30 травня 2024 року відбулася виробнича нарада викладачів кафедри української мови, на якій обговорювалися питання, пов’язані із цивільним захистом. Відповідно до Наказу №196 від 13.05.2024 «Про організацію та проведення об'єктового тренування з цивільного захисту», а також орієнтуючись на інструктаж, отриманий на занятті 28 травня, старший лаборант кафедри О. Л. Чебикіна проінформувала членів кафедри про особливості проведення навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях в університеті.

Викладачі ознайомилися зі змістом «Програми загальної підготовки працівників Криворізького державного педагогічного університету до дій у надзвичайних ситуаціях», лекційним матеріалом та іншими довідково-інформаційним джерелами, запропонованими фахівцями з цивільного захисту КДПУ.

На зібранні було акцентовано, що науково-педагогічні працівники університету та інші співробітники мають посилити свої знання щодо основних небезпечних виробничих факторів, техногенних та природніх небезпек. Окрім того, потрібно володіти інформацією про засоби індивідуального та колективного захисту, порядок і правила користування ними. Кожен має знати свої обов’язки і дії під час загрози виникнення або безпосереднього виникнення надзвичайних ситуацій згідно із планами реагування на такі ситуації; способи та засоби запобігання пожежам і вибухам, типові дії при їх виникненні, способи застосування первинних засобів пожежогасіння. Працівники мають знатися на побутових дозиметричних приладах, їх призначенні та особливостях користування ними, а також розумітися на питаннях, пов’язаних із заходами щодо сприяння проведенню на підприємстві, в установі та організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз наголосила, що всі члени колективу несуть відповідальність не тільки за своє життя, але й за життя здобувачів освіти, тому вивчення запропонованого курсу є обов’язковим. У підсумку його опанування викладачі і працівники мають продемонструвати вміння чітко діяти за сигналами оповіщення, практично виконувати заходи згідно із планами реагування на надзвичайну ситуації; сприяти проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення таких ситуацій; дотримуватися режимів радіаційного захисту; надавати першу допомогу потерпілим у надзвичайних ситуаціях тощо. Досить важливо, як підкреслила Жанна Василівна, уміти запобігати виникненню складних аварійних ситуацій, усі сили треба покласти на те, аби зберегти своє здоров’я і життя, а також допомогти в цьому студентам.

У процесі обговорення окреслених питань усі охочі мали змогу поставити питання. 

Уміння уберегти себе та інших людей в умовах надзвичайних ситуацій - важливий компонент роботи працівників педагогічного університету. Працюємо на результат!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 422

28 травня 2024 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної і заочної форми здобуття освіти (групи УПФ-22, УМЛ-22, УАФ-22, ЗУМЛ-22), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, доц. Г. Г. Асмаковська (керівник практики).

Студентів ознайомили з особливостями цього виду навчальної практики, яка покликана дати майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Г. Г. Асмаковська ознайомила студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіла на питання здобувачів освіти, що виникли під час обговорення тих чи тих питань, пов’язаних із організацією практики, її виконанням тощо.

Окремі настанови студентам озвучила Ж. В. Колоїз, яка наголосила на важливості цієї практики для майбутніх учителів-філологів. «Ця практика має сформувати вміння збирати мовний матеріал, відшукати в зразках живого мовлення діалектні форми, властиві певному наріччю, описати особливості говіркового мовлення і тим самим плекати діалектне слово, не дати йому розчинитися у вирі історії, не загубити самобутніх рис рідної мови», – підсумувала Жанна Василівна.

Студенти факультету української філології отримали рекомендації щодо проходження практики, яка вкотре має продемонструвати філологічну істину: літературна мова покладається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут, традиції та звичаї. Учені-мовознавці переконані, що дослідження говіркового мовлення має величезне значення для збереження духовних скарбів народу, його «мовного обличчя».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 349

23 травня 2024 року на факультеті української філології відбувся круглий стіл «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності», організований для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. На зібранні були присутні викладачі кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, декан факультету української філології і студенти-магістранти.

Доповідач – завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор  Жанна Василівна Колоїз.

