Центр підтримки студентів
Криворізький державний педагогічний університет

          01.jpg

          16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance), запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

          Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

          Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

          Міжнародний день толерантності був заснований у 1995 році. Тоді ж була заснована премія імені Маданжита Сінгха. Нею нагороджують людей, які активно борються за толерантність та ненасильство.

          Цей день також нагадує людству про те, що таким явищам як насильство, релігійне переслідування та інше, не місце в сучасному світі.

       Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

Корисне відео:

https://youtu.be/CY_WgE-WRT0

https://youtu.be/gBrIhT9Yi2I

https://youtu.be/sy2YnGVczQQ

28179

секстинг.jpg     Секстинг — це обмін власними фото (відео) текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Варто пам’ятати, що секстинг – це небезпечна форма спілкування, яка може не лише нашкодити дитині, але й зробити її жертвою сексуального насильства.
Найчастішими наслідками секстингу є поширення інтимного контенту без згоди власника, що часто призводить до кібербулінгу та шантажу. 

Чому ж підлітки починають займатися секстингом:

  • Деякі підлітки надсилають повідомлення сексуального змісту, щоб пофліртувати з особами, котрі їм подобаються.
  • Інколи дівчата висилають відверті фотографії своїм хлопцям, бо хлопці змушують їх до цього.
  • Деколи хлопець розсилає багатьом відверту фотографію дівчини, щоб розважити друзів чи помститися їй за розрив стосунків.
  • Це спосіб отримати увагу та схвальні коментарі, лайки та таким чином підняти свою самооцінку;
  • Це може бути способом виразити свою довіру та симпатію до того, кому ці фото (відео чи повідомлення) надсилаються.

груминг.jpg Грумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування.

Часто самі того не підозрюючи, підлітки допомагають кіберзлочинцям в досягненні їх цілей. Публікація фото в соціальних мережах, відкритий профіль — все це підвищує ризик стати жертвою грумінгу, наслідки якого можуть бути дуже небезпечними.

У якому випадку варто звернутися за консультацією?

  • Якщо дитина зіштовхнулась в інтернеті з погрозами чи шантажем;
  • вимаганням інтимних фото у дітей та підлітків;
  • розповсюдженням приватних фото та відео неповнолітніх іншими користувачами;
  • кібербулінгом.

Куди звертатися за допомогою, якщо дитина натрапила на грумера в інтернеті?

  • Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3)
  • Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.
  • Діти та батьки можуть напряму звернутися за допомогою на сайті https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/, заповнити анкету та отримати психологічну підтримку спеціаліста #stop_sexтинг. Консультації є конфіденційними та безкоштовними.
  • Чат-бот для підлітків

В Україні діє чат-бот з метою захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті. Діти та підлітки зможуть отримати інструкцію, що робити та куди звертатися, якщо їх шантажують в інтернеті й вимагають контент сексуального характеру. Чат-бот працює на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ та у Telegram @StopSextingBot

Корисні посилання з теми:

https://youtu.be/b-gaa9ZI2JE

https://youtu.be/k8tPDaDcYgo

https://youtu.be/yjLZITYZfws

UNISEF для кожної дитини

https://www.unicef.org/ukraine/documents/how-protect-oneself-sexting

Буклет містить доступну інформацію про особливості та небезпеки секстингу, а також поради для батьків, як можна захистити дитину.

https://www.unicef.org/ukraine/media/15281/file

28178

357693 KcLfNg CzOYqwpqcCePzzWeLM7m8ObKd new 960x380 0Квадробери — це субкультура людей, які наслідують поведінку тварин.

Засновником субкультури вважається японець Кенічі Іто. Дитиною з нього глузували та вважали схожим на мавпу. Коли Іто виріс, то почав вивчав особливості поведінки мавп, та швидко бігати навкарачки. Японець постійно покращував свій результат в стометрівці навкарачки: від 18,58 сек у 2008 році до 15,71 сек 2015 року. Його техніка бігу привернула увагу американських фітнес-тренерів, що започаткували тренування «в стилі тварин», які поєднували йогу, пілатес тощо. Цей тип фізичних вправ отримав назву «квадробіка», від лат. quattuor («чотири») та анг. aerobics («аеробіка»).

