До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди студенти ІІ курсу факультету української філології підготували для широкого студентського загалу спеціальний випуск аматорської газети «Світ ловив мене, та не спіймав» про нашого «українського Сократа».

До уваги зацікавлених постаттю Григорія Савича на першій шпальті пропонуємо мініекскурсію «Стежками Сковороди», цікаві факти про мандрівного філософа. Друга сторінка – думки філологів про постать Григорія Сковороди, висловлені прозою і поезією небайдужих до вічного й мудрого слова – викладач кафедри української мови Ганна Демиденко, студенти групи УПФ-21, УАФ-21 Анастасія Журавель, Анна Крамар, Ксенія Кошарська, Наталія Лавриненко, Анастасія Патлата, Анастасія Романенко, Олександр Яловий.

Пам’ятаймо слова самого Григорія Сковороди, що «в істини проста мова».

Приємного читання!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 232

3 грудня все прогресивне людство святкуватиме день народження Григорія Сковороди, якому, на хвилиночку, не багато і не мало, а 300 років. Для українців він не меш сучасний, прогресивний та актуальний. У підручниках його змальовують як філософа-містика, богослова, поета, педагога, згадуючи й музичні таланти, адже був Григорій Савич і композитором літургійної музики. Український Сократ!

Сучасні дослідники стверджують, що насправді Сковорода також був мандрівним блогером, приватним репетитором та коучем-фрілансером. Цікаво, що філософа навіть називають першим українським гіпстером. Адже, як і годиться справжньому гіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади.

Але ж ким є Григорій Савич Сковорода для студентів 21 століття?

На це питання ми спробували дати відповідь під час спілкування зі студентами різних спеціальностей нашого університету на заняттях з української мови (ст. викладач Ганна Демиденко).

Природно й закономірно, що українським філологам припав до душі мовний портрет Григорія Сковороди. Зачитуючись «Садом божественних пісень», вишукуючи моральні наративи в «Байках Харківських», осягаючи філософські трактати нашого генія (спасибі, філософіє на 2-му курсі!), студенти факультету української філології намагалися оцінити здебільшого мовний світ Сковороди. І це вдалося їм досить непогано в контексті осягнення курсу «Історія української літературної мови». 

Нечужий Сковорода й для студентів-математиків. Найцікавішими для них стали афоризми Григорія Савича, які не тільки розкривають його таланти як вправного майстра слова, але й спонукають замислитися над життям загалом. Тож, у пошуках відповіді на питання, що є щастям для людини, молодь фізико-математичного факультету віднайшла правильні слова нашого шанованого іменинника: «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу».

Студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв «вирушили» на пошуки Сковороди на його рідну Слобожанщину – погромлений, але нескорений край. У травні цього ювілейного для Григорія Савича року російськими обстрілами було знищено його музей.  

Студент групи ОМ-22 Ластовченко Леонід зробив цифровий малюнок Григорія Сковороди у програмі Infinite Painter. Ось такий іменинник вийшов у графічній техніці із використанням часткової стилізації. Простий і вишуканий Григорій Савич очима художників першого курсу.

Чи можна шукати Сковороду й далі? Однозначно, можна і треба. Особливо необхідно це робити в часи таких ментальних надламів, які нині переживає наше українське суспільство. Неспійманий світом, незнищений ворожими ракетами Григорій Сковорода залишається міцним флагманом наших духовних військ.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 266

17 листопада відбувся міжкафедральний методичний семінар, у якому взяли участь викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, кафедри загальної та вікової психології, кафедри англійської мови з методикою викладання, кафедри англійської філології.

 Професорсько-викладацький склад зборів: проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), доц. І. А. Салата (завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, проф. С. І. Ковпік, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. Т. С. Гарлицька, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Малюга, доц. О. О. Пальчикова, доц. О. О. Халік, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, ст. викл. Г. Г. Демиденко, асп. І. В. Іщенко. На зустрічі була присутня й декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко.

Порядок денний передбачав обговорення одного досить важливого та актуального питання – акредитації освітньої програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література)). На цій зустрічі було заслухано доповідь гаранта ОП Наталії Миколаївни Малюги за проєктами висновків ЕГ та ГЕР.

Наталія Миколаївна структурувала інформацію за критеріями, а саме:

1. Проєктування та цілі освітньої програми.
2. Структура та зміст освітньої програми.
3. Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання.
4. Навчання і викладання за освітньою програмою.
5. Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність.
6. Людські ресурси.
7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси.
8. Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми.
9. Прозорість та публічність. 

