У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за ініціативи соціологічного факультету 30 травня п.р. відбулася XXII Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії: осмислення спротиву, солідарності та миробудування». Співорганізаторами Конференції виступили Інститут Соціології НАН України і Соціологічна асоціація України, учасниками – відомі вчені- соціологи зі Швеції, Грузії,Фінляндії, Молдови, України.
   Метою конференції була презентації дослідницьких підходів та результатів щодо еволюції соціологічної теорії у відповідь на сучасні конфлікти та війни, приділяючи особливу увагу Україні.

   На пленарному засіданні учасники Конференції заслухали і обговорили змістовні і актуальні доповіді:
I. Ізабель Брамсен: «Мирні дипломатичні зусилля для припинення війни в Україні» (доцент кафедри політології, Лундський університет, Швеція);
II. Марко Лехті: «Розбудова миру в умовах еволюції глобального (не)порядку: агоністична перспектива» (науковий директор Інституту
досліджень миру в Тампере (TAPRI), Фінляндія);
III. Олени Клименко і Гульбаршин Чепурко: «Солідарність в українському суспільстві під час військової агресії» (доктори соціологічних наук, провідні співробітники Інституту Соціології НАН України).

    Ключовими темами для обговорення стали такі питання:
 Єднання і конфлікти в умовах затяжної війни;
 Повсякденна реальність і життєві практики українців;
 Медіа та війна: соціологічні аспекти трансформації дискурсу;
 Культурна і освітня витривалість суспільств в умовах глобальної турбулентності;
 Теоретичні та практичні моделі розбудови миру в постконфліктних умовах;
 Міжнародна технічна допомога заради миру та відновлення.
    До участі в Конференції долучилися Олексій Бондар, аспірант кафедри соціології та масових комунікацій і Алла Лобанова, професор, доктор соціологічних наук.

   Олексій Бондар у своєму виступі на тему: «Інвайронментальне мислення як чинник солідаризації українського суспільства в умовах війни» обґрунтував наукове положення про те, що інвайронментальне мислення в умовах російсько-української війни виступає не лише реакцією на екологічну кризу, але й трансформативним чинником солідаризації українського суспільства, оскільки сприяє переходу від індивідуального до колективного усвідомлення відповідальності за довкілля як фундаментального елементу національного буття. Це мислення віддзеркалює глибоку трансформацію соціальних практик, у яких екологічна свідомість стає основою для єднання. Така модель відкриває нові горизонти для переосмислення взаємодії людини, суспільства і довкілля в умовах глобальних викликів.

   Алла Лобанова у своєму виступі на тему: «Невидимий спротив у повсякденності: мікросоціологічний підхід Джеймса Скотта», в якому, послуговуючись теорією повсякденного спротиву американсткого політолога та антрополога Дж.Скотта, обгрунтувала думку про те, що в умовах російсько-української війни особливого поширення набули такі сучасні форми повсякденного спротиву, як: меми, анекдоти, візуальні коди в соцмережах; відмова співпрацювати з окупаційною владою на тимчасово окупованих територіях; культурні практики, зокрема свідомий перехід на українську в публічному просторі навіть в умовах небезпеки; поширення українських новин через закриті чати, прослуховування українських патріотичних пісень, використання української символіки (тризуба, кольорів прапора, портретів Героїв України) на стінах чи в домівках; волонтерство і т.ін. Саме ці соціальні практики стали одним з дієвих чинників ідентичності українців, формування єдності і повсякденного опору російській агресії. 

   Актуальні та змістовні доповіді і виступи, зацікавлені дискусії, дружнє спілкування зробили науковий захід незабутнім і корисним!

Дякуємо організаторам Конференції і зичимо стійкості, нових наукових пошуків!