У 2020-ті роки з'явилася субкультура «квадроберів», переважно підлітків та дітей, які не змагаються у фізичних вправах на швидкість, але використовують тематичний реквізит, такий як маски, рукавички у формі лапок, штучні хвости, та імітують зовнішність та спосіб пересування тварин.

Окрім квадроберів, існують інші схожі субкультури. Так, фурі імітують зовнішність героїв мультфільмів, звірят, що схожі на людей. Своєю чергою, теріантропи — це люди, які вважають, що мають душу тварини. 

357692 CmUVLQdgp94rKG yY83QqX 0g new 960x380 0Квадробери — люди, а найчастіше діти чи підлітки, які стали представниками нової субкультури. В цілому  це люди, які імітують поведінку тварин. Зокрема, їхні способи пересування. Представники субкультури пересуваються на чотирьох кінцівках, перестрибують різноманітні перешкоди й швидко бігають. Звісно ж, усе це потребує концентрації, витривалості й хорошого балансу.

Квадробери стверджують, що така поведінка допомагає їм знімати стрес і самовиражатися буквально «без кордонів».

Квадробери використовують такі аксесуари у своєму одязі: маски тварин на обличчя, на руки — рукавиці у формі лап і навіть чіпляють до одягу штучний хвіст.

Різниця між квадроберами і теріанами та фуррі

Квадробери — насамперед, прихильники спорту, які вже із часом почали доповнювати свій вигляд різноманітними аксесуарами та прикрасами.

А от теріани (або теріантропи) — люди, які духовно відчувають себе звіром. Для представників цієї течії не настільки важливий вигляд, як внутрішні почуття. На них вони і фокусуються.

Фуррі ж наслідують улюблених анімаційних персонажів — тварин, які схожі на людей. Велику роль для фуррі, на відміну від теріанів, відіграє саме зовнішність. Представники субкультури не тільки одягають кастомний одяг чи втілюють цілісний косплей, але й театрально відіграють поведінку тваринки.

Ознаки небезпечних субкультур:

  1. Антисоціальна поведінка: Якщо субкультура заохочує порушення суспільних норм або законів (наприклад, вандалізм, крадіжки, насильство), це може становити серйозну загрозу як для її учасників, так і для оточення.
  2. Груповий тиск і радикалізація: Субкультури можуть чинити сильний вплив на своїх членів, примушуючи їх до дій, з якими вони можуть не погоджуватися в нормальних умовах. Це може включати участь у небезпечних заходах або прийняття ризикованих рішень під тиском групи.
  3. Фізична небезпека: Якщо субкультура залучає до екстремальних дій (наприклад, трюки, які ставлять під загрозу життя, участь у небезпечних гонках або екстремальних видах спорту), це може призвести до травм або навіть летальних наслідків.
  4. Зловживання речовинами: Якщо у рамках субкультури є поширеним вживання наркотиків, алкоголю або інших шкідливих речовин, це підвищує ризики для здоров’я та життя учасників.
  5. Ідеологічна небезпека: Деякі субкультури можуть пропагувати деструктивні чи радикальні ідеології, що можуть спонукати до насильства або руйнування, чи створювати конфлікти з суспільством та законом.

Що робити, якщо субкультура "квадробери" небезпечна?

  1. Оцінка ризиків: Важливо розуміти, чим саме займаються члени цієї групи, і які потенційні загрози вона несе. Якщо це включає ризик для вашого здоров'я або безпеки, варто дистанціюватися від такої субкультури.
  2. Комунікація з іншими: Якщо ви відчуваєте, що група чинить тиск на вас або ваших близьких для участі в небезпечних діях, важливо відкрито поговорити з людьми, яким ви довіряєте, і можливо, отримати професійну консультацію.
  3. Звернення до влади: Якщо діяльність цієї субкультури порушує закон або створює загрозу для громадського порядку, варто звернутися до правоохоронних органів або повідомити про це відповідні служби.

