Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П. Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Тоді ж були затверджені статут і штати УАН. Згідно зі статутом УАН визначалася «найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданню верховної власті», – зазначено на офіційному сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Сама ж знаменита українська бібліотека була заснована того ж року і мала виконувати роль головної академічної книгозбірні країни.

07 листопада 2018 року викладачі кафедри української мови доц. Іншакова І. О. та доц. Білоконенко Л. А. організували інформаційну годину спілкування, присвячену сторіччю утворення цих надважливих установ для становлення української науки і загалом українського суспільства.

На заході були присутні шановні викладачі (і неабиякі науковці, книголюби!): декан факультету української філології, доц. Семененко Л. М., заступник декана, доц. Вавринюк Т. І., проф. кафедри української мови Бакум З. П., доц. кафедри української і світової літератур Щербак С. В.

Зі вступним словом звернулася до студентів д. філол. н., проф., завідувач кафедри української мови Колоїз Ж. В., яка наголосила на важливості для науковців, аспірантів, студентів і, навіть, людей, непричетних до наукової діяльності, існування Національної академії наук України, яка є запорукою розвитку будь-якої країни, як інтелектуально, так і матеріально, культурно. Натомість Національна бібліотека  покликана зібрати найповнішу літературу з усіх царин знань, мистецтва, техніки, а також перлини красного письменства України і світу.

Студенти-філологи виявили інтерес до обговорюваної теми, підготували цікаві доповіді, узяли участь в обговоренні проблем сучасної науки, зокрема лінгвістики, літератури, бібліотекознавства тощо. Найактивніше проявили себе студенти групи УФР-16, а саме: Безщасна Яна, Бойчук Ольга, Слонь Дар'я, Смаглюк Марія, Троян Дар'я, а також студенти-магістри: Биковська Христина, Муденко Анастасія, Стригунова Ольга.

Колектив викладачів кафедри української мови та студенти факультету бажають Національній академії наук України процвітання, розвиту й пошанування на міжнародному рівні, а Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського бути й надалі надійним «помічником» у наукових і культурних надбаннях українців.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 399

27 жовтня 2018 р. доценти кафедри української мови Т. І. Вавринюк і Н. М. Шарманова провели профорієнтаційну роботу з творчо обдарованою молоддю м. Кривого Рогу – учнями 9-11 класів, які брали участь в осінній настановчій сесії Дніпропетровського відділення МАН.  Відповідно до листа КПНЗ «МАНУМ» ДОР від 16.10.2018 р. за №319, наказу управління освіти і науки  Криворізької міської ради «Про організацію науково-дослідницької діяльності учнівської молоді в 2018-2019 навчальному році» від 04.09.2018 р. за  № 237 установчу сесію проведено на базі Криворізької спеціалізованої школи 71, що розташована в Покровському районі міста. Профорієнтаційні бесіди були розмежовані для учнівської молоді 9-10 і 11-х класів. У процесі проведення заходу прозвучала інформація про спеціальності, за якими здійснюється підготовка на різних факультетах нашого університету, і зокрема особливий акцент зроблено на спеціальностях факультету української філології, оскільки у стінах КСШ 71 зібрались на навчання юні філологи-інтелектуали.

Викладачі розповіли про специфіку студентського життя в університеті й на факультеті, запросили разом з однокласниками й батьками на День відкритих дверей у КДПУ, День майбутнього студента, роздали візуальні профорієнтаційні матеріали учасникам заходу й відповідальним учителям, які супроводжували учнів на настановчу сесію МАН.

Настановча сесія МАН відкриває широкі перспективи для подальшої профорієнтаційної та наукової роботи. Криворізькі школярі отримали мотивацію для успішних наукових досліджень і нових відкриттів на філологічній ниві, – наголосила доц. Шарманова Н. М. – Криворізький педагогічний – пріоритет № 1 для навчання та наукових пошуків і здобутків.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 427

26 жовтня 2018 року відбулася кураторська година, приурочена до Дня звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Доцент кафедри української мови Шарманова Н. М., яка є наставником групи УПФ-18, вирішила звернутися до цієї сумної і водночас радісної дати на календарі української історії. І це закономірно, адже хто, як не молодь, має вивчати історію власної країни з її мінливими, часом суперечливими, подіями. І хто, як не сучасний учитель, має осягнути важливість певних історичних подій і їх вплив на сьогодення. І хтось, урешті-решт, має взяти на озброєння помилки минулого, аби змінити наше майбутнє на краще.

