Між Інститутом археології НАН України та Криворізьким державним педагогічним університетом укладено черговий договір про наукову та освітню співпрацю. Документ передбачає подальший розвиток спільних досліджень, організацію археологічних практик для студентів, а також реалізацію наукових і просвітницьких проєктів.
Співпраця між установами має вже тривалу історію - вона успішно триває з 2018 року в межах діяльності Скіфської Правобережної археологічної експедиції під керівництвом Олександра Могилова. За цей час було проведено низку польових досліджень, до яких активно залучаються студенти та викладачі університету.
Не став винятком і 2026 рік .
У рамках оновленої угоди заплановано продовження спільних археологічних робіт, розширення напрямів досліджень та поглиблення наукового партнерства. Підписання договору підтверджує взаємну зацікавленість сторін у розвитку української археологічної науки, підготовці молодих фахівців та збереженні історико-культурної спадщини.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 475
Кафедра історії КДПУ уклала договір про співпрацю з Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм. Відтепер музей стане базою для проходження навчальної музейної практики студентів.
Співпраця передбачає залучення здобувачів освіти до практичної роботи з музейними фондами, участь у підготовці експозицій, науково-дослідницькій та просвітницькій діяльності. Такий формат взаємодії сприятиме поглибленню фахових знань, набуттю практичних навичок і формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців.
Висловлюємо щиру подяку колективу музею за відкритість до співпраці та підтримку освітніх ініціатив.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 506
Науково-методичний форум «Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти».
Захід відбувся 16 квітня 2026 р. в межах реалізації меморандуму про співпрацю з Радою Європи за участі освітніх інституцій та видавництва «Літера», що підкреслює важливість міжінституційної взаємодії у процесі модернізації історичної освіти. У виступах представників Обсерваторії історичної освіти Ради Європи було окреслено її ключову місію - системне дослідження стану викладання історії в країнах-членах, а також вироблення рекомендацій щодо вдосконалення змісту та методик навчання.
Особливу увагу було приділено проблемам методики та методології історії, зокрема критичному переосмисленню марксистської концепції історичного розвитку та соціальної парадигми, що тривалий час визначала підходи до інтерпретації історичного процесу в пострадянському просторі. У цьому контексті наголошувалося на необхідності формування плюралістичного, науково обґрунтованого підходу до викладання історії, вільного від ідеологічних нашарувань (ректор КНУ В. Бугров).
Представники Міністерства освіти і науки України акцентували увагу на стратегічному значенні європейської та євроатлантичної інтеграції у сфері освіти, зокрема через оновлення навчально-методичного забезпечення. Було відзначено вагому роль видавництва «Літера» як партнера у створенні сучасних підручників, підкреслено, що розроблення нового освітнього продукту сьогодні є комплексним процесом, який поєднує наукову експертизу, методичні інновації та відповідність міжнародним стандартам.
Окремо було висвітлено питання участі України в Обсерваторії історичної освіти Ради Європи. Попри те, що ініціатива створення інституції була започаткована раніше (зокрема за участі французько-російського партнерства), Україна долучилася до неї у 2022 р., що було зумовлено як попередніми політичними обставинами, так і повномасштабною війною. Наголошувалося, що членство в Обсерваторії відкриває можливості для просування українських історичних наративів на міжнародному рівні та є важливим інструментом протидії російській пропаганді в гуманітарній сфері.
У сучасному дискурсі реформування історичної освіти учасниками форуму актуалізовано проблему зміни підходів до змісту, методики та функціонального призначення навчання історії. Зокрема, наголошувалося, що для більшості учнів підручник залишається фактично єдиним джерелом системного історичного знання, водночас рівень його реального опрацювання є низьким. Це зумовлює необхідність переосмислення ролі підручника – від інструмента передачі знань до засобу формування стійкого інтересу до історії, що відповідає практикам європейських освітніх систем, зокрема британської, де пріоритет надається зацікавленню учня, а не лише засвоєнню визначеного обсягу інформації.
