Кафедра української мови - Новини та оголошення

Грамотність, освіченість, компетентність, професіоналізм – ось ті основні критерії, за якими нині оцінюють особистість у суспільстві. Сучасний фахівець повинен уміти мобілізувати власний потенціал, розвивати свої здібності, навчитися самостійно вирішувати будь-які складні проблеми. У сьогочасних умовах робити це не так просто. Однак нинішня ситуація спонукала кожного з нас, зокрема й здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти КДПУ, вкотре замислитися над питанням: чому академічна доброчесність є не лише основою розвитку сучасного університету, але й життєвою необхідністю.

03 листопада 2022 року за ініціативою деканату факультету української філології відбулася зустріч викладачів кафедри української мови, української та зарубіжної літератур (а також усіх охочих!) зі студентами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що мала на меті актуалізувати питання дотримання академічної доброчесності під час навчальної і науково-дослідницької діяльності, зокрема й у виконанні кваліфікаційної праці.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз (автор курсів «Основи академічного письма» і «Академічне письмо та риторика») нагадала студентам про те, що дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); покликання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. Нагадала студентам про те, що варто вважати порушенням академічної доброчесності: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Окремий акцент було зроблено на тому, що за відповідні порушення здобувач обов’язково несе відповідальність. Жанна Василівна наголосила на основних моментах «Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату в роботах здобувачів вищої освіти КДПУ»

(https://drive.google.com/file/d/1z6JqT8fU4UpmZJ3IfnYK5OlOCtUSQv0t/view) та «Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у КДПУ» (https://drive.google.com/file/d/1VGC-5KnCI2FB-cyK-StQ_eS5Az-HXr-V/view

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 480

Важка осінь цьогоріч, ще трохи тепла, напрочуд гарна – золотокоса, багата, затишна до перших затяжних дощів. Так хочеться пригорнутися до неї, поглинути всю до останку, насолодитися досхочу.

Як жовтобарвно поглинула осінь наш університет, які пишні, вбрані в золоті шати дерева – ніжні берези, розлогі клени. Усе величаво, як може бути восени. Природа поступово завмирає, як завмерло на час буремне студентське життя. Воно перейшло в інші форми, стало мережевим, зумовим, мудловим, напрочуд злагодженим, подекуди домашнім і почасти втраченим.

Лунає чергова тривога, згадуєш подумки всі прокльони, які чув від своєї бабці юний Сашко в «Зачарованій Десні», і зупиняєш заняття. І скільки несказаного залишається, скільки цікавого. І очей допитливих не розгледіти, і вирази обличчя сховалися на моніторами. У такі миті дуже хочеться простої студентсько-викладацької ідилії у звичайній аудиторії з друкованою книгою і словниками, дошкою звичайною, і коли руки сохнуть від крейди…

І в такі миті виникають думки про спільну роботу поза лекціями.

Студенти вирушають на пошуки інформації – виникає цікавий проєкт про історію нашого міста очима філологів. Яким воно є як мовно-культурний урбаністичний об’єкт? Погодьтеся, що Кривий Ріг має стальне серце, це відомо всім, але яка душа в нього – чи хтось знає достеменно. На це питання намагалися дати відповіді студенти другого курсу факультету української філології, підготувавши для всіх закоханих у рідне місто людей цікаву відеоекскурсію «мовно-літературними та культурними краєвидами».

Один з найвідоміших письменників 20 століття Еріх Марія Ремарк, який охопив своїм життя і творчістю дві світові війни, висловив свого часу блискучу думку про рідну для людини місцевість: «Найдивовижніше місто – це те, де людина є щасливою». І не посперечаєшся!

Ми теж сучасники війни, і для нас Кривий Ріг – не просто шахти чи будинки, вулиці чи парки. Це наше життя, наш дух – нескорений і стальний!

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 503

Коли вибухає війна, люди зазвичай говорять: «Ну, це не може тривати довго, занадто це нерозумно». І дійсно, війна – це і справді дуже нерозумно, що, втім, не заважає їй тривати довго. Так свого часу говорив французький письменник і філософ Альбер Камю. І важко з ним не погодитися.