Магістри факультету української філології мали змогу прослухати актуальну й важливу інформацію, пов’язану з особливостями написання кваліфікаційних робіт. Ґрунтовне витлумачення цього поняття крізь призму академічного письма дало змогу виокремити ключові моменти, а саме: кваліфікаційна робота – це форма атестації здобувачів вищої освіти, передбачена відповідною ОПП; закінчена розробка актуальної проблеми та/або завдання у відповідній професійній сфері; самостійно виконане та логічно завершене теоретичне або практичне дослідження.

Магістерська праця є результатом науково-дослідницької діяльності, оприявленої у вигляді академічного тексту. Тому акценти, розставленні Ж. В. Колоїз, полягали в тому, аби зорієнтувати здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти на тих засадах написання довершеного академічного тексту, які прийняті в сучасній академічній практиці, відповідають вимогам.

Окрему увагу звернено на  інтертекстуальні зразки в академічному тексті (цитата, покликання, переказ), які визначають майстерність автора наукової праці використовувати думки й твердження інших науковців тим самим підкріплюючи власні умовиводи з того чи того проблемного питання.

Жанна Василівна наголосила, що тексти магістерських робіт мають відповідати стандартам написання зважаючи й на правила академічної доброчесності. Відповідно до «Положенням про кваліфікаційні роботи у Криворізькому державному педагогічному університеті» потрібно зважати на те, що роботи проходять перевірку на плагіат. Здобувачі освіти мають дотримуватися норм цитування, усвідомити, що частка власного оригінального тексту повинна переважати, усі факти й наведені приклади бути істинними. Особливий акцент зроблено на використанні штучного інтелекту під час написання наукових робіт, застереженнях щодо залучення текстових фрагментів, згенерованих ШІ, до власних академінчих праць .

Після доповіді Жанни Василівни Колоїз студенти мали змогу поставити питання, з’ясувати проблемні моменти. Окремі коментарі прозвучали від наукових керівників магістерських робіт. До обговорення з побажаннями й настановами долучилися гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» Наталія Миколаївна Малюга й гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» Світлана Іванівна Ковпік.

Задля ознайомлення із основними тезами доповіді «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності» натисність на активне покликання.

https://drive.google.com/file/d/1afcQIln46IyF5XHe4Kvn7-t0Y4EihuDP/view?usp=sharing

Бажаємо студентам успіхів у написанні магістерської праці, її захисті та отриманні відповідної кваліфікації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 462

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 333

У межах профорієнтаційної роботи викладачі кафедри української мови повсякчас долучаються до різноманітних заходів, покликаних не тільки завоювати до лав Криворізького державного педагогічного університету випускників закладів загальної середньої освіти міста, але й здійснити культурно-просвітницький вплив, зацікавити учнів рідною мовою, літературою, лінгвістичними пошуками загалом.

У такому ідейно-тематичному ключі відбулася зустріч у дистанційному форматі вчителів-філологів та учнів Криворізького ліцею «Кредо» з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови КДПУ Веронікою Анатоліївною Городецькою, яка запропонувала до обговорення лінгвістичну тему «Мовні таємниці: деякі спостереження над мандрівками слів».

Під час занурення у вузькоспеціальну проблему становлення й розвитку лексичної системи мови випускники переконалися, що слово мандрує в часі, є частиною життя національного мовного колективу і завдання філолога-дослідника полягає у розкритті всіх секретів, які приховані в слові від пересічних носіїв мови. Розкриття сутності походження власних імен, виявлення маркерів грецьких і латинських запозичень, розв’язання лінгвокультурологічних задач виявили справжню зацікавленість учасників бесіди. Сподіваємося, що ці роздуми спонукають ліцеїстів, які мають на сьогодні обирати своє професійне майбутнє, до розгляду філології як майбутньої професії.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 351

17 травня 2024 року на факультеті української філології відбулися Наукові читання молодих дослідників, приурочені до Міжнародного дня слов’янської писемності. Свої наукові розвідки презентували здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти. Окрім того, на наукове зібрання завітали й учні 10 і 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею (наук. керівник, учитель української мови та літератури О. М. Ходакова), які виявили бажання продемонструвати власні наукові дослідження.