За кожним з названих критеріїв прозвучали концептуально важливі зауваження, насамперед було вказано на слабкі сторони, недоліки та рекомендації щодо удосконалення, висловлені експертами. Зокрема йшлося про те, що методичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт та критерії їх оцінювання у своєму змісті спрямовані на філологічні дослідження для спеціальності 035 Філологія, а не на педагогічні в контексті предметної спеціальності 014. Середня освіта (Українська мова та література). Підтвердженням цього є цитати з Методичних рекомендацій: «Одним із розділів може бути методичний, у якому висвітлюється практичне значення проведеного дослідження», «Тематика магістерських робіт визначається предметним змістом профілю – українська філологія». Слід відмітити, що поданий перелік тем магістерських робіт на 2022-2023 н.р. містить теми педагогічного спрямування (проф. Бакум З.П.), однак не всі розглядають проблематику саме профільної школи. Звертаючи посилену увагу на такі рекомендації, викладачі зауважили, що вибір теми магістерської роботи є самостіним і вільним для студентів, а це, власне, реалізує право студента не обмежуватися у виборі, узгодити тему з викладачем.

Окремі рекомендації експертів були спрямовані на збільшення кількості викладацьких публікацій, що відповідали би змісту освітніх компонентів, які  вони викладають. Експертна група рекомендує охопити публікаційною активністю викладачів зміст усіх освітніх компонентів на ОП, що, на думку учасників методичного семінару, є абсолютно виправданим. Зауважимо, що наукова діяльність посідає чільне місце в роботі  професорсько-викладацького складу, однак закономірним є посилити відповідність професійної кваліфікації НПП через професійну активність.

До обговорення питань акредитації активно долучилися проф. Ж. В. Колоїз, проф. С. І. Ковпік, які висловили свої думки, акцентували на власному досвіді, внесли певні пропозиції щодо внесення змін до програм і сулабусів відповідно до рекомендацій, озвучених експертами.

За результатами проведеного методичного семінару ухвалили такі рішення: посилити роботу викладачів з тих проблемних питань акредитації, на які вказали експерти, усунути недоліки й неточності, активізувати свою подальшу роботу максимально продуктивно задля досягнення бажаних результатів.

Гарант програми і члени робочої групи, професорсько-викладацький колектив висловили вдячність експертній комісії та галузевій експертній раді за вказані дискусійні моменти у структурі й змісті ОП. Переконані, що висловлені зауваження не мають критичного характеру, а виявлені недоліки не є суттєвими, не перешкоджають студентам набувати передбачені ОП компетентності та результати навчання, не ускладнюють отримання освітніх послуг. Робоча група обговорить висловлені дискусійні моменти, урахує зауваження під час підготовки проєкту нової ОП, яка зараз має назву «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 763

Єдиний шлях, що веде до знання, – це діяльність. Так говорив ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу. На нашу думку, лекція – це такий вид діяльності викладача, який щонайперше мчить студентів до вершин обраної професії. Не є винятком студенти факультету української філології, які вивчають редакторську справу.

15 листопада викладач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Л. А. Білоконенко провела відкриту лекцію з дисципліни «Редагування освітніх видань та лінгвістика тексту». Студенти ІІІ курс (група УФР‑20) ознайомилися з темою «Види видавничих норм».

На відкритому занятті були присутні викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Т. І. Вавринюк, С. А. Бузько, К. А. Качайло, Н. А. Березовська-Савчук, В. А. Городецька, ст. викл. Г. Г. Демиденко, аспірант І. В. Іщенко.

Обговорюючи відкриту лекцію, викладачі звернули увагу на те, що заняття відповідало організаційним, дидактичним, психологічним та естетичним вимогам. Людмила Анатоліївна є досвідченим педагогом, який повсякчас удосконалює свої вміння й навички, уся її викладацька діяльність спрямована на професійне зростання. Лекторка вміло репрезентувала теоретичний матеріал, звертала увагу на проблемні моменти теми, спонукала студентів до критичного й осмисленого розуміння того, що вони чують від викладача й бачать на екрані комп’ютера.

Білоконенко Л. А. – професіонал своєї справи, вона показала високий академічний рівень лекційного заняття.

Усі присутні вкотре переконалися, що відвідування відкритих занять дає змогу поділитися неоціненним педагогічним досвідом одного педагога з колегами, надихає кожного викладача на пошук нових методів навчання, спонукає до самовдосконалення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 396

День української писемності та мови, який ми святкували 9 листопада, був  відзначений і на місцевому телебаченні.

До вашої уваги інтерв'ю з викладачем кафедри української мови, кандидатом філологічних наук, доцентом Бузько Світланою Андріївною.