Важливим напрямом є також деколонізація історичного знання у європейському вимірі. Це передбачає, з одного боку, активне представлення українських історичних наративів у міжнародному академічному просторі, а з іншого – формування здатності до взаєморозуміння та поваги до історичних інтерпретацій партнерських країн. Такий підхід сприяє подоланню однобічних або нав’язаних інтерпретацій минулого та формує основу для конструктивного міжкультурного діалогу.
Окрему увагу приділено проблемі методичного забезпечення викладання історії. В умовах недостатньої кількості навчальних годин і обмеженого використання додаткових матеріалів постає потреба розвитку історичної інфраструктури – сукупності освітніх ресурсів, медіапродуктів, цифрових платформ та позашкільних практик. Європейський досвід, зокрема британський, демонструє ефективність широкого використання популярних форм історичного контенту (документальні фільми, освітні медіапроєкти, інтерактивні студії), що значно розширюють можливості навчання. Нарешті, у змісті історичної освіти наголошується на необхідності балансування між складними, конфліктогенними темами та більш широким спектром історичних сюжетів, що дозволяють формувати позитивний інтерес до історії. Ключовим результатом навчання має стати не лише засвоєння фактів, а розуміння історії як простору боротьби ідей, інтерпретацій та смислів, що формує здатність учнів до самостійного мислення й аналізу.
У заході взяли участь завідувач кафедри історії Наталя Печеніна та магістранти групи ІСм-25 Анна Жук, Айджюн Бондар, Дмитро Данилків та Станіслав Черниш.
Анна Жук:
Мала можливість відвідати онлайн, панельну дискусію «Синхронізація історичних наративів: Україна у структурі європейського освітнього простору», що відбулася в межах науково-методичного форуму «Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти». Захід, який був організований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка спільно з Обсерваторією з викладання історії в Європі (OHTE) Ради Європи, справив надзвичайно позитивне враження.
Було дуже цікаво почути думки представників МОН України, Обсерваторії (OHTE), Українського інституту національної пам’яті, EuroClio та педагогів-практиків щодо доцільності інтеграції всесвітньої історії з історією України. Обговорення виявилося змістовним і актуальним, адже порушені питання безпосередньо стосуються сучасних підходів до викладання історії та формування цілісного історичного мислення учнів. Особливо цінним було ознайомлення з європейським досвідом сприйняття української історії та підходами до її інтеграції в ширший європейський контекст. Для мене певним відкриттям стала діяльність Обсерваторії з викладання історії в Європі та той факт, що Україна з 2023 року є активним учасником цього процесу. Важливо, що українська сторона сприяє вписуванню української історії в загальноєвропейський контекст, готує аналітичні та тематичні звіти про стан викладання історії, а також організовує наукові заходи та симпозіуми.Змістовною була доповідь національного координатора Обсерваторії (OHTE) Сергія Шкабка, який окреслив ключові завдання, пріоритети та переваги діяльності цієї інституції. Його виступ допоміг краще зрозуміти значення міжнародної співпраці у сфері історичної освіти.
Загалом дискусія залишила дуже позитивні враження, надихнула на подальше осмислення ролі української історії в європейському освітньому просторі та викликала щире захоплення високим рівнем організації (модератори слідкували за дедлайнами) й змістовним наповненням заходу.
Айджюн Бондар:
У межах науково-методичного форуму “Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти” була представлена доповідь Сергія Шкабки яка присвячена участі України в Обсерваторії викладання історії в Європі (ОНТЕ) як важливому інституційному механізму інтеграції національної історичної освіти до загальноєвропейського освітнього простору. Участь України в Обсерваторія викладання історії в Європі відкриває широкі можливості для інтеграції до європейського освітнього простору. Зокрема, вона передбачає долучення до підготовки аналітичних матеріалів, участь у міжнародних заходах та доступ до експертної підтримки. Важливими є також перспективи розвитку професійного середовища через нетворкінг, обмін досвідом та взаємне навчання. У цьому контексті Україна не лише переймає європейські практики, а й активно представляє власний історичний досвід у міжнародному дискурсі. Загалом, тема “Синхронізація історичних наративів: Україна у структурі європейського освітнього простору” є дуже важливою та актуальною, варто зазначити, що вона відображає актуальну потребу узгодження національного історичного бачення з ширшим європейським контекстом. Йдеться не про уніфікацію історії, а про пошук спільних підходів до інтерпретації минулого, що дозволяють інтегрувати український наратив у європейський освітній простір, зберігаючи його самобутність і водночас сприяючи формуванню спільних ціннісних орієнтирів.