Модератор заходу – доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова.

На заході була присутня Олена Володимирівна Дуденко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, яка разом із Наталею Шармановою очолила керівництво секційним засіданням Наукових читань.

Студенти 2 курсу групи УАФ-22 підготували історичну довідку про свято, аби  підкреслити важливість і необхідність знань, які набули попередні покоління, та перенесення їх у сьогоднішні та завтрашні дні.

Слов’янська культура формувалася під впливом подій, які й донині відіграють визначальну роль в духовному розвитку слов’янських народів і становленні повноцінної мовної та культурної спадщини. Зважаючи на те, що, починаючи з VІІ–VІІІ ст. слов’яни налагоджують тісні зв’язки з Візантією, у 862–863 рр. грецькі місіонери брати Кирило і Мефодій, готуючись до просвітительської діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поширеного в богослужебних книгах, додали окремі літери й привели в систему відповідність азбуки до слов’янської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мови, і переклали, користуючись упорядкованою ними азбукою, потрібні їм богослужебні книги з грецької на слов’янську мову. Ця мова одержала назву старослов’янської, а азбука, використовувана в ній, відома як кирилиця.

Поряд із кирилицею в слов’янській писемності відома й інша азбука – глаголиця. На питання про те, яка з цих двох азбук виникла раніше, у науці досі немає однозначної відповіді. Існує гіпотеза, що глаголиця є індивідуальним витвором Кирила, а кирилиця виникла природно, шляхом слов’янізації грецького письма. Останнім часом на користь цього погляду висуваються нові аргументи, зокрема, у зв’язку з віднайденням у Київському Софіївському соборі видряпаної гострим предметом на фресковій штукатурці ХІ ст. азбуки, що складається з 27 літер, з яких 23 повністю відповідають грецькому алфавітові, а чотири – б, ж, ш, щ – нові слов’янські. На підставі складу т. зв. софіївської азбуки можна зробити висновок, що вона – один із варіантів грецькослов’янського письма. Софіївська азбука «відбиває той етап розвитку слов’янської писемності, коли відбувалося поступове ослов’янювання грецького алфавіту і додавання до нього перших слов’янських літер». Коли Кирило та Мефодій упорядкували слов’янську азбуку, то проста й зручна для вжитку кирилиця витіснила всі інші різновиди письма, поширеного у слов’ян, у тому числі й протоглаголичні. Особливо цей процес посилився після прийняття християнства, у зв’язку з чим і виникло «прагнення до уніфікації письма як знаряддя державного релігійного культу».

Християнізація слов’ян, включаючи і наших предків, спонукала до появи слов’янської літератури, написаної слов’янською мовою. Брати займалися перекладацькою діяльністю (переклади Псалтиря, Євангелія, Апостола). Мефодій переклав 60 книг Старого і Нового Заповіту. Він також переклав Номоканон, під яким варто трактувати або зібрання життя святих, або твори отців Церкви. Великого значення набувають не лише для Київської Русі, але й для всієї європейської цивілізації  чудові взірці давньої літератури: «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоровім», «Повчання» Володимира Мономаха, звід законів «Руська правда».

Чому ми говоримо про актуальні питання україністики в контексті слов’янської писемності та культури? Відомо, що десятиліттями вороги української нації прагнули переписати історію. Починаючи від повномасштабного лютневого вторгнення 24.02.2022, у режимі 24 / 7 агресор спотворює правду й перевидає підручники не лише з історії, а й словесності на окупованих українських територіях. Збірники Києвокняжої доби і всіх наступних етапів української мови і писемності як взірцевої слов’янської мудрості сягають глибокої давнини: так звані афористичні вислови представлені вже в чи не найдавніших писемних пам’ятках, як-от: у «Збірниках Святослава» (1073 р., 1076 р.). Зокрема «Збірник Святослава» (1076 р.), крім статей релігійно-морального змісту, містить такий собі «Стословець патріарха Геннадія», що передбачає сто висловів про правила християнської віри та морального життя, яким користувалися для написання своїх творів Володимир Мономах, Данило Заточник.