Думок з цього приводу дуже багато, головне пам’ятати, що хоббі, захоплення чи заняття є нормальним доти, доки не несе шкоди для здоров’я та життя самої людини або навколишніх. А терпимість до різних проявів ідентичності (навіть якщо вони не збігаються із вашими особистими переконаннями) — ознака здорового, розвиненого та демократичного суспільства. 

28177

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації. Більш детально за посиланням тут 

Якщо Ви зіштовхнулися з насильством
(фізичним, сексуальним, психологічним чи економічним) –

зверніться по допомогу!


10.png

28163

Перелік документів для оформлення соціальних стипендій студентам пільгових категорій КДПУ

Для отримання соціальної стипендії звертайтесь до соціального педагога для написання заяви
та надання документів, що засвідчують пільгу.

 

Перелік пільгових категорій студентів та документів для призначення соціальної стипендії студентам, які навчаються на денній формі за державним замовленням.

 

Документи для всіх категорій:

1.    Заява;

2.    Копія паспорта (1, 2 сторона);

3.     Витяг з реєстру територіальної громади, який містить відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи;

4.    Копія ідентифікаційного коду.

Документи для категорії:

 

1. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення вищого навчального закладу, а також студенти(курсанти) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків:

1.        Копія рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

2.        Копія свідоцтва про смерть батьків (або одного з них) та / або копія рішення суду про позбавлення батьківських прав (обох батьків або одного з них);

3.        Якщо особу виховувала одинока матір додається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

2. Особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/ оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):

1.        Довідка, видана державним підприємством, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро, за формою, встановленою Мінреінтеграції, яка містить відомості про батьків, які є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора)/позбавленими особистої свободи (затримані,  взяті у заручники) органами влади держави-агресора);

2.        Документ, що підтверджує загибиль батьків, виданий військовим формуванням, правоохоронним органом спеціального призначення;

3.        Копію свідоцтва про смерть батьків;

4.        Копію рішення суду про оголошення батьків померлими;

5.        Копію рішення суду  про визнання батьків безвісно відсутніми/витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування – витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань), що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про те, що батьки перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;

6.                Якщо особу виховувала одинока матір додається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

3. Особи, які мають право на отримання соціальної стипендії, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1.                Копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ПриміткаДо цієї категорії студентів відносяться особи, зазначені у статтях 20-22 і 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

4. Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менше як три роки:

1.    Довідка з гірничого підприємства про стаж підземної роботи (оригінал).

5. Особи, які стали студентами протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіт, батьки яких є шахтарями, що мають стаж підземної роботи не менше 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, чи стали інвалідами I або II групи:

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Довідка з гірничого підприємства про стаж підземної роботи (оригінал);

3.    Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (для батьків – інвалідів);

4.    Копія довідки МСЕК (для батьків-інвалідів);

5.    Копія про смерть батька (матері).

ПриміткаУ разі неможливості подання особами, зазначеними у пунктах 2 і 3, довідки з гірничого підприємства із зазначенням стажу підземної роботи подається довідка з Пенсійного фонду України із зазначенням стажу підземної роботи.

6. Особи, визнані учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, та їх діти (до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років):

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Копія посвідчення посраждалого учасника Революції Гідності встановленого зразка;

3.    Копія посвідчення учасника бойових дій;

4.    Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсення.

7. Діти, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту, або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років):

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Копія свідоцтва про смерть батька(матері);

3.    Копія довідки або посвідчення встановленого зразка члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни;

4.    Довідки або посвідчення члена сім'ї загиблого (померого) ветерана війни встановленого зразка.

 

  1. Діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчального закладу, але не довше ніж до досягнення ними 23 років):

1.    Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

9. Особи, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей:

1.        Копія розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення соціальної стипендії Верховної Ради України.

10. Діти-інваліди та особи з інвалідністю I – IIІ групи:

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Копія медичного висновку про дитину – інваліда віком до 18 років, або копія довідки МСЕК (звернути увагу на який період видано довідку);

3.    Копія пенсійного посвідчення (у разі наявності).

11. Студенти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»:

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Довідка органу соціального захисту населення про призначення сім’ї допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (звернути увагу на який період видано довідку, як правило – на 6 місяців).

