Минулого тижня на факультеті української філології відбулася звітна конференція з педагогічної практики.
Педагогічна практика є невід’ємним складником професійної підготовки майбутніх учителів-словесніків, оскільки доповнює і збагачує теоретичні знання, які студенти здобули протягом навчання в університеті.
У своїх виступах майбутні вчителі поділилися враженнями про перші професійні кроки. На конференції студенти прозвітували про набутий досвід, про переваги і недоліки організації та проведення виробничої практики. Активна педагогічна діяльність дала змогу студентам ознайомитися з навчально-виховним процесом загальноосвітніх навчальних закладів, із плануванням та проведенням уроків з української мови та літератури, позакласних заходів.
Керівники практики, зокрема проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, доц. К. А. Качайло привітали студентів із завершенням педагогічної виробничої практики, проаналізували та прокоментували результати отриманих знань, умінь та навичок і побажали наснаги в майбутній професійній діяльності.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 281
Ти знаєш, що ти – людина?...
Усмішка твоя – єдина … Очі твої – одні
Василь Симоненко
Як відомо, головним завданням педагогічних закладів вищої освіти є виховання майбутнього педагога, формування й розвиток у нього високої моральності та правової свідомості, що, своєю чергою, визначають зміст соціально-гуманітарної підготовки в майбутній «сродній праці», уможливлюють здійснення процесу інтеріоризації таких складників громадянської позиції, як: «батьківщина», «патріотизм», «право й обов’язок громадянина».
У рамках виховної години викладачем кафедри української мови, доцентом, куратором групи УАФ-16 Качайло К. А. 21 березня 2019 року було проведено захід «Правова культура у свідомості майбутніх учителів».
Куратор Качайло К. А. наголосила, що громадянське спрямування сучасної вітчизняної освіти покликане сприяти усвідомленню свого місця і значення серед інших громадян, суспільства загалом, обранню життєвого шляху, вибору напряму життєтворчості як необхідної умови самореалізації.
Наставник інформувала про мету створення (1945 р.) й задекларовані правозахисні функції ООН, яка є міжнародною організацією, захисником інтересів громадян. Держави, що входили до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини – документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права і свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії.
Дискусія точилися навколо питань про застосування в Україні «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Обговорювалися статті Конституції України (Ст. 31, ст. 41, Ст. 54), викладач апелювала й до юридичної літератури («Конституційне право України», «Цивільне право України», «Трудове право України», «Право інтелектуальної власності»). Розглядалися проблемні ситуації з життя, які передбачали вияв правової культури.
Учасники виховного заходу дійшли висновку, що правова культура у свідомості майбутніх учителів виявляється насамперед у сформованості позитивного, патріотично забарвленого образу України, поважного ставлення до національної ідеї та цінностей українського народу, його історії, культури, традицій і звичаїв та набуття ними позитивних оцінок цих цінностей, стійке прагнення до гуманної поведінки, готовність сумлінно виконувати громадянський обов’язок.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 216
Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов’язку.
Загальний закон – це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого. В. Гюго
20 березня 2019 року проведено кураторську годину у групі УПФ-18 за темою: «Я маю право».
Доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Н. М. Шарманова вирішила організувати обговорення правової тематики у вигляді дискусії, попередньо запропонувавши першокурсникам обміркувати заздалегідь запропоновану тезу, продумати аргументативну базу й навести приклади із власного життя або ж із досвіду рідних, знайомих, друзів.
Варто зауважити, що університетська молодь активно взялася за розгляд окресленої проблематики, ілюструючи прикладами із різних суспільних практик, а не лише обмежуючись окремими ситуативними випадками з побуту чи навчання.
У режимі засідання справжнього дискусійного клубу студенти виявили досить сформовану правову свідомість, політичну й соціальну грамотність, здатність вести колективне обговорення тих чи тих суспільних проблем, прагнення відкрито обстоювати власну позицію та давати відповіді на контраргументи чи контрпропозицію, якщо знаходилися опоненти під час дискусії.
Для майбутніх словесників такі риторичні баталії дуже важливі, оскільки, окрім можливості виявити певний рівень володіння нормативно-правовою базою та чітку громадянську позицію, студенти мають змогу розвивати вміння й навички з культури публічної діалогічної мови, і зокрема її усної форми. Саме участь студентів філологічного факультету в таких виховних заходах дозволяє їм усвідомлювати, що дискусійно-полемічна організація професійного спілкування дає вихід на інші суспільні царини, які розкривають демократичні зміни в державному житті та специфіку інформаційної епохи.
