На науково-методологічному семінарі кафедри соціології та економіки, який відбувся 21 березня поточного року, д. соціол. н. професор А.С.Лобанова доповіла про результати своєї участі у фундаментальному науковому проекті «Масова свідомість в зоні воєнного конфлікту на Донбасі», який реалізовувався групою українських соціологів у 2016–2018 роках під науковим керівництвом відомого українського соціолога Кононова Іллі Федоровича, професора, д. соціол. н., завідувача кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ) і фінансувався МОН України (Номер державної реєстрації:_0116 U 004150).

Метою проекту було створення нових дослідницьких інструментів і методик, які б давали можливість надійно вимірювати коливання масової свідомості в прифронтовій зоні на Донбасі. Завдяки ним планувалося виявити структуру цієї свідомості і зафіксувати фактори, які впливають на її динаміку.

Вивчення масової свідомості в умовах суспільної кризи та війни дозволило зробити важливі теоретичні висновки. В результаті процесів демасифікації та індивідуалізації масова свідомість не зникла, а набула нової форми, перемістившись у мережні структури. Вона автономізувалася стосовно політичної підсистеми і традиційних інститутів масової комунікації. Але вона стала більш вразливою для маніпуляцій через такі семіотичні утворення як мемплекси. Це відкриває нові перспективи у вивченні масової свідомості. Прецедентів руху в цьому напрямку немає ні в вітчизняній, ні в світовій соціології.

   Наукові результати проекту оприлюднено на 3-х науково-практичних конференціях, у захищеній дисертації, у монографії «Масова свідомість у зоні воєнного конфлікту на Донбасі : монографія / за ред. І. Ф. Кононова; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» - Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. - 230 с. та в десятках наукових статей у індексованих і фахових виданнях.

Особистий науковий внесок професора А.С. Лобанової полягає у обґрунтуванні та розробці системи емпіричних показників фіксації проявів різних форм соціальної мімікрії в умовах воєнного конфлікту. Вона, зокрема зазначила, що в практиці польових досліджень в зоні АТО суттєвою перепоною для отримання релевантних результатів є мімікрія респондентів. Доведено, що вона є пристосовчою реакцією людей в умовах підвищеної небезпеки. Показано, що частина мешканців (близько третини) – це мімікріни, тобто ті, хто вважає себе громадянами України і є прихильниками єдиної країни, однак вони за певних обставин не можуть покинути свої домівки у Криму, Луганській та Донецькій областях і переселитися до інших областей. Вони вимушено використовують мімікрію-захист для того, щоб пережити окупацію, зберегти життя і здоров’я своїх дітей, батьків похилого віку і убезпечити себе від насилля з боку сепаратистів.

Друга частина мешканців окупованих територій (десь приблизно до половини) – це мімікракти, тобто суб’єкти-носії мімікрії-гараздування. Вони повсякчасно демонструють свою прихильність і підтримку дій керманичів т.з. «ЛНР» та «ДНР». Однак, вони скоріше переслідують особистісні цілі – в умовах невизначеності знайти і використати можливості.

Серед мешканців тимчасово окупованих територій є також частина тих (припускаємо, що це приблизно десята частина), хто за роки окупації та війни зрослися зі своїми образами і ролями російських підданих та «борців проти хунти» (якими вони себе презентують) і не вважають себе громадянами України. Це – соціальні міметити, яким властива ненависть до всього українського, вони не можуть представити себе і свого місця у новому українському просторі з проєвропейською інтеграцією. Вони є запроданцями і, як правило, їм нікуди повертатися із зони антитерористичної операції, оскільки за ними тягнеться шлейф кривавих злочинів. Решта – це соціально хисткі елементи, які постійно вагаються у своєму соціальному виборі.

Теоретичні та емпіричні напрацювання А.С.Лобанової в рамах цього проекту представлено у таких наукових працях:   

1. Лобанова А.С. Соціальна мімікрія мирного населення в умовах війни. Розділ  в монографії «Масова свідомість в зоні воєнного конфлікту на Донбасі» : монографія / за ред. І. Ф. Кононова; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», - Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. - 230 с. – Розділ 6. – С.84-102.
2. Лобанова А.С. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти: Підручник для вищих навчальних закладів України / А.С.Лобанова, Л.В. Калашникова - К., Видавництво «Каравела», 2017. – 470 с.
3. Лобанова А.С. Соціальна мімікрія в умовах кризи та гібридної війни: пошук емпіричних показників / А. С. Лобанова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: соціологічні науки. – №5 (302). – Травень. – 2016. – С. 55–71.
4. Лобанова А.С. «Групи смерті», що формуються в Інтернет-просторі для підлітків: небезпека в умовах гібрідної війни. / А.С.Лобанова, Л.В. Калашникова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2017. - № 5 (310). – С.164-174.
5. Lobanova A. Problem Migracji – ukraińskie i polskie doświadczenie / A.Kużior, A.Lobanova// Organizacja i zarządzanie. Zeszyty naukowe Politechniki śląskiej. Z.112. / Red. naukowa A. Kuzior. Gliwice. -2017. – S. 219 -228. ( Index Kopiernikus)
6. Лобанова А.С.Порушення соціально-екологічної рівноваги як загроза безпеці життєдіяльності регіонального соціуму (на прикладі Криворіжжя та Донбасу) / А.С.Лобанова, Л.В. Калашникова // Релігія та Соціум : Серія: Соціологія. Міжнародний часопис. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2018. – №3-4 (31-32). –С. 31-37. ( Index Kopiernikus) 
7. Лобанова А.С. Специфіка соціально-демографічних та міграційних процесів у промислових регіонах України і Польщи (на прикладі Криворіжжя, Донбасу і Верхньої Сілезії) / Лобанова А.С., Кузьор А. // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. - Запоріжжя: Класичний приватний університет. -2018. - №79. – С.125-133.
8. Лобанова А.С. Ідеологія сепаратизму як механізм маніпулювання масовою свідомістю: вектор Донбасу / А.С.Лобанова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2018. - № 9 (323). – С.14-25.

З цими працями за бажанням можна ознайомитися в репозитарії університету.

А.С.Лобанова зазначила, що працювати в команді відомих українських соціологів було цікаво й відповідально, завдячила керівнику проекту І.Ф.Кононову і команді: І. П. Рущенку - д.соц.н., професору кафедри соціології Національного університету «ХПІ»; Л. І Верховод – к. соц.н., доценту кафедри філософії та соціології Інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук ЛНУ імені Тараса Шевченка; Ю. Ю. Полуляху – доценту кафедри філософії культури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; С.В.Хобті - к.соц.н., доценту  кафедри філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка, К.М.Котеленець, О. С Петренко і В. С.Плясову -  ст. викладачу і асистентам кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.  

 Науковці кафедри соціології та економіки активно долучилися до обговорення представлених наукових висновків і рекомендували професору А.С. Лобановій продовжити працювати над цією гостро актуальною для українського суспільства проблематикою.