1 березня відбулося засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською!», організоване «Бібліотекою на Поштовій», за участі доцента кафедри української мови Наталії Малюги.

Тема: Національний характер та культурно-історичний досвід народу в прислів’ях: російсько-українські паралелі.

Це вже друга така зустріч криворіжців, зацікавлених мовними питаннями, бібліотекарів нашого міста і викладачів Криворізького державного педагогічного університету, яким є що презентувати широкому загалу. І вдруге Наталія Миколаївна прийшла на засідання клубу не з пустими руками, а з цінним подарунком – її величністю Книгою! Представлене видання являє собою ґрунтовну працю викладачів кафедри української мови – «Російсько-український тлумачний словник паремій». Тому й тема для обговорення невипадкова, дібрано найпоказовіші зразки паремійного фонду, що якнайвиразніше показують особливості української та російської культури, ментальності, світогляду.

«Паремії відбивають характер етносу, його культурний досвід. І саме через смакування ось цього значення прислів’їв і приказок можна зрозуміти, як той чи той народ сприймає цей світ», – наголосила Наталія Малюга на початку своєї доповіді.

І найперші приклади, запропоновані для ознайомлення, стосуються важливого для нас поняття дружби. Українці – нація дружелюбна, шанує близькі стосунки між друзями, братами, кумами, однак і межа тій дружбі буває. А між українським народом і росіянами, наголошує Наталія Миколаївна, дружби бути не може, їй кінець, і уже офіційно!

Великий пласт паремійного багатства української мови становлять одиниці, пов’язані з родинним життям і побутом. Цікаві приклади були доповнені й змістовними ілюстраціями, на які звертала увагу доповідачка. Пояснюючи і коментуючи паремії, Наталія Малюга звернула посилену увагу на вислів рідня до чорного дня, що досить показово ілюструє ситуація, у якій перебувають українці сьогодні, у час війни, адже ця російсько-українська війна роз’єднала своєю непроглядною чорнотою багато сімей, українцям важко (або  й несила!) спілкуватися з ріднею, якщо вона, до прикладу, проживає у країні-агресорці.

Багато прислів’їв і приказок відображають гумор, притаманний українцям, бо за допомогою гумору легше переживати скрутні моменти. Отже, без гумору нікуди, – підсумовує Наталія Миколаївна, – а самі українські паремії добріші, відображають гуманніше ставлення до людей, до жінок, наприклад до дружини.

Одним із творів, де сипано-пересипано прислів’ями і приказками є роман Євгена Гуцала «Позичений чоловік», який і порадила слухачам клубу пані спікер. Твір дозволить відволіктися від буденності, звеселить, потішить чудовою мовою й оригінальністю.

Коментування прикладів повсякчас перегукувалося з нашим сьогоденням, постійні зіставлення російсько-українських відповідників показали наскільки несхожими є два народи: як ми по-різному цінуємо родинні зв’язки, як розуміємо щастя, наскільки глибокими є наші знання про світ довкола нас.

До обговорення цікавих варіантів відомих прислів’їв і приказок долучилися постійні відвідувачі клубу, які ставили запитання, наводили свої приклади, проявивши допитливість і мовну пильність.

Одна ластівка весни не робить (то ще не весна) – вислів, який викликав жваву полеміку і уточнення від Наталії Миколаївни: «Наші ластівки точно зроблять цю весну. Наша весна буде переможною!».

Щиро вдячні Наталії Малюзі за пізнавальну розповідь про скарбницю мовного фонду – паремії і, відповідно, популяризацію рідної мови серед жителів міста.

Дякуємо клубу «Спілкуймося українською!» за надану можливість презентувати криворізьким читачам словник паремій і долучити їх до народної мудрості, закоріненої в нашій мові.