Це був один із найприємніших досвідів для мене цього року, пов’язаний із проведенням воркшопів у рамках стипендії DAAD у Міжнародному психоаналітичному університеті Берліна.

На це є декілька причин. По-перше, майстер-класи з арт-терапії базувалися на попередньому досвіді впровадження травмочутливого підходу в психотерапії з дітьми та підлітками, які постраждали від війни в Україні в попередні місяці. Тому цей досвід дав багатий матеріал з точки зору кейсів і технік роботи з мистецтвом.

По-друге, для психолога та художника за освітою, арт-терапія – моя пристрасть. Для мене було приємно поділитися деякими результатами та техніками під час першого воркшопу у листопаді з сенсомоторної арт-терапії зі студентами бакалаврами та магістрами Берлінського університету, оскільки я відчуваю потужний потенціал процесу сенсомоторної арт-терапії, використовуючи рух, ритм і досвід тіла в роботі з травматичним досвідом через мистецтво.

У грудні ми реалізували одну з моїх улюблених тем на воркшопі – роботу зі скульптурними матеріалами в арт-терапії та техніками, які є актуальними в контексті психологічної підтримки у роботі зі складними емоціями. Я отримала задоволення як інструктор і глибокий психологічний інтерес як дослідник.

На жаль, нинішнє середовище онлайн-навчання в Україні спонукає викладачів використовувати цифрові інструменти в арт-терапії. Тим не менш, я непохитно довіряю практичній роботі з художніми матеріалами як інструменту лікування травматичних переживань. Тому останнім пунктом у моєму написанні, хоч і не менш значущим, було проведення майстер-класів у традиційній аудиторній формі.

Для мене це був ключовий досвід, який залишив моє серце в Берліні.

Матеріал підготувала доцентка кафедри практичної психології Бондар Катерина Миколаївна.