Наталя Шарманова підкреслила, що сьогодення спонукає молодих дослідників до розв’язання  мовознавчих проблем, пов’язаних з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, лінгвокультурологійним потенціалом українознавчих студій, які мають потужний європейський і світовий вектор, та про багато іншого, що інтерпретує українське слово в контексті сучасної славістики і світового мовознавства.

Доповіді учасників

Марина Усачова, студентка групи УФР-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Частотний словник новітніх українських ЗМІ»

Дмитро Решетніков, студент групи УІФ-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Деякі аспекти створення англо-українського паралельного корпусу».

Іоанна Єрмоленко, учениця 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Лінгвопрагматичний аспект лексичних новотворів української мови на сучасному етапі».

Кіра Холодай, учениця 10 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Специфіка відтворення одоративної лексики в романі Орести Осійчук "Абрикосова книгарня"».

Анна Колеснік, студентка групи УАФ-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Фразеологізми з компонентами-зооназвами в сучасній українській мові».

Дар’я Ніколаєнко, учениця 10 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Лінгвокультуреми на позначення концепту «любов» у збірці П. Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну».

Олександра Прокопенко, студентка групи УМЛ-21 3 курсу факультету української філології. Тема доповіді: «Вербалізація ворожнечі в новітній вітчизняній медіакомунікації».

Гарно поважна гостя Читань зауважила, що теми доповідачів охопили широку мовознавчу проблематику – від традиційних лінгвостилістичних і лінгвокультурологійних питань, повʼязаних із функціюванням мовних одиниць (лексем, фразеологізмів) у процесі комунікації, до актуальних напрямів сучасної лінгвістики: корпусної, комп’ютерної, квантитативної. По суті, частина учасників виголосила доповіді, які репрезентують наукові пошуки в тих філологічних галузях, які ще вчора були пріоритетом у дослідженнях досвідчених науковців-словесників, випереджаючи в часі дослідницьку палітру своїх ровесників.

Святі Кирило та Мефодій продемонстрували сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена ідеєю отримання нових знань і християнською любов’ю, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть.

Саме тому свято рівноапостольних св. Кирила та Мефодія, яке відзначаються 24 травня, – добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, які, не забуваймо, послужили становленню культури українців у часи Русі-України і спадщина яких допоможе установити справедливу історичну істину, якби не намагався спотворити її ворог, і відповісти на ідеологічно-культурні виклики ХХІ століття.

Наталя Миколаївна переказала учасникам наукових читань слова доктора філологічних наук, професор, завідувача кафедри українською мови Колоїз Жанни Василівни.

Кафедра української мови щиро вдячна учасникам Наукових читань за їхні презентації, обговорення мовознавчих проблем, небайдуже ставлення до рідної мови та культури на тлі слов’янської багатоманітності і світових глобалізаційних процесів. Бажаємо всім молодим дослідникам успіхів на нелегких наукових стежках під мирним українським небом з вірою в нашу Перемогу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 444

16 травня 2024 року на базі Криворізького Покровського ліцею відбувся Науковий пікнік для вчителів української мови та літератури закладів середньої освіти нашого міста. Охочих узяти участь у цьому святі науки виявилося дуже багато, однак кількість місць була обмежена. Тому було сформовано 2 групи словесників загальною кількістю 60 осіб, перед якими виступила з доповіддю кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Вероніка Анатоліївна Городецька.

Тема виступу «Науково-дослідницька робота школярів: основні вимоги до написання, оформлення, захисту» була заздалегідь узгоджена з організаторами заходу, оскільки для вчителів-практиків було надзвичайно важливо дізнатися, які етапи необхідно пройти учням задля того, аби обрати актуальну лінгвістичну проблему, сформулювати тему, визначити методологічну, науково-теоретичну та джерельну базу своїх перших наукових розвідок. Справжню зацікавленість викликала рекомендована до опрацювання книга завкафедри української мови КДПУ доктора філологічних наук, професора Жанни Василівни Колоїз «Основи академічного письма», в якій актуалізовано інформацію щодо розуміння наукового тексту.

