Найкращі моменти свого життя ми пов’язуємо із ситуаціями, коли існує злагода між людьми, мир і взаєморозуміння. Однак, взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і такими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами. В процесі життя людина постійно стикається з різними конфліктними ситуаціями, які, зазвичай, викликають негативні емоції і поведінкові реакції. Конфлікти – це закономірне явище людського існування, яке має і позитивне значення. Конструктивність конфлікту   полягає в тому, що він, незважаючи на руйнівний характер, забезпечує  розвиток стосунків між людьми і запобігає застою, стагнації взаємодії між суб'єктами спілкування. Крім того, конфлікти сприяють формуванню «психологічного імунітету», завдяки чому, людина набуває соціального досвіду, стає більш стійкою до впливу різноманітних конфліктогенів. Конфлікти формують відповідальність і небайдужість, стимулюють оновлення і поліпшення відносин між людьми.

        Соціально‑психологічний конфлікт – це особливий вид міжособистісної взаємодії, в основі якої лежить об’єктивна суперечність цілей, інтересів і думок між опонентами. Це зіткнення протилежно спрямованих  позицій, що може проявлятись у різних формах і, навіть у вигляді агресивної поведінки.  Найважливішою особливістю конфлікту є характер потреби людини, за задоволення якої вона бореться. У цій боротьбі людина може вдаватися до раніше не властивих їй дій та переживати різноманітні дисфункціональні стани: обурення, лють, роздратування і т.д.

        Міжособистісні конфлікти - обов'язкова частина життя кожної людини, її діяльності та стосунків. Їх неможливо уникнути, вони потребують осмислення і свого конструктивного розв'язання. Для цього варто дотримуватись наступних умов:

1. Визнання за іншим права на власну думку, повага до його  точки зору.

2. Уміння вислухати опонента, не перебиваючи його.

3  Уміння встановити спільні підходи, точки зору у взаєминах.

5. Прояв витримки, самовладання, вихованості.

6. Намагатися завжди об'єктивно оцінювати людей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та можливостей.

7. Уміння бути об'єктивним і самокритичним у конфліктній ситуації.

        Перебіг і результат конфлікту залежить від стратегії поведінки опонентів в конфліктах:

        Компроміс (золота середина) – це часткове задоволення інтересів обох сторін у протидії. Він передбачає, що кожна сторона чимось поступається і отримує деякі  вигоди. Компроміс можна розглядати лише як проміжний етап у пошуку спільного для обох сторін рішення без остаточного вирішення існуючих протиріч.

        Співпраця. Вибираючи цю стратегію, учасники прагнуть вирішувати конфлікти так, щоб були задоволені інтереси всіх сторін. Цей спосіб вирішення суперечностей можна вважати найбільш конструктивним і сприяє розвитку взаємоповаги, розуміння та довіри, тим самим роблячи відносини більш міцними та стабільними.

        Уникнення. Характеризується самоусуненням, ігноруванням проблеми. Ця стратегія може бути корисною, коли тема конфлікту не дуже важлива, або коли немає необхідності підтримувати тривалі відносини з іншою стороною. Але у довгострокових стосунках важливо відкрито обговорювати всі проблемні питання, а уникнення наявних труднощів призведе лише до накопичення невдоволення та напруги.

        Протистояння (суперництво, конкуренція) Характеризується активною боротьбою індивіда за свої інтереси, бажанням виграти суперечку будь-якою ціною. Це своєрідне змагання, де кожна сторона використовує всі наявні інструменти для досягнення своїх цілей. З метою доведення правильності обирається  метод, який найбільш ефективно впливає на опонента у цій конкретній суперечці. Для цього опоненти можуть застосовувати агресію по відношенню до іншого.

        Пристосування. Дії індивіда спрямовані на збереження й відновлення сприятливих відносин з опонентом; характеризується згладжуванням суперечностей за рахунок поступок власним інтересам. Використання цієї стратегії ґрунтується на зниженні своїх домагань і прийнятті позиції опонента і, фактично, є принесенням у жертву власних інтересів заради іншого.

        Важливо пам'ятати, що конфлікти свідчать про проблеми у стосунках, проте їх вирішення і наслідки цілком і повністю залежать від тих стратегій поведінки, які опоненти обирають.