Студенти підготували зворушливі повідомлення про війну з фашистськими загарбниками, про мільйони загублених українських душ, про перемогу. На заході пролунали вірші, присвячені військовим діям і мирному часу, часу оговтання від тих страшних, кривавих подій. Студенти поділилися історіями, які пов’язують їх власні родини із тією жахливою війною. Досить по-особливому прозвучала пісня «Журавлі» української групи The Hardkiss у виконанні Горб Марії і Бабенко Наталі під супровід гітари Кравця Ростислава.

Чимало води спливло від далекого нам 1944 року, уже виросли нові покоління, і тільки в думках не нові, а старі слова - «Україні потрібен мир».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 439

23 жовтня 2018 року д. філол. н., доцент кафедри української мови Білоконенко Л. А. провела лекцію-екскурсію на тему «Зовнішня реклама на вулиці як сучасний засіб комунікації» у групі УФР-17.

Як відомо, зовнішня реклама виступає невід’ємною частиною комунікативної системи суспільства і соціально-культурного середовища. Вона є декоративно-прагматичною прикрасою сучасного Кривого Рогу, відображає його соціально-економічну та комерційну активність. Під час заняття студенти ознайомилися з вимогами до розміщення зовнішньої реклами, правилами створення ефективного рекламного тексту, різними формами зовнішньої реклами в нашому місті.

Проспект Гагаріна є досить строкатим на рекламні оголошення, які так чи так пов’язані з культурними ідеалами криворіжців, з масовими стереотипами, з тим, що викликає попит у споживача, що формує суспільну поведінку.

Ми живемо в XXI столітті – епосі мегаполісів, інформаційного буму і величезної кількості брендів, які насичують наше життя, урізноманітнюють його, – висловили позитивні враження від заняття студенти-редактори, – адже це заняття, проведене поза аудиторією, цікаво й наочно, дало змогу обговорити сітілайти і лайтбокси, вивіски і білборди, а також усю зовнішню рекламну продукцію біля університету.

Заняття нетрадиційної форми погожої осінньої днини сприяло гарному настрою й кращому оволодінню навчальним матеріалом, – підсумувала Людмила Анатоліївна наприкінці лекції.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 275

22 жовтня 2018 року викладачі кафедри української мови відвідали Калинівську ЗОШ у селі Гречані Поди Широківського району.

Мета зустрічі – ознайомити учнів і вчителів з особливостями навчання у Криворізькому педагогічному, спектром спеціальностей, які наш виш може запропонувати майбутньому абітурієнтові. Зокрема йшлося про традиційні день відкритих дверей, день майбутнього студента, курси з підготовки до ЗНО, які проводяться на базі університету.

До школярів із привітальним словом звернулася завідувач кафедри української мови, проф. Колоїз Ж. В., корисну й цікаву інформацію про університет і факультет української філології проф. Мішеніна Т. М., доц. Іншакова І. О., ст. викладач Березовська-Савчук Н. А.

Учні 9-11 класів із задоволенням спілкувалися з викладачами вищої школи, ставили питання, які їх хвилюють.

Найактуальнішу інформацію щодо особливостей вступної кампанії 2019 року, а також усі новини з життя університету й факультетів можна прочитати на офіційному сайті Криворізького педагогічного, – наголосила ст. викладач Березовська-Савчук Н. А.

Кафедра української мови подарувала педагогічному колективу на чолі із директором Безпалько О. А. книжки, які сприятимуть науковій роботі у школі, а саме: словники паремій, збірники наукових праць «Філологічні студії», монографії з історії мови та ін.

Дякуємо колективу школи за привітну зустріч, по-педагогічному тепле, спілкування і сподіваємося на подальшу співпрацю!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 297

Кожен похмурий осінній день починається майже однаково: транспорт, заняття, консультації, студенти і колеги, юність і зрілість. Подекуди важко, метушливо, подекуди весело й легко… і як часто в голові виринають питання про особливість учительської праці? Хто ми, вчителі, викладачі в цьому мінливому світі?

І якщо звернути увагу на похмурі дні із прислівником важко, то легко загубити одну досить суттєву думку, яка червоною ниткою проходить крізь душу викладача: похмурий день і транспорт, і важко з різних причин (вони нам усі, на жаль, відомі), але я йду в аудиторію, йду до своїх студентів, бо Я ЛЮБЛЮ СВОЮ РОБОТУ!

І дякую, що в жовтні є таке чудове святе, як День учителя, яке підіймає викладацький ентузіазм на новий рівень…

5 жовтня 2018 року на факультеті української філології відбувся концерт, присвячений Дню працівників освіти.