12. Особи з інвалідністю внаслідок війни та їх діти (до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років):

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни встановленого  зразка.

 

13. Діти,загиблих, померлих (пропав безвісти)учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років):

1.    Копія свідоцтва про народження;

2.    Свідоцтво про смерть батька (матері);

3.    Довідки або посвідчення члена сім'ї загиблого/посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України встановленого зразка.

14. Особи, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 роки):

1.    Витяг з реєстру територіальної громади, який містить відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи.

 

Примітка Такі особи набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, віднесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.

 

Примітки:

1.    Для отримання соціальної стипендії треба написати заяву в соціального педагога.

2.    Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності.

3.    Студентам категорій, зазначених у пунктах 3-14, які набувають право на отримання академічної стипендії, надається один вид стипендії за їх вибором згідно з письмовою заявою.

4.    Соціальна стипендія виплачується з місяця подання заяви.

Психологічна служба КДПУ

Соціальний педагог – 3 поверх, ауд. 318-а

Практичний психолог – 4 поверх, праве крило.
(головний корпус університету – 
просп. Гагаріна 54)
https://kdpu.edu.ua/sotsialno-hromadska-diialnist/psykholohichna-sluzhba/novyny.html


e-mail: [email protected]

28162

 Кількість людей, які борються з хронічним стресом, неухильно зростає. Сильна психічна напруга супроводжує нас щодня і згубно позначається на здоров’ї. Найбільш поширені наслідки від стресу є проблеми зі сном, труднощі з концентрацією уваги, втома.

                 Стрес – це реакція на події чи подразники із зовнішнього середовища, що порушують баланс тіла та потребують від нього пристосування до нових умов. Джерела стрессу:

  • - спосіб життя,
  • - брак часу,
  • - надмірні вимоги інших
  • - проблеми зі здоров’ям.

                Враховуючи теперішню ситуацію є загроза, що молодь може знімати стрес та напругу шляхом вживання алкоголю та наркотиків. Тому, задля попередження виникнення проблеми алкогольної та наркотичної залежності серед молоді в майбутньому, пропонуємо вам  лекцію «Вся правда про наркотики», яку читає діючий військовий ЗСУ Валерій Маркус та електронну брошуру «10 точних фактів про наркотики»

Screenshot_2023-12-19-13-43-45-123_com.google.android.apps.docs.jpgScreenshot_2023-12-19-13-44-00-190_com.google.android.apps.docs.jpg

Більш детально з брошурою можна ознайомитись за посиланням посиланням

28161

  Домашнє насильство стосовно дитини – це вчинення фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства у будь-якій формі. До цих дій належать: нанесення дитині фізичних травм у формі побиття, штовхань, ударів, ляпасів, потиличників, покарання ременем, припікання запаленими цигарками, спроби удушення чи втоплення дитини, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова праця, використання дитини для заняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, використання дитини в жебрацтві, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини з використанням примусу, погрози та сили.

           Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

           Дитина може бути постраждалою особою від домашнього насильства:

  • Від матері (батька);
  • Від діда чи баби, прадіда чи прабаби;
  • Від вітчима (мачухи);
  • Від рідних (двоюрідних) братів чи сестер;
  • Від інших родичів: дядька (тітки), двоюрідного діда (баби) тощо;
  • Від опікунів чи піклувальників, прийомних батьків, патронатних вихователів.

     Розрізняють чотири форми жорстокого поводження до дитини:

        Фізичне насильство - дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета. 

        Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест - це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.

         Психологічне (емоційне) насильство - це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

          Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА
      • До поліції за номером 102.

  • До  служби у справах дітей.
  • До психолога, соціального педагога, класного керівника.
  • До близької людини.
  • На телефони "Гарячих ліній":

БЕЗКОШТОВНІ "ГАРЯЧІ" ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

  • Національна дитяча "ГАРЯЧА ЛІНІЯ" з питань запобігання насильству:

0-800-500-225 та 116-111(безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно). Тут можна отримати інформацію, куди звертатися дитині та консультацію психолога.

  • Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- правові консультації.

