У 2022/23 навчальному році професор Інституту історії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні Роман Висоцький прочитав курс «Історія Європейського Союзу: виникнення та діяльність». Успішність засвоєння курсу зафіксовано в отриманих студентами-істориками сертифікатах.
Серед запропонованих професором в процесі вивчення курсу тем - Ідея об'єднаної Європи (до Другої світової війни); інтеграція та дезінтеграція післявоєнної (поялтинської) Європи (1945-1954); перші невдачі та успіхи: між Європейською політичною спільнотою та Європейською спільнотою з вугілля та сталі; Європа шести: Римські договори та практичне обличчя Європейської економічної спільноти; етапи інтеграції: Європа «шістки», «дев’ятки» та «дванадцяти» тощо.
Кожен студент підготував есе (6-9 сторінок стандартного машинопису), в якому проаналізував тему: вступ до Європейського Союзу однієї (студент обирав сам якої) посткомуністичної східноєвропейської держави.
Надаємо не тільки документи, що свідчать про успішність студентів, а й окремі абзаци з есе.
Діана Назаренко (гр. ІП-19)
... Нині, з розгортанням повномасштабної війни в Україні, Литва, на рівні Польщі та інших країн Балтії – Латвії та Естонії надають всесторонню підтримку, адже, межуючи з двома антидемократичними, тоталітарними державами – Росією та Білоруссю, розуміють небезпеку таких безкарних терористичних атак. Також, ця країна має членство у Раді Європи, Шенгенській угоді, організації Північноатлантичного альянсу, організації економічного співробітництва і розвитку, Північного інвестиційного банку, єврозони та Європейського Союзу, досвід до вступу якого є для України прикладом, і яке є унікальним явищем демократичної взаємодії між європейськими країнами.
Період перебування Литви у складі СРСР вважається окупацією, адже у Соціалістичній державі зберігалась лише формальна можливість виходу, а насправді – країни мали змогу відокремитись лише під час розпаду СРСР. Таким чином, Литва стала першою країною, яка проголосила незалежність та відновила дію власної Конституції 1938 року, на що у відповідь отримувала економічний та військовий тиск з боку радянського уряду. Я. Чорногор виокремлює те, що: «Головними зовнішньополітичними завданнями пострадянської Литви було членство у НАТО та ЄС».
Олександра Кріжна (гр. ІП-19)
Для Латвії євроінтеграція стала головним фактором, який сильно вплинув на розвиток країни. Саме шлях до ЄС став головним каталізатором реформ та економічного зростання. Після того як Латвія стала повноправним членом ЄС, її політична вага зросла, як і міжнародний імідж. Латвія пережила складний період трансформації в усіх сферах суспільного життя. Довелося переорієнтувати експортну продукцію з Росії на ринки Євросоюзу. Однак загалом Латвія досягла значного прогресу в економічних реформах, політичних перетвореннях і гармонізації законодавства з Європейським Союзом, що стало природним наслідком її вступу до нього. Сильне бажання Латвії приєднатися до Західної Європи відповідає двом додатковим логікам. По-перше, логіка безпеки та політичної стабільності (через НАТО у випадку російської «загрози»). По-друге, логіка «ідентичності»: країни Балтії надзвичайно бережуть свою національну ідентичність, яка була знищена в Радянському Союзі, а інтеграція в ЄС і Балтійський регіон підкреслює їх приналежність до «західноєвропейської» цивілізації.
Інна Рубан (гр. ІП-19)
Реформування державної системи Естонії після набуття незалежності відбувалося одразу в кількох напрямах, як внутрішньополітичному, так і в зовнішньополітичному. На кожному саміті Європейської Ради, починаючи з 1993 року, піднімалися питання відносин із країнами Балтії та завжди розглядалися таким чином, щоб сприяти більшій інтеграції. Якщо до середини 1990-х років основний акцент робився на економічну співпрацю, то з 1995 року інтеграція увійшла в політичну сферу. Хоча варто підкреслити, що Естонія та інші країни Балтії мали найнижчі економічні показники серед держав-членів на момент вступу до ЄС. Однак, проаналізувавши наукову літературу, можна стверджувати, що економіка цих республік серед колишніх радянських, характеризувалася високими темпами зростання, які значно перевищували темпи інших, але із повноправним членством у Європейському Союзі політичний вплив цих країн значно почав зростати.