Студенти факультету підготували для викладачів чудове свято, яке потішило педагогів джерелом таланту, граційності, ліричності.

Ведучі концерту – мужні й веселі хлопці – радували викладачів своїм вишуканим зовнішнім виглядом, добрим гумором і теплими словами вдячності.

Запальні танці додали жменьку веселого настрою до вчительського свята. Зачепили потаємні струни в серцях викладачів факультету поетично-музичні виступи. Концерт навіяв роздуми, сколихнув спогади, збентежив викладачам серця (у доброму розумінні цього слова!).

Наостанок мимоволі згадуються слова нашої, української, геніальної поетеси Ліни Костенко:

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

Дякуємо нашим студентам за чудове свято, за гарний настрій!

Дякуємо, що вселяєте віру в те, що наша педагогічна справа не є марною!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 232

27 вересня 2018 року відбулися звітні збори профспілкової  організації факультету української філології, на яких прозвучав звіт голови профбюро факультету доц. кафедри української мови Качайло К. А., а також обговорювалися питання та озвучувалися проблеми, що виникли у студентів.

Усі студенти 1 курсу вступили у профспілку й мали змогу ознайомитися зі статутом ППО КДПУ напередодні зборів, що дозволило предметно й фактологічно взяти участь в обговоренні. Вони активно долучилися до роботи профспілкової організації, обравши у групах профспілковий актив, який буде забезпечувати зв’язок профспілки факультету із окремим студентським колективом, допомагати у вирішенні різноманітних питань їхнього, студентського, життя.

Ксенія Анатоліївна звернула посилену увагу на захист економічних прав студентів і викладачів факультету, особливості соціальної роботи, зокрема надання матеріальної допомоги, культурно-масову та спортивну роботу, охорону праці та оздоровлення студентів і викладачів тощо. Студентка Глуговська Людмила була делегована представником факультету до ППО КДПУ.

Із питаннями, пов’язаними із профспілковою діяльністю факультету, виступила декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, щодо роботи  кафедри української мови доповіла ст. лаборант В. В. Лимаренко.

На зібранні були присутні викладачі факультету: заступник декана, доц. Вавринюк Т. І., завкафедри української та світової літератур доц. Мельник Н. Г., проф. Мішеніна Т. М., доц.  Малюга Н. М., доц. Городецька В. А. , доц. Щербак С. В. Запрошений представник ППО КДПУ доц. Дудніков М. О. відзначив, що збори пройшли продуктивно, усі питання було розглянуто в повному обсязі.

Наприкінці зборів загальним голосуванням присутні вирішили оцінити роботу профбюро факультету української філології як задовільну.

Колектив викладачів і студентів висловлює слова вдячності профспілці за плідну роботу й бажає успіхів у новому навчальному (й профспілковому) році.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 473

Курс української діалектології відіграє важливу роль у підготовці вчителів-словесників, оскільки під час його вивчення значно розширюються знання про різні форми існування мови – діалектну і літературну. Завершує цей курс діалектологічна практика, яка має підсумувати теоретичне вивчення курсу й виробити практичні навички польової роботи.

19 вересня 2018 року на факультеті української філології відбулася звітна конференція з діалектологічної практики студентів 3 курсу.

Протягом липня-серпня 2018 року студенти тоді ще ІІ курсу проходили діалектологічну практику, збирали мовний матеріал у понад 25 населених пунктах, з’ясовуючи фонетичні, лексичні та граматичні особливості діалектного мовлення певних територій.

Під час проходження практики студенти поглибили свої знання з української діалектології, ознайомилися з говорами і говірками Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Одеської, Чернівецької та Херсонської областей.

«Діалектологічна практика збагатила мене знаннями про особливості живого народного мовлення нашого регіону, про культуру й традиції українців, які мешкають у різних куточках України. Під час практики я розвивала свої уміння працювати з мовним матеріалом, комунікативні навички спілкування з людьми різного віку. Я навчилася аналізувати діалектні особливості мови окремих територій, порівнювати їх, робити відповідні висновки. Мені цікаво було познайомитися з мальовничим селищем Широке, де я проходила практику, його мешканцями, історією та особливо – мовою», – поділилася враженнями від літньої практики студентка групи УАФ-16 Олена Красуля.

На конференції були присутні викладачі кафедри української мови, зокрема заступник декана факультету української філології, доц. Т. В. Вавринюк, доц. М. В. Вербовий, ст. викл. Г. Г. Демиденко, які відзначили позитивні результати практики й привітали студентів з успішним її завершенням, з тим, що нові знання щодо діалектів української мови розширили їх науковий філологічний кругозір.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 425

Історія українського правопису унікальна. Здається, навряд чи є у світі ще один народ, якому чужі правителі або політичні партії наказували, як писати його мовою, – писав у хрестоматії «Історія українського правопису: ХVІ-ХХ століття» Василь Німчук.