Під час зустрічі застосовувалися інтерактивні методи роботи в аудиторії, зокрема було запропоновано сформулювати мету і завдання до певного кола наукових тем, що викликало неабияку зацікавленість педагогів і спонукало до жвавої наукової дискусії. Оприлюднені фрагменти кращих учнівських робіт, які в різні роки принесли перемогу юним авторам на конкурсах МАН, дозволили візуалізувати зразки тез, мотиваційних листів, постерів, додатків, які є обов’язковими в роботах подібного типу. Загалом можна стверджувати, що такі творчі зустрічі є корисними й продуктивними. Вони сприятимуть активізації наукового пошуку юних лінгвістів під керівництвом учителів, пробудженню зацікавленості дітей проблемами функціонування мови, що, можливо, спонукає їх у недалекому майбутньому здійснити перші кроки в усвідомленому обранні власного професійного шляху, пов’язаному з філологією.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 379

Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства у світовому та європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій.

Запрошуємо обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних українознавчих студій у загальнославістичному аспекті.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 420

Викладачі кафедри української мови є зацікавленою стороною в розширенні своєї освітньої мережі, активно працюють над побудовою довгострокових відносин у професійній галузі. 10 травня завідувачка кафедри професор Жанна Колоїз, доценти Наталя Березовська-Савчук (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), Вероніка Городецька, Наталія Малюга (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти) взяли участь в онлайн-вебінарі про програми обміну професійним досвідом між Канадою та Україною, організованому Центром українськомовної освіти (Ukrainian Language Education Centre) Канадського інституту українських студій при Університеті Альберти.

Доповідачі Надія Прокопчук та Олена Гузар поділилися досвідом успішної взаємодії Саскачеванського університету з освітніми закладами Тернополя; Богдан Колос та Борислав Білаш розповіли про довгостроковий проєкт між освітніми фахівцями провінції Онтаріо та Львова.

Під час обговорення презентацій учасники онлайн-вебінару акцентували на важливості й затребуваності спільних ініціатив між університетами, шкільними радами та українською громадою; обговорили перспективи підтримки довгострокових відносин. Досвідчені керівники проєктів дали ґрунтовні відповіді на запитання усіх зацікавлених сторін.

Присутні мали змогу  більше дізнатися про програми обміну в освітній сфері, запропоновані різними провінціями Канади, а також специфіку організації освітніх проєктів Канада-Україна. Директор ULEC Оленка Білаш та координатор досліджень Марія Острога доклали чимало зусиль до підготовки цього цікавого заходу, майстерно скеровували зустріч, спонукаючи учасників онлайн-вебінару до діалогу.

Викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету висловили вдячність за можливість долучитися до семінару, організованого ULEC, почути корисний досвід. «Ми відчули емпатію, надзвичайно це цінуємо. Ця зустріч для нас стала мотиваційною (надихнулися досвідом тернопільців і львів’ян): так хочеться, щоб і ми навчали української мови студентів із діаспори, щоб започаткувалася Літня школа, аби могли щедро поділитися своїми знаннями і вміннями. Хоч у дистанційному форматі, бо навчання в аудиторіях для нас уже третій рік не видається можливим», – висловила спільну думку доцент Наталія Малюга.  

Організатори вебінару, дбючи про зворотний зв’язок, запропонували пройти опитування, у якому всі присутні змогли зробити загальну оцінку вебінару; указати на ті аспекти, які найбільше сподобалися; висловити власну думку щодо того, як обмін досвідом між учителями з Канади та України може покращити якість навчання в установі, яку представляють учасники анкетування; внести пропозиції, націлені на покращення організації та проведення аналогічних вебінарів у майбутньому, запропонувати теми заходів на перспективу.

Зичимо колективу ULEC успіху в усіх починаннях. Радо приєднуватимемося до нових заходів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 487

Кафедра української мови КДПУ, дбаючи про фахове зростання здобувачів освіти, формування цілісного наукового світогляду та об’єктивної картини світу, наполегливо працює над вибудовуванням плідних професійних зв’язків з освітніми установами за кордоном. Викладачі кафедри мають цінний досвід співпраці з колегами з Канадського інституту українських студій (КІУС) при університеті Альберти.

