23 березня 2021 року професорка кафедри української мови Білоконенко Людмила Анатоліївна за допомогою додатка Zoom провела відкриту лекцію з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» для студентів ІІ курсу денної форми навчання на тему «Займенник як частина мови», на якій був присутній ректор університету, проф. Я. В. Шрамко, декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, завідувачка кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, а також викладачі кафедри української мови.Людмила Анатоліївна, ураховуючи особливості дистанційної роботи, візуалізувала навчальний матеріал, що полегшило його сприйняття та вможливило виокремлення найважливіших аспектів теми.За результатами обговорення, лекція була визнана як така, що проведена на високому науково-методичному рівні, відповідає робочій програмі та мета якої досягнута. Присутні на лекції викладачі також акцентували на продуктивній роботі студентів ІІ курсу, які були зацікавлені лекцією та активно працювали.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 509

Факультет української філології (кафедра української мови) проводитиме моніторингове тестування з української мови 27 березня 2021 року о 10:00 з використанням GOOGLE-форми. Усі охочі зможуть перевірити свої знання, уміння й навички, увійшовши в систему за покликанням, поданим на сайті кафедри української мови в рубриці «Новини та оголошення» (https://kdpu.edu.ua/ukrainskoi-movy/zahalna-informatsiia/novyny-ta-oholoshennia.html). Покликання буде активним упродовж дня.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 312

18 березня 2021 року, після проведення методсемінару кафедри української мови, відбулося секційне онлайн-засідання звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики навчання» (голова секції: д.філол.н., проф. Білоконенко Л. А.). 

Учасники заходу мали змогу розглянути й обговорити важливу різнопланову проблематику мовознавчої та лінгводидактичної царин, традиційні й новітні підходи до вирішення тих чи тих наукових питань.

Найбільш жваво обговорено доповіді аспірантів кафедри української мови, де увазі досвідчених колег представлені напрацювання молодої генерації науковців.

Відтак у заслуханих виступах інтерпретовано актуальні питання сучасної лінгвістики та методики викладання академічних курсів у закладах вищої освіти, акцентовано на різноманітних підходах щодо декодування мови, особливостях розв’язання мовознавчих і лінгводидактичних проблем, окреслено перспективи подальших наукових пошуків викладачів й аспірантів. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 345

11 березня 2021 року викладачі, аспіранти і студенти факультету української філології взяли участь у Всеукраїнських Шевченківських читаннях, які проходять на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» в онлайн-режимі на платформі ZOOM.Організатор читань Світлана Євгенівна Ігнатьєва, к. філол. н., завідувач кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка», зачитала привітання всім учасникам заходу від кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, де разом із побажанням плідної праці пролунало Шевченкове слово, яке завжди стоїть на сторожі становлення української нації.

 Нині досвідчених і молодих учених-мовознавців, шевченкознавців, культурологів, студентів-словесників зацікавила власною оригінальною інтерпретацією мовної особистості Тараса Григоровича Шевченка відома філологиня – Тетяна Анатоліївна Космеда, доктор філологічних наук, професор Познанського університету імені Адама Міцкевича. Тема лекції «Тарас Шевченко – відомий і невідомий: Ego і Alter Ego поета», вибудована на засадах окремих аспектів лінгвоперсонології та основних положень теорії автокомунікації, презентувала мовний портрет українського митця у світлі новітніх лінгвософських, етнопсихологічних і лінгвокультурологічних підходів. Тетяна Космеда зауважила, що його мовна особистість формувалася в екстремальних життєвих умовах, адже геній Шевченка залишався генієм і за надзвичайних обставин та нестандартних ситуацій. Вона торкнулася важливих штрихів до портрета письменника крізь призму осмислення його психотипу, що лежить в основі аналізу психології митця, психології його творчості та специфіки поетової саморецепції. Усі небайдужі слухачі, кого цікавлять питання мовно-літературної освіти і просвіти, ніби побували в мовознавчій майстерні Тетяни Космеди, мали змогу перейнятися своєрідною психоемоційною сферою поета, відчути словесні й іконічні репрезентанти його екзистенційних пошуків та ще раз переглянути давно відомі, стереотипні установки щодо творчої постаті Тараса Шевченка. У ракурсі розглядуваної проблематики лекторка продемонструвала досвід аналізу діалогу Ego і Alter Ego як вияву автокомунікації письменника, що віддзеркалене в щоденнику, написаному російською мовою. У виступі доповідачка наголосила на тому, що Тарас Шевченко, перебуваючи в чужомовному комунікативному середовищі, виявляє себе справжньою «зіркою» в найвищих салонах Петербурга, що з позицій сьогодення і в термінах сучасної науки характеризує високий рівень його комунікативної міжкультурної компетентності. Акцентовано також: діалог між Ego та Alter Ego відбувається не тільки в щоденнику, де він своєрідно вербалізується, а й у Шевченковій свідомості, що знаходить вияв у інших знакових речах – у полотнах, вишуканих манерах, власне щоденниковій діяльності тощо.