Слова видатного вітчизняного мовознавця відображають трагічну історію становлення українського правопису, яким нині послуговуємося ми, українські філологи, а також усе українське суспільство. Однак нині, у період освітньо-економічних, культурних змін у нашій державі, перед нами стало питання: а чи дійсно наш правопис є українським?

12 вересня на засіданні науково-методичного семінару  кафедри української мови відбулося обговорення нового проекту українського правопису відповідно до запитів МОН України.

«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. за № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови», – зазначено на сайті Міністерства освіти і науки України.

За таких умов викладачі кафедри української мови Криворізького педагогічного визначили за необхідне долучитися до обговорення, висловити свою компетентну думку щодо дискусійних питань.

Із ґрунтовною доповіддю виступила доц. І. О. Іншакова, яка досить детально вивчила основні зміни, запропоновані правописною комісією. Ірина Опанасівна звернулася до думок директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, а також критичних зауважень і пропозицій науковців з різних куточків України.

Кафедра української мови загалом позитивно ставиться до змін правописних норм, які відображають розвиток мовної системи. У процесі обговорення тих чи тих змін дійшли висновку: продовжити термін ознайомлення із запропонованим проектом, ґрунтовніше зупинитися на дискусійних положеннях. По-перше, варто уніфікувати написання, мінімізуючи варіативність; по-друге, ліквідувати розбіжності в ілюструванні мовних явищ; по-третє, зняти маркування за належністю до певного стилю того чи того мовного явища, а тому вживати запропоновані мовні одиниці в усіх функціональних стилях, не обмежуватися лише розмовним чи художнім.

Розглянуті питання потребують подальшого обговорення в колі фахівців задля прийняття виважених рішень, а в подальшому й остаточної редакції українського правопису.

Як наголошував Іван Цюпа, завдяки слову ми розуміємо одне одного. Тож нехай так буде і надалі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 404

10 вересня 2018 року відбулося відкрите заняття з історичної граматики професора, завідувача кафедри української мови Ж. В. Колоїз.

Тема лекції «Історія редукованих голосних ъ, ь» продовжує ознайомлювати студентів із дисципліною, що сягає глибини століть і пояснює майбутнім філологам усі таємниці сучасних мовних процесів. Вивчення історичної граматики, як стверджують історики мови, забезпечує знання не лише процесів, які відбувалися в українській мові на різних етапах її історії, а й усвідомлення загальних законів розвитку мови, її структури, основних складників, місця української мови в загальноєвропейському мовному контексті.

Студенти ласкаво називають цю науку «істграм», а в час найскладнішого «чергування», «занепаду» чи «палаталізації» навіть – «істерична» граматика (бо важко ж таки!). Попри складність дисципліни в очах студентів-словесників немає жаху, жевріє зацікавлення й захват, адже пояснити всі історичні зміни легко й невимушено під силу досвідченій Жанні Василівні. Вона силою лінгвістичної думки «транспортувала» присутніх на занятті в ХІ-ХІІ століття, авторитетно пояснюючи всі явища в системі мови вказаного періоду, зокрема йшлося про сильну й слабку позицію та наслідки занепаду редукованих у системі голосних і приголосних звуків.

Відкрите заняття відвідали викладачі кафедри української мови: З. П. Бакум, Т. І. Вавринюк, Н. А. Березовська-Савчук, М. В. Вербовий, Г. Г. Демиденко, І. О. Іншакова, К. А. Качайло, Н. М. Малюга, Т. М. Мішеніна, Н. М. Шарманова.

Повернувшись з ХІ століття у століття ХХІ можемо точно сказати: історична граматика української мови – одна із лінгвістичних дисциплін, що формує філологічну культуру, а Жанна Василівна Колоїз – компетентний лектор, умілий методист і чудовий філолог, чи, краще, Філологиня, яка живе словом, живе у слові, розуміючи його сутність і глибину, шануючи його походження. Живий класик української літератури Ліна Костенко свого часу написала такі рядки: «Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово без коріння, покотиться, втече». Тому завдання сучасних студентів-філологів так послуговуватися словом, аби воно нікуди не поділося, трималося свого історичного й національного коріння. Завдяки лекції Ж. В. Колоїз ці надважкі й водночас надважливі завдання реалізувати набагато легше!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 779