Останній тиждень жовтня переступив через позначку 8 місяців війни й вирує в наших душах частими сиренами, відсутністю світла в наших домівках, тривогами й надіями на нашу беззаперечну перемогу. У цій колотнечі важко не загубити себе, зберегти психологічну рівновагу, виробити тактику власної поведінки під час панічних атак. Про збереження психологічного комфорту говорять не тільки на лекціях з психології, на тренінгах чи гарячих лініях. Психологічним благополуччям студентів переймаються всі викладачі, особливо куратори груп, приділяючи посилену увагу питанням емоційного самозбереження у воєнний час. Саме такі проблеми обговорювали днями студенти І курсу в межах години спілкування з куратором, викладачем кафедри української мови, доц. С. А. Бузько.

«Звертаючись до надбань психології, розуміємо, що психологічна рівновага – це показник психічного здоров’я людини. Від неї залежать якість вашого життя, успіхи в навчанні, стосунки з батьками та друзями і, звісно, ваше фізичне здоров’я». Саме так розпочала свою бесіду зі студентами Світлана Андріївна з розумінням того, якою необхідною зараз є підтримка емоційного балансу у студентській аудиторії.

Упродовж жвавого обговорення й обміну думками та враженнями студенти визначили, якими ж є умови, що забезпечують людині психологічний комфорт. Насамперед варто дозувати фізичне й психічне навантаження, знаходити час для відпочинку, виділяти для себе вільні години, якими можна розпоряджатися на власний розсуд. Не забувати про режим дня, корегувати його відповідно до своїх потреб, шукати стимули для творчості, проявляти ініціативу в навчанні, прагнути збагатися університетськими знаннями й не тільки. І не забувати про почуття гумору, уміння посміятися над самим собою, розвеселити інших.

Важливо пам’ятати, що навіть онлайн-зустрічі можуть давати відчуття приналежності до студентської факультетської родини, де ніхто не має права залишитися сам на сам зі своїми проблемами. Студенти-філологи як ніхто знають, що добре слово має чудодійну силу! А яку магічно-містичну силу має наша мова, адже скільки теплих слів ми можемо сказати нашим друзям і чого тільки не побажати нашим ворогам.

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 425

Протягом останніх 8 місяців російського вторгнення в Україну питання безпеки є важливим для викладачів у межах навчального процесу, адже життя і здоров’я студентів – найбільша цінність, яка має бути збереженою.

Життя в сучасних реаліях досить складне і фізично, і психологічно, а тому знання з безпеки життєдіяльності є життєво необхідними, постають запорукою збереження внутрішньої рівноваги. За умов воєнного сьогодення студентам важливо постійно нагадувати про правила поведінки під час воєнних дій.

Викладачі кафедри української мови тримають руку на пульсі студентського позанавчального життя, проводять онлайн-зустрічі, на яких інформують про безпекову ситуацію у країні та місті.

Одним з таких заходів стала кураторська година, яку днями провела доц. Шарманова Н. М. зі студентами груп УПФ-20 та УФР-20.

Масштабні ракетні обстріли міст України, які набули значної інтенсивності останніми днями жовтня, руйнують інфраструктуру та житло українців, спричиняючи значні жертви. Тому, зокрема, на зустрічі обговорили алгоритм дій людини, що опинилася під завалами, а також як врятуватися під час атаки іранських дронів-камікадзе. Окрім того, орієнтуючись на вказівки МОЗ, Наталя Миколаївна розповіла студентській молоді про таке: як зберегти витримку під час атак, як відновити психологічну рівновагу. Натомість студенти разом з куратором обговорили нагальні питання навчального процесу в умовах війни, наголосили на важливості підготовки до сесії, зауважили на ролі психологічної підтримки одне одного в такий складний для всіх українців час.

Тримаймо навчальний і мовно-культурний фронт! Усе буде Україна!

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 561

14 жовтня для українського суспільства є незвичайним днем, адже ми відзначаємо День захисників і захисниць України, День українського козацтва й Покрови Пресвятої Богородиці.

Традиційними стали й різноманітні години спілкування серед студентської спільноти факультету української філології.

Викладачі кафедри української мови з нагоди цих свят провели національно-патріотичні бесіди, що органічно поєднуються з мовними питаннями, які є важливими для філологів (і не тільки!). Адже мова нашого народу – це та мова, яка дана нам Богом, яку боронили козаки протягом століть різноманітних навал, яку нині захищають ЗСУ разом з нашими українськими територіями від російської загрози.

