переселенці та реінтеграція тимчасово окупованих територій» поділився досвідом участі в соціальному проєкті львівських культурологів.

За підсумками активної наукової роботи ректорат ухвалив рішення відзначити грамотами студентів факультету української філології.

Майбутні словесники діляться власними враженнями від прослуханого:

«Конференція, приурочена до Дня науки, стала корисною для багатьох із нас. Це дає можливість представити свої наукові розвідки зацікавленій аудиторії, а також розширити свої знання. Мені як студентці було дуже пізнавально відвідати такий захід та прослухати цікаві виступи інших учасників. Зацікавила презентація про програму Еразмус+. Завжди є корисним прослухати враження від практики міжнародних обмінів безпосередньо від учасника. Усе це певним чином розширює наш кругозір та дає додаткові знання, представлені з різних наукових позицій» (магістрантка І курсу Оксана Гребінь, гр. УФРм-18). 

«Наукову конференцію відвідали викладачі кафедри української мови – завідувач Жанна Василівна Колоїз, доценти Наталя Миколаївна Шарманова і Наталія Миколаївна Малюга, а також завідувач кафедри історії Наталія Анатоліївна Печеніна, зацікавлені студенти з різних факультетів. Сподобалися виступи учасників, і в кожному можна відмітити науковий потенціал» (студент ІІІ курсу Дмитро Решетніков, гр. УІФ-20). 

«Із цікавою науковою доповіддю, яка була присвячена науковій спадщині О. Потебні, виступив Дмитро Решетніков. Найкращі слова подяки висловлюємо нашим викладачам, які надихають студентську молодь на пошук істини!» (магістрантка І курсу Анна Городецька, гр. УАФм-18).

Бажаємо здобувачам освіти нових наукових відкриттів!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 312

19 травня 2023 року відбулося відкрите заняття ст. викладача кафедри української мови Г. Г. Демиденко на тему: «Діалектні особливості в лексиці та фразеології» зі студентами І курсу.

Лекція відповідала організаційним, дидактичним, психологічним вимогам, мала елементи виховного впливу, зокрема викладач повсякчас звертала увагу на національно-культурне тло лексичного багатства окремих регіонів України, фразеологічний матеріал. Ганна Глебівна, як було відмічено колегами, володіє традиційними методами проведення занять такого типу, зуміла пояснити складні теоретичні положення доступно для студентів, цікаво, пізнавально.

Фактичний матеріал повністю відповідав теоретичним питанням, дібрані для розгляду діалектизми відображали суть лінгвістичних понять і явищ, сприяли усвідомленню того, що мова говірок є унікальним явищем нашої етнічної приналежності.

На занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. В. А. Городецька, доц. К. А. Качайло, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова. Вони дали позитивні відгуки на відкриту лекцію, висловили свої зауваження й рекомендації. Викладачка показала себе як  вмілий педагог вищої школи, якому властиві виразність вимови, вміння утримувати увагу студентів протягом лекційного заняття, створювати атмосферу доброзичливості і взаємоповаги.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 228

Рідне слово, рідний розум, —

Рідна й правда буде

(П. Куліш)

 17 травня 2023 року на факультеті української філології відбулися Наукові читання молодих дослідників до Міжнародного дня слов’янської писемності (відповідальна – доцент Н. М. Шарманова). Свої доповіді до участі в Наукових читаннях заявили закордонні учасники – студенти з університетів SUM Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza та Uniwersytetu Opolskіego, а також вільні дослідники із дотичних до мовної суспільних царин. До обговорення актуальних проблем сучасної лінгвістики, лінгводидактики й літературознавства долучилися студенти різних курсів факультету української філології, майбутні соціологи та здобувачі вищої освіти з інших вітчизняних навчальних закладів, а саме:

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Полтава);

Львівського державного університету безпеки життєдіяльності;

Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Національного університету «Львівська політехніка»;

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини;

Хмельницького національного університету.

Крім того, представили результати своїх пошуків здобувачі освіти із ДПТНЗ «Криворізький навчально-виробничий центр», учителі-практики з Дніпра, тимчасово окупованих Покровська й Волновахи Донецької області.

З вітальним словом до присутніх звернулася перший проректор КДПУ, к. філол. н., доцент Оксана Андріївна Остроушко, яка наголосила на важливості проведення таких заходів для наукового становлення студентів, їх професійного розвитку, умінню здійснювати академічну комунікацію. Проректор наголосила, що від студентів, які сьогодні приєдналися до наукової події, залежить освітній та науковий фронт, покликаний захищати духовні й культурні кордони нашого національного простору.

Слова подяки та напутні науково-дослідницькі орієнтири прозвучали від завідувача кафедри української мови професора Ж. В. Колоїз, яка щиро привітала студентів та їхніх наукових керівників з Міжнародним днем слов’янської писемності та з прийдешнім Днем науки. Побажала яскравого й пізнавального звучання українського слова в контексті слов’янських мов, а самими слов’янських мовам розвиватися під науковим прапором рівноправ’я.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді, пов’язані з розвитком корпусної лінгвістики, фразеологічної царини, фармацевтичної терміносистеми, польської філології, перекладознавства тощо. Студенти мали змогу презентувати результати власних наукових пошуків, дискутувати, ставити питання й захищати власні наукові позиції, орієнтуватися на перспективи подальших філологічних досліджень.

Особливо цінне таке наукове спілкування для студентів факультету української філології нашого вишу, які слухають онлайн-курси з цифрової української лінгвістики на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина). Адже на філологічне свято молодих дослідників завітала к. філол. н., доцент Марія Олексіївна Шведова, лекторка цього міжнародного освітнього проєкту з курсу «Комп’ютерна лексикографія», розробниця корпусу ГРАК (Генеральний регіонально анотований корпус української мови).

Пленарне засідання об’єднало і наукових керівників-однодумців, окреслило нові орієнтири науково-методичної міжуніверситетської співпраці. Тож глибоко вдячні нашим колегам за вагому наукову підтримку й активну участь як просвітницьку протидію воєнним викликам!

У другій частині конференції успішно відбулися секційні засідання, які згрупувати доповіді за сімома напрямами. Час, проведений у колі однодумців, допитливих і кмітливих молодих науковців, пролетів непомітно – у плідних наукових дискусіях, у представленні власних наукових наробків. Учасники ознайомилися з основними новітніми тенденціями філологічної науки, і зокрема прикладною лінгвістикою, перекладознавчими й літературознавчими студіями, мали змогу розглянути низку науково-методичних та освітніх проєктів, осмислити шляхи вдосконалення власних мовознавчих і лінгводидактичних розвідок у світлі новітніх методологічних засад і концепцій.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до наукових читань! Зичимо подальших успіхів у науковій роботі. Нехай наукові дороги заводять Вас, шановні молоді науковці, до вершин у професійному житті і плідних наукових ужинків на благо нашої української держави!

Із програмою Наукових читань можна ознайомитися за покликанням ПРОГРАМА

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 463