        Випускниця факультету мистецт Куліш Ю.С. розробила інтерактивну електрону книгу - "Рекомендації щодо протидія насильства над дітьми". Для ознайомлення  перейдіть за посиланням , щоб завантажити перейдіть за посиланням

Знімок_екрана_2023-10-27_134940.png

НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ!!!

28160

Війна змусила багатьох людей покинути свої домівки, що створило серйозні виклики для ментального здоров'я. Ментальне здоров'я є невід'ємною частиною загального добробуту людини, яке впливає  на те, як ми думаємо, відчуваємо та діємо. Підтримка ментального здоров'я вимагає регулярних зусиль та уваги, але це інвестиція в якість життя та добробут. Збереження ментального здоров'я під час війни є надзвичайно складним завданням, але важливо пам'ятати, що допомога і підтримка доступні, і звертатися за ними – це нормально та необхідно. У разі кризових ситуацій скористайтеся гарячими лініями психологічної допомоги, спеціалісти яких допоможуть вам підтримати ментальне здоров’я, надати психологічну, юридичну допомогу.

Гарячі лінії допомоги

Організація

 

Де працює

 

Контакти

 

Графік роботи

Для кого

 

Психологічна допомога від Національної психологічної асоціації

Україна, Польща, Чехія, Франція, Швеція, Португалія

Україна: 0-800-100-102 Чехія: +420 800 012 058 Польща: +48 800 088 141

Франція: +33 805 080 466

Португалія: +351 800 780 756

Швеція: +46 20 160 46 46

з 10:00-20:00 за Київським часом

Всі українці, яких прямо чи опосередковано зачепила війна

Психологічна допомога для онкопацієнтів та їхніх близьких

Вся Україна

5522 +38 (093) 170 72 19

пн-пт 11:00—19:00

онкопацієнти та їхні близькі

Урядовий контактний центр домашнього насильства

Вся Україна

15-47

Цілодобово

для всіх, хто пережив домашнє насильство

Гаряча лінія з питань запобігання самогубствам та профілактики психічного здоров'я "Lifeline Ukraine"

Вся Україна

7333

lifelineukraine.com

Цілодобово

ветерани Збройних сил України, люди люди у складних життєвих обставинах

"Людина в біді"

Вся Україна

0 800 210 160

Цілодобово

усі українці

Teenergizer

Вся Україна

teenergizer.org

Цілодобово

підлітки

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Вся Україна

0 800 500 225;

116 111 Instagram: @childhotline_ua Facebook: @childhotline.ukraine

Telegram: @CHL116111

12:00-20:00

діти та молодь

ГО "Ла Страда"

Вся Україна

0 800 500 335; 116 123 Skype: @lastrada-ukraine Facebook: @lastradaukraine

Telegram: @NHL116123 [email protected]

Цілодобово

ті, хто пережив домашнє насилля, торгівлю людьми та ґендерну дискримінацію

Гаряча лінія для учасників війни та їхніх родичів

Вся Україна

0 800 501 212

Цілодобово

Учасники АТО (ООС) та члени їхніх родин

Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної асоціації з міграції

Вся Україна

0800211444

пн - пт 9:00 - 18:00 сб-нд 10:00 - 17:00

для всіх українців

Гаряча лінія психологічної допомоги для учасників АТО (ООС) та членів їхніх сімей

Вся Україна

0 800 505 085

Цілодобово

Учасники АТО (ООС) та члени їхніх родин

Розкажи мені

Вся Україна

Телеграм чат-бот: OnlineUABot Facebook Messenger: OnlineBSMU

Цілодобово

для всіх українців за попереднім записом одноразова онлайн-консультація до 60 хв

“Порадня” від Української спілки психотерапевтів

Вся Україна

+380935473773 +380971124591

Цілодобово

для українців різного віку у кризових станах, яким потрібно перескерування до фахівців, які надають безкоштовні консультації

Карітас України, Запоріжжя

Запоріжжя

050 476 2860

9:00 - 18:00

люди у складних життєвих обставинах

Гуманітарна місія "Проліска"

Прикордонні зони, окуповані території

093 202 2232

14:00 - 17:00,

пн - пт

ті, хто пережив насилля, люди у складних життєвих обставинах, діти та підлітки, жінки

Система надання безоплатної правової допомоги

Вся Україна

0 800 213 103 (безкоштовно в межах України). +38 (044) 363 10 41 (для дзвінків з-за кордону).