На тлі воєнних подій, що нині вражають усю нашу державу, пригадали й історію виникнення свята на честь захисників України. Воно було встановлене державним у 2014 році, коли в суспільстві посилилися ідеї декомунізації й розпочалася збройна агресія Росії на Донбасі і в Криму. Про героїчність нашого сьогодення не можна говорити поза історичним контекстом, адже мужність і звитяга наших славетних пращурів-козаків не оминає своїм світлом нашу долю. Для українських козаків день Покрови Божої Матері був найбільш шанованим святом, адже їхню церкву було присвячено саме Діві Марії, яка оберігає наше військо і зараз.

Студенти факультету української філології та викладачі кафедри української мови хочуть вкотре подякувати усім захисникам і захисницям України, які зараз боронять нашу землю від російської орди. Низький уклін усім сміливим хлопцям і дівчатам на фронті, які наближають нашу перемогу. Вічна слава полеглим героям!

Наші серця з вами, славетні наші захисники й захисниці. Ви - у наших серцях!

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 730

Як відомо, виробничій практиці студентів у Криворізькому педагогічному приділяється неабияка увага. Досить цікавою й необхідною для майбутніх фахівців є практика на 5 курсі, коли перед студентами-магістрами постає важливе завдання – проявити свої знання, уміння й навички з тих дисциплін, які складають в одне ціле їхню спеціалізацію.

Саме в такому ідейному ключі було організовано й проведено настановчу конференції для студентів групи УФР-м, для яких редакторська справа є близькою й зрозумілою.

Ж. В. Колоїз як керівник практики зі спеціалізації та С. І. Ковпік як гарант ОПП, за якою навчаються магістри спеціалізації «Редагування освітніх видань», окреслили низку завдань, що стоять перед студентами і реалізація яких сприятиме отриманню відповідних знань, умінь і навичок.

Щонайперше зазначили таке: редакторська професія передбачає набуття її представником умінь і навичок кваліфіковано працювати з текстами, які мають різне призначення, належать до відповідних тематичних розділів та мають різну знакову природу й характер інформації.

Жанна Василівна зорієнтувала студентів щодо окремих питань. Зокрема йшла мова про завдання, які передбачає програма практики з редагування, а саме: літературне редагування електронної версії монографії або навчального (навчально-методичного) посібника з навчальної дисципліни, що входить до розряду нормативних або вибіркових зі спеціальності; аналіз тематичної, композиційної й логічної організації тексту; створення орієнтовного номера студентського періодичного видання (студентської газети).

Студенти отримали вичерпні відповіді на ті питання, які хвилювали їх, викликали занепокоєння, адже в результаті своєї роботи вони мають здійснити певну кількість редакторських правок, виступити в ролі передовсім технічного редактора. Як справедливо зауважують фахівці: варто бути не експертами, а фанатами.

Магістрам демонстрували посібники, відредаговані й підготовлені під час практик попередніх років, було наголошено, що подібними працями користуються й студенти-бакалаври у процесі вивчення різних дисциплін редакторського циклу. Такий приклад надихає сучасних реакторів на плідну роботу, адже результат їхніх старань не буде пролежувати на полицях як збирач пилу, він цікавитиме майбутні покоління УФРевців. Як тільки в Україні запанує мир і спокій, а університет заполонять студенти, спраглі до очних знань, до друкованих книг, тоді підготовлені практикантами посібники неодмінно знайдуть свого читача й поціновувача.

Зичимо студентам успіху й натхнення в їхній практичній діяльності. Згадуючи думки Герберта Уельса про те, що «жодна пристрасть на світі не може зрівнятися із жагучим бажанням правити чужий рукопис», бажаємо магістрам отримати задоволення від своєї роботи – творчо, уміло, багатогранно.

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 1939

10 вересня 2022 року на факультеті української філології відбулася онлайн-зустріч зі студентами 1 курсу, які обрали наш факультет для навчання – плацдарм для свого професійного злету, становлення себе в майбутній професії.

На заході були присутні студенти 1 курсу, викладачі факультету, зокрема й кафедри української мови, які звернулися з привітальним словом до студентської молоді, висловили щирі побажання добра, миру, усіляких гараздів, а також зичили успіхів у навчанні, цікавого студентського життя, радісних зустрічей, приємних знайомств.

Декан факультету, доцент Любов Семененко окреслила основні питання щодо організації навчально-виховного процесу, розкладу занять, розповіла про особливості проведення занять в онлайн-режимі тощо. Студенти-першокурсники мали змогу познайомитися з кураторами академгруп: викладачем кафедри української та зарубіжної літератур доц. Інною Онікієнко та викладачем кафедри української мови доц. Світланою Бузько.

