Передумови створення та інституційний контекст

Криворізький державний педагогічний університет протягом багатьох років формував потужну наукову школу з підготовки фахівців у галузі інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Ця традиція заклала міцний фундамент для розробки освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії зі спеціальності 015 "Професійна освіта (Комп'ютерні технології)". Інституційна спроможність університету підтверджується успішними захистами кандидатських дисертацій цілої плеяди науковців, які згодом стали провідними фахівцями в галузі освітніх технологій: О. О. Цись, М. В. Моісеєнко, П. П. Нечипуренко працюють у різних структурних підрозділах КДПУ, тоді як О. М. Маркова, Є. О. Модло, В. В. Ткачук збагачують науковий потенціал інших закладів вищої освіти Кривого Рогу. Географія працевлаштування випускників розширюється за межі регіону - С. С. Зелінський, В. В. Пікалова, Н. С. Пономарева успішно реалізують набуті компетентності в університетах інших міст України.

Особливо важливим для розуміння генези програми є той факт, що її майбутні гаранти - О. О. Лаврентьєва та С. О. Семеріков - самі пройшли школу аспірантури КДПУ. Цей досвід інсайдерського знання системи підготовки наукових кадрів дозволив їм критично осмислити існуючі практики та закласти в основу нової програми найкращі традиції наукової школи університету, водночас модернізувавши їх відповідно до сучасних викликів цифрової трансформації освіти.

Етап концептуалізації та початкової розробки (2017 рік)

Процес створення освітньо-наукової програми розпочався у 2017 році з формування проєктної групи, до складу якої увійшли провідні фахівці університету: доктор педагогічних наук, професор О. О. Лаврентьєва як керівник групи, доктор педагогічних наук, професор С. О. Семеріков, а також кандидати педагогічних наук І. С. Мінтій та С. В. Шокалюк. Цей колектив репрезентував різні напрями досліджень у галузі освітніх технологій, що забезпечило комплексний підхід до проєктування програми.

Методологія розробки програми базувалася на компаративному аналізі міжнародного та вітчизняного досвіду. Робоча група здійснила ґрунтовне вивчення освітніх програм та навчальних планів університетів Австралії, де традиційно сильні позиції займає технологічна освіта; Білорусі та Казахстану як країн пострадянського простору зі схожими освітніми традиціями; Німеччини з її класичною системою підготовки докторів філософії; Росії з огляду на спільність наукових шкіл. Паралельно аналізувалися програми спорідненого спрямування провідних українських університетів: Університету імені Альфреда Нобеля, що має потужні традиції приватної освіти; Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького з його фокусом на інженерно-педагогічну освіту; Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, відомого інноваційними підходами до підготовки педагогічних кадрів.

Важливим елементом розробки стали консультації з провідними науковцями галузі. Професор Н. П. Волкова надала цінні рекомендації щодо психолого-педагогічних аспектів програми, професор В. В. Осадчий поділився досвідом організації дослідницької діяльності аспірантів, доктор педагогічних наук І. М. Цідило запропонував бачення інтеграції технологічної та педагогічної складових. Результатом цієї масштабної підготовчої роботи стало схвалення програми Вченою радою КДПУ 21 грудня 2017 року (протокол №5).

Період первинної адаптації та коригування (2018 рік)

Перший рік функціонування програми виявив необхідність певних коригувань, що є природним процесом для будь-якої нової освітньої ініціативи. Аналіз зворотного зв'язку від перших здобувачів та викладачів дозволив ідентифікувати напрями вдосконалення. 11 жовтня 2018 року Вчена рада університету затвердила зміни до навчальних планів (протокол №4), які стосувалися кількох ключових аспектів.

По-перше, були модифіковані курси мовної підготовки. Дисципліна "Іноземна мова" трансформувалася в "Іноземну мову академічного спрямування", що відображало зміщення фокусу на формування компетентностей наукової комунікації в міжнародному академічному середовищі. Курс "Українська наукова мова" був переосмислений з урахуванням специфіки написання дисертаційних досліджень та наукових публікацій українською мовою.