Канадський інститут українських студій незмінно тримає високий академічний стандарт, він є надійним джерелом експертних знань про мову, культуру, діаспорні спільноти й актуальну ситуацію в Україні. Досвід підтримки української громади, який уможливлює інноваційні, ґрунтовні та об’єктивні дослідження в царині україністики, є рушійним чинником для вихованців Альбертського університету та інших закладів вищої освіти у різних куточках світу. Установа, як відомо, провадить науково-дослідну та  видавничу діяльність з української та україно-канадської тематики.

Структурним підрозділом Канадського інституту українських студій є Методичний центр української мови (МЦУМ), який сприяє розвитку українськомовної освіти в Канаді й за кордоном, а також міжнародних контактів: підтримує двомовні програми, підвищує професійний рівень учителів української мови, розробляє навчальні та методичні ресурси для середньої і вищої освіти, проводить дослідження, пов’язані з тематикою українськомовної освіти і суміжних галузей, не залишає поза своєю увагою і зв’язків із громадськістю.

Методичний центр української мови здійснює інформування зацікавлених сторін через електронне видання ULEC News, у цей бюлетень завжди збирає цікаві й корисні матеріали, актуальні для українців на різних материках, а також тих, хто вирішив вивчати мову сильної духом нації. Ми пишаємося, що  в команді ULEC працює PhD Дарія Полянська (координатор досліджень) – випускниця факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету за освітньою програмою «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова».

Наші колеги радо відгукнулися на запит МЦУМ надати інформацію про свою участь у реалізації національної культурної стратегії за допомогою лінгвістичних засобів. На сторінках бюлетеня ULEC News (vol. 4, issue. 8) у рубриці Resources широкій громадськості представлено фахову оцінку надзвичайно затребуваного в суспільстві навчального посібника «Нові стандарти українського письма» (Малюга Н., Городецька В. Нові стандарти українського письма : навч. посібн. Київ : Каравела, 2022. 152 с.). Наразі для більшості членів українськомовного колективу не втрачає актуальності виклик адаптуватися до чинної редакції Українського правопису, а завдання видання, авторками якого є доценти кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету  Наталія Малюга і Вероніка Городецька, скеровані на засвоєння основних орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови. Нам приємно, що праця наших колег не залишилася поза увагою КІУСу, дякуємо за публікацію інформації про доробок доцентів кафедри української мови, сподіваємося, вона знайде свого адресата.

Методичний центр української мови (МЦУМ) при Канадському інституті українських студій задля підвищення професійного рівня вчителів української мови проводить педагогічні семінари. Будучи одним із засновників Українознавчого консорціуму інтернет-порталу, МЦУМ узяв участь у розробці інтернет-порталу для учнів, учителів і батьків oomroom.ca, що містить навчальний та культурологічний контент українською мовою. Для послуг учителів української мови МЦУМ утримує велику бібліотеку – понад 7 000 примірників друкованої, відео-, аудіопродукції та наочних матеріалів.

Викладачі кафедри української мови отримали запрошення взяти участь в онлайн-вебінарі про програми обміну професійним досвідом між Канадою та Україною. Ці програми є результатом довгострокових відносин між нашими країнами, вони акумулюють 125-річну історію викладання української мови в Канаді. Запланований вебінар надасть історичний контекст для багатьох нових шкіл, які розпочали діяльність із 2022 року, а також для понад 200000 українців, які зареєструвалися в програмі CUAET Канади.

 На цьому вебінарі можна буде дізнатися про:

– історію програм обміну, запропонованих різними провінціями;

– специфіку організації освітніх проєктів Канада-Україна;

– важливість підтримки довгострокових відносин;

– переваги знання політики та пріоритетів міністерств освіти, а також важливість спільних ініціатив між університетами, шкільними радами та українською громадою;

Крім того, ви почуєте відповіді на ваші запитання від досвідчених керівників проєктів.

Приєднуйтесь до вебінару та розширюйте свою освітню мережу.

Time: May 10, 2024, 11:00 PM (Kyiv)
Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/82858070367?pwd=bmh6V1BqR3N4d1FWMWlMWllZd2w2dz09

Meeting ID: 828 5807 0367
Passcode: ULEC24

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 445