17 грудня 2024 р. відбувся круглий стіл кафедри філософії КДПУ «Мислити без кордонів: філософська спадщина Карла Поппера». Метою заходу було вшанування пам’яті К. Поппера та обговорення його філософського доробку в контексті актуальних викликів сучасної України.
Із вітальним словом виступив ректор Криворізького державного педагогічного університету, д. філос. н., проф. Ярослав Владиславович Шрамко. «К. Поппер є філософом, якого можна віднести до категорії великих; він був визначною постаттю для напрямів філософії ХХ ст. К. Поппер був прикметний тим, що він був одним із тих філософів, які зараз зустрічаються доволі рідко, – філософом енциклопедичного спрямування, який прагнув побудувати філософську систему, зробивши внесок в різні галузі філософії. Усі його висновки щодо філософських проблем, що потрапляли до фокусу його уваги, були цікавими, вартими осмислення й подальшого обговорення», – наголосив він.
Ярослав Владиславович також зауважив, що формат круглого столу, який включав елементи воркшопу, створив платформу для творчого обміну досвідом між членами філософської спільноти.
На круглому столі було виголошено 8 ґрунтовних доповідей філософами з Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького державного медико-фармацевтичний університету, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Криворізького державного педагогічного університету.
Роботу круглого столу розпочав к. філос. н., доцент кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Костянтин Вільгельмович Райхерт із доповіддю «Евристика Карла Р. Поппера», який окреслив пропоновані К. Поппером стратегії розв’язання проблем у науці. Доповідь викликала жваве обговорення в контексті осмислення проблем, пов’язаних із творчістю. Зроблені Костянтином Вільгельмовичем висновки були цікавими й спонукали до подальшої дискусії.
Із доповіддю «Існує три світи, а четвертого не дано?» виступив д. філос. н., професор кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Степанович Синиця. У своєму виступі він порівняв концепцію «світу три» К. Поппера з філософською спадщиною Платона, Г. Гегеля, Б. Больцано та Г. Фреге, а також поставив запитання, чи може існувати більше, ніж три світи. Як четвертий світ Андрій Степанович запропонував розглядати віртуальну реальність з генерацією контенту нейромережами, провівши паралель з філософським доробком Д. Чалмерса. Виголошена доповідь запам’яталася слухачам актуалізацією епістемологічної концепції у контексті технологій штучного інтелекту.
К. філос. н., доцент кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету Галина Анатоліївна Балута виголосила доповідь «Життєвий світ та етика К. Поппера», присвячену становленню К. Поппера як мислителя та зацікавлення ним аксіологічною проблематикою. На думку Галини Анатоліївни, філософію К. Поппера вивчають з погляду філософії науки чи теорії пізнання, а його етичні погляду залишають поза увагою. Проте погляди філософа у сфері практичної філософії дають можливість глибше зрозуміти його епістемологічну концепцію і проаналізувати діяльність К. Поппера як освітянина. У висновках були окреслені основні положення інструментальної етики й негативного утилітаризму К. Поппера.
У доповіді «Поппер та Лакатос: головні розходження» д. філос. н., професор кафедри суспільних дисциплін Запорізького державного медико-фармацевтичний університету Дмитро Петрович Сепетий розглянув фальсифікацію як «критерій емпіричного характеру наукової системи» та рецепцію цієї позиції І. Лакатосом. Були окреслені логічний та методологічний аспекти фальсифікабельності – потенційної можливості емпіричного спростування через конфлікт між передбаченнями, які висуваються на основі теорії, та реальними результатами спостережень під час експериментів. У виступі були проаналізовані наукові стандарти й спосіб К. Поппера проводити демаркацію між дійсно науковими способами дослідження й псевдонауковими методами. У висновках Дмитро Петрович окреслив методологічні правила науки за К. Поппером та альтернативний погляд І. Лакатоса.
К. філос. н., доцент кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету Оксана Петрівна Панафідіна у доповіді «Раціональність і людськість у філософії Карла Р. Поппера: кантіанські мотиви та еволюційна перспектива» порушила проблему зв’язку попперівської концепції критичної раціональності й людськості. На думку Оксани Петрівни, ця проблема має два аспекти: якою мірою здатність до раціонального мислення визначає специфіку людини, і які етичні і соціальні наслідки має розвиток цієї здатності. У доповіді було здійснене вивчення кантіанських мотивів і сократівської традиції у критичній метафізиці К. Поппера. Виголошена доповідь викликала жваву дискусію серед присутніх.
Д. філос. н., професор кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Ольга Анатоліївна Гончаренко у доповіді «Про виклики ірраціональності для концепції відкритого суспільства (на прикладі проблеми концтаборів у філософії)» актуалізувала проблеми ірраціональності для побудови відкритого й демократичного суспільства. У промові було здійснене порівняння поступової та утопічної інженерії. Ольга Анатоліївна наголосила, що не тільки раціональність, як про це часто говорять, призводить до суспільних трагедій на кшталт Голокосту, але також варто зважати на ірраціональність у прийнятті рішень.
У доповіді «Критика історицизму у Карла Поппера та проблема історичного тлумачення Петра Біциллі і Георгія Флоровського» д. філос. н., проф., завідувачка кафедри філософії Інна Володимирівна Голубович співставила погляди П. Біциллі і Г. Флоровського з соціально-філософськими ідеями К. Поппера. У доповіді були проведені неочевидні на перший погляд, але напрочуд цікаві паралелі між концепцією відкритого суспільства К. Поппера та критикою соціально-політичних проєктів початку ХХ ст. Доповідь актуалізувала проблему вивчення української філософії та філософських поглядів української діаспори у контексті світової філософії. Інна Володимирівна наголосила на своєчасності соціально-політичних ідей К. Поппера для розбудови демократичної України.
К. філос. н., старший викладач Микола Миколайович Брюховецький і к. філос. н., доцент кафедри філософії Надія Павлівна Козаченко (Криворізький державний педагогічний університет) виголосили доповідь на тему «Закрите інформаційне суспільство та його друзі», у якій наголосили на брак кореляції між демократичністю суспільства й розвитком інформаційних технологій у ньому. На думку дослідників, популізм є типовим ворогом відкритого і демократичного суспільства. Інструментом популізму в інформаційному суспільстві часто виступають фейкові новини, які є інструментом маніпуляції.
У заключному слові завідувач кафедри філософії, к. філос. н., доц. Андрій Іванович Абдула подякував учасникам круглого столу за плідну й багатогранну дискусію, проявлений інтерес до заходу й змістовні й глибокі доповіді.
За результатами круглого столу планується спеціальний випуск збірника наукових праць «Актуальні проблеми духовності», фахового видання категорії «Б». Запрошуємо колег доєднатися до обговорення спадщини К. Поппера на сторінках спеціального випуску.
Сторінка збірника наукових праць «Актуальні проблеми духовності»