12 квітня 2023 року на факультеті української філології відбулося обговорення ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» за спеціальністю 014 Середня освіта (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)).

Професорсько-викладацький склад зборів: декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), доц. І. А. Салата (завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), доц. Н. М. Малюга (керівник робочої групи), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, проф. С. І. Ковпік, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. Т. С. Гарлицька, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. О. О. Халік, доц. М. В. Цегельська, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, ст. викл. Г. Г. Демиденко та ін.

До обговорення програми долучилися стейкхолдери: Лисенко Раїса Степанівна, директор Криворізького ліцею № 35 «Імпульс»; Максименко Валентина Володимирівна, директор Криворізької гімназії № 125; Попова Людмила Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України; Соловйова Тетяна Олександрівна, PhD, асистент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Чайка Оксана Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Запрошені на зустріч: роботодавець Цегельська Марина Валеріївна (член робочої групи), директор приватного позашкільного закладу «Освітній центр «Інтерклас», к. філол. н., доцент; учителі закладів загальної середньої освіти: Карнаух Валерія Володимирівна (член робочої групи), Широківський ліцей №1 Широківської селищної ради (вчитель української мови і літератури); Грицай Юлія Вікторівна, комунальний заклад «Криворізький ліцей «КОЛІЯ» Дніпропетровської обласної ради»; спеціаліст вищої категорії, старший учитель (українська мова і література); Мановицька Яна Валеріївна, Криворізька гімназія № 68 Криворізької міської ради; спеціаліст вищої категорії (англійська мова); Сербул Алла Миколаївна, Криворізька гімназія №75 Криворізької міської ради; спеціаліст вищої категорії, учитель-методист (українська мова і література, англійська мова), а також викладачі закладів фахової передвищої освіти: Бабенко Тетяна Павлівна, комунальний заклад «Криворізький фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради»; к. пед. н, викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист; Углицький Олександр Вікторович, комунальний заклад «Криворізький обласний фаховий музичний коледж» Дніпропетровської обласної ради»; викладач-методист вищої категорії.

Особливу увагу звернено на присутність студентів, які здобувають освіту на факультеті української філології і мають можливість висловити свої міркування щодо змісту і структури освітньої програми.

На цій зустрічі заслухали доповідь керівника робочої групи ОПП Наталії Миколаївни Малюги, яка виклала загальну інформацію із профілю представленого на обговорення проєкту, дала йому ґрунтовну характеристику, детально зупинившись на особливостях програми, прокоментувала придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання, чимало уваги приділила програмним компетентностям і програмним результатам навчання, умотивувала вибір компонентів освітньої програми психолого-педагогічної та методичної підготовки, а також науково-предметної підготовки. Доповідачка зауважила на тому, що пропонована освітньо-професійна програма є збалансованою, розроблена з урахуванням вимог проєкту Стандарту вищої освіти та запитів потенційних роботодавців, спирається на моніторинг, проведений серед студентів факультету української філології, які здобувають освіту за предметною спеціальністю 014.01, додатковою предметною спеціальністю 014.02. Ацентувала на тому, що у структурі освітніх компонентів відбулися зміни, уведено нові дисципліни, тепер, наприклад, студенти матимуть змогу вивчати курс «Українська стилістика і риторика», а це сприятиме засвоєнню риторичної культури, необхідної для роботи у школі, у спілкуванні з учнями і батьками, для виступів на методичних радах, перед широкою авдиторією. Наталія Миколаїна наголосила, що результати анонімного опитувнаня мали надзвичайну вагу під час роботи над програмою, а сам підхід до укладання освітніх компонентів з урахуванням думки здобувачів освіти є виправданим.

Після доповіді присутні мали змогу поставити запитання.

О. І. Чайка (доцент кафедри іноземної філології та перекладу НУБІПУ): Як цей проєкт програми 2023 року відрізняється від програми, яка була в 2021 році та, скажімо, 2016 році?

Керівник робочої групи з підготовки проєкту представленої програми Н. М. Малюга сформулювала чітку відповідь: Зміна освітніх компонентів відбувається у зв’язку із затребуваністю фахівців на ринку праці, аби забезпечити здобувачеві вищої освіти можливість стати конкурентоспроможним фахівцем. У 2016 році в методичному блоці були «Педагогіка вищої школи», «Психологія вищої школи», курси методики, у 2021 році – «Сучасні освітні парадигми та технології», «Психологічні засади управління навчальним процесом», «Методика викладання української мови та літератури у профільній школі», «Методика викладання англійської мови у профільній школі». Ми спираємося на проєкт нового стандарту і маємо готувати фахівця в галузі освіти не тільки у профільній школі. Атестація завершуватиметься видачею документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з кваліфікацією: магістр середньої освіти (українська мова і література, англійська мова та зарубіжна література), вчитель української мови і літератури, викладач закладу фахової передвищої, вищої освіти, вчитель англійської мови та зарубіжної літератури. Зрозуміло, ми маємо реагувати набором своїх компонентів. У тих програмах більша частина кредитів відводилася на написання кваліфікаційних робіт (їх було понад 20), потім ця кількість скоротилася, вони вивільнилися на дисципліни. На ці «вільні» кредити пропонуємо, наприклад, мовознавчу дисципліну «Стилістика української мови та риторика». Ми спираємося на нормативні документи, які надходять, відстежуємо тенденції, які панують в освіті, зважено працюємо над рекомендаціями. Окрім того, пройшовши попередню процедуру акредитації, ми дослухалися до тих зауважень, які нам виносили члени комісії, намагаємося їх врахувати. Сказане, зокрема, стосується практики, яку перенесено з 2-го семестру на 3-й, це було критичне зауваження.

Ю. В. Грицай (спеціаліст вищої категорії, старший учитель, навчальний заклад «КОЛІЯ»): 1 Які дисципліни міститимуть окремі змістові модулі, що готуватимуть здобувачів вищої освіти до реалізації позакласної роботи у профільній школі? 2. Які освітні компоненти формують інклюзивну, здоров’язбережувальну та проєктувальну компетентності?

Відповідь керівника робочої групи Н. М. Малюги: Якщо ми говоримо про інклюзивну, здоров’язбережувальну та проєктувальну компетентності, то у нашій програмі є такий програмний результат, записаний під номером 12. Його забезпечують компоненти першого блоку: «Сучасні методологічні парадигми», «Сучасні тенденції розвитку навчання української мови», «Сучасні тенденції розвитку навчання української літератури», «Сучасні методики та технології навчання англійської мови». Окрім того, вийшовши на педагогічну практику, здобувачі освіти зможуть себе перевірити і закріпити цей програмний результат навчання. Якщо ми говоримо про окремі змістові модулі, які готують здобувачів освіти до позакласної роботи, то до цих дисциплін психолого-педагогічної та методичної підготовки додаємо «Загальне мовознавство», «Новітні тенденції в сучасній українській  літературі», «Основи міжкультурної комунікації», «Сучасний світовий літературний процес» (цикл науково-предметної підготовки). Це програмні результати навчання 17-й і 28-й відповідно до основної і додаткової спеціальності. Дисципліни двох блоків забезпечують підготовку до позакласної роботи в освітньому закладі.

До обговорення долучилися В. В. Максименко (директор Криворізької гімназії № 125), Р. С. Лисенко (директор Криворізького ліцею № 135 «Імпульс»), Л. О. Попова (к. пед. н., доцент, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАН України), Т. О. Соловйова (доктор філософії, асистент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника). Усі стейкхолдери у своїх виступах зазначили, що рецензована освітньо-професійна програма «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти (галузь знань 01 Освіта / Педагогіка; спеціальність 014 Середня освіта; предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література); додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відповідає основним критеріям якості вищої педагогічної освіти та може бути рекомендована до запровадження в освітньому процесі Криворізького державного педагогічного університету.

Своїми думками з присутніми поділилися члени робочої групи  з розробки проєкту, представленого на обговорення: З. П. Бакум (д. пед. н., професор кафедри української мови), С. І. Ковпік (д. філол. н., професор кафедри української та зарубіжної літератур), В. В. Карнаух  (Широківський ліцей №1, вчитель української мови і літератури), А. Пугач (студентка групи УАФ-м-22); приділили увагу питанню якісних змін у програмі, розповіли про усунення висловлених під час попередньої акредитації зауважень.

Слово взяли присутні здобувачі освіти А. Чумаченко, В. Грубляк, Д. Пономаренко, А. Терещенко, які схвально відгукнулися про зміни у програмі, апелючи до таких моментів: комплексний іспит перенесено на 3-й семестр, це є умотивованим позитивним рішенням, адже студенти зможуть перевірити свої знання на практиці, а вже потім складати іспит; нова дисципліна «Стилістика англійської мови» є затребуваною, такою, що сприяє розвиткові комунікативних якостей особистості; дисципліна «Сучасні освітні парадигми та методологія педагогічних досліджень» є ефективною в прикладному аспекті виконання педагогічних досліджень, особливо під час написання магістерських робіт, і сам змістовий модуль цього освітнього компонента є потрібним. Студенти були одностайними у визнанні роботи з підготовки проєкту ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» продуктивною, а нової програми – студентоцентрованою.

Підтримали проєкт ОПП І. А. Салата (к. філол. н., доцент, завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), О. В. Гладка (к. пед. н., доцент кафедри англійської мови з методикою викладання), Н. Г. Мельник (к. філол. н., доцент, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), адже в ньому враховано сучасні підходи до підготовки фахівця, здатного розв’язувати складні спеціалізовані завдання й практичні проблеми в галузі освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук і характеризується комплексністю й невизначеністю педагогічних умов.

 У виступах О. І. Чайки (к. філол. н., доцент кафедри перекладу НАБІПУ), Т. П. Бабенко (к. пед. н., викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист, Криворізький фаховий медичний коледж), А. М. Сербул (спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Криворізька гімназія №75) прозвучало, що проєкт освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література); додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відповідає основним критеріям якості вищої педагогічної освіти та після внесення змін за результатами обговорення може бути рекомендований до затвердження Вченою радою університету задля подальшого запровадження в освітньому процесі КДПУ.

До всіх присутніх звернулася декан факультету української філології Л. М. Семененко (канд. філол. наук, доцент), яка подякувала усім членам робочої групи, стейкхолдерам, гостям. Любов Миколаївна зазначила, що програму однозначно варто схвалити, адже вона сучасна, відбиває нові тенденції в освіті та в підготовці фахівців. Вибіркові дисципліни дають змогу студентам сформувати індивідуальну освітню траєкторію.

Після ґрунтовного обговорення ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» керівник робочої групи Н. М. Малюга висловила подяку за уважне, ретельне прочитання програми, бажання висловити свої думки, які варто обміркувати й взяти до уваги. До високоповажних зборів зі словами подяки звернулася й голова засідання завідувач кафедри української мови, проф. Ж. В. Колоїз, яка побажала всім сили, наснаги на подальшу роботу під мирним українським небом.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 354

11 квітня в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбувся круглий стіл «Фразеологія та фразеографія в парадигмі сучасних досліджень: теорія, практика, перспективи» (до 100-річчя з дня народження кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника Лідії Андронівни Юрчук), до якого долучилися доц. Н. Шарманова та ст. викл. Г. Демиденко.

З вітальним словом до науковців-філологів звернувся Богдан Ажнюк – директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, президент Національної асоціації україністів. Богдан Миколайович акцентував на важливості таких наукових заходів, які покликані окреслити проблеми теорії та практики фразеологічних студій і гідно оцінити роботу видатних мовознавців, чий внесок у розбудову філологічної думки важко перебільшити. Однією з таких непересічних постатей у царині вітчизняної лексикографії є Лідія Андронівна Юрчук, з ім’ям і працями якої знайомий кожен лінгвіст – від студента до професора.

На пленарному засіданні виступили відомі постаті української філологічної науки, а також доньки Лідії Юрчук – Ольга Василівна та Людмила Василівна, які поділилися з присутніми теплими, щирими спогадами про свою легендарну маму й філологічні нотки в їхній родині.

Цікавими й пізнавальними були доповіді іменитих науковців, зокрема директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, який розглянув у доповіді «Деякі аспекти вивчення української діалектної фразеології» актуальні фразеологічні питання у світлі проблем, винесених для обговорення на науковому зібранні.

Старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Ірина Гнатюк разом зі знаним лексикографом Вірою Білоноженко розповіли про життєвий шлях, творчий доробок і наукову спадщину Лідії Юрчук. Віра Максимівна вразила спогадами про спільну словникарську працю, відтворюючи картини їх повсякденної роботи в Інституті, плідні наукові дискусії, утаємничила присутніх у процес створення академічного словника фразеологізмів української мови, значення й наукову вагу якого важко переоцінити.