По-друге, суттєвих змін зазнала дисципліна "Науково-проєктна діяльність", яка була переорієнтована на формування практичних навичок підготовки грантових заявок, управління науковими проєктами та комерціалізації результатів досліджень. Це відповідало загальноєвропейським тенденціям посилення підприємницької складової в докторській освіті.

Найважливішою інновацією стало запровадження нового курсу "Методологія та організація наукового дослідження", який мав на меті систематизувати знання здобувачів про епістемологічні основи наукового пізнання, методологічні підходи до педагогічних досліджень та організаційні аспекти дисертаційної роботи.

Інституціоналізація та стандартизація програми (2019 рік)

До 2019 року програма набула певної організаційної зрілості, що дозволило здійснити її комплексне перезатвердження з урахуванням накопиченого досвіду та рекомендацій стейкхолдерів. Процес удосконалення програми тривав протягом першого півріччя 2019 року та включав серію консультацій із зацікавленими сторонами.

Оновлена редакція програми, затверджена 12 вересня 2019 року (протокол №2), встановлювала загальний обсяг освітньої складової на рівні 50 кредитів ЄКТС. Структура програми передбачала 37 кредитів нормативної частини, що становило 74% загального обсягу, та 13 кредитів варіативної частини (26%). Така пропорція забезпечувала баланс між формуванням базових компетентностей доктора філософії та можливістю індивідуалізації освітньої траєкторії відповідно до дослідницьких інтересів здобувачів.

Варіативна частина була суттєво розширена за рахунок введення нових дисциплін за вибором, що охоплювали актуальні напрями розвитку освітніх технологій: проєктування робототехнічних систем, розробка електронних освітніх ресурсів, основи педагогічних вимірювань та моніторингу системи професійної освіти. Це дозволило здобувачам формувати унікальні профілі компетентностей відповідно до тематики їхніх дисертаційних досліджень.

Модернізація в контексті цифрової трансформації освіти (2021 рік)

Пандемія COVID-19 та прискорена цифровізація освітнього процесу створили нові виклики та можливості для програми. Робоча група, розширена за рахунок залучення здобувача вищої освіти М. М. Мінтія та зовнішніх стейкхолдерів - кандидата педагогічних наук М. А. Кислової та кандидата педагогічних наук Є. О. Модло, здійснила глибоку ревізію програми.

Загальний обсяг освітньої складової був збільшений до 57 кредитів ЄКТС, при цьому нормативна частина становила 42 кредити, а варіативна - 15 кредитів. Ця зміна відображала усвідомлення необхідності посилення фундаментальної підготовки докторів філософії в умовах зростаючої складності освітніх систем та технологій.

Курс "Філософія" трансформувався в "Сучасну наукову філософію" зі зменшенням обсягу з 6 до 5 кредитів, але з поглибленням змісту в напрямку філософії науки та епістемології. Дисципліна "Іноземна мова академічного спрямування" була оптимізована з 9 до 8 кредитів з одночасною інтенсифікацією практичної складової. Важливою інновацією стало введення курсу "Наукові засади організації педагогічної діяльності" обсягом 3 кредити, який мав на меті підготувати здобувачів до викладацької діяльності в закладах вищої освіти.

Особливу увагу було приділено практичній підготовці - обсяг виробничої педагогічної практики збільшився з 5 до 6 кредитів, що дозволило здобувачам набути більш глибокого досвіду викладацької діяльності та апробувати результати своїх досліджень в освітньому процесі.

Акредитація як визнання якості програми (2022 рік)

Кульмінацією розвитку програми стала її успішна акредитація, підтверджена рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 1 березня 2022 року (протокол №3(8)). Процес акредитації включав комплексну зовнішню експертизу програми, під час якої оцінювалися всі аспекти її функціонування: від концептуальних засад до матеріально-технічного забезпечення.

Експертна група відзначила сильні сторони програми, зокрема її орієнтацію на актуальні потреби ринку праці, залучення стейкхолдерів до процесів проєктування та вдосконалення, наявність потужної наукової школи та матеріально-технічної бази. Водночас були сформульовані рекомендації щодо подальшого розвитку, які стали основою для постакредитаційного моніторингу.

