Грабовець І. В.

1. Еволюція поняття «суспільство» в працях класиків соціології: О. Конт, Г. Спенсер, М. Вебер.

2. К. Маркс, Е. Дюркгейм, М. Вебер: порівняльний аналіз підходів до розуміння соціального порядку.

3. Соціологічна думка в Україні на початку ХХ ст.: І. Франко і М. Шаповал про державність України.

4. Теорія соціальної дії Макса Вебера як основа для сучасного розуміння індивідуальної мотивації. 

5. Теорія конфлікту у працях К. Маркса, Р. Дарендорфа і Л. Козера: порівняльний аналіз.

Калашнікова Л. В.

1. Феноменологічна соціологія: витоки та вплив Альфреда Шюца.

2. О. Якуба та її внесок у розвиток сучасної української соціології: від окремих практик до системного
бачення.

3. Основні напрями розвитку сучасного суспільства: «мегатренди» Дж. Нейсбітта.

4. Символічний інтеракціонізм Дж. Г. Міда та його значення для розуміння комунікації в онлайн-просторі.

1. Наукова соціологія Богдана Кістяківського.

2. «Генетична соціологія» або «Початки громадянства» М. Грушевського як обґрунтування виникнення суспільства (суспільностей).

3. Витоки української етносоціології: Олександр Потебня та його теорія «мови» як «продукту народного духу».

4.Розвиток емпіричних досліджень у німецькій соціології початку ХХ ст.

Приходько О. О.

1. Парадокси розвитку радянської соціології (70-80 рр.): діяльність соціологічних служб, напрямки соціологічних досліджень.

2. Розвиток емпіричної соціології у 1950-х рр. у Колумбійському університеті (Р. Мак-Айвер, Я. Л. Морено, П. Лазарсфельд, Р. Мертон).

3. Теорія соціальної стратифікації П. Сорокіна та її значення для сучасного вивчення суспільства.

1. Еміль Дюркгейм і формування соціології як академічної дисципліни.

2. Франкфуртська школа: критична теорія суспільства. 

3. Формальна соціологія Г. Зіммеля та її вплив на розвиток соціології простору.

4. Суспільство і спільноста у працях Ф. Тьоніса та їх значення для сучасності.