Проведено аналіз результатів опитування студентів щодо якості викладання навчальних дисциплін. Загальна кількість відповідей становила 12 оцінювань за 8 різними дисциплінами та 4 викладачами. Оцінювання проводилося за 5-бальною шкалою за чотирма основними критеріями якості викладання.
Розподіл дисциплін за кількістю оцінок:
- Логопедична робота з дітьми раннього віку (Сіденко Ю.О.) – 3 оцінки (25,0%)
- Технології активації мовлення дітей раннього віку з ПМР (Сіденко Ю.О.) – 2 оцінки (16,7%)
- Стратегії втручання при міофункціональних порушеннях (Курєнкова А.В.) – 2 оцінки (16,7%)
- Інші дисципліни – по 1 оцінці кожна (8,3%)
Розподіл за викладачами: Сіденко Ю.О. – 6 оцінок (50,0%); Курєнкова А.В. – 2 оцінки (16,7%); Іншакова І.Є. – 1 оцінка (8,3%); Мішалова О.В. – 1 оцінка (8,3%); Козаченко Н.П. – 1 оцінка (8,3%).
Аналіз за основними критеріями оцінювання
1.1 Професійна релевантність дисципліни. Розподіл оцінок за критерієм «Дисципліна потрібна для майбутньої професійної діяльності»: 5 балів – 10 відповідей (83,3%); 4 бали – 2 відповіді (16,7%); 3 бали і нижче – 0 відповідей (0,0%). Середній бал: 4,83. Результати свідчать про високу професійну релевантність викладених дисциплін. Переважна більшість студентів (83,3%) максимально високо оцінює корисність дисциплін для майбутньої професійної діяльності.
1.2 Володіння навчальним матеріалом викладачем. Розподіл оцінок за критерієм «Викладач вільно володіє навчальним матеріалом»: 5 балів – 12 відповідей (100,0%); 4 бали і нижче – 0 відповідей (0,0%). Середній бал: 5,00. Абсолютно всі респонденти (100,0%) дали найвищу оцінку рівню володіння викладачами навчальним матеріалом та здатності викладати його доступно і цікаво.
1.3 Комунікативні якості викладача. Розподіл оцінок за критерієм «Викладач відкритий, тактовний, доброзичливий»: 5 балів – 11 відповідей (91,7%); 4 бали – 1 відповідь (8,3%); 3 бали і нижче – 0 відповідей (0,0%). Середній бал: 4,92. Переважна більшість студентів (91,7%) максимально високо оцінює комунікативні якості викладачів та їхню доступність для консультацій.
1.4 Прозорість оцінювання. Розподіл оцінок за критерієм «Викладач чітко визначає критерії оцінювання»: 5 балів – 10 відповідей (83,3%); 4 бали – 2 відповіді (16,7%); 3 бали і нижче – 0 відповідей (0,0%). Середній бал: 4,83. Високий рівень задоволеності студентів прозорістю та об’єктивністю системи оцінювання знань.
Оцінка складності навчальних дисциплін: «Оптимально» – 10 відповідей (83,3%); «Нескладно» – 2 відповіді (16,7%); «Складно» або «Дуже складно» – 0 відповідей (0,0%). Результати демонструють оптимальний рівень складності дисциплін. Жоден студент не вважає дисципліни занадто складними, що свідчить про адекватність навчального навантаження.
Оцінка співвідношення обсягу навчального матеріалу та часу: «Оптимальне, часу вистачає» – 12 відповідей (100,0%); Інші варіанти – 0 відповідей (0,0%). Абсолютно всі респонденти (100,0%) вказали на оптимальність співвідношення між обсягом навчального матеріалу та часом, відведеним на його опрацювання.
Час надання інформації щодо критеріїв оцінювання: «На початку вивчення дисципліни» – 11 відповідей (91,7%); «У процесі вивчення дисципліни» – 1 відповідь (8,3%); Інші періоди – 0 відповідей (0,0%). Переважна більшість викладачів (91,7%) своєчасно, на початку курсу, інформують студентів про критерії оцінювання.
За середнім балом усіх критеріїв:
- Курєнкова А.В. – середній бал 5,00 (100,0% максимальних оцінок)
- Іншакова І.Є. – середній бал 5,00 (100,0% максимальних оцінок)
- Мішалова О.В. – середній бал 5,00 (100,0% максимальних оцінок)
- Козаченко Н.П. – середній бал 5,00 (100,0% максимальних оцінок)
- Сіденко Ю.О. – середній бал 4,88 (87,5% максимальних оцінок)
Висновки. Проведений аналіз результатів опитування студентів щодо якості викладання дисциплін демонструє надзвичайно високий рівень задоволеності освітнім процесом, що підтверджується середнім балом 4,89 з 5 можливих за всіма критеріями оцінювання. Найвищі показники зафіксовано у сфері професійної компетентності викладачів, де абсолютно всі респонденти (100,0%) надали максимальну оцінку рівню володіння навчальним матеріалом та здатності викладати його доступно і цікаво. Це свідчить про високу кваліфікацію педагогічного складу та їхню спроможність ефективно передавати знання студентам.
Комунікативні якості викладачів також отримали високу оцінку, при цьому 91,7% студентів максимально позитивно оцінюють відкритість, тактовність та доброзичливість педагогів, а також їхню готовність надавати консультації та роз’яснення. Аналогічно високі результати демонструє система оцінювання знань, де 83,3% респондентів вказують на повну прозорість, об’єктивність та справедливість критеріїв оцінювання, що є важливим показником довіри студентів до освітнього процесу.
Особливо значущим є той факт, що абсолютно всі студенти (100,0%) вказують на оптимальність співвідношення між обсягом навчального матеріалу та часом, відведеним на його опрацювання, що свідчить про грамотне планування навчального навантаження. Крім того, переважна більшість викладачів (91,7%) своєчасно інформують студентів про критерії оцінювання на початку курсу, що забезпечує прозорість освітнього процесу з самого початку.
Дисципліни отримали позитивну оцінку щодо своєї професійної релевантності, при цьому 83,3% студентів максимально високо оцінюють корисність дисциплін для майбутньої професійної діяльності. Рівень складності дисциплін також визнано оптимальним, оскільки 83,3% респондентів вважають навантаження збалансованим, а 16,7% – навіть нескладним, що вказує на відсутність надмірного академічного тиску.
Результати дослідження підтверджують високий професійний рівень викладацького складу та ефективність організації навчального процесу в межах досліджених дисциплін. Незначні відхилення від максимальних показників (16,7% оцінок нижче максимуму за критеріями професійної релевантності та системи оцінювання) не впливають на загальну позитивну картину та можуть розглядатися як природна варіативність в оцінках. Отримані дані свідчать про успішну реалізацію освітніх цілей та високий рівень задоволеності студентів якістю викладання, що створює міцну основу для подальшого розвитку та вдосконалення освітнього процесу.