08:00 - 19:00

всі, хто перебуває під юрисдикцією України

UA Mental Help

Вся Україна

Mental Help Facebook: @UAMentalHelp Telegram: @UA_MENTAL_HELP Instagram: @uamentalhelp

9:00 - 20:00,

пн-нд

всі українці

Телеграм чат-бот першої психологічної допомоги

Вся Україна

Телеграм чат-бот: FriendFirstAidBot

Цілодобово

для всіх українців

Krisenchat Ukrainian

Вся Україна

Телеграм чат-бот: krisenchatUA_bot, WhatsApp або SMS за номером (+49)1573599312

Цілодобово

Безкоштовні консультації з психологом у форматі онлайн-чату для всіх

Всеукраїнська гаряча лінія з питань деменції "Незабутні"

Вся Україна

0 800 30 88 30

10:00-18:00,

пн-пт

Для людей з деменцією, їх піклувальників та зацікавлених темою осіб

28125

Гендерно зумовлене насильство (ГЗН) — це будь-яка форма насильства, яка спрямована на особу через її гендерну приналежність. Воно може включати фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство. Цей тип насильства зазвичай асоціюється з нерівністю у владі між чоловіками та жінками, але також може бути спрямований проти осіб інших гендерних ідентичностей.

 

Основні типи гендерно зумовленого насильства:

  1. Фізичне насильство: Удар, штовхання або будь-яка форма фізичної шкоди.
  2. Сексуальне насильство: Примус до сексуальних дій без згоди, включаючи зґвалтування та сексуальні домагання.
  3. Психологічне насильство: Залякування, приниження або емоційне маніпулювання.
  4. Економічне насильство: Контроль за фінансовими ресурсами, обмеження доступу до грошей або роботи.

Причини та фактори ризику:

  • Культурні норми: Установки, які підтримують домінування одного гендера над іншим.
  • Соціальна нерівність: Нерівний доступ до ресурсів, освіти та можливостей.
  • Особисті стосунки: Індивідуальні та сімейні динаміки, які сприяють насильству.

Наслідки:

Гендерно зумовлене насильство має серйозні наслідки для здоров'я та добробуту жертв, включаючи фізичні травми, психологічні розлади, втрату економічної незалежності, соціальну ізоляцію та навіть смерть.

Заходи протидії:

  • Освіта та підвищення обізнаності: Розвиток програм, які навчають про рівність та повагу.
  • Законодавство: Прийняття та впровадження законів, що захищають від ГЗН.
  • Підтримка жертв: Надання доступу до медичної, психологічної та правової допомоги.
  • Соціальні зміни: Сприяння змінам у суспільних нормах та установках щодо гендерних ролей.

Контактні телефони:

БФ "Право на захист" Для отримання юридичної консультації, будь ласка:
телефонуйте на безоплатну лінію юридичної допомоги БФ «Право на захист» (099)  (068)  (093) 507 50 90   Пн-Пт 8:00–21:00;
напишіть на імейл: [email protected]
Якщо потребуєте допомоги - зверніться через форму на сайті БФ "Право на захист" (правий верхній кут, кнопка "Зворотній зв'язок" https://r2p.org.ua/category/contactsправо_на_захист.jpg право_на_захист_1.jpgправо_на_захист_2.jpgправо_на_захист_3.jpgправо_на_захист_4.jpg

 

мартін.jpgМартін клуб https://www.martin-club.org   

Мобільні бригади МАРТІН-клуб у Кривому Розі:

+380674524215

+380994524215

  вільна1.jpg  Дружній до жінок та дівчат мобільний простір «Вільна» https://t.me/vilna_kryvyirih

0 (66) 00 68 698 - Запис до психологині

0 (68) 00 68 689 - Запис на групові заняття

ч.jpgч2.jpg

28124
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Лютий 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28