Дмитро Данилків:
Відвідав форум «Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти». Ділюсь враженнями)
Захід загалом справив дуже позитивне враження, серед усіх раніше проведених заходів саме цей мені сподобався найбільше. Особливо цікавими були обговорення сучасних викликів у сфері освіти, розбір нормативної бази та питання захисту викладачів. Окремо запам’ятався блок про вчителя-військового, де піднімалися теми маніпуляцій і їх критичного осмислення. Не було тих «рожевих окулярів», що у нас все добре. Сподобався формат живої взаємодії з аудиторією. У цілому комунікація виглядала природною, без зайвої формальності, що нагадувало формат подкасту і добре сприймалося. Атмосфера була відкрита та конструктивна. Оцінюю форум на рівні 9/10 - передусім за якість подачі, актуальність тем і «живий» формат взаємодії.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 515
В вересні 2025 р. на спеціальності «Історія» КДПУ був проведений Тиждень громадянської освіти, спрямований на поглиблення знань студентів у сфері демократичних цінностей, прав людини та громадянської відповідальності.
Протягом тижня були проведені лекції, семінари та дискусії, що дали змогу поєднати теоретичні знання з аналізом актуальних суспільно-політичних процесів.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 838
08 грудня 2023 року старшим викладачем кафедри історії Оксаною Поліщук спільно зі здобувачами вищої освіти групи ІП-21 було проведено онлайн захід присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією (International Anti-Corruption Day), який відзначається в світі щорічно 09 грудня з ініціативи Організації Об’єднаних Націй.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 1516
Днями на факультеті географії, туризму та історії відбулося обговорення Освітньо-професійної програми "Історія і суспільствознавчі дисципліни" (ступінь вищої освіти магістр). Професор Поморської академії (Слупськ, Польща) Роман Дрозд розкрив унікальну можливість для здобувачів освіти отримати другий диплом, навчаючись у магістратурі провідних університетів Республіки Польща. Навчання у польських університетах відбувається на підставі двосторонніх угод паралельно з навчанням у магістратурі КДПУ.
- Автор: історія
- Перегляди: 1530
Про те, що спільного між Голодомором та геноцидом нашого народу, який відбувається зараз, що відбувалося на території Дніпропетровської області в страшні часи 1932-1933 років - докторка історичних наук Наталя Романець
- Автор: історичний
- Перегляди: 1591
До Дня Національного Прапора: виступ на ТРК "Рудана" доцента кафедри історії, кандидата історичних наук Вадима Яшина, 23 серпня 2022 року.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 1610
15 лютого 2022 р. методист навчально-методичного відділу, адміністратор СУЕНК,
Катерина В'ячеславівна Польгун, провела на кафедрі історії семінар-практикум для викладачів щодо вдосконалення технологій дистанційного навчання.
- Автор: історичний
- Перегляди: 1752
На запрошення UA: Суспільне мовлення керівник археологічної практики студентів, доцент кафедри історії КДПУ Андрій Тарасов та студентка спеціальності «Історія» Діана Назаренко поділились інформацією та враженнями від участі в археологічній експедиції 2021 р. (Скіфська Правобережна експедиція, с. Мельники Черкаської обл, Холодний Яр).
Протягом передачі піднімались різноманітні аспекти: враження від експедиції, питання збереження історичної спадщини, проблеми «чорної археології», найбільш знакові знахідки тощо.
Дякуємо UA: Суспільне мовлення за запрошення!
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 1921