Тема обговорення - український правопис у новій редакції. Бесіда була насиченою і повчальною, серйозною та національно-патріотичною. Вивчаючи правила нового правопису, звикаючи до нього, ми маємо пам'ятати, що мова – це наша історія, це нам людський досвід, мудрість цілих поколінь і щасливе мирне майбутнє. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 255

Нова методологія побудови освітньої програми, зорієнтованої на студента, була одним із перших важливих результатів проєкту Тюнінг, метою якого є гармонізація освітніх структур у Європі. Методологія цього проєкту передбачає циклічність процесу розроблення та реалізації освітньої програми, її постійний моніторинг і вдосконалення, у зв’язку з чим загальний процес містить внутрішні цикли зворотного зв’язку. Починаючи розроблення нової освітньої програми, робоча група проводить широкі консультації із зацікавленими сторонами, визначає її суспільну потребу та відповідність встановленим або новим професійним вимогам. Це забезпечує можливість максимально наблизити профіль нової програми до реальних потреб суспільства та ринку праці, збільшити придатність до працевлаштування в майбутнього випускника. Усе це сукупно й визначає концепцію побудови студентоцентрованої освітньої програми.

 Сьогоднішня зустріч, вибудована на засадах зворотного зв’язку з випускниками, підпорядкована концепції студентоцентрованої освітньої програми, відбувається під гаслом «Заговори, щоб я тебе побачив…», чільним блоком якої є рубрика «Про освіту і відкриті шляхи».

Дозвольте представити нашу гостю – асистента кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяну Соловйову, яка 2013 року закінчила ДВНЗ «Криворізький національний університет» й отримала ступінь магістра за спеціальністю «Українська мова та література», здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури.

У 2022 році закінчила аспірантуру в Криворізькому державному педагогічному університеті за спеціальністю 035 Філологія 03 Гуманітарні науки; ступінь освіти: доктор філософії. Захистила дисертацію на тему «Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014-2019 рр.» (рішення спеціалізованої вченої ради від 29.08.2022 р.).

Досвід роботи пані Тетяни в освітній сфері:

2013-2018 вчитель англійської мови, української мови та літератури у загальноосвітніх навчальних закладах;

2021-2022 асистент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Учасниця проєкту академічної мобільності PhD у Гранадському університеті (м. Гранада, Іспанія, 2021 р.).

Наукові інтереси нашої доповідачки підпорядковані запитам доби: політична лінгвістика, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, прецедентні феномени, політичний дискурс.

Тетяна Соловйова – член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», тривалий час очолювала її в Кривому Розі, неодноразово брала участь у виборчому процесі як кандидат від політичної сили, зокрема й на виборах 2019 року по одномандатному виборчому округу №32. Відтак у вільному доступі не бракує інформації про нашу гостю.

На зустрічі присутні здобувачі магістерського рівня ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» (гарант Н. М. Малюга), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія» (гарант Л. А. Білоконенко), ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Редагування освітніх видань» (гарант С. І. Ковпік), здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти, гаранти ОП (В. А. Городецька, В. І. Дмитренко, С. С. Журба), науково-педагогічні працівники, що забезпечують реалізацію освітньо-професійних програм (кафедра української мови, завідувач – Ж. В. Колоїз; кафедра ункраїнської та зарубіжної літератур, завідувач – Н. Г. Мельник; кафедра англійської мови з методикою викладання, завідувач – І. А. Салата), декан факультету української філології Л. М. Семенеко, начальник центру сприяння працевлаштуванню студентів і випускників КДПУ О. С. Кухта, інші зацікавлені особи.

Тетяна Соловйова щиро поділилася з присутніми здобувачами освіти своїм шляхом у навчанні й науці, у політиці й викладацькій діяльності, поділилася цінним досвідом і дала кілька порад.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 409

9 листопада на факультеті української філології відзначили День української писемності та мови. Це свято традиційне, миле серцю, наповнене живильною силою рідного слова.

За добрим звичаєм у цей день студенти-словесники готують цікавий захід: співають, декламують поетичні рядки, виголошують бентежні промови про значення української мови в житті кожної людини і народу загалом.

Але цьогоріч усе не так! Ось-ось завершується черговий сигнал повітряної тривоги – і починається онлайн-зустріч. Щемливі слова перегукуються з бравурними акордами патріотичних пісень, адже чого тільки варте відео, на якому наші мужні воїни виконують «Червону калину», підтримуючи й наш бойовий дух теж.

Цікаві філологічні міркування студентів ІІІ і V курсів про значення слів й авторські вірші Андрія  М'яча насичують віртуальну аудиторію бентежно-піднесеним настроєм, а від музичних композицій на тлі відео про події в нашій державі стискається серце.

 Споконвіку рідне слово стояло на сторожі нашої національної безпеки! І це має розуміти кожен: мова – запорука iснування народу. Захищаючи рiдну мову, ти захищаєш свiй народ, його гiднiсть, його право на iснування, право на майбутнє. Не ухиляйся вiд цiєї боротьби… Це наш iсторичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому свiтi (Василь Іванишин).

Хто, крім тебе, захистить мову твоєї землі?

Розмовляй українською! Борони українське!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 297

9 листопада студенти й викладачі Криворізького педагогічного приєдналися до написання диктанту національної єдності.