Підсумовуючи дискусійну проблематику, к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова та учасники обговорення суспільних питань дійшли висновку, що прагнення кожної особистості, її право на життєдіяльність в усіх вимірах, соціальний захист з боку держави регулюються законодавчою базою, морально-етичними нормами й еталонами життєзабезпечення в суспільстві та корелюються передовсім із конституційними обов’язками громадянина. А такий свідомий підхід – ми впевнені – засвідчує відповідальність молодого покоління за власне сьогодення та майбутнє своєї родини й країни, усвідомлення нових реальних змін і перетворень, рефлексію правової свідомості крізь призму суспільного співжиття.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 388
Криворізький державний педагогічний університет на базі факультетів української філології та іноземних мов проводить 24-25 квітня 2019 року X Всеукраїнську студентську наукову інтернет-конференцію «Східнослов’янська філологія: здобутки і перспективи» (Завантажити).
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 209
28 лютого 2019 року о 16:00 в Дипломатичній академії при Міністерстві закордонних справ України відбувся прийом із нагоди презентації сайту з вивчення української мови для іноземців «Speak Ukrainian». Сайт виготовлено в 2018 році на замовлення Міністерства інформаційної політики України та на виконання Указу Президента про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови (№156/2018).
У презентації взяли участь: вище керівництво держави, представники посольств та дипломатичних місій в Україні, представники освітніх установ та організацій, які зацікавлені у використанні запропонованого продукту. На заході були присутні й викладачі української мови, які викладають для іноземців.
Сайт «Speak Ukrainian» презентувала команда новаторів, яка створює сучасні проекти для вирішення актуальних питань, що стоять перед державою та суспільством. Головною метою сайту «Speak Ukrainian» є популяризація української мови у світі.
Урочисте відкриття сайту відвідали й викладачі кафедри української мови Н. М. Малюга й В. А. Городецька – провідні фахівці з дисципліни «Українська мова як іноземна», автори навчального посібника для студентів-іноземців.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 404
28 лютого 2019 року на кафедрі української мови відбулося секційне засідання «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики».
Традиційним стало проведення підсумкової викладацької конференції, яка маніфестує здобутки науковців вишу. Філологічні студії презентували викладачі кафедри української мови й аспіранти (Соловйова Т. О., Параскун І. Л.). Розвідки стосувалися сучасних проблем лінгвістки в українськомовному науковому просторі.
Безумовно, досвід проведення дискусії, отриманий під час виголошення наукового доробку, буде знаковою зерниною для науковців-початківців, яка стане невдовзі достиглим і важким колосом, окрасою вітчизняної науки.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 175
Мова – одне з найцінніших надбань людства, душа нації, її генетичний код, скарб, яким пишається наш народ.
До Міжнародного дня рідної мови (21 лютого) на факультеті української філології у групі УАФ-16 відбулася лінгвістична вікторина, яку організували і провели викладачі кафедри української мови доц. К. А. Качайло, доц. І. О. Іншакова, проф. Т. М. Мішеніна.
Боротьба проходила у дружній і невимушеній атмосфері. У вікторині взяли участь дві команди:
І команда – «Філологині»;
ІІ команда – «Лінвогіганти».
Завдання вікторини передбачали закріплення знань із фразеології та синтаксису; вироблення умінь та навичок мовного аналізу, збагачення словникового запасу студентів. Конкурсанти виголошували поетичні рядки з літератури рідного краю, демонстрували ораторську вправність. У наполегливій боротьбі перемогла команда «Лінвогіганти», учасники якої показали ґрунтовні знання з мовознавчих дисциплін.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 214
До Міжнародного дня рідної мови на факультеті української філології відбулися урочистості під гаслом «О слово рідне, що без тебе я!». До організації і проведення знакового для української культури й історії свята були залучені студенти-іноземці та студенти-першокурсники групи УАФ-18 на чолі з куратором – доц. Малюгою Н. М.
Люди говорять різними мовами, їх нараховується близько 7 тисяч (у довіднику Ethnologue: Languages of the World за 2018 рік указано 7097 мов). Мовознавці попереджають: у ХХІ столітті вимруть або опиняться на межі вимирання 90 % мов світу. З тієї великої кількості мов 95 % припадає на дуже малу частину населення світу. За даними ЮНЕСКО, ними розмовляє всього 4 % людства.
Історія свята рідної мови, на жаль, має трагічні витоки. Цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Пакистані в провінції Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш проголошено днем полеглих за рідну мову. Нині кількість мовців бенгалі, за оцінками різних фахівців, становить від 170 млн до 211 млн (включно з тими, для кого вона є другою), у списку мов за кількістю носіїв вона посідає 6 місце. Бенгалі має статус офіційної в Бангладеш та в штаті Західна Бенгалія на північному сході Індії.
В Україні функціонує близько 20 мов. Іншими мовами, окрім української та російської, говорять трохи більше 1 млн. наших співвітчизників.Визнання й пошана всіх мов є шляхом до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона формує нашу свідомість, насичує закладеною в ній культурою. Рідна мова – то духовне багатство, яке передається від покоління до покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і традиції.
До присутніх зі словом звернулися ректор КДПУ проф. Шрамко Я. В. та завідувач кафедри української мови проф. Колоїз Ж. В. Знавцям рідної мови вручили грамоти. Цього року вперше охочі викладачі з інших факультетів та працівники різних структурних підрозділів університету мали змогу у віддаленому режимі в тестовій формі перевірити свої знання. Окрім того, на святковий концерт завітали учні Криворізької школи №72 та Криворізького науково-природничого ліцею.
Вочевидь, організаторам й учасникам дійства імпонує вислів Анатолія Бортняка: «Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики». Завершили свято до болю щемкими словами Расула Гамзатова: «Для мене мови народів – як зірки на небі. Я не хотів би, щоб усі зірки злилися в одну величезну зірку, що займає півнеба. На те є сонце. Але хай сяють і зірки. Хай у кожної людини буде своя зірка». І в руках студентів «спалахнули» зірки – рукотворний Чумацький Шлях, шлях нашої доби!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 517
Деканат факультету української філології, кафедра української мови висловлюють подяку всім 35 учасникам тестування, приуроченого до Міжнародного дня рідної мови, яке відбувалося з використанням платформи MOODLE.
Хай життєва нива щедро колоситься щастям, а тепло сердець друзів, колег та однодумців наповнює Вас невичерпною енергією й оптимізмом. Нехай здійсняться всі Ваші творчі задуми, кожен день буде осяяний почуттям любові, взаєморозуміння, а добре здоров’я, гарний настрій стануть запорукою успіху в усіх починаннях.
Пам’ятаймо, що все задумане – справа наших рук і небайдужих сердець. Тож хай постійними супутниками стануть козацька впертість і непохитність, натхнення й оптимізм, а Господь посилає благодать на всі добрі справи в родині, у колективі, у державі.
З усіх достойників, які долучилися до тестування, назвемо (в алфавітному порядку!) найкращих знавців рідного слова. А їх чимало!
- Антоненко Юлія Валеріївна
- Гребень Оксана
- Козаченко Надія Павлівна
- Крамаренко Тетяна Григорівна
- Левченко Ольга Федорівна
- Левченко Вікторія
- Павлик Олена Анатоліївна
- Плотнікова Вікторія
- Польгун Катерина В’ячеславівна
- Шрамко Ярослав Владиславович
Запрошуємо Всіх на урочистий захід, який відбудеться 21 лютого 2019 року о 12.10 у гуманітарному корпусі КДПУ.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 322
У рамках профорієнтаційної роботи викладачі кафедри української мови на чолі із завідувачем Колоїз Ж. В., а також за участі куратора – доцента Качайло К. А., адміністрації Криворізької гімназії № 127 15 лютого 2019 року провели виїзне тренувальне тестування з української мови та літератури.
У тестуванні взяли участь понад 150 учнів 9-11 класів. Перед виконанням тестових завдань майбутнім абітурієнтам докладно пояснили, як правильно вносити відповіді до бланку. Викладачі закликали до систематичної й наполегливої праці задля досягнення належного результату ЗНО. Зовнішнє незалежне тестування з української мови та літератури є тими скрижалями, що визначають естетику рідного слова й письменства (litterarum), міру їх відчуття, розуміння ріднизни як невід'ємної риси свого буття й обшир його розвою в сучасному полілінгвальному світі.
Проведення виїзних тренувальних тестувань стало традицією, яка засвідчує безперервний діалог загальноосвітньої і вищої педагогічної школи.
У цьому закладі профорієнтаційна робота здійснюється також на рівні науково-дослідницької діяльності учнів, які презентують розвідки, що маніфестують неповторний естетичний ресурс літератури рідного краю (Григорія Гусейнова, Любові Баранової, Любові Голоти, Сергія Дараги, Івана Кошицького, Олександри Омельченко, Леоніда Савоніна, Василя Скрипки, Олексія Старикова, Володимира Стецюка й інших) на щорічному Краєзнавчому форумі.
Вивчення літературного краєзнавства уможливить збагачення досліджень новими фактами, матеріалами з життя і творчості літераторів регіону, оскільки учні проживають і працюють у місцевості, пов’язаній з іменами митців.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 441
