27 червня відбулося планове засідання науково-методичного семінару кафедри соціології та масових комунікацій «Вища освіта в контексті європейського освітнього простору».
Науковці кафедри заслухали і обговорили дві доповіді:
1. «Децентралізація як фактор підвищення політики-правової безпеки: перспективи і виклики» - завідувачки кафедри, доцентки, к.соціол.н. Ірини Грабовець.
2. «Глобальні ризики як каталізатор трансформації інвайронметнальної свідомості українців: від індивідуалізму до колективної відповідальності», яку презентував аспірант 3-го року навчання Олексій Бондар.
Ірина Грабовець у своєму виступі зазначила, що децентралізація в Україні є однією з ключових реформ, що спрямована на підвищення ефективності управління, наближення влади до громадян і забезпечення стійкості держави в умовах воєнних і політичних викликів. Вона розкрила основні проблеми, які існують у процесі децентралізації в Україні, зокрема: нерівномірний розвиток громад, брак кадрового потенціалу, корупційні ризики, недостатнє фінансування, нечіткий розподіл повноважень, правова невизначеність, слабка комунікація між рівнями влади, низька залученість громадян.
На її думку, передача повноважень і ресурсів на місцевий рівень сприяє зміцненню політико-правової безпеки через підвищення підзвітності, прозорості й оперативності прийняття рішень. Децентралізовані громади краще реагують на локальні загрози, у тому числі інформаційні, соціальні та гуманітарні, що особливо актуально в умовах війни. Водночас децентралізація потребує узгодженості між центральною і місцевою владою, чітких правових рамок та підготовки кадрів.
Основними викликами в умовах війни є: нерівномірність розвитку територій, ризики корупції на місцях, нестача ресурсів та компетенцій. У прифронтових і деокупованих територіях місцеве самоврядування виконує критичну роль у забезпеченні базової безпеки населення. Перспективи децентралізації пов’язані з формуванням стійких громад, здатних до самоуправління і партнерства з державою. В умовах повномасштабної війни та післявоєнної відбудови ця реформа має стати інструментом зміцнення державності та правопорядку. Таким чином, - зазначила доповідачка, - децентралізація виступає не лише як інструмент ефективного управління, а й як чинник політико-правової безпеки України.
Олексій Бондар у своєму виступі акцентував увагу на результатах свого дисертаційного дослідження і обґрунтував наукове положення про те, що під впливом глобальних ризиків, зокрема російсько-української війни, відбувається процес трансформації екологічної свідомості у інвайронментальну, оскільки: відбувається зміна акцентів у сприйнятті природи, яка в умовах війни перестає бути лише джерелом ресурсів або естетичним середовищем для відпочинку чи релаксації, вона стає локацією для укриття цивільним людям від ракет, шахедів, для виживання, а військовим для ведення військових операцій; у більшості людей відбувається переосмислення взаємодії “людина – довкілля”; більш оптичним стає формування нової етичної парадигми – “екосолідарності”, оскільки ідеї сталого розвитку замінюються чи доповнюються концепцією екологічної відповідальності в умовах конфлікту; люди сприймають природу вже не як ресурс, а як свого співмешканця, друга по соціальній небезпеці; формується колективна травматична пам’ять, в наслідок чого ще більш активізується громадська екологічна діяльність з очищення та відновлення територій; глобалізується екологічний дискурс, який виявляється через глобальні інвайронментальні дебати про екоциди як міжнародні злочини, відновлення екосистем після воєн, роль довкілля у поствоєнному світобудуванні.
Аспірант зазначив, що інвайронментальний саморозвиток громадян в умовах війни виявляється як на рівні індивідуальних (громадянський активізм, самозабезпечення та стале споживання, поширений обмін інформацією тощо), так і групових практик (активізація існуючих і поява нових екологічних організацій, розвиток екологічного волонтерства, удосконалення екологічної освіти і просвітництва, удосконалення діяльності існуючих і поява нових науково-дослідницькі центри та аналітичні групи).
Науковці кафедри долучились до активного обговорення доповідей і зазначили про необхідність використання основних їх положень у викладанні соціологічних дисциплін у навчальному процесі при підготовці бакалаврів-соціологів.
