15-16 квітня 2025 року у чорногорському місті Котор відбулася міжнародна конференція Cultural Development and the Future of Cultural Policy, у якій прийняли участь доценти кафедри англійської філології Л.Д. Федоряка, І.С. Зоренко та І.М. Клименко. Конференційний контент був сфокусований здебільшого на проблемах балканського регіону, але організатори цього форуму з Університету «Медітеран» (Подгоріца) запропонували для обговорення чимало питань, що є нагальними і для інших європейських країн. Така програма сприяла розгляду аспектів культурної політики у форматі від глобального до локального масштабу, і навпаки. На заході, який проводився за підтримки Міністерства освіти, науки та інновацій та Міністерства культури і масових комунікацій Чорногорії, ішла мова про майбутнє культурної політики, перспективний розвиток культурних об’єктів, специфіку сприйняття сучасними реципієнтами культурних надбань, культурну демократію як шлях до встановлення соціальної справедливості, культурний обмін як політичний фактор, про роль культурної парадигми у формуванні резильєнтності малих і великих держав тощо. Зацікавленість учасників конференції викликали також і проблеми взаємодії інноваційних технологій з культурними практиками, лінгвістичні аспекти культурології (переосмислення лінгвістичної ідентичності, корпусний аналіз європейських культурних показників та ін.). Багато уваги спікери приділили і функціям культурних заходів у збереження національної ідентичності у глобалізованому світі, культурним трендам, гастрономічним і ціновим факторам культури різних націй, штучному інтелектові у культурній сфері. Оскільки історія молодих незалежних балканських країн багато в чому схожа з українською, то знайшлося і немало спільних проблем, серед яких пальму першості тримає проблема державного фінансування і приватних інвестицій у культурну сферу.
Доцент кафедри англійської філології Л.Д. Федоряка зазначила: «Будь-яка конференція – це різноплановий досвід, але, як на мене, йому передує інтелектуальне і емоційне збагачення. Цього разу його забезпечили кілька чинників. Перший – літературознавчий. Наша секція не була чисельною, але була потужною з огляду на глибину тематики і суголосність із акцентами конференції, а також у плані репрезентації проблем, які можна вважати не лише актуальними, а й інтернаціональними. Напередодні дня народження В. Шекспіра спікери віддали шану Бардові, зосередивши доповіді навколо персоналії драматурга. Відомі колаборативні практики, постановки Шекспірівських трагедій на чорногорській сцені, методика викладання його творів у навчальних закладах, твори місцевих авторів, що перегукуються з Шекспіровими п’єсами, – ці аспекти вимагали заглиблення і обдуманих рефлексій. Обговорення показало, що всі доповідачі тримаються однієї хвилі, адже усвідомлюють, що Шекспірова творчість як неперевершений культурний феномен наразі поза часом і простором, і в майбутньому її вплив на світову культуру буде тільки збільшуватися. Таке занурення у добу пізнього англійського Ренесансу з концентрацією на одній персоналії через знання згодом трансформується у досвід, який визначить і перспективи наукових досліджень у зазначених напрямках, і можливі варіанти компаративних і спільних розвідок.
Другий інспіруючий потік – науковий. Британські ключові спікери, які задавали тон і спонукали до дискусій, захопили увагу аудиторії своїми якщо не новими, то своєчасно представленими підходами до рецепції і збереження культурних надбань у сучасному світі. Як зазначив головний редактор часопису Cultural Trends Стівен Хендлі, «думаючи про майбутнє і озираючись на минуле, ми зараз не лише зберігаємо культуру, але і захищаємо її автентичність від імовірних сьогодні шкідливих впливів». А декан факультету культурології університету Лідз Бен Вомслі наголосив, що культурні цінності (естетичні, духовні, соціальні, історичні, автентичні) треба створити, потім виплекати, і лише тоді оцінювати не як якусь книжну субстанцію, а як реальні об’єкти. Ці думки, давно знайомі, крізь призму українського воєнного контексту прозвучали не лише актуально, але і тривожно і застережливо…
Третій вимір – культурний. Інакше і бути не могло. Організатори конференції представили кілька прекрасних культурно-просвітницьких заходів, як-то презентації книг, виставку студентських робіт, джазовий концерт, демонструючи цим самим «культуру в дії» і відтворюючи ідейно-змістовну специфіку форуму на інших рівнях.
І четвертий, базовий, ракурс – інституційно-академічний. Усі попередні висновки (як і самі відвідини которської конференції) стали можливими завдяки партнерським домовленостям кафедри англійської філології КДПУ з факультетом іноземних мов Університету «Медітеран». Ми приємно вражені високим рівнем організації конференції і злагодженою роботою наших партнерів на всіх ланках цієї відповідальної роботи. Зусиллями керівника департаменту міжнародних зв’язків Наташі Кралєвич, декана факультету іноземних мов Олени Лілової та заступника декана Тамари Йовович ми отримали нагоду відвідати різні секційні засідання, познайомитися з колегами, з якими будемо кооперуватися для проведення майбутніх навчально-наукових заходів».
Щиро дякуємо партнерам із Університету «Медітеран» за організацію і можливість долучитися до престижного наукового заходу!
Маємо сподівання на зміцнення академічних зв’язків і подальшу співпрацю!