Професорсько-викладацький склад факультету української філології привітав усіх, хто завітав на онлай-зустріч перед тим, як об 11 годині розпочати написання диктанту разом з усією Україною. Принагідно зауважимо, що авторкою тексту є українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а прочитала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.

З напутніми словами з нагоди свята до присутніх звернулися декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко і завідувач кафедри української мови, проф. Ж. В. Колоїз.

Студенти всіх факультетів різних спеціальностей і курсів мали змогу завантажити фото чи скан написаного диктанту на платформу MOODLE як виконане індивідуальне завдання («Диктант єдності») з дисциплін «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Основи академічного письма» або інша дисципліна гуманітарного циклу (для студентів-філологів) за погодженням з викладачем.

Студенти поділилися з нами світлинами, на яких видно, як вони в затишній атмосфері власного дому старанно виписували диктант під назвою «Рідний дім». Факультет мистецтв, група МХК-21: Горобей Владислава, Дмітрієва Дарина, Кисіль Олександра, Міхеєва Маргарита, Приступа Анжеліка, Садиріна Катерина.  Студентка Міхеєва Маргарита брала участь, перебуваючи в Німеччині, Приступа Анжеліка – в Польщі.  Група ХХК-21: Задонська Вікторія, Каткова Мілана, Кузнецова Єлизавета, Кучеренко Дана, Макаренко Максим, Наливайко Поліна. Із психолого-педагогічного факультету до написання приєдналася студентка Васейко Валерія (група ПНП-211).

Студентки фізико-математичного факультету Білаш Ольга, Кучевська Анна та Лавірова Ольга долучилися до очного написання у стінах нашого університету.  

Ми переконані, що всі, хто вирішив сьогодні написати диктант єдності й перевірити свої знання з рідної мови, уже показали найвищі результати. Так тримати! Україна переможе!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 379

До Дня української писемності та мови, який у нашій державі традиційно відзначають 9 листопада, студенти-редактори факультету української філології підготували свій редакторський проєкт, а саме: просвітницький відеоролик про значущість рідної мови в житті людини та нації. У такий національно-патріотичний спосіб УФРеревці, опанувавши дисципліну «Основи редакторської майстерності», намагалися продемонструвати на практиці здобуті знання.

Слова геніального вченого Івана Огієнка про те, що «мова – то серце народу», набувають надзвичайної актуальності саме зараз, у часи війни – війни не лише за наші території, але й за наші думки, світогляд, нашу мову. На таких важливих і водночас простих істинах як «мова – то надійний кордон», «мова – це потужна зброя» і наголошують творчо-ідейні режисери презентованого фільму: Шаповал Яна (головний редактор), Кучма Роман (літературний редактор), Коваленко Тетяна (художній редактор), Гребень Оксана (технічний редактор).

Мовознавець Іван Огієнко ще в 30-х роках ХХ століття озвучив шедевральні приписи для українців, що стали відомими як «Десять мовних заповідей свідомого громадянина». Нагадаймо їх і ми.

1. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.

2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.

3. Літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.

4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об’єднанню нації.

5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.

6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.

7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.

8. Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу.

9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.

10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

Говорімо! Любімо! Цінуймо! І, звичайно, перемагаймо!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 499

Грамотність, освіченість, компетентність, професіоналізм – ось ті основні критерії, за якими нині оцінюють особистість у суспільстві. Сучасний фахівець повинен уміти мобілізувати власний потенціал, розвивати свої здібності, навчитися самостійно вирішувати будь-які складні проблеми. У сьогочасних умовах робити це не так просто. Однак нинішня ситуація спонукала кожного з нас, зокрема й здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти КДПУ, вкотре замислитися над питанням: чому академічна доброчесність є не лише основою розвитку сучасного університету, але й життєвою необхідністю.

03 листопада 2022 року за ініціативою деканату факультету української філології відбулася зустріч викладачів кафедри української мови, української та зарубіжної літератур (а також усіх охочих!) зі студентами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що мала на меті актуалізувати питання дотримання академічної доброчесності під час навчальної і науково-дослідницької діяльності, зокрема й у виконанні кваліфікаційної праці.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз (автор курсів «Основи академічного письма»  і «Академічне письмо та риторика») нагадала студентам про те, що дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); покликання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. Нагадала студентам про те, що варто вважати порушенням академічної доброчесності: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;  самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Окремий акцент було зроблено на тому, що за відповідні порушення здобувач обов’язково несе відповідальність. Жанна Василівна наголосила на основних моментах «Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату в роботах здобувачів вищої освіти КДПУ»

(https://drive.google.com/file/d/1z6JqT8fU4UpmZJ3IfnYK5OlOCtUSQv0t/view) та «Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у КДПУ» (https://drive.google.com/file/d/1VGC-5KnCI2FB-cyK-StQ_eS5Az-HXr-V/view

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 422