Постакредитаційний період та сучасний етап розвитку (2024 рік)

Період з лютого по травень 2024 року був присвячений комплексному постакредитаційному моніторингу програми. Цей процес включав аналіз виконання рекомендацій експертної групи та ГЕР, опитування здобувачів та випускників, консультації з роботодавцями та академічною спільнотою.

Результатом моніторингу стала нова редакція програми з оптимізованим обсягом 52 кредити ЄКТС (37 кредитів нормативної та 15 кредитів варіативної частини). Загальний обсяг освітніх компонентів був зменшений з 646 до 548 годин, що відповідало запитам здобувачів щодо збільшення часу на дослідницьку діяльність. Водночас була збільшена кількість практичних занять для заочної форми навчання зі 152 до 160 годин, що мало компенсувати обмежені можливості безпосередньої взаємодії з викладачами.

Важливим структурним рішенням стало включення дисципліни "Методологія та організація наукового дослідження" до переліку обов'язкових компонентів, що підкреслювало її фундаментальне значення для формування дослідницьких компетентностей. Мета програми була переформульована з акцентом на підготовку педагогічних кадрів для системи професійної та фахової передвищої освіти, що відображало актуальні потреби реформування цих ланок освітньої системи України.

Організаційні вдосконалення включали розробку Положення про присудження ступеня доктора філософії в КДПУ з можливістю захисту англійською мовою, створення спеціальних розділів на веб-сайті університету щодо можливостей академічної мобільності, формулювання політики забезпечення якості освіти. Ці заходи спрямовувалися на підвищення прозорості та інтернаціоналізації програми.

Висновки та перспективи подальшого розвитку

Аналіз семирічної історії освітньо-наукової програми "Професійна освіта (Комп'ютерні технології)" демонструє її еволюційний розвиток від початкової концептуалізації до зрілої, акредитованої програми з чітко визначеною місією та ефективними механізмами забезпечення якості. Програма пройшла шлях від 50 кредитів у початковій версії через розширення до 57 кредитів у період активної модернізації до оптимізованих 52 кредитів у сучасній редакції, що відображає пошук оптимального балансу між широтою підготовки та глибиною спеціалізації.

Ключовими факторами успіху програми стали: систематичне врахування зворотного зв'язку від усіх категорій стейкхолдерів, гнучкість у адаптації до змінних умов та викликів, збереження кращих традицій наукової школи університету при одночасній відкритості до інновацій, орієнтація на міжнародні стандарти докторської освіти. Перспективи подальшого розвитку програми пов'язані з посиленням її міжнародного виміру через розширення академічної мобільності та спільних дослідницьких проєктів, інтеграцією новітніх технологій штучного інтелекту та машинного навчання в освітній процес, розвитком міждисциплінарних досліджень на перетині педагогіки, психології та комп'ютерних наук.

Автор: Семеріков Сергій Олексійович

Перегляди: 695

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1531

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 2217

Освітньо-наукова програма підготовки здобувачів (2021)

Освітньо-наукова програма підготовки здобувачів (2019)

Освітньо-наукова програма підготовки здобувачів (2017)

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1758

2020 рік

М. Б. Мироненко (завідувач Криворізького кабінету НМЦ ПТО у Дніпропетровській області) 

Т. С. Сулима (к. пед. н., доцент, доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Криворізького національного університету)

2021 рік

М. Б. Мироненко (завідувач Криворізького кабінету НМЦ ПТО у Дніпропетровській області) 

Т. С. Сулима (к. пед. н., доцент, доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Криворізького національного університету)

І. М. Цідило (д. пед. н., професор, завідувач кафедри комп'ютерних технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка)

В. В. Осадчий (д. пед. н., професор, завідувач кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького)

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1581

ПРАВИЛА ВСТУПУ НА ОСВІТНЬО-НАУКОВУ ПРОГРАМУ

Накази на зарахування

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1819

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1570

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1650

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 1622

Автор: Кафедра інформатики та прикладної математики

Перегляди: 3432