24 квітня п.р. відбулося чергове засідання науково-методичного семінару кафедри соціології та масових комунікацій. Науковці кафедри заслухали і обговорили доповідь Андрія Рекало, аспіранта 2-го року навчання на тему: «Адаптація освітніх програм підготовки авіаційних фахівців до воєнних умов», яка безпосередньо пов’язана з темою його дисертаційного дослідження.
У своїй доповіді А.Рекало акцентував увагу на тому, що в умовах війни авіаційна освіта стикається з подвійним викликом: необхідністю підтримувати високі міжнародні стандарти безпеки та якості навчання при одночасній адаптації до реалій воєнного стану - повітряних тривог, пошкоджень інфраструктури, обмеженого доступу до авіаційної техніки та тренажерів. Тому адаптація освітніх програм підготовки авіаційних фахівців до умов воєнного часу – одне з найактуальніших завдань, яке постало перед авіаційними закладами вищої освіти України. Основними причинами суспільної значущості даної проблематики, на думку доповідача, є наступні: 1) висококваліфіковані спеціалісти авіаційної галузі становлять критичний людський ресурс як для військової, так і для цивільної авіації в умовах воєнного стану. Здатність авіаційної інфраструктури функціонувати під час бойових дій визначається не лише технічними можливостями, але й рівнем підготовки персоналу до роботи в екстремальних умовах; 2) функціонування авіаційної галузі під час війни забезпечує підтримку логістичних ланцюгів, евакуаційних заходів та гуманітарних операцій. Модифікація освітніх програм з акцентом на спеціалізовані компетенції, необхідні в умовах воєнного стану, сприяє підвищенню стійкості транспортної системи держави, що має мультиплікативний ефект для економіки та соціальної сфери; 3) адаптація навчальних програм стимулює розробку та впровадження інноваційних педагогічних методик, зокрема симуляційних технологій для відпрацювання дій в екстремальних ситуаціях; методів дистанційного та змішаного навчання в умовах обмеженого доступу до навчальних центрів; інтеграції військово-прикладних елементів у цивільну авіаційну освіту; 4) превентивна адаптація освітніх програм є економічно обґрунтованою, оскільки дозволяє мінімізувати подальші витрати на перепідготовку кадрів та зниження ризиків операційних помилок і 5) включення до освітніх програм компонентів з психологічної готовності до роботи в умовах підвищеного стресу суттєво підвищує ефективність діяльності авіаційних фахівців у кризових ситуаціях. Адаптовані програми забезпечують формування психологічної стійкості, що має високу соціальну цінність як для працівників галузі, так і для суспільства в цілому.
Враховуючи особливості воєнного стану, А.Рекало запропонував наступні напрями адаптації освітніх программ підготовки фахівців у ЗВО.
1) Цифровізація навчального процессу, а саме розробка віртуальних лабораторій та симуляторів для вивчення авіаційних систем; створення асинхронних навчальних матеріалів (відеолекції, інтерактивні посібники);використання хмарних технологій для забезпечення доступу до навчальних матеріалів з будь-якої точки.
2) Модифікація практичної підготовки за рухунок інтенсифікації роботи на тренажерах у безпечних локаціях; перенесення частини практичних навчань за кордон через співпрацю з міжнародними партнерами;інтеграція військової специфіки до програм навчання цивільних авіаційних фахівців.
3) Психологічна підтримка та адаптація студентів шляхом впровадження спеціалізованих курсів з психологічної стійкості для авіаційних фахівців.
В кінцевому підсумку, адаптована система підготовки авіаційних фахівців має стати не лише відповіддю на поточні виклики, але й платформою для післявоєнного відродження та модернізації української авіаційної галузі.
Науковці кафедри долучилися до обговорення доповіді Андрія Рекало щодо удосконалення підготовки фахівців авіаційної галузі і побажали йому продуктивних наукових результатів дисертаційного дослідження.
