23 лютого 2024 року відбулася гостьова лекція «Назви продуктів харчування в українській і польській мовах» доктора філологічних наук (Україна), доктора габілітованого (Польща), професора Варшавського університету (кафедра україністики) Ірини Віталіївни Кононенко.
На лекцію завітали викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти факультету української філології (бакалаврський та магістерський рівень), здобувачі освітнього ступеня «доктор філософії».
Як відомо, у сучасному світі носіями слов’янських мов є більш ніж 300 млн. осіб. Близькість цих мов пояснюється як їхнім спільним походженням, так і різноманітними контактами, що тривають упродовж століть. Українська та польська мови входять до слов’янської групи індоєвропейської сім’ї споріднених мов. Студенти-філологи мають змогу вивчати цю лінгвістичну теорію під час опанування обов'язкових дисциплін «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Польська мова», «Історія української літературної мови» тощо. Варто зауважити, що матеріал прослуханої лекції може бути корисним у процесі написання курсових та кваліфікаційних робіт, збагачення академічної культури здобувачів освіти всіх рівнів, задля професійного розвитку, удосконалення комунікативної компетентності та ін.
Наприклад, неабияке зацікавлення викликав аналіз лексеми оселедець, адже без сумніву складовим компонентом картини світу кожного народу є, зокрема, національна кухня. Скажімо, в українській мові слово оселедець за принципом вторинної номінації позначає старовинну чоловічу козацьку зачіску, а через це стало уособленням козака. Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко). У польську мову увійшло слово osełedec (sełedec), яке вживається тільки для створення українського історичного колориту: Wsunął się do pokoju Hryhory Oroszczenko w szarej świtce swej, z kosmykiem włosów osełedec naśladującym (E. Orzeszkowa). Такі та інші цікаві узагальнення озвучила Ірина Віталіївна під презентації мовного матеріалу.
Очевидно, контрастивний аналіз української та польської мов має, з одного боку, враховувати вже відомі дані щодо ментальних рис кожного народу й їхнє відображення в мові, з другого боку, репрезентувати такі результати зіставлення мовних явищ, які надають додаткову інформацію щодо мовної особистості українця й поляка. На тлі посилення міжкультурних взаємин двох народів такі публічні заходи набувають неабиякої актуальності.
Здобувачі освіти залишили позитивні відгуки:
Лекція Ірини Кононенко дала змогу порівняти українські та польські культурні особливості крізь призму назв продуктів харчування. Розглянуто українську лінгвокультурему ‘оселедець’ у зв'язку з її польським еквівалентом ‘śledź’ як таким, що має спільне слов'янське походження. Однак досліджуваний матеріал має потенціал для виходу в ширший контекст із зіставленням як споріднених, так і неспоріднених мов, оскільки оселедець відіграє важливу роль у багатьох європейських культурах. Вдалося виділити дві "ізоглоси": 1) укр. оселедець, пол. śledź, ісл. sild; 2) англ. herring, серб. харинга. Також висвітлено історичне тло міжкультурних контактів, а також роль в цих процесах діалектів. Зацікавлює нестандартне бачення дослідницею відмінностей у мовних картинах світу українців і поляків. Аналізовані лінгвокультуреми мають різний семантичний потенціал. Наприклад, у поляків оселедець асоціюється із закінченням посту, а в українців є уособленням козака. Ірина Кононенко продемонструвала глибоке розуміння взаємодії мови та культури, аспектів історії та суспільства обох країн (Решетніков Дмитро, УІФ-20).
Було цікаво послухати! Дякуємо за таку можливість!🙌🏼(Павлюченко Карина, УАФ-22).
Було надзвичайно приємно слухати пані Ірину. Лекція була дуже цікава. Особливо частина про етимологію слова «оселедець». Наче таке звичайне та просте слово, але я насправді ніколи не задумувалась про його походження. Відразу помітна ця клопітлива робота з інформацією. Усе подано чітко і лаконічно. Була рада відкрити щось нове для себе! (Криворучко Ірина, УАФ-22).
Висловлюємо подяку Ірині Віталіївні Кононенко за запрошення на лекцію, сповнену пізнавальною лінгвокультурною інформацією, за мотивацію глибше вивчати рідну мову та інші мови, зокрема й у зіставному контексті.