Не менш захопливими були виступи Ірини Самойлової (Інститут української мови НАН України) на тему «Лідія Андронівна Юрчук: із наукового доробку лексиколога й лексикографа», а також Людмили Даниленко (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), яка порушила актуальні питання устаткування термінологічної бази й виголосила доповідь на тему «Динаміка фразеологічної термінології слов’янських мов».

У межах круглого столу працювали дві секції, під час роботи яких викладачі кафедри української мови Криворізького педагогічного змогли продемонструвати власні наукові розвідки. До обговорення проблемних питань у секції «Фразеологія в сучасній лінгвопарадигмі. Фразеологічний і фразеографічний опис української мови. Фразеологічний і фразеографічний опис германських і романських мов» долучилася Ганна Демиденко, яка презентувала доповідь про фразеологічне багатство поліських говірок, що увібрали в себе знання про невербальне спілкування мовців.

У другій секції «Розвиток теорії фразеографії. Фразеологічний і фразеографічний опис слов’янських мов. Питання пареміології» результати наукових пошуків представила Наталя Шарманова, яка звернулася до теорії мовних кліше у зв’язку з соціокультурною практикою комунікації.

Надзвичайно пізнавальною й розвивальною стала участь у такому поважному науковому зібранні, адже обмін науковою інформацією, наукові дискусії й обговорення безцінні як для філолога-теоретика, так і для словесника-практика, університетського викладача.

Прослухати цікаві та змістовні доповіді мали змогу й студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти, які виконують кваліфікаційні роботи, пов’язані із фразеологічними чи пареміологічними проблемами сучасної української літературної мови, стилістикою, зокрема й на матеріалі творів української та зарубіжної літератур. Неабиякої уваги варті питання, порушені відомими вітчизняними науковцями в межах круглого столу, що стосувалися розмежування термінів «фразеологізм» та «ідіома» в сучасній фразеографії, фразеологічних одиниць в мові сучасного діалектоносія, семантичної типології фразеологізмів з антонімічними конституентами, неофразеології в медіалінгвістичних вимірах, особливостей мови художнього перекладу і проблем поповнення фраземного фонду, лінгвонімів у фразеології європейських мов у зіставному аспекті та ін.

Висловлюємо щиру подяку організаторам круглого столу, науковим співробітниками Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, усім дослідникам за такий інтелектуально потужний і душевний захід, сповнений пошани до знакових постатей у філологічній царині, перспектив її розбудови в контексті світової лінгвістики й уваги до фразеосемантики рідної мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 574

11 квітня на факультеті української філології відбувся  міжкафедральний семінар, присвячений обговоренню  проєкту ОПП другого (магістерського) рівня «Українська мова і література, зарубіжна література».

Професорсько-викладацький склад зборів: проф. С. І. Ковпік (керівник робочої групи), проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Малюга, доц. І. М. Онікієнко, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Демиденко та ін. На зустрічі була присутня декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко.

До участі в обговоренні проєкту освітньої програми були запрошені: Л. Горболіс (професор кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка), В. Альошин (студент першого (бакалаврського) рівня факультету української філології), О. Шундрик (учитель зарубіжної літератури Криворізького ліцею № 35 «Імпульс»), А. Хомула (голова міського методичного об’єднання викладачів української мови та літератури, член Всеукраїнського оргкомітету Всеукраїнської олімпіади з української мови, викладач-методист, викладач вищої категорії ВСП «Криворізького фахового коледжу Державного університету економіки та технології»).

На порядку денному було розглянуто основні питання, пов’язані з проєктом програми «Українська мова і література, зарубіжна література», яка покликана забезпечити підготовку компетентного конкурентноспроможного вчителя української мови та літератури, вчителя зарубіжної літератури, здатного вирішувати складні завдання й проблеми в галузі освітньої діяльності, оперативно інтегруватися у вітчизняний та світовий освітній процеси. Посилену увагу звернено на фокус програми, визначення програмних компетентностей.

Плідна робота колективу й обговорення проєкту ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» другого (магістерського) рівня дає змогу підготувати повноцінну, ґрунтовну програму, яка відповідає всім нормам і критерієм, задля досягнення бажаного результату.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 312

4 квітня 2023 року викладачі кафедри української мови та студенти факультету української філології долучилися до гостьової лекції «Гончарова правда про минуле, Гончарове світло про майбутнє», організованої Центром культури української мови імені Олеся Гончара й кафедрою філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка».

Лектор – Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Міністерства освіти і науки України. Модераторами заходу були Світлана Ігнатьєва та Ірина Цюп’як.

Микола Іванович – талановитий науковець, який скрупульозно вивчає творчість нашого відомого земляка Олеся Терентійовича Гончара, зокрема посилена увага звернена на щоденникові записи письменника. Присутні на лекції слухачі були зачаровані кожним словом вельмишановного професора, а тому активно долучилися до обговорення, висловивши свої враження від почутого, свою пошану Олесю Гончару.

Щемливими моментами цього поважного зібрання були слова подяки з фронту від науковців, які боронять нашу землю, і поміж тим прослухали лекцію, сповнилися чудовими емоціями від спілкування з колегами. Разом до перемоги! 💙💛  Адже на науковому фронті також відбуваються важливі й доленосні події, посилюються розвідки національно-культурного спрямування задля поступу національних ідей в українському суспільстві.

У контексті дослідження Гончарових творів, ідей, філософсько-ідеологічних роздумів про життя та долю українського народу до слова запросили доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Ірину Приліпко.

Ірина Леонідівна виголосила доповідь на тему: «Інокультурні образи в художньому та щоденниковому дискурсах Олеся Гончара».

Кафедра української мови висловлює щиру подяку організаторам лекції, доповідачам Миколі Івановичу та Ірині Леонідівні за цікаву й пізнавальну інформацію, яка змусила кожного з присутніх поглянути на постать Олеся Гончара в історії нашої літератури, культури, мови крізь призму проблем і викликів сьогодення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 348

Днями студенти  УАФ-20, УПФ-20, УІФ-20, УФР-20 мали нагоду бути учасниками бінарної лекції з методики навчання української мови, яку презентувала  доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Зінаїда Бакум із залученням вчителя-практика Криворізької гімназії №90 Любові Артеменко. Поєднання теорії з практичними знаннями та досвідом спрямовують на подальше застосування сформованих компетентностей бакалаврів.

Нині актуальною є організація інтегрованих процесів навчання для використання базових знань, умінь, навичок, здатностей здобувачів і здобувачок в освітній царині. Одним зі шляхів усвідомлення лінгводидактичних засад навчання української мови вважають ознайомлення з  досвідом учителів, поєднанням теорії та практики, тісної співпраці між ЗСО та ЗВО. Для реалізації такої мети пропонуються різні форми роботи: бінарні лекції, окремі заняття, інтегровані курси, тематичні дні, тижні, робота над спільними проєктами тощо.

Так, на занятті продемонстровано шкільні реалії, пов’язані з дистанційною освітою, порушено  проблеми, що потребують нагального розв’язання.  Одне з таких питань присвячено системі оцінювання компетентностей учнів та учениць.

Визначення коучем ефективних засобів і форм для навчання української мови сприяло формуванню навичок студентів майстерно добирати необхідні прийоми в досягненні результатів власної діяльності.  

Зміст перебігу лекції передбачав також ознайомлення із застосуванням сучасних технологій у проведенні різних типів уроків.

Створення складних освітніх ситуацій спонукало студентів до розмірковування над  подоланням труднощів і перешкод, які можуть виникнути в майбутній професії, ілюструвалися  шляхи усунення їх.  

Відповідно, студенти-бакалаври висловилися про те, що проведення бінарних занять із залученням вчителів-практиків спонукає до усвідомлення  наукових категорій,  розуміння тісних взаємозв’язків між тим, що вивчається на заняттях із методики і практичною роботою. Здобувачі та здобувачки акцентували, що така співпраця є ефективним чинником для критичного оцінювання обсягу засвоєних знань, умінь і навичок, усвідомлення когнітивного корелювання між інформацією та її застосуванням, отримання необхідного досвіду для подальшої професійної діяльності, пошуку власного стилю в методиці навчання української мови, підвищення мотивації,  а також задля забезпечення якісної підготовки бакалаврів-філологів до майбутньої педагогічної практики наступного року зокрема та подальшої  фахової діяльності загалом.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 432

Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню

Іван Вихованець

23 березня на кафедрі української мови відбулися секційні засідання звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу.

Відкрила наукове зібрання завідувач кафедри, д. філол. н., професор Ж. В. Колоїз, яка звернула особливу увагу на його важливості, особливо в умовах усвідомлення того, що мовознавство нині потребує спеціальних досліджень, покликаних на моделювання українського мовного простору, розвиток української науки загалом, утвердження престижу української мови та україністики загалом.

ПРОГРАМА

секційного онлайн-засідання звітної наукової конференції викладачів

«Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики навчання»

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 403

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 96

Навчальна дисципліна, традиційно іменована як «Історична граматика української мови», є обов’язковим структурно-логічним компонентом освітніх програм для підготовки здобувачів філологічного профілю першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, відіграє важливу роль у їхньому професійному становленні. Адже без знання історії походження української мови, без глибокого осмислення проблемних моментів, без вичерпного розуміння фонетичних і граматичних процесів, які відбувалися в історії української мови від найдавніших часів і аж до наших днів, годі сподіватися на виховання сучасного професійно підготовленого вчителя-словесника, фахівця, спроможного усвідомлювати принципи інтеграції мовних елементів, виявляти загальні взаємозв’язки і взаємозумовленості явищ у межах цілісної системи, яка розвивається, але при цьому неодмінно зберігає результати процесів попередніх епох.

Навчальний посібник має на меті сприяти розвитку компетентностей, необхідних для розуміння загальних закономірностей і тенденцій розбудови фонетичної та граматичної систем сучасної української мови.

Структура запропонованої праці, зумовлена типологійною специфікою та призначенням, передбачає три основні змістові блоки (1. Загальні засади історії української мови; 2. Історична фонетика української мови; 3. Історична граматика української мови), які об’єднують відповідні теми. У межах кожної теми репрезентовано стислі теоретичні відомості («Коротко про головне»), що вирізняються простотою думок і наукової аргументації, та практична частина, яка передбачає низку завдань, скерованих на закріплення знань, вироблення відповідних умінь і навичок. Здебільшого кожна практична частина містить зразки давніх текстів, на основі яких адресати матимуть змогу простежувати чи то фонетичні, чи то граматичні, а подекуди лексичні й словотвірні особливості давнього письма, порівнювати його з сучасним українським і на основі зіставного аналізу робити певні узагальнення. Окремі фрагменти текстів подано у спеціальному додатку (Додаток Б). Інший додаток (Додаток А) – це додаткова (унаочнена у вигляді таблиць) інформація до основних теоретичних відомостей, покликання на яку наявні в певних рубриках.

Для запропонованого посібника актуальними є три зразки письма: 1) латиниця (для позначення умовного відповідника, реконструйованого слова чи його форми дописемного періоду); 2) кирилиця, або кирилична азбука (для позначення слів давнього писемного періоду, зокрема староукраїнської мови); 3) українська абетка (для позначення слів сучасної української мови; використовувана також у фрагментах деяких писемних пам’яток у поєднанні з літерами кирилиці, відсутніми в українській абетці).

Колоїз Ж. Історична фонетика і граматика української мови : навч. посіб. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2023. 244 с.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 164

На сучасному етапі розвитку українського суспільства професія редактора, без жодних сумнівів, залишається, як і впродовж багатьох минулих десятиліть, привабливою, принадною й водночас престижною. Тому, цілком закономірно, збільшується кількість редакторів. Однак кількість не означає якість. Редакторська справа потребує якісно підготовлених фахівців, професіоналів, здатних швидко адаптуватися до новітніх умов праці, тенденцій розвитку інформаційного простору, інноваційних технологій, ринкових відносин і т. ін. Адже від фахової компетентності редактора залежить не тільки підготовка до друку текстової й ілюстративної частин майбутнього книжкового чи пресового видання, але й креативні маркетингові підходи до пошуку теми й потрібного автора, допомога в утіленні авторського задуму, координація роботи автора під час редакційно-видавничого процесу, залучення його до реалізації вже готового видавничого продукту та генерування нових цікавих ідей. У зв’язку з розширенням, так би мовити, діапазону професії редактора з’являється потреба по-новому поглянути не лише на підготовку фахівців відповідної галузі знань, але й шукати інноваційні шляхи розв’язання тих чи тих наукових проблем.

Колективна монографія охоплює ключові аспекти редакторської діяльності, являє собою своєрідний навчальний посібник, що допоможе здобувачам як першого (бакалаврського), так і другого (магістерського) рівнів вищої освіти зорієнтуватися у проблемах, з якими зіштовхнулася видавнича справа та редагування сьогодні. Ідеться як про сутність редагування, його види, власне професійну діяльність редактора, особливості редагування різних текстових зразків, їх редакторську оцінку, редакторський аналіз і висновки, удосконалення, підготовку до видання, так і про влив на поліграфічне виконання та участь у подальшому просуванні на книжковому ринку, про можливості новітніх комп’ютерних технологій у редакційно-видавничій практиці.

Запропонована праця узагальнює традиційні підходи стосовно редагування як спеціалізації і як наукової царини, оприявнює дискусійні моменти теорії видавничої справи та редагування, зокрема окреслює проблеми термінологічного апарату (Жанна Колоїз), репрезентує законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора (Людмила Білоконенко). Автори монографії вдаються до детального аналізу видавничої справи та технічного редагування (Наталя Шарманова), зосереджують увагу на редагуванні навчальної (Світлана Бузько), перекладної (Наталія Малюга), художньої, зокрема поетичної (Світлана Ковпік), довідкової літератури (Наталя Березовська-Савчук), а також на методиці редагування медіатекстів (Тетяна Мішеніна).

Науковці не є категоричним у своїх міркуваннях, зазвичай прагнуть до окреслення тих чи тих проблемних моментів і закликають до їх публічного обговорення. Авторський колектив чітко усвідомлює й постійно актуалізує думку про те, що сучасний редакційно-видавничий процес суттєво модифікував засади і практичної, і теоретичної редакторської діяльності.

Редакторська справа: сучасний стан і перспективи розвитку : колективна монографія ; за заг. ред. проф. Ж. Колоїз. Кривий Ріг : КДПУ, 2023. 282 с.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 230

В умовах серйозних суспільних викликів і запитів українська мова набула ще більш важливого соціально-культурного звучання. Питання функціювання української мови в освітньому середовищі своєчасні з огляду на стан загострення соціокультурної кризи, що пов’язано з повномасштабною російсько-українською війною. Різноманітні теоретико-практичні проблеми, які потребують свого дослідження й висвітлення, нині набирають неабиякого резонансу.

Актуальні проблеми оновлення змісту програм і підручників з української мови для вітчизняних закладів освіти були предметом цікавого науково-методичного діалогу 16 березня 2023 року. Освітнім майданчиком щодо сертифікації учасників став Тернопільський комунальний методичний центр науково-методичних інновацій та моніторингу.

Доповідачі: Тарас Кремінь – уповноважений із захисту державної мови, к. філол. н.; Олена Семеног – д. пед. н., проф., авторка програми української мови (профільний рівень, 10-11 класи), підручників з української мови; Олеся Калинич – заслужений учитель України, авторка навчально-методичних видань, підручників з української мови та літератури, Тетяна Дятленко – к. пед. н., доцент, авторка підручників з української мови.

До вебінару «Українська мова в закладах освіти: оновлення змісту програм та підручників» приєдналися доценти кафедри української мови Наталія Малюга та Наталя Шарманова, а також здобувачі освіти факультету української філології (Дмитро Решетніков, Ольга Сергієнко, Альона Коваленко, випускниця-магістрантка Віолетта Полудень). Спільно з іншими однодумцями мали змогу прослухати інформативні доповіді заявленої тематики та пройти інтерактивне опитування.

Вплив війни на трансформацію освіти й освітян загалом, і власне на мовному ґрунті, став предметом обговорення теоретиків-лінгводидактів і словесників-практиків – викладачів вишів та вчителів-філологів із різних регіонів України. Увагу зосереджено на нестандартних кроках, до яких  підштовхнуло всіх учасників освітнього процесу воєнне вторгнення, а також на ефективності філологічної освіти після року війни. Що важливо – це виявилася вдала спроба створити комунікативний майданчик із можливістю професійної релаксації, яким же чином адаптувати мовноосвітній процес до суспільних реалій та підвищити мотивацію учнів до засвоєння української мови, аби вони могли задовольняти всі свої потреби під час соціалізації.

Такий альтернативний формат обговорення актуальних проблем у колі зацікавлених фахівців забезпечив усім учасникам онлайн-конференції змогу обмінятися досвідом, висловити свої міркування у фокус-опитуванні й осмислити його результати, почути шляхи розв’язання проблеми й нагальні рекомендації від авторитетних лінгводидактів-науковців і практиків-авторів модельних навчальних програм, робочих навчальних програм і підручників з української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 225