Наприкінці зустрічі тривала вільна наукова рефлексія, де учасники могли поставити низку питань доповідачці за змістом прослуханого, висловити власну думку щодо порушеної проблематики.Залучення здобувачів освіти різних ступенів до участі в подібних наукових заходах, де відомими лінгвістами обговорюються дискусійні питання мовознавства, має на меті збагатити поле наукових пошуків аспірантської та студентської молоді, аби вона презентувала надалі власні філологічні здобутки.

Зібрання висновкувало, що Тарас Шевченко, на жаль, ще до кінця не пізнаний, проте це стає в нагоді наступним поколінням шевченкознавців і відкриває нові перспективи в дослідженні мовної особистості поета в аспекті лінгвоперсонології та лінгвокреативності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 771

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 328

Уже традиційно в переддень ушанування Міжнародного дня рідної мови кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету щиро вітає всіх із прийдешнім святом і долучається до міжнародних і всеукраїнських акцій щодо підтримки, захисту й популяризації рідної мови.

Привертання уваги міжнародної спільноти до теми захисту національних мов є вагомим кроком до визнання самобутності й різномаїття мов і культур.

МОВИ – ЦЕ ВАЖЛИВО!

Саме цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. 21 лютого вся світова громадськість, представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі.

Історія ж самого свята, на жаль, має присмак гіркоти: 21 лютого 1952 року у провінції Бангладеш влада Пакистану жорстко придушила демонстрацію молоді, яка висловила свій протест проти урядової заборони на вживання рідної – бенгальської – мови. Відтоді щороку Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 

Міжнародне свято покликане захищати мови як виразники культурної спадщини тієї чи тієї нації, тому в ухвалі лейтмотивом звучить теза про «підтримку мовного та культурного різноманіття». ЮНЕСКО своїм рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної й національної ідентичності.  

Ми з дитинства знаємо: мова – це відображення буття народу, віддзеркалення його суспільного поступу. Кожний свідомий громадянин усвідомлює те, що мова – це чинник самозбереження й самоідентифікації нації, виразна ознака її ментальності й самосвідомості. Мова акумулює ціннісні вподобання етносу, його ідеали, вбирає традиції та досвід попередніх поколінь і передає цей духовний скарб нащадкам. Мова – це ще й реальний екскурс в історію народу, яка транслює різні етапи становлення його світогляду й самобутньої культури, репрезентує аксіологічний, інтелектуальний потенціал багатовікової еволюції нації.
І хай ми сьогодні в дистанційно-карантинних умовах не можемо зібратися великим університетським гуртом, аби традиційно, широкоформатно вшанувати свято рідної мови, проте ми в змозі ще раз визначитися, хто ми і чиїх батьків діти, усвідомити значення рідної мови в часі і просторі, яка кілька тисячоліть вбирає Слово батьків – з усіх віків. Ми не позбавлені нині й можливості осягнути актуальність афоризмів про силу і міць слова, сказаних свого часу видатними українцями:

Мова – то серце народу: гине мова – гине народ (Іван Огієнко);

Найбільше і найдорожче добро в кожною народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє дивне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).

Тож варто згадати в день рідномовного свята громадянську позицію палкої Лесі Українки, яка сповідувала: «Живеє слово – се талан». Адже, і справді, рідне слово на рідній землі – це доля-талан, то твердая криця, генетичний код української нації.

Тільки рідне слово найкраще передасть велич людської натури й орлиний лет її фантазійної уяви, гучний передзвін пташиного співу і ледь вловиме дзюркотіння прозорого джерельця, насичену золоту палітру пшеничних степів і безмежну глибінь блакитного неба.
Тільки рідне слово переливається музичним водограєм, а материнська мова звучить чудовою мелодикою пісні, адже саме в ній вона збереглася, як і в струнах душі українства, та пронеслася крізь лихоліття віків. Отже, ми ніколи не позбавлені такої можливості – зачаровуватися колоритом Шевченкового звернення чи гармонією Лесиної словопісні:

Усе відбивається в пісні, як в морі,
Рожевая зоря й червоная кров,
І темна ненависть, і ясна любов,
І пломінь пожару, і місяць, і зорі.
Та пісня, як море, і стогне, й рида,
І барвами грає,
І скелі зриває,
               Як чиста прозора вода (Леся Українка).

Хай мова, освячена тисячолітнью незламністю, прометеєвим вогнем вистражденого рівноправ’я у своїй хаті, на своїй землі, і надалі розкриває барви рідних краєвидів, бринить витонченим ароматом свіжої паляниці, тремтячим подихом легкого вітру і шепотом молодого листя, ніжно торкає наші обличчя посмішкою сонячних промінців, зігріває душі й оселі теплом родинного спілкування. Хай рідномовні стежки завжди ведуть нас до батьківської хати, освітлюють наші життєві шляхи тонуванням рідної домівки, міцно огортають ніжністю материнської колискової. Хай багатобарв’я рідної мови наповнює наші серця милими відчуттями, а наш усесвіт – рідним звучанням! 

Бережімо рідну мову, плекаймо й розвиваймо її щодня! Її та наше майбуття – не лише в гаслах!

Ми спільно, усією громадою хочемо опікуватися красою рідного слова та дбати за зміцнення його позицій саме в українському суспільстві. Тому й упевнені: українці в Україні нарешті усвідомлять, що рідна мова – це світовий духовний тренд, а українська мова – це важливий атрибут Української держави, репрезентант її престижу в планетарному вимірі.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1252

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 340

В українському суспільстві, де в політичних іграх мовне питання часто є козирною картою, де мовне будівництво позначене тенденцією «крок уперед, два кроки назад», День рідної мови – можливість заявити про свою позицію, нагадати, що мова має значення. Це спроба вкотре розчистити замулені джерела, що її живлять.

Свого часу Володимир Сосюра ставив питання, відповідь на яке довго шукати не потрібно, однак чути її не хочеться:

Невже народ мій мову губить!?

Не вірю я! Це не народ!

Окремі люди.

Гостро стоїть питання мови, мовної ідентифікації громадянина держави Україна, воно ніяк не залишає площину конфлікту. Це й провокації на мовному ґрунті в освітній галузі (вища і середня школа), і скасування нової редакції «Правопису української мови», і намагання внести поправки до законодавчої бази про обов’язковість української мови у сфері обслуговування.

Перефразовуючи слова класика, «окремі люди» за мовчазної згоди тих, кому «какая разница», нівелюють зусилля поколінь із розбудови етнічної мови найбільшої країни Європи. Але «Не вірю я! Це не народ!».

Історія мови і нації невіддільна, у цей день ми вшановуємо полеглих на Майдані, знищених тоталітарним режимом, убитих через переконання і мовні уподобання. Не можемо не погодитися з Феофаном Прокоповичем: «Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою». Будь ласка, почуйте наші голоси: «Я з українців, про що кажу охоче і з гордістю!»

До Дня рідної мови студенти 3 курсу факультету української філології КДПУ підготували відеозвернення, у якому немає жодного випадкового слова, усі змонтовані фрагменти – ланки одного ланцюга.

Яку думку ми хотіли донести? Відповідальність за долю мови не можна покладати на солов’їв, уже так той епітет «солов’їна» затерли, що солов’ям скоро голос пропаде. На мовній ниві працювати припадає саме нам: «Хто ж тоді, коли не ми, брати?».

З повагою і любов’ю до рідної мови –

кафедра української мови факультету української філології

Велика подяка організаторам заходу: доценту Малюзі Наталії Миколаївні та студентам (Гармашевій Поліні, Городецькій Анні, Гребень Оксані, Грубяк Валерії, Дубовік Ганні, Дубовік Олександрі, Іванюк Анастасії, Кравцю Ростиславу, Міхєєву Ростиславу, Пономаренко Дарині, Пугач Анні, Пустовар Інесі, Самойленко Валерії, Чернюк Поліні, Чумаченко Аліні, Шаповал Яні).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 498

«Межі мови моєї нації означають межі мого світогляду»

Вільгельм фон Гумбольдт

11 лютого 2021 року в сесійній залі виконкому Металургійної райради відбулося засідання координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання дітей і молоді, куди запрошена була доцент кафедри української мови к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова.
Серед присутніх на заході були голова Металургійної районної у місті ради Г. А. Шаповалов, завідувач відділу у справах сім’ї та молоді О. Малахова, депутат міської ради, голова постійної депутатської комісії з питань ветеранів, сімей загиблих і безвісти зниклих, керівник Координаційного центру допомоги учасникам АТО та членам їх сімей В. А. Самойленко, голова Металургійної районної організації ветеранів Є. Філоненко, голова Української спілки ветеранів війни в Афганістані у Металургійному районі М. О. Кобзар, адміністрація закладів середньої і позашкільної освіти, представники закладів вищої освіти, профтехосвіти, Криворізького військкомату, члени районної координаційної ради, інших установ і організацій, які опікуються питаннями національно-патріотичного виховання учнівської і студентської молоді.

Наскрізною ідеєю звучала теза про визначальне місце рідної мови в національно-патріотичному вихованні. Тому логічно в цьому контексті стало виголошення першою доповіді про значення мови в системі національної освіти й українського державотворення загалом, про механізми впровадження Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в умовах сьогодення.

Спираючись на законодавчу базу державної мовної політики і мовної розбудови в Україні, доцент кафедри української мови Н. М. Шарманова зазначила, що, незважаючи на задекларованість державного статусу української мови, реальний стан щоденного вжитку мовного ресурсу в побуті, у родинному спілкуванні, у формальній і неформальній професійній комунікації, у ЗМІ та низка інших чинників наразі викликають занепокоєння функційними обмеженнями саме української мови і, мабуть, давно вже потребують актуалізації основних засад мовної політики. Аналіз мовної ситуації в державі на підставі постійних соціологічних досліджень свідчить про наявність окремих політичних спекуляцій щодо її використання, а це відповідно створює суспільну напругу в державі, суперечить інтересам національної безпеки України. Такий стан є неприпустимим в аспекті європейського і світового державотворення, коли питання мовної політики осмислюються з позиції суверенітету країни.
Задля усунення такої небезпеки якраз і запропоновано в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року розширити сферу застосування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, стимулювати захист національного мовно-культурного й мовно-інформаційного простору. Із цим пов’язане покрокове впровадження і безумовне виконання конституційної норми, і зокрема п. 30 щодо використання української у сфері обслуговування. Відтак нововведення набули чинності від 16.01.2021 року й торкаються кожного громадянина, який користується будь-якими послугами в різних суспільних царинах.

Досить показовим у світлі всіх викладених положень є системне й неперервне формування української мовної особистості, яке може бути забезпечено спільними зусиллями всіх суспільних інституцій – родини, освітніх закладів, органів державної влади і місцевого самоврядування, ЗМІ тощо.
«Стратегія мовної освіти визначена одним із пріоритетів розвитку сучасної вітчизняної освіти, – висновкувала доповідачка. – Зважаючи на суспільні виклики й запити соціуму, компетентнісну парадигму в системі освіти, вважаємо, що вища освіта орієнтована на плекання майбутньої національної еліти, яка здатна забезпечити успішний розвиток держави. І саме українська мова як генетичний код нації, як репрезентант української ментальності відіграє провідну роль у формуванні духовно багатої, свідомої особистості, яка спроможна вільно володіти всіма засобами української мови у процесі щоденної фахової комунікації в усіх сферах суспільного життя».

При обговоренні доповіді присутніх зацікавила інформація про проведення різноформатних заходів, які ініціює кафедра української мови і які традиційно проходять на факультеті української філології задля підвищення престижу української мови. Учасники зібрання зацікавилися також моніторингом мовного питання в Криворізькому педагогічному, специфікою впровадження в освітньому процесі засад мовної політики та їх засвоєння здобувачами вищої освіти. Окрім того, очільники місцевої влади торкнулися аспектів подальшої співпраці з нашим університетом.

На заході виголошено низку доповідей в аспекті заявленої тематики, розкрито питання щодо розвою національно-патріотичного виховання в закладах освіти різних типів.

Щиро сподіваємося, що порушена мовна проблематика і надалі визначатиме стратегічні пріоритети й орієнтири в подоланні деформацій національного мовно-культурного простору та сприятиме успішній мовній розбудові, підвищенню престижу української мови, вихованню в української молоді мовної свідомості та національної гідності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 346

Сьогодні, 06 лютого 2021 року, на факультеті української філології відбулося моніторингове онлайн-тестування з української мови. Поетапне проходження тестового контролю було організовано професорсько-викладацьким складом кафедри української мови на чолі з її очільницею д. філол. н., проф. Колоїз Ж. В. Процедура виконання тестового контролю за визначеними критеріями оцінювання заздалегідь обговорена на попередніх засіданнях й науково-методичному семінарі кафедри української мови.
Реєстрація учасників здійснювалася з 09.50 год., а доступ до тестів з використанням GOOGLE-форми було надано з 10.00 до 14.00 год. Серед зареєстрованих 88 учасників – учні і студенти з різних закладів освіти (ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл та коледжів), а також випускники попередніх років. Понад 30 осіб обрали принцип анонімності, залишивши за собою право не вказувати місце свого навчання чи роботи у відповідній графі.
Майбутнім абітурієнтам, аби вони могли перевірити власні мовні здібності, запропоновано низку тестових завдань різного рівня складності, що охопили програмний матеріал з української мови, української літератури та знання специфіки підготовки власного висловлення (есе).Результати тестування учасники отримали автоматично після заповнення форми. Відразу вони мали змогу ознайомитися з інформацією про кількість правильних відповідей та оцінкою рівня знань з української мови. Наведемо відповідну аналітику: середній бал – 48; середній рівень освітніх досягнень у балах становить 47,29 зі 100 балів. Майбутні абітурієнти виявили досить широкий діапазон в отриманні балів: від 2 до 100. Спостерігаємо у відповідях учасників типові помилки з тих або тих вивчених у шкільному курсі розділів науки про мову.Організатори сьогоднішнього моніторингового випробування з української мови щиро сподіваються, що отриманий предметний і психологічний досвід допоможе учасникам  успішно скласти ЗНО і вступити до обраного (чи омріяного) закладу вищої освіти.

Усіх, хто долучається до онлайн-моніторингу в нашому виші, щиро запрошуємо

до творчої студентської когорти Криворізького державного педагогічного університету!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 377