Першокурсники мали змогу познайомитися зі студентською радою факультету. Голова студради Ярослава Примаченко (студентка 4 курсу) привітала присутню молодь з тим, що вони відтепер є частиною філологічної родини, презентувала присутнім відеофрагмент про цікаве студентське життя, зустрічі в теплій дружній компанії, виступи на студвесні – усе те, що наповнює проведений в університеті час світлим хвилюванням, гарним настроєм, бентежними митями нових звершень, добрих знайомств, новими враженнями, важливими й сміливими ідеями.

Спілкування декана та викладачів зі студентами 1 курсу було насиченим: пояснили особливості нарахування стипендій, роботи в системі MOODLE, особистої безпеки студентів під час сигналів повітряної тривоги та ін. Про організаційні питання говорила й заступник декана факультету, доц. Тетяна Вавринюк, яка привітала студентів з початком нової сторінки в їхньому житті й побажала наснаги в усіх справах, успіхів, а також віри в себе, свої сили.

Кафедра української мови щиро вітає студентів-першокурсників з тим, що вони доєдналися до студентської спільноти Криворізького педагогічного, стали невід’ємним надбаннями факультету української філології.

Шановні першокурсники! Ви стали студентами в нелегкий для нашої країни час, а тому вже загартовані, уже сильні й мужні. Будьте непохитні, любіть Україну, поважайте й розвивайте українське слово в собі й серед людей, які поруч з вами. Будьте гідними людьми, справжніми українцями!

Доброго старту вам і високих злетів!

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 520

_{Спеціалізована вчена рада Криворізького державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України 29 серпня 2022 року прийняла рішення про присудження ступеня доктора філософії галузі знань 03 Гуманітарні науки аспірантці кафедри української мови Соловйовій Тетяні Олександрівні на підставі прилюдного захисту дисертації «Типологія та прагматика прецедентних феноменів в українськомовному політичному дискурсі 2014–2019 рр.» за спеціальністю 035 – Філологія.}

_{Дисертацію виконано у Криворізькому державному педагогічному університеті.}

_{Науковий керівник: Колоїз Жанна Василівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету.}У науковій дискусії взяли участь голова і члени спеціалізованої вченої ради:

Мішеніна Тетяна Михайлівна, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор,

Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри української мови.Сюта Галина Мирославiвна, доктор філологічних наук, професор,

Інститут української мови НАН України, старший науковий співробітник.

Корольова Валерія Володимирівна, доктор філологічних наук, професор,

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри української мови. Білоконенко Людмила Анатоліївна, доктор філологічних наук, доцент,

Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри української мови. Шарманова Наталя Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент,

Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української мови. Усі члени спеціалізованої вченої ради висловили спільну позицію за присудження ступеня доктора філософії.

Онлайн-трансляція захисту дисертації Соловйової Т.О.

_{Кафедра української мови щиро вітає Тетяну Олександрівну й Жанну Василівну з успішним захистом дисертації!}_{ПОДАЛЬШИХ УСПІХІВ ТЕТЯНІ СОЛОВЙОВІЙ}_{НА НАУКОВІЙ І ВИКЛАДАЦЬКІЙ НИВІ!}

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 421

22 серпня 2022 року викладачі кафедри української мови взяли участь у роботі лінгвістичного семінару Слов’яно-Євразійського дослідницького центру Університету Хоккайдо – науково-дослідницької установи, наскрізним завданням якої є проведення багатовимірного аналізу слов’яно-євразійського простору й поширення результатів досліджень у контексті їх значущості як в Японії, так і за кордоном. Поглиблення співпраці з науковцями з різних регіонів ґрунтується на засадах плюралізму і професіоналізму, тому для обговорення на семінарі пропонуються актуальні суспільні проблеми.

Сьогодні в межах семінару відбулася відкрита лекція "Мовна ситуація в Україні: сучасний стан і візії майбутнього" доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, директора Інситуту української мови Національної академії наук України. На початку роботи директор Слов’яно-Євразійського дослідницького центру доктор Мотокі Номачі (Dr. Motoki Nomachi) висловив щиру, безмежну підтримку України, українського народу, українських друзів і колег у зв’язку з повномасштабною агресією Росії та акцентував на важливості суспільного обговорення сьогоднішньої теми не тільки для українських мовознавців, а й колег з-за кордону та ширшого кола науковців.Керівник Слов’яно-Євразійського дослідницького центру запросив до участі в лінгвістичному семінарі мовознавців-славістів, германістів із різних країн. Прекрасно володіючи українською мовою, модератор представив науковий доробок основного спікера, і зокрема низку монографій Павла Юхимовича.

Спираючись на праці вітчизняних і зарубіжних науковців, численні історичні пам’ятки, розвідки з різних царин, а не тільки мовознавчої, Павло Гриценко здійснив аналіз соціокультурної ситуації вжитку української мови від княжої доби до сучасного стану, з урахуванням нинішньої міграції українців до європейських та інших країн, вимушеної за час війни. Доповідач наголосив на тому, що актуальним залишається питання: які чинники все ж таки впливали на розвиток української мови та української книжності за несприятливих умов, постійних утисків, тоталітарних режимів тощо.Після виступу присутні мали змогу поставити низку питань Павлові Юхимовичу. І українську молодь, і шанованих, визнаних мовознавців із різних країн – як видно з озвучених запитань – турбують проблеми функціонування української мови в Україні та світі, питання про національну самосвідомість її носіїв, нові лінгвістичні реалії, пов’язані з війною, розв’язаною Росією, та асиміляційно-міграційні процеси в країнах, і зокрема слов’янських, до яких переселилися українські біженці.Підсумовуючи основні положення своєї доповіді, даючи розлогі відповіді й коментарі, професор Павло Гриценко висновкував, що важливим завданням нині для всіх мовознавців і творців мовного простору залишається збереження й розвиток закладеного в кожній мові її базового потенціалу, поширення в соціумі того обсягу лінгвістичних знань, які необхідні для розуміння сакральної цінності української мови, мови своєї родини і рідного довкілля.

: Автор: Кафедра української мови; Перегляди: 868

ЖИТТЯ – ЦЕ ДИТИНСТВО НАШОГО БЕЗСМЕРТЯ.

Віктор Марі Ґюґо

18 серпня кафедра української мови, факультет української філології, увесь Криворізький державний педагогічний університет і філологічна спільнота Криворіжжя вшановують сороковини відтоді, як відійшла у вічність, піднялася за крайнебо ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА ЯВІР – професор кафедри української мови, кандидат філологічних наук, натхненниця й очільниця кафедри української мови Криворізького педагогічного. Валентина Василівна стояла біля витоків формування кадрового потенціалу філологічного факультету, створення й розбудови криворізької мовознавчої школи, а сенсом життя її стало втілення в реалії українського суспільства сакральної тріади «МОВА – НАЦІЯ – СУСПІЛЬСТВО». Саме спецкурс з української мови «МОВА і НАЦІЯ» виплекав багато поколінь українських словесників, які сприймали головний академічний посил – плекати РІДНЕ СЛОВО, уболівати за його долю й біль, нести рідною землею легко і впевнено на крилах НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Тисячі філологів уже з першого семестру першого курсу засвоювали не просто якісь віртуальні ідеологічні постулати, вони набиралися досвіду національної гідності, їх надихала принциповість і крицева громадянська позиція Валентини Василівни. Найголовніше те, що студіювання курсів професора Явір спрямовувало тільки на те, аби з особливим трепетом відчувати свою особистісну причетність до українства й усвідомлювати, що МОВА завжди стоїть на сторожі НАЦІЇ та ВОЛІ.

Сьогодення неодноразово доводить ці безсмертні істини Валентини Василівни – знакової людини для знакової епохи нашого університету, факультету й кафедри, видатного української мовознавця, авторки багатьох підручників і навчальних посібників із сучасної української літературної мови, наставниці студентів, аспірантів і цілих поколінь учителів-словесників не тільки нашого міста й області.

Просимо всіх, хто знав Валентину Василівну Явір, пошанувати нині її пам’ять.

Кафедра української мови висловлює щирі співчуття родині Валентини Василівни – улюбленим синові й онукам!

Важко приймати таку втрату, проте намагаємося усвідомити, що наші близькі просто вирушають у далекі, незвідані світи, поринають за межу, стоять над берегами вічної ріки...

Згадуємо нині про нашу наставницю й колегу найтеплішими словами, з великою вдячністю й повагою, спільно молимося за вічний спокій душі...

Нехай тихий лет її душі на крилах слова завжди підіймається крізь час і простір у царину безсмертя,

у трояндові